Спосіб лікування проліферативних процесів ендометрію

1. Спосіб лікування проліферативних процесів ендометрію внутрішньом'язовим введенням через 29244 Іншою відміною способу, що пропонується, є те, що здійснюють 1-3 курси лікування з двомісячними перервами між ними. Між сукупністю суттєви х ознак винаходу і технічним результатом, якого можна досягти при здійсненні винаходу, існує причинно-наслідковий зв'язок. Препарат акридонового ряду циклоферон є індуктором ендогенного інтерферону і стимулює в організмі пацієнта інтерфероногенез. Та дуже часто у випадках дуже застарілих проліферативних процесів спостерігається зменшення або і повна відсутність здатності лейкоцитів виробляти власні a-, b- чи g-інтерферони. Так, 35 пацієнткам із 133, що лікувались за способом-прототипом (27%), призначення циклоферону було безпідставним через надзвичайно низьку здатність лейкоцитів синтезувати власні ендогенні a-, b- і g-інтерферони in vitro (див. Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов, 1997 г., № 3, с. 41). В той же час інфлаген - генно-інженерний gінтерферон - це препарат для замісної інтерферонотерапії і, в першу чергу, він вносить екзогенний інтерферон в організм пацієнта та підвищує імунітет навіть у ти х хворих, лейкоцити яких уже зовсім втратили здатність синтезувати власні інтерферони. Та зовсім неочікуваним результатом лікування генно-інженерним g-інтерфероном виявилась його здатність стимулювати синтез власних інтерферонів. Так, після лікування у всіх 39 пацієнток підвищився рівень сироваткового інтерферону (див. таблицю). Як видно з таблиці, рівень ендогенних a- і gінтерферонів підвищився у сироватці всіх пацієнтів до норми. Клінічна ефективність лікування генноінженерним g-інтерфероном за способом, що пропонується, для всіх 39 пацієнток склала 98%, а клінічне поліпшення мали 2% пацієнток (порівняйте зі способом-прототипом, ефективність якого складає 73%). Це пояснюється тим, що генно-інженерний gінтерферон проявляє імунотропну та антипроліферативну дію, спрямовану в цілому на підтримку гомеостазу. Цей ефект підсилюється несподівано виявленою здатністю препарату проявляти крім екзогенної дії також і ендогенну: бути індуктором власних a- і g-інтерферонів для організму. Підсилена дія генно-інженерного g-інтерферону - інфлагену, обумовлена також оптимальним режимом та дозами його введення: по 1 млн. МО g-інтерферону, розведеного в 3 мл 0,9%-ного водного розчину хлориду натрію, вводять через день всього 10 разів. У разі потреби та, щоб досягти найкращих результатів, лікування повторюють 13 рази, роблячи двомісячні перерви. Коли вводити дозу меншу за 1 млн. МО і менше ніж 10 разів, передбачений винаходом ефект не досягається. Підвищена ж доза і кількість введень за 1 курс більша за 10 можуть викликати небажані для організму реакції. Суттєвою відмінністю способу, що пропонується, є той факт, що препарат генно-інженерного g-інтерферону (інфлаген) розчиняють не у воді, а у водному 0,9%-ному розчині хлориду натрію, що є ближчим до хімічного складу крові, а значить - більш фізіологічним. Спосіб, що пропонується, виконують таким чином. У гінекологічних пацієнток, що страждають запальними захворюваннями, супроводжуваними розвитком проліферативних процесів ендометрію (ендометріози, хламідіози, фіброматози і т. ін.), перевіряють імунний (див. Новиков Д.К., Новикова В.И. Оценка иммунного статуса. Москва - Витебск, 1996 г., 281 с.) та інтерфероновий (див. Кондратьев Г.А., Екимов Е.Д., Иовлев В.И. Реаферон., Л., 1988 г., с. 105-109) статуси. В разі порушень цих статусів проводять лікування інфлагеном - генно-інженерним g-інтерфероном. В способі, що пропонується, використано препарат, який випускає в місті Вільнюс (Литовська Республіка) акціонерне товариство "БІОФА" під торговою маркою "інфлаген". Дозу в 1 млн. МО, розведену в 3 мл 0,9%-ного водного розчину хлориду натрію, вводять шляхом внутрім'язової ін'єкції в зовнішній верхній квадрант сідниці. Ін'єкції роблять через день, чергуючи сідниці. Всього за один курс виконують 10 ін'єкцій. Через 2 місяці роблять контрольні аналізи: перевіряють імунний та інтерфероновий статуси, наявність чи відсутність розвитку проліферативних процесів ендометрію шляхом виконання прямих чи побічних тестів. Коли виявляють заниження порівняно з нормою інтерферонового та імунного статусів, наявність розвитку проліферативних процесів ендометрію, то лікування повторюють, але не більше 3 курсів на рік. Наводимо конкретні приклади способу, що пропонується. Приклад 1. Хвора Б., 27 років, звернулася до клініки зі скаргами на болі внизу живота, в надлобковій ділянці, в попереку, підвищення температури до субфебрильних значень на протязі останніх діб, гнійні виділення зі статевих шляхів з неприємним запахом, порушення менструального циклу останні 3 місяці. При бімануальному дослідженні лікаремгінекологом встановлено, що матка малорухома, різко болюча при зміщенні, шийка гіперимована, в цервікальному каналі гнійні виділення, труба зліва потовщена, лівий яєчник збільшений, набряклий, справа визначається різко-болюче тугоеластичне новоутворення діаметром до 6 см. Клініко-лабораторні дослідження показали наявність виразного запального процесу з явищами пельвіоперитоніту, обмеженого ділянкою малого тазу (підвищена ШОЕ, виразний лейкоцитоз - до 12×109, еозинофілія, тромбоцитопенія). Висновок ультразвукового дослідження (УЗД): ендометрит; ліва маточна труба потовщена, набрякла, містить рідину, її діаметр до 3,5 см; лівий яєчник збільшений до розмірів 4,2´3,5 см з численними рідинними включеннями; справа виявлено двокамерне товстостінне рідинне новоутворення з діаметром до 5,5 см, за маткою визначається рівень вільної рідини. При дослідженні гормонального статусу виявлено гормональний дисбаланс. В імунологічному статусі визначені субпопуляції лімфоцитів: NK (CD 16+) при (N10-19%) - NK - 10%; Th(CD4)(N-23-47)Th(CD4+)-23-25%; Ts(CD8+)(N-16-32%)-Ts(CD8+)16-18%; CD4/CD8-1,43(N-0,9-2,5), що є побічним показником вторинного імунодефіциту у хворої Б. Рівень a-інтерферону: 0,2 МО/тис., g-інтерферону: 2 29244 0,03 МО/тис., що свідчить про порушення інтерферонового статусу. Хворій Б. виставлено діагноз: загострення хронічного двостороннього аднекситу з явищами пельвіоперитоніту та гнійною трубооваріальною пухлиною справа (піосальпінкс). Хворій Б. призначено курс протизапальної терапії (метронідазол, глюконат кальцію, цефазолін, глюкоза, вітаміни С, В1, B6). По п'ятиденній терапії температура знизилась, але виділення гною зі статевих органів продовжувалось. За даними УЗД пухлина не зменшилась. Тому хворій було запропоновано курс лікування з 10 внутріматкових ін'єкцій плазмола, вітамінів групи В, гентаміцину та 14 процедур електрофорезу з сірчанокислою магнезією та димексидом. Та стан хворої змінився незначно. Тоді хвору Б. пролікували за способом-прототипом: на протязі 5 днів їй робили по одній внутрім'язовій ін'єкції через день дозою в 250 мл водного розчину циклоферону. Через 2 тижні курс лікування циклофероном повторили. Перевірка інтерферонового статусу після лікування за способом-прототипом показала, що він не змінився, не зважаючи на лікування. Хворій Б. було проведено інтерферонотерапію генноінженерним g-інтерфероном у вигляді препарату інфлаген, який випускає вільнюське AT "БІОФА". Їй вводили препарат по 1 млн. МО на дозу, розведену в 3 мл 0,9%-ного водного розчину хлориду натрію, шляхом внутрім'язової ін'єкції в зовнішній верхній квадрант сідниці. Ін'єкції здійснювали через день, чергуючи ліву та праву сідниці. Хворій провели курс з 10 ін'єкцій. Після двомісячної перерви стан хворої покращився: зменшились лейкоцитоз, ШОЕ, тромбоцитопенія. Однак ще мали місце імунодефіцит: CD4/CD8-0,9-1,0% (N-0,9-2,5%) та інтерферонодефіцит: a-інтерферон - 0,5 МО/тис., gінтерферон - 0,1 МО/тис. Тільки після проведення 3 курсів стимулювання інтерфероногенезу та замісної терапії за допомогою препарату інфлаген показники імунного та інтерферонового статусів досягли норми: Th(CD4+)-25-28%; Ts(CD8+)-32%; CD4/CD8-1,42; NK(CD16+)-12-13%; a-інтерферон 0,9 МО/тис., g-інтерферон 0,4 МО/тис. Хвора Б. скарг не пред'являла. Бактеріоскопічні, клінічні дослідження, УЗД відхилень від норми не виявили. На протязі 1,5 років у хворої Б. нормалізувались менструальний цикл та рівень гормонального фону, що зробило можливим настання маткової вагітності. Приклад 2. Хвора Д., 20 років, звернулася до клініки зі скаргами на ниючі та переймаючі болі внизу живота, підвищення температури тіла до 37,8-38°С, кров'янисті виділення зі статевих шляхів на протязі останніх 4-х днів. При бімануальному обстеженні визначається різка болючисть з явищами перитонізму в нижніх відділах живота. Клініко-лабораторні показники підтверджують наявність виразного запального процесу органів малого тазу. Згідно анамнезу: клінічні прояви запального процесу з'явилися тиждень поспіль перерваної маткової вагітності в гестаційному строку 8-9 тижнів в умовах медичного стаціонару. В клініці проведено додаткові дослідження гормонального, імунного та інтерферонового стату сів (методика аналогічна прикладу 1), УЗД. Виявлено ознаки вторинного імунодефіциту, гормонального та інтерферонового дисбалансів. Так, показники рівня інтерферонів: a - 0,2 МО/тис., g 0,09 МО/тис. Виставлено діагноз хворій Д.: загострення хронічного двостороннього аднекситу, метроендометрит. Хвора прийняла курс традиційної протизапальної, десенсибілізуючої, вітамінотерапії. Стан хворої де що покращився, та порушення гормонального, імунного та інтерферонового статусів ще мали місце. Хвор у Д. пролікували, застосовуючи спосібпрототип: провели два курси по 5 внутрім'язових ін'єкцій циклоферону. Після проведеного лікування рівень ендогенних інтерферонів дещо підвищився, та все ж був нижчим від нормальних показників: aінтерферон - 0,6 МО/тис. g-інтерферон 0,11 МО/тис. Тоді хворій Д. було проведено 1 курс інтерферонотерапії інфлагеном (генно-інженерним gінтерфероном), як це описано у прикладі 1. Після лікування показники рівня інтерферонів нормалізувались: a-інтерферон - 0,8 МО/тис., g-інтерферон - 0,15 МО/тис. Потреби в повторенні курсу інтерферонотерапії не було. Хвора Д. скарг на стан здоров'я більше не пред'являла. При бімануальному обстеженні статеві органи без особливостей; аналіз виділень із статевих шляхі в в нормі; показники УЗД, імуноцитограми, рівня гормонів констатували повну клінічну та імунологічну ремісію, що дало можливість через півтора роки запропонувати пацієнтці Д. як варіант контрацепції внутріматкову спіраль, яку установлюють на 3 роки. Вибір такого виду контрацепції вимагає повної клінічної, бактеріологічної та імунологічної відсутності запальних процесів. Приклад 3. Подружжя І. (жінка 33 і чоловік 37 років) звернулися в клініку зі скаргами на періодичні прояви висипань простого герпесу на слизових оболонках статеви х шля хів та на виділення з них серозного слизу. У хворої І. після обстеження на урогенітальну інфекцію виявлено хламідіоз. На протязі останніх 3-х років подружжя без успіху лікувалось за допомогою антибіотиків антивірусної дії та противірусних препаратів місцевої дії. Максимальна ремісія тривала 6 місяців, після чого знову з'явилися клінічні прояви хвороби. Аналізи показали зниженя рівня інтерферонів у подружжя: у др ужини a-інтерферон - 0,5 МО/тис., g-інтерферон - 0,11 МО/тис., у чоловіка - a-інтерферон 0,6 МО/тис., g-інтерферон - 0,12 МО/тис. В амбулаторних умовах подружжя прийняло монотерапію інфлагеном (генно-інженерним g-інтерфероном) (див. приклад 1), яку було ще раз повторено через 2 місяці. Після двох курсів інтерферонотерапії згідно зі способом, що пропонується, настала клінічна і стійка імунологічна ремісія, яка спостерігалась у подружжя на протязі 1,5 років. Після лікування у хворої І. рівень a-інтерферону - 0,8 МО/тис., gінтерферону - 0,3 МО/тис., у хворого І. a-інтерферон - 0,9 МО/тис., g-інтерферон - 0,14 МО/тис. Приклад 4. Хвора К., 37 років, звернулась зі скаргою на дисфункціональні маткові кровотечі на протязі останніх 2-х років. Хвора К. страждає ожирінням III-го ступеня, нейроциркуляторною дисто 3 29244 нією по гіпертонічному типу, хронічним холецистопанкреатитом, ентероколітом. Рік тому УЗД показали наявність фіброматозних вузлів на тілі матки. При лікувально-діагностичному вишкрібанні слизової оболонки маткової порожнини в патогістологічному препараті виявлені явища внутрішнього ендометріозу, залізисто-кістозної гіперплазії ендометрію, що узгоджується з виявленою відносною естрогенємією, підвищенням рівня пролактину та зниженням рівня інтерферонів: a-інтерферон 0,4 МО/тис., g-інтерферон - 0,07 МО/тис. Хвора К. отримала курс протизапальної, десенсибілізуючої, гемостатичної, гормонотерапії разом з лікуванням циклофероном згідно зі способом-прототипом. Прийнята терапія не дала очікуваного результату. Рівень інтерферону у сироватці хворої К. підвищився недостатньо: a-інтерферон - 0,5 МО/тис., gінтерферон - 0,09 МО/тис. Тоді хвору К. було проліковано за способом, що пропонується, за допомогою інфлагену (генноінжененерного g-інтерферону) (див. приклад 1). Хвора К. прийняла 3 курси лікування. Результатом такого лікування була стійка ремісія імунного, гормонального та інтерферонового (a-інтерферон 0,8 МО/тис., g-інтерферон - 0,28 МО/тис.) статусів. Дані УЗД показують відсутність ендометріозних уражень, регрес фіброматозних тканин на дільницях виявлення інтерстиційних фіброматозних вузлів, в цілому тіло матки зменшилося в розмірах від 12-тижневої вагітності до 7-8. На протязі подальшого після лікування року хвора К. в клініку не зверталась з приводу дисфункціональних маткових кровотеч. Через рік контрольний рівень гормонів, імунний та інтерфероновий статуси відповідали прийнятим нормам. Таблиця Інтерфероновий статус пацієнток до та після лікування інфлагеном - генно-інженерним g-інтерфероном Пор. № 1 2 3 Захворювання, що супроводжуються розвитком проліферативних процесів ендометрію Гіперплазія ендометрію, фіброматоз тіла матки Піосальпінкс з явищами обмеженого пельвіоперитоніту Верифікована урогенітальна інфекція Кількість пацієнток Інтерфероновий (a- і g-) статус N для a=0,7-1,4 МО/тис.; N для g=0,14-0,28 МО/тис. до лікування після лікування agag 22 0,3±0,1 0,04±0,03 0,9±0,1 0,4±0,1 12 0,4±0,15 0,09±0,03 0,7±0,15 0,3±0,1 5 0,3±0,2 0,09±0,04 0,8±0,2 0,3±0,15 Примітки: 1. Значення показників рівня інтерферонів в нормі див. Ершов Ф.И. Интерфероновый статус в норме и при патологии. М., 1996 г., 240 с. 2. Для визначення рівня сироваткового інтерферону використано метод, описаний в книзі: Кондратьев Г.А., Екимов Е.Д., Иовлев В. И. Реаферон. Л., 1988 г., с. 105-109. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 34 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4