Спосіб пілородуодено- та дуоденопластики при лікуванні перфоративних і стенозувальних дуоденальних виразок

Спосіб пілородуодено- та дуоденопластики, що включає висічення дуоденальної стінки або пілородуоденального сегмента з перфоративним 3 27190 висічення дуоденальної стінки двома зустрічними дугоподібними розтинами з проксимального та дистального краю виразки на відстані в 2см один від одного з формуванням власного язикоподібного клаптя із передньої стінки дуоденум, який направлений у бік дистальної частини дуоденум з наступним пластичним закриттям дефекту стінки дванадцятипалої кишки власним язикоподібним клаптем і накладанням швів дугоподібно у поперечному напрямку. Заявляємий спосіб пояснюється кресленнями. На Фіг.1. Представлено схематичне зображення дугоподібного висічення дуоденальної стінки. На Фіг.2. Представлено етап формування язикоподібного клаптя із передньої стінки дванадцятипалої кишки. На Фіг.3. Представлено загальний вид закінченої дуоденопластики після пластичного дугоподібного висічення стінки дуоденум та накладання швів у поперечному напрямку. Спосіб здійснюють наступним чином. Виконують лапаротомію з ревізією пілородуоденального сегмента, визначають локалізацію перфоративної виразки пілородуоденального сегменту або цибулини дванадцятипалої кишки. Прошивають краї дефекту Z-подібним швом, накладають швидержаки на затиску, підтягують дуоденальну стінку з перфоративною виразкою в рану у вигляді «вітрила». Висікають ділянку передньої стінки дванадцятипалої кишки разом з виразкою двома дугоподібними розтинами з . проксимального та дистального краю виразки на відстані в 2см один від одного. Проводять гемостаз у рані, аспірацію дуоденального вмісту за допомогою електроатмоса, ревізію задньої стінки дванадцятипалої кишки. Внаслідок такого висічення з'являвся серпоподібний дефект розміром в 2см у центральній частині розтину. При цьому із проксимального краю передньої стінки дванадцятипалої кишки формують язикоподібний клапоть довжиною в 2-2,5см та шириною в 2,53см, а зі сторони дистальної частини взаємоконгруентне дугоподібне заглиблення, при зшиванні яких окремими вузликовими поглибними адаптуючими швами за Матешуком, відновлюють цілісність дуоденальної стінки. Лінію першого рядку швів підкріпляють другим рядком серозном'язових швів. Таким чином, здійснюють розширювальне пластичне поперечне закриття дефекту передньої стінки пілородуоденального сегменту дванадцятипалої кишки, після висічення дуоденальної стінки, власним дуоденальним клаптем з передньої стінки дванадцятипалої кишки. Внутрішній ряд швів перитонизують окремими вузликовими серозно-м'язовими капроновими швами. При цьому сама лінія швів передньої стінки дванадцятипалої кишки має дугоподібний вигляд без ознак стенозування просвіту дуоденум в зоні пілородуодено-та дуоденопластики. Наводимо приклади застосування у клінічній практиці удосконаленого способу пілородуоденота дуоденопластики при лікуванні перфоративних і 4 стенозувальних дуоденальних виразок з дугоподібним висіченням дуоденальної стінки. Приклад 1 Хворий П., 38р. (історія хвороби №988), був оперований в хірургічному відділенні міської лікарні швидкої медичної допомоги 18.05.1996р. (хірург: д.мед.н. Василенко Л.І.) з приводу перфоративної виразки дванадцятипалої кишки, що стенозувала просвіт кишки (субкомпенсований стеноз) та розлитого перитоніту. Виконана операція: висічення прободної виразки передньої стінки дванадцятипалої кишки, дуоденопластика з дугоподібним висіченням країв кишки з наступним пластичним закриттям дефекту власним язикоподібним клаптем із передньої стінки дванадцятипалої кишки. Післяопераційний період протікав у хворого гладко. Випадків анастомозиту та недостатності швів лінії дуоденопластики не спостерігалось. Хворий виписаний на 10 добу після операції в задовільному стані. Скарг на пред'являв, диспептичних розладів не відмічав. Притримувався дієти, харчувався в межах 1-го столу. Фізіологічні відправлення не порушені. Контрольне спостереження за хворим в термін 3, 6 місяців після втручання з виконанням фіброгастродуоденоскопії та рентгенологічного обстеження виявило задовільну прохідність зони дуоденопластики без евакуаційних порушень. Приклад 2 Хвора С., 57р., (історія хвороби №1226), оперована в хірургічному відділенні ЦМКЛ №1 м.Донецька 21.05.2004р. за ургентними показаннями (хірург: доц. Василенко Л.І.) з приводу перфоративної виразки дванадцятипалої кишки та її субкомпенсованого стенозу, перитоніту. Страждає виразковою хворобою дванадцятипалої кишки потягом останніх 6-ти років з періодичним загостренням захворювання. Виконана операція: висічення перфоративної виразки передньої стінки дванадцятипалої кишки, дуоденопластика з дугоподібним висіченням країв кишки з наступним пластичним закриттям дефекту власним язикоподібним клаптем із передньої стінки дванадцятипалої кишки (за описанням корисної моделі). Клінічне спостереження за хворою протягом раннього післяопераційного періоду не виявило будь-яких евакуаційних порушень з боку пластичної дуоденопластики за удосконаленою методикою. Скарг у хворої, пов'язаних з операцією, не було. Виписана з відділення на 10 добу після операції у задовільному стані без ускладнень. Контрольне спостереження через 3 місяці після операції не виявило будь-яких ускладнень, пов'язаних з операцією. Виконаною операцією хвора задоволена. Приклад 3 Хворий П., 48р., (історія хвороби №552), оперований 1.02.2006р. в хірургічному відділенні ЦМКЛ №1 м.Донецька за ургентними показаннями (хірург: проф. Василенко Л.І.) з приводу перфоративної виразки дванадцятипалої кишки з рубцевою деформацією, з субкомпенсованим стенозом, перитоніту. Страждає виразковою хворобою дванадцятипалої кишки протягом останніх 3-х років з періодичними загостреннями, 5 27190 не лікувався, не обстежувався. Здійснено операцію: висічення перфоративної стенозувальної виразки розміром 0,6 х 0,8см з наступною передньою геміпілоректомією, пілородуоденопластикою за методикою, що зазначена у винаході. Після висічення перфоративної виразки передньої стінки виявлено хронічну виразку задньої стінки дванадцятипалої кишки розміром віх 1,5см, дно якої було прикрито фібрином. Проведено додаткове висічення та екстеріоризація виразки задньої стінки з наступною пілородуоденопластикою з дугоподібним висіченням країв кишки, з наступним пластичним закриттям дефекту власним язикоподібним клаптем стінки дванадцятипалої кишки. Через зону пілородуоденопластики проведено інтестінальний зонд в худу кишку для подальшого інтестінального харчування в ранній післяопераційний термін (перші 5-6 діб після операційного втручання). Клінічне спостереження за хворим протягом 10 діб та контрольне обстеження в термін 3, 6, 12 місяців після операції не виявило будь-яких евакуаційних порушень та інших ускладнень. Хворий виписаний з відділення у задовільному стані з покращенням загального стану на 12 добу після операції. Клінічна апробація заявленого способу пілородуодено- та дуоденопластики при лікуванні перфоративних і стенозувальних дуоденальних виразок у 9 хворих підтвердили переваги заявленого способу операції, які полягають: в здійснені дуоденопластики та пілородуоденопластики з дугоподібним висіченням дуоденальної стінки або пілородуоденального сегменту при перфоративних та стенозувальних дуоденальних виразках, що попереджує натягнення швів лінії дуоденота пілородуоденопластики, порушення кровопостачання та розвиток перитоніту. Удосконалена методика операції дозволяє запобігти звуження просвіту стінок дванадцятипалої кишки, їх деформацію та виникнення евакуаційних порушень. Проведені рентгенологічні та ендоскопічні обстеження 9 хворих не виявили будь-яких евакуаційних порушень з боку дуодено- та пілородуоденальної пластики. Прохідність була задовільною, порційною. Зворотній закид дуоденального вмісту через зону пілородуоденопластики у хворих не спостерігався, що підтверджує функціональну надійність сформованої зони дуодено- та пілородуоденопластики за удосконаленим нами способом. Проведені клінічні спостереження та рентгенологічні дослідження за прооперованими хворими з використанням удосконаленого способу хірургічного лікування перфоративних та стенозувальних дуоденальних виразок, що включає висічення дуоденальної стінки з перфоративним отвором дуоденальної виразки з наступним суміщенням стінок кишки і накладанням дворядкового вузликового шва, який відрізняється тим, що виконують дугоподібне висічення дуоденальної стінки двома зустрічними дугоподібними розтинами з проксимального та 6 дистального краю виразки на відстані в 2см один від одного з формуванням язикоподібного клаптя із передньої стінки дуоденум, який направлений у бік дистальної частини дуоденум з наступним пластичним закриттям дефекту стінки дванадцятипалої кишки власним язикоподібним клаптем і накладанням швів дугоподібно у поперечному напрямку. Виявлена надійна прохідність зони пілородуоденопластики без розвитку порушень кровопостачання, недостатності швів лінії пілородуоденопластики, що підтверджує функціональну надійність сформованої зони пілородуоденопластики. Успішне клінічне випробування заявленого способу пілородуодено- та дуоденопластики при лікуванні перфоративних і стенозувальних дуоденальних виразок шляхом висічення перфоративної виразки передньої стінки дванадцятипалої кишки, дуоденопластики з дугоподібним висіченням країв кишки з наступним пластичним закриттям дефекту язикоподібним клаптем з передньої стінки дванадцятипалої кишки на 9 хворих дозволяють рекомендувати цей вид операції до застосування в хірургічній практиці міських, районних та клінічних лікарень. Джерела інформації: 1. Шалимов А.А., Полупан В.Н. - Атлас операций на пищеводе, желудке и двенадцатиперстной кишке. - М.: Медицина, 1975. - с.200. - Рис.3, 11. 2. Шалимов А.А., Саенко В.Ф. - Хирургия пищеварительного тракта. - К.: Здоров'я, 1987. с.568. 7 27190 8