Спосіб хірургічної корекції надмірного накопичення жиру на передній черевній стінці у пацієнтів з пупковою або гіпогастральною локалізацією грижі

Спосіб хірургічної корекції надмірного накопичення жиру на передній черевній стінці у пацієнтів з пупковою або гіпогастральною локалізацією грижі, що включає розсічення шкіри та підшкірної клітковини навколо локального накопичення жиру до гребенів здухвинних кісток, видалення шкірно-жирового клаптя, виділення грижового мішка, герніопластику, відшарування шкірно-жирового масиву від апоневрозу, формування пупкового кільця та пошарове зашивання рани, який відрізняється тим, що розсічення шкіри та підшкірної клітковини навколо 3 (герніопластика та абдомінопластика). Це не завжди задовольняє пацієнтів, соціальноекономічно невиправдано. Крім цього, таке лікування пов'язане з досить високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень в ранньому та пізньому післяопераційних періодах (серома, запальний інфільтрат, нагноєння, післяопераційна рубцева деформація передньої черевної стінки та інше) [4]. Найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб хірургічного лікування пацієнтів з надмірним локальним накопиченням жиру на передній черевній стінці або звислим животом в поєднанні з пупковою або гіпогастральною грижею, який виконується наступним чином. Видалення шкірно-жирового клаптя виконують за лінією, що сполучає гребені здухвинних кісток зверху та над пахвинними та лобковою складками знизу, мобілізуючи пупок від шкіри розрізом навколо нього (човноподібна ліподермектомія) Виділяють при цьому грижовий мішок та відшаровують шкірно-жировий масив від апоневрозу. Після чого відповідно обробляють грижовий мішок та виконують герніопластику. Потім підтягуючи верхній шкірно-жировий клапоть донизу формують на шкірі пупкове кільце та циркулярно підшивають пупок. Наступним етапом фіксують підшкірну жирову клітковину, дренують та пошарово зашивають операційну рану [5]. Цей спосіб дає можливість одно моментно виконати герніопластику та абдомінопластику, хоча досить травматичний. Недоліками способу є досить велика кількість післяопераційних ускладнень - серома (11-16%), місцева підшкірна гематома (8-10%), локальний некроз країв післяопераційної рани (29%), нагноєння (6-8%), гіпертрофія та деформація післяопераційного рубця (17%) [6]. Пов'язано це з травмуванням тканин, висиханням жирової клітковини, фасції, апоневрозу під час оперативного втручання, а також ішемією тканин внаслідок їх широкої мобілізації. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу підвищення ефективності хірургічного лікування пацієнтів з локальним надмірним накопиченням жиру на передній черевній стінці або звислим животом в поєднанні з пупковою або гіпогастральною грижею та удосконалення абдомінопластики за рахунок викроювання, видалення та відведення бокового шкірножирового клаптя від гребеня здухвинної кістки огинаючи надлишок шкірно-жирових масивів, виділення грижового мішка, відшарування підшкірної основи черевної стінки від апоневротичних структур, пошарове зашивання бокової рани до грижового дефекту, викроювання протилежного бокового шкірно-жирового клаптя з відшарування шкірно-жирових масивів від апоневротичних структур черевної стінки та видалення його з пупком, пошарове зашиття бокової рани до грижового дефекту, виконання герніопластики, відтворення пупка на рівні гребенів здухвинних кісток та закінчення пошарового зашивання рани. 29495 4 Технічний результат від впровадження способу виконання абдомінопластики у пацієнтів з пупковою або гіпогастральною локалізацією грижі, що заявляється, буде полягати в значному зменшенні частоти післяопераційних ускладнень та зменшені часу виконання операції. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі хірургічного лікування пацієнтів з надмірним локальним накопиченням жиру на передній черевній стінці в поєднанні з пупковою або гіпогастральною грижею, що включає розсічення шкіри та підшкірної клітковини навколо локального накопичення жиру до гребенів здухвинних кісток, видалення шкірно-жирового клаптя, виділення грижового мішка, герніопластику, відшарування шкірно-жирового масиву від апоневрозу, формування пупкового кільця та пошарове зашивання рани, згідно корисної моделі, що розсічення шкіри та підшкірної клітковини навколо локального накопичення жиру спочатку виконують з одного боку, виходячи за середню лінію живота, далі виділяють та відводять отриманий шкірно-жировий клапоть від гребеня здухвинної кістки і після виділення грижового мішка пошарово зашивають бокову рану до грижового дефекту, після чого виконують розсічення шкіри та підшкірної клітковини навколо локального накопичення жиру з протилежного боку, видаляють утворений шкірно-жировий клапоть разом з пупком та пошарово зашивають бокову рану до грижового дефекту з цього боку, після герніопластики в точці перетину середньої лінії живота та лінії, що з'єднує гребні здухвинних кісток, відтворюють пупок, для чого видаляють підшкірну жирову клітковину у вигляді усіченого конусу вершиною назовні і двома-трьома лігатурами підшивають гіподерму до апоневрозу, а пошарове зашивання рани завершують в центральному її відрізку. Суттєвою відмінністю способу виконання абдомінопластики у пацієнтів з пупковою або гіпогастральною локалізацією грижі, що заявляється, є поетапне виконання абдомінопластики з бокових відділів живота до грижового дефекту, що дозволяє зменшити до мінімуму крововтрату, висихання та травмування тканин, а видалення ліподермального клаптя часто зі зміненим, деформованим пупком виключає можливість розвитку ускладнень. Відтворення ж пупка в новому вигляді дає гарний естетичний і косметичний ефект. Таким чином, спосіб, що заявляється, реалізує якісно новий підхід до хірургічного лікування пацієнтів з надмірним накопиченням жиру або звислим животом і пупковою або гіпогастральною локалізацією грижі. За літературними даними такий спосіб хірургічного лікування невідомий. Сутність корисної моделі, що заявляється, пояснюється схематичними малюнками, на яких представлено: На Фіг.1: Етап операції після видалення та відведення бокового шкірно-жирового клаптя; виділення грижового мішку та пошарове зашивання бокового відрізку рани. На Фіг.2: Відтворення пупка. 5 Спосіб, що заявляється, виконується наступним чином. Безпосередньо перед операцією виконують розмітку розрізів шкіри, визначають площу мобілізації шкірно-жирового клаптя 1 та його зв'язок з вентральною грижею. Викроюють та відводять боковий шкірно-жировий клапоть 1 від гребеня здухвинної кістки, огинаючи надлишок шкірно-жирових масивів. Потім виділяють грижовий мішок 2 та відшаровують підшкірну основу черевної стінки від апоневротичних структур. Далі пошарово зашивають бокову рану 3 до грижового дефекту. Після цього, з протилежного боку викроюють шкірно-жировий клапоть з відшаруванням шкірножирових масивів від апоневротичних структур черевної стінки та видаленням його разом з пупком. Пошарово зашивають бокову рану з цього боку до грижового дефекту і виконують герніопластику. Після герніопластики в точці перетину середньої лінії живота та лінії, що з'єднує гребені здухвинних кісток, відтворюють пупок, для чого видаляють підшкірну жирову клітковину у вигляді усіченого конусу вершиною назовні і двома-трьома лігатурами 4 підшивають гіподерму до апоневрозу 5. Потім підшкірну основу дренують та завершують пошарове зашивання рани в центральному її відрізку. Приклад конкретного виконання Пацієнтка К., 52 роки, поступила 12.08.04 з діагнозом пупкова грижа середніх розмірів. Звислий живіт. Ожиріння IIIст. Грижа виникла 10 років тому. Вага 138кг. Індекс маси тіла 39,3кг/м2. Після відповідного обстеження та передопераційної підготовки виконано абдомінопластику з алогерніопластикою пупкової грижі за способом, що заявляється. Знеболювання: загальна анестезія з міорелаксантами. Двома розрізами відступивши від гребеня здухвинної кістки справа, виконали видалення та відведення бокового шкірно-жирового клаптя огинаючи надлишок шкірно-жирових масивів з пупком. Потім виділили грижовий мішок та відшарували підшкірну основу черевної стінки на 10-14см від апоневротичних структур в краніальному напрямку. Далі пошарово зашили бокову рану до грижового дефекту. Після цього, викроїли та видалили весь шкірно-жировий клапоть з лівого боку до гребеня здухвинної кістки з відшаруванням шкірно-жирових масивів від апоневротичних структур аналогічно. Пошарово зашили боковий відрізок рани до грижового дефекту 5×7см. Потім виконали преперитонеальну герніопластику з використанням поліпропіленової сітки 9×12см. Далі в точці перетину середньої лінії живота та лінії, що з'єднує гребні здухвинних кісток, відтворили пупок, для чого видалили підшкірну жирову клітковину у вигляді усіченого конусу вершиною назовні і двома поліпропіленовими лігатурами 3-0 підшили гіподерму до апоневрозу. Підшкірну клітковину було дреновано двома ПХВ трубками, виведеними над лоном, а пошарове зашивання рани завершили в центральному її відрізку. 29495 6 В ранньому післяопераційному періоді ускладнень з боку рани не спостерігали. В віддаленомуперіоді пацієнтка спостерігалась протягом 3 років. Рецидиву грижі не спостерігалось. За період з 2001 по 2007 роки у І хірургічному відділенні міської клінічної лікарні №15 м. Києва та Київському центрі хірургії гриж живота за способом, що заявляється, прооперовано 43 пацієнти з надмірним накопиченням жиру на передній черевній стінці або звислим животом в поєднанні з пупковою або гіпогастральною локалізацією грижі. Післяопераційні ускладнення серозне запалення рани виникло у 2 пацієнтів (4,6%), місцева підшкірна гематома - у 1 (2,3%), локального некрозу країв післяопераційної рани та нагноєння не спостерігали. На протязі 1-6 років після операції були обстежені 38 пацієнтів, жодного випадку рецидиву грижі не виявлено. За літературними даними післяопераційні ускладнення сягають 30% [2]. Таким чином, спосіб хірургічного лікування пацієнтів з надмірним накопиченням жиру на передній черевній стінці або звислим животом в поєднанні з пупковою або гіпогастральною грижею, що заявляється, завдяки поетапності видалення ліподермального клаптя передньої черевної стінки, виконання герніопластики без натягу тканин та зменшення травмування тканин під час оперативного втручання, дозволяє значно знизити частоту післяопераційних ускладнень та рецидивів грижі. Література: 1. Жебровский В.В. Хирургия грыж живота // Медицинское информационное агентство. Москва - 2005. - 384С. 2. Материалы II Всеукраинской научнопрактической конференции. Хи Bendavid R. Abdominal wall hernias. Principles and management.// Springer-2001. XXXIV, 792pp. 3. Цепколенко В.А., Грубник В.В., Пшениснов К.П. Пластическая эстетическая хирургия. - К.: Здоров'я, 2000. - 232с. 4. Кожемяцкий В.М. Роль абдоминопластики при вентральном грыжесечении у больных с ожирением. // Герниология. №3 (11) 2006 г. Москва. С.23-24. 5. Миминошвили О.И., Кот А.Г., Шаповалов И.Н. Особенности герниопластики при гипогастральных вентральных грыжах у тучных пациентов хирургическое лечение грыж живота с использованием современных пластических материалов. Алушта, 2004г. 6. Мішалов В.Г., Бурка А.О., Храпач В.В., Балабан О.В., Юрченко Д.О. Використання методів естетичної абдомінопластики в хірургічному лікуванні дефектів передньої черевної стінки // Клінічна хірургія № 11, 2003р. С.25-25. 7 29495 8