Спосіб визначення стійкості до стресу

Спосіб визначення стійкості до стресу шляхом визначення рівня стресостійкості, який відрізняється тим, що додатково визначають рівень стресогенного навантаження, рівень стрес-реалізуючих факторів і рівень стрес-лімітуючи х факторів з об числюванням мулою: індексу стресостійкості за фор Винахід відноситься до галузі медицини. Серед способів дослідження психологічного статусу для визначення рівня стресорної готовності найчастіше використовується спосіб Айзенка (Eysenk H. The biological basis of personality. Springfild, 1967). Школа Айзенка враховує характеріологічні особливості: екстраверсію, інтроверсію, нейротизм, а також тип особистості. Але спосіб Айзенка не повністю відповідає на питання про стресостійкість даного індивіду, тому що не враховує такі фактори, як направленість тривоги, диференціація факторів особистої тривожності та реактивної тривоги. Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб визначення стресостійкості за тестом болгарських психологів на прихований стрес (Научитесь общаться и избавляться от стрессов (сборник психологических тестов). Составитель - П.В. Павлов. Республиканский центр духовной культуры. Киев, 1992). Відповідно даному способу оцінюється стресостійкість людини шляхом відповідей на запитання. Відповіді на кожне із питань оцінюються за п'ятибальною шкалою і підраховується загальна, кількість балів. При їх загальній сумі до 30 балів визначається стійкість до стресової ситуації, 31-49 балів - швидке забування стресової ситуації, 51-75 балів - значна схильність до стресу, більше 75 балів - стан стресу, що потребує медикаментозної терапії. Але цей спосіб не може бути використаний для оцінки індивідуальної стресостійкості, тому що не передбачає вивчення ступеня стресогенного навантаження, функціональних особливостей як стрес-реалізуючих, так і стрес-лімітуючи х факторів організму у конкретної людини. В основу винаходу покладену задача створення способу визначення стійкості до стресу, що дозволяє встановити ступінь адаптації до стресу і відповідно цьому здійснювати індивідуалізовані лікувальні та профілактичні антистресорні заходи. Поставлена задача способу визначення стійкості до стресу вирішується шляхом визначення рівня стресостійкості (Сс) відповідно винаходу додатково визначаються: рівень стресогенного навантаження (Сн), стресреалізуючих (СРФ) і стреслімітуючих (СЛФ) факторів. За цими величинами вираховується індекс стресостійкості (Іс) за формулою: Cc + СЛФ Ic = Сн + СРФ де: Іс - індекс стресостійкості (у відносних одиницях) Сс - рівень стресостійкості (в балах) СЛФ - рівень стрес-лімітуючи х факторів (серотонін, глютатіон, глютатіон-пероксідаза, АТФ) в балах Сс + СЛФ , Сн + СРФ де: Іс - індекс стресостійкості (у відносних одиницях); Сс - рівень стресостійкості (в балах); СЛФ рівень стрес-лімітуючи х факторів (в балах); Сн - рівень стресогенного навантаження (в балах); СРФ рівень стрес-реалізуючих факторів (в балах), при цьому при Іс2,6 визначається низький ступінь можливості розвитку дезадаптації до стресу. (19) UA (11) 28898 (13) A Іc = 28898 СРФ - рівень стрес-реалізуючих факторів (кортізол, адреналін) в балах. При цьому Сс і СЛФ визначають гено- і фенотипово обумовлену резистентність організму до стресогенних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, а Сн і СРФ - рівень готовності до виникнення стресу. При Іс2,6 визначається низький ступінь імовірності розвитку дезадаптації до стресу. Спосіб дозволяє визначити ступінь адаптації організму до стресу і тим самим встановити необхідність і характер відповідних лікувально-профілактичних антистресорних заходів. Рівень стресостійкості (Сс) визначається за сумою (в балах) відповідей на запитання, що представлені в табл. 1. Відповіді на кожне із запитань даються за 3-х бальною шкалою, де так - 3 бала, не завжди - 2 бала, ні - 1 бал. Сс визначається за сумою балів на задані питання. Рівень стресогенного навантаження (Сн) визначається за сумою (в балах) відповідей на ко-жне із запитань, представлених в табл. 2 . Відомо, що особливість реакції організму у відповідь на стресогенне навантаження залежить від співвідношення стрес-реалізуючих (кортізол, адреналін та інш.) і стрес-лімітуючих факторів організму (серотонін, глютатіон, глютатіонпероксідаза, АТФ та інш.) (Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г. Адаптация к стрессорньм ситуациям и физическим нагрузкам, 1988). Рівень стрес-лімітуючи х факторів (СЛФ) визначається за сумою (в балах) показників вмісту в сироватці крові серотоніна, глютатіона, глютатіонпероксідази, АТФ, представлених в табл. 3. Рівень стрес-реалізуючих факторів (СРФ) визначається за сумою (в балах) показників вмісту кортізола у сироватці крові та адреналіна в сечі за добу, представлених в табл. 4. Суть способа пояснюється наступними прикладами. Приклад 1. Хвора П., 10 років (історія хвороби № 393) поступила у відділення гастроентерології ІПАГ АМНУ з діагнозом: хронічний гастрит. Хворіє на протязі 3 років, з періодичними, до 3 разів на рік, загостреннями захворювання. В результаті клініко-ендоскопічного обстеження встановлений діагноз: хронічний розповсюджений поверховий гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунку, в стадії загострення. При визначенні Сс встановлено, що хвора не завжди переважно спокійна (2 бала), не завжди швидко втомлюється (2 бала), добре адаптується, до нових умов (3 бала), вразлива (3 бала), легко контактує з оточуючими (3 бала), швидко забуває образи, розчарування (3 бала), не завжди неспокійна в очікуванні труднощів (2 бала), спокійно реагує на стан свого здоров'я (3 бала), швидко засинає (3 бала), звичайно впевнена в собі (3 бала). Отже, Сс у хворої дорівнює 27 балам. При визначенні Сн встановлено, що хвора мешкає в забрудненому радіацією регіоні (1 бал), в упорядкованому житлі (0 балів); прибуток на 1 члена сім'ї відповідає прожитковому мінімуму (1 бал); сім'я повна (0 балів); хвора має конфліктні ситуації в сім'ї та в школі (3 бала); батько має шкідливі звички (1 бал); тривалість перегляду хворою телепередач до 2 годин у день (1 бал); хвора має хронічне захворювання соматичної природи (3 бала). Таким чином, Сн у хворої дорівнює 10 балам. Визначення СЛФ дозволило встановити, що у хворої рівень у крові серотоніну (1,67 мкмоль/л) вище норми (2 бала); глютатіона (3,4 мкмоль/мл еритр.) вище норми (2 бала); глютатіон - пероксидази (3,01 мкм SH/мл еритр.) у межах норми (1 бал); АТФ (1830,98 нмоль/мл) вище норми (2 бала). Отже, СЛФ у хворої дорівнює 7 балам. При визначенні СРФ встановлено, що у хворої рівень кортізолу в крові (300,8 н.моль/л) вище норми (1 бал); рівень адреналіну в сечі за добу (33,5 н.моль/добу) у межах норми (0 балів). Таким чином, СРФ у хворої дорівнює 1 балу. За величинами Сс, Сн, СЛФ і СРФ проведено визначення індексу стресостійкості: 27 + 7 34 Ic = = = 3,09 10 + 1 11 Так як Іс>2,6, у хворої виявлений низький ступінь можливості розвитку дезадаптації до стресу, що виключає необхідність проведення антистресорної терапії. Після проведеного курсу лікування хронічного гастриту (М - холінолітики, цитопротектори, антигелікобактерні препарати, полівітаміни, дієта та інш.) у хворої настала стійка клінікоендоскопічна ремісія. Приклад 2. Хвора С., 8 років (історія хвороби № 476) поступила у відділення гастроентерології ІПАГ АМНУ з діагнозом: хронічний гастрит. Хворіє біля 3 років, кожного року має 3-4 рецидиви захворювання. В результаті клініко-ендоскопічного обстеження встановлено діагноз: хронічний гіпертрофічний гастродуоденіт з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунку, в стадії загострення. Вегето-судинна дистонія; астено-невротичний синдром. При визначенні Сс встановлено, що хвора не завжди переважно спокійна (2 бала), швидко втомлюється (3 бала), не завжди добре адаптується в нових умовах (2 бала), вразлива (3 бала), добре контактує з оточуючими (3 бала), швидко забуває образи, розчарування (3 бала), неспокійна в очікуванні труднощів (3 бала), неспокійно реагує на стан власного здоров'я (1 бал), засинає з труднощами (1 бал), звичайно невпевна в собі (1 бал). Таким чином, Сс у хворої дорівнює 22 балам. При визначенні Сн встановлено, що хвора мешкає в забрудненому радіацією регіоні (1 бал), в невпорядкованому житлі (1 бал), прибуток на кожного із членів сім'ї нижче прожиткового мінімуму (2 бала), сім'я повна (0 балів), має конфліктні ситуації в сім'ї та в школі (3 бала), батько і мати мають шкідливі звички (2 бала), тривалість перегляду хворою телепередач 1-2 години в день (1 бал), хвора має хронічне соматичне захворювання (3 бала). Отже, Сн дорівнює 13 балам. 2 28898 Визначення СЛФ дозволило встановити, що у хворої рівень в крові серотоніна (1,172 мкмоль/л) вище норми (2 бала); глютатіона (2,34 мкмоль/мл еритр.) в межах норми (1 бал); глютатіонпероксидази (2,06 мкм SH/мл еритр.) нижче норми (0 балов); АТФ (1605,6 н.моль/мл) у межах норми (1 бал). Таким чином, СЛФ дорівнює 4 балам. При визначенні СРФ встановлено, що у хворої рівень кортізолу в крові (318,2 н.моль/л) вище норми (1 бал); рівень адреналіну в сечі за добу (13,6 н.моль/добу) нижче норми (2 бала). Отже, СРФ дорівнює 3 балам. За величинами Сс, Сн, СДФ та СРФ встановлена величина індексу стресостійкості: 22 + 4 26 Ic = = = 1 63 , 13 + 3 16 Так як Іс