Спосіб прогнозування загрози розвитку міокардиту у дітей, хворих на дифтерію

Спосіб прогнозування загрози розвитку міокардиту у дітей, хворих на дифтерію, шляхом дослідження стану клітинної ланки системи гемостазу периферичної крові, який відрізняється тим, що за допомогою автоматизованого гематологічного аналізатора визначають: середню кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну крові, гематокрит, середній об'єм еритроцита, середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті, середню концентрацію гемоглобіну в одному еритроциті та показник розподілу еритроцитів за об'ємом, при зміні кількісних і якісних їх значень, в порівнянні з контролем, прогнозують загрозу розвитку міокардиту у дітей, хворих на дифтерію. Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, точніше до педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, і може використовуватись для покращення результатів діагностики та лікування міокардиту у дітей хворих на дифтерію. Останнім часом спостерігається домінування легкої, локалізованої форми дифтерії мигдаликів та частий розвиток ускладнень з боку серцевосудинної системи [1]. Зміни в міокарді спостерігаються у 2/3 хворих на дифтерію, але клінічно виявляються лише у 10% [2]. Дифтерійний міокардит був і залишається основною причиною летальних наслідків при цій інфекції. Летальні наслідки у хворих на дифтерію, ускладнену міокардитом відмічались у 17-19%, тоді як у хворих без міокардиту - у 6-8% [3]. Еритроцити крові виконують унікальну функцію в організмі - транспорт кисню атмосфери до всіх органів та клітин. Вони приймають участь в транспорті токсинів, антитіл, адсорбують на своїй поверхні імуноглобуліни, токсини, беруть активну участь в обміні речовин, енергії, інформації. Морфо-функціональним станом еритроцитів визначаються текучі властивості крові, а їхнє ушкодження веде до порушення мікроциркуляції та реологічних властивостей крові, розвитку метаболічного ацидозу, гіпоксії [4, 5]. Гіпоксія поряд із дифтерійним токсином приводять до пошкодження міокардіоцитів і розвитку токсичного міокардиту при дифтерії [6]. Таким чином, важливою частиною профілактики несприятливих наслідків при дифтерії є прогнозування загрози розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи. Існує багато способів діагностики розвитку міокардиту у дітей хворих на дифтерію: клінічні, біохімічні, інструментальні, морфологічні. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є загальноклінічний метод [7], який виступає в якості аналога (прототипу). Цим методом в спеціально пофарбованих мазках периферичної крові визначають розмір, форму та структуру клітин крові, за допомогою цих даних можна судити про ступінь зрілості клітин крові та опосередковано про стан клітинної ланки системи гемостазу. Клітинна ланка системи гемостазу суттєво порушується при дифтерії та при розвитку дифтерійного міокардиту. Однак, цей спосіб має суттєві недоліки. Він потребує тривалого виконання, незручний у використанні, має низьку інформативність із-за невеликої кількості показників, які за його допомогою можна визначити. Корисна модель, що заявляється, вирішує задачу підвищення діагностики порушень з боку серцево-судинної системи при дифтерії у дітей та задачу своєчасного та раннього прогнозування розвитку цих ускладнень. Досягнутий технічний результат від використання корисної моделі полягає у підвищенні ефективності діагностики, прогнозі та призначенні CM CM ю 5242 коректної терапії ускладнень з боку серцевосудинної системи у дітей хворих на дифтерію. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що у відомому способі прогнозування загрози розвитку міокардиту у дітей хворих на дифтерію, який передбачає дослідження периферичної крові, згідно винаходу, за допомогою автоматизованого гематологічного аналізатору визначають: середню кількість еритроцитів (RBC), вміст гемоглобіну крові (НВ), гематокрит (НСТ), середній об'єм еритроцита (MCV), середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті (МСН), середня концентрація гемоглобіну в одному еритроциті (МСНС) та показник розподілу еритроцитів за об'ємом (RDW), при зміні кількісних і якісних їх значень, в порівнянні з контролем, прогнозують загрозу розвитку міокардиту у дітей хворих на дифтерію. Переваги цього методу: дослідження морфометричних параметрів еритроцитів периферичної крові за допомогою автоматичного аналізатору проводяться з використанням мікро-об'ємів крові та мінімальних затрат часу і дають комплексну оцінку стану системи еритроцитарного гемостазу з використанням прямих і побічних показників. За допомогою розрахункових показників крові можна на ранніх стадіях виявити порушення в системі гемостазу у вигляді гемостазіопатії, яка проявляється порушенням кількісних та якісних параметрів клітин крові, які дають можливість прогнозувати загрозу розвитку міокардиту у дітей хворих на дифтерію, що на наш погляд дуже цінно в педіатричній практиці та практиці лікаря інфекціоніста. При порівнянні результатів дослідження морфометричних показників еритроцитів периферичної крові дітей хворих на дифтерію з ускладненим дифтерійним міокардитом та неускладненим перебігом були виявлені наступні дані: Таблиця 1 Показники КВС. 10^/л НВ,г/л НСТ, л/л MCV, фл. МСН, фл. МСНС, г/л RDW, % Контрольна група, п=20 4,25±0,09 135,0±1,72 0,37±0,001 85,0±1,15 28,5±0,52 332,5±2,01 13,5±0,17 Примітки: *р