Прилад зниження рівня звуку пострілу стрілецької зброї

Пристрій зниження рівня звуку пострілу стрілецької зброї, що містить вузол стикування зі стволом зброї, зв'язаний із ним одним торцем порожнистий корпус-гільзу з наскрізним осьовим каналом і вхідний розширювальний розтруб із початковим діаметром, рівним діаметру каналу ствола зброї, поперечні кільця-перегородки і торцевий кінцевий фланець, який відрізняється тим, що у вхідному розтрубі коаксіально йому з U 2 (19) 1 3 28474 розширення і зниження швидкості порохових газів є недосконалою і малоефективною. Найбільш близьким по своїй технічній сутності до заявленого (прототипом) є прилад зниження рівня звуку пострілу стрілецької зброї, описаний у журналі «Зброя та полювання», 2001, №3(20), с. 11, мал. 10. Пристрій містить вузол стикування зі стволом зброї, зв'язаний із ним одним торцем порожнистий корпус-гільзу з наскрізним осьовим каналом і вхідний розширювальний розтруб з початковим діаметром, рівним діаметру каналу ствола зброї, поперечні кільця-перегородки і торцевий кінцевий фланець. Загальними ознаками у відомому і заявленому технічному рішенні є: вузол стикування зі стволом зброї, зв'язаний із ним одним торцем порожнистий корпус-гільза з наскрізним осьовим каналом і вхідний розширювальний розтруб з початковим діаметром, рівним діаметру каналу ствола зброї, поперечні кільця-перегородки і торцевий кінцевий фланець. Недоліком прототипу є розташування вихідного розрізу розтруба в корпусі-гільзі без яких-небудь додаткових дроселюючих пристроїв, додаткова ежекція повітря в камеру корпуса. Падіння тиску в розтрубі [див. «Зброя та полювання», 2001, №3 (20), с 11] може привести до збільшення швидкості потоку газів, а додаткова ежекція повітря в камеру корпуса (див. там же) приводить до збільшення сумарної маси потоку. Наслідком зазначених недоліків є низька ефективність глушника-прототипу. У основу корисної моделі поставлена задача удосконалення пристрою зниження рівня звуку пострілу стрілецької зброї, який містить вузол стикування зі стволом зброї, зв'язаний із ним одним торцем порожній корпус-гільзу з наскрізним осьовим каналом і вхідний розширювальний розтруб із початковим діаметром, рівним діаметру каналу ствола зброї, поперечні кільця-перегородки і торцевий кінцевий фланець, у якому у вхідному розтрубі коаксіально йому із зазором, установлено звужувально-розширювальне сопло, у ви хідній ділянці якого установлені, у всякому разі, два послідовно розміщені розширювальні конічні сопла, а зазори між розтрубом і соплами з'єднані з розширювальними камерами. Поставлена задача вирішується тим, що в приладі зниження рівня звуку пострілу стрілецької зброї, який містить вузол стикування зі стволом зброї, зв'язаний із ним одним торцем порожнистий корпус-гільзу з наскрізним осьовим каналом і вхідний розширювальний розтруб з початковим діаметром, рівним діаметру каналу ствола зброї, поперечні кільця-перегородки і торцевий кінцевий фланець, у вхідному розтрубі коаксіально йому з зазором, установлено звужувальнорозширювальне сопло, у вихідній ділянці якого коаксіально з зазором встановлені, в усякому разі, два послідовно розміщені розширювальні конічні сопла, а зазори між розтрубом і соплами з'єднані з розширювальними камерами. Крім того, внутрішня вихідна поверхня звужувально-розширювального сопла 4 складається, як мінімум, із двох конічних поверхонь. Крім того, кут конусності внутрішньої і зовнішньої поверхонь сопел різний. Крім того, сопла мають кут конусності 1-20°. Крім того, відносне перекриття послідовно встановлених елементів складає 5-30% від загальної довжини охоплюючої їх розширювальної частини. Крім того, відносна площа зазорів складає 220% від площі вихідного розрізу охоплюючого елемента. Такі істотні відмінні ознаки в пристрої зниження рівня звуку пострілу стрілецької зброї як «у вхідному розтрубі коаксіально йому із зазором, установлено звужувально-розширювальне сопло, у ви хідній ділянці якого коаксіально із зазором установлені, принаймні, два послідовно розміщені розширювальні конічні сопла, а зазори між розтрубом і соплами з'єднані з розширювальними камерами» є достатніми у усіх випадках, на які поширюється об'єм правового захисту. Ін ші відмітні ознаки характеризують пристрій в окремих випадках його виконання. Наявність у пристрої зниження рівня звуку пострілу стрілецької зброї ознаки - «у вхідному розтрубі коаксіально йому з зазором, установлено звужувально-розширювальне сопло, у ви хідній ділянці якого коаксіально із зазором установлені, принаймні, два послідовно розміщені розширювальні конічні сопла, а зазори між розтрубом і соплами з'єднані з розширювальними камерами», - дозволить відбивати акустичні коливання від звужуваної поверхні звужувальнорозширювального розтруба і в просторі між вхідним розтрубом знизити їх інтенсивність. Наявність зазорів, звернених вхідними розрізами назустріч набігаючому газовому потоку, сприяє попаданню порохових газів у розширювальні камери і створенню в них вихрових потоків. Все це сприяє підвищенню ефективності зниження рівня звуку пострілу стрілецької зброї. Наявність у пристрої ознаки - «внутрішня вихідна поверхня звужувально-розширювального сопла складається, як мінімум, із двох конічних поверхонь», - дозволить надалі оптимізувати газодинамічні параметри глушника і організувати його оптимальне компонування. Наявність у пристрої ознаки - «кут конусності внутрішньої і зовнішньої поверхонь сопел різний», - дозволить додатково оптимізувати газодинамічні параметри глушника і організувати його раціональне компонування, регулювати об'єм камер розширення. Наявність у пристрої ознаки - «сопла мають кут конусності 1-20°», -дозволить організувати їх обтікання без відриву потоку, забезпечити максимальне наповнення розширювальних камер. Це дозволить виключити додаткові коливання глушника і генерацію ним звуку. Наявність у пристрої ознаки - «відносне перекриття послідовно встановлених елементів складає 5-30% від загальної довжини охоплюючої їх розширювальної частини», - дозволить забезпечити оптимальне наповнення 5 28474 розширювальних камер пороховими газами, а з іншої сторони забезпечити їх дроселювання при наповненні і трансформацію частини кінетичної енергії в теплову. Все це сприяє підвищенню ефективності зниження рівня звуку пострілу. Наявність у пристрої ознаки - «відносна площа зазорів складає 2-20% від площі вихідного розрізу охоплюючого елемента» дозволить забезпечити оптимальне наповнення розширювальних камер пороховими газами, а з іншої сторони забезпечити їх дроселювання при наповненні і трансформацію частини кінетичної енергії в теплову. Все це сприяє підвищенню ефективності зниження рівня звуку пострілу. Максимальний тиск порохових газів за кулею і тих, що прагнуть її обігнати по зазорах глушника, буде зменшуватися при протіканні через зазори в «перекриттях». Сутність запропонованої корисної моделі пояснюється кресленнями, де на Фіг.1 схематично зображено поздовжній розріз запропонованого пристрою. На Фіг.2-3 зображені схеми простановки (відповідно) кутових і лінійних розмірів, а на Фіг.4 схема визначення зазорів між функціональними елементами запропонованого пристрою зниження рівня звуку пострілу стрілецької зброї. Пристрій зниження рівня звуку пострілу стрілецької зброї, показаний на Фіг.1, містить: вузол стикування 1 із стволом зброї (муфта або затискач), зв'язаний із ним одним торцем порожнистий корпус-гільзу 2, із наскрізним осьовим каналом 3 і вхідний розширювальний розтруб 4 із початковим діаметром, рівним діаметру каналу ствола зброї, поперечні кільцяперегородки 5 і торцевий кінцевий фланець 6. В вхідному розтрубі 4 коаксіально із зазором, послідовно охоплюючі один одного встановлені: звужувально-розширювальний розтруб 7 і два розширювальні розтруби 8 і 9. При цьому зазори 10, 11 і 12 між розтрубами з'єднані з розширювальними камерами 13,14 і 15. Розтруби 4, 7, 8, 9 можуть мати кут конусності 1-20° (див. Фіг.2). При цьому слід зазначити, що кути a, b, g, d можуть відрізнятись між собою, але їхнє значення буде знаходиться в межах -1-20°. Відносне перекриття L послідовно встановлених розтрубів варіюється в межах 5-30% від їх довжини і визначається як L = l i/Li.100%, де lі - довжина заходу о хоплюваної деталі в охоплювану (див. Фіг.3); Lі - довжина охоплюючої деталі (див. Фіг.3). Відносна площа зазорів 10,11, 12 у поперечному розрізі (див. Фіг.4) може складати 220% від площі вихідного розрізу охоплюючого елемента, наприклад, розтруба 4 і визначається як ( ) q = (Si - s i ) / S i × 100% = D2 - d 2 / D 2 × 100%, де Sі - площа у відповідному розрізі, яка обмежена внутрішньою поверхнею охоплюючої деталі; s і - площа у відповідному розрізі, яка обмежена зовнішньою поверхнею охоплюваної деталі; D - діаметр у відповідному розрізі, по внутрішній поверхні охоплюючої деталі; 6 d - діаметр у відповідному розрізі, по зовнішній поверхні охоплюваної деталі (див. Фіг.4). Внутрішня вихідна поверхня звужуванорозширювального сопла 7 може складатися з двох конічних поверхонь 16 і 17. Кут конусності внутрішньої і зовнішньої поверхонь розтрубів, наприклад 9, може бути різний. Працює глуши тель у такий спосіб. При проходженні кулі по стволу зброї 13 із надзвуковою швидкістю перед нею утворюється шар стиснутого повітря, а за кулею рухається з надзвуковою швидкістю високотемпературний газ (продукти згоряння порохового заряду) які, через стикувальний вузол 1 досягають розширювального розтруба 3 (Фіг.1). Через зазори 12 газ потрапляє в першу по ходу кулі вихрову камеру 13 (утворену стикувальним вузлом 1, перегородкою 5 і розтрубами 4 і 7), розширюється в ній, а куля проходить послідовно в зазорах деталей 5,7,8,9,6. При цьому значна частина порохових газів, які рухаються за кулею, також затримується в зазначеної вихровій камері, тому що форма отворів і перепад тисків «зазор-камера» представляє значний опір для надзвукового газового потоку, що приводить до ефекту відсічки частини газового потоку і утворення вихрового руху газу в першій розширювальній камері (при наявності відносно малого опору на вході). Частина порохових газів, рухаючись по каналу усередині глушника, особливо та його частина, що прямує безпосередньо за кулею, потрапляє через зазори 10 і 11 у другу 14, потім і третю 15 (по ходу кулі) розширювальні камери, утрачаючи при цьому енергію і, отже, швидкість руху по ходу, не спричинюючи впливу на швидкість руху кулі. У перший 13, другий 14 і третій 15 розширювальних камерах газ послідовно втрачає швидкість і тиск. При русі газу між елементами 3-7 можливе перевідбиття і накладання звукових коливань із наступним їх згасанням. Фактично мова йде про додаткове резонансне регулювання звукових коливань. Цілком погасити енергію акустичних коливань, звичайно, не вдасться, частина їх відіб'ється (у коливальному процесі) від внутрішньої стінки конуса 3, загубивши значну енергію, і направиться слідом за кулею. При русі в глушнику куля не контактує зі стінками внутрішнього каналу перфорованої трубки. Після виходу кулі за межі глушника тиск у каналі 3 падає, а стиснуті гази з розширювальних камер 13, 14, 15 поступово, із деякою затримкою, попрямують через відповідні зазори 12, 10, 11 у центральний канал 3 і, потім назовні. Це, в остаточному підсумку, приводить до значного зниження рівня звукових коливань, які викликані витіканням порохових газів із ствола вогнепальної зброї. При наявності в патрубку 7 подвійних конусів 16-17 (Фіг.1), існує можливість більш якісно організувати процес витікання, при цьому порохові гази покидають камери за довший час і з меншим абсолютним звуковим тиском і температурою. 7 28474 8