Вакцина проти інфекційної бурсальної хвороби та спосіб її виготовлення

Вакцина проти інфекційної бурсальної хвороби птиці, яка має вільноклітинний вірус у культуральному середовищі та захисне середовище, до складу якого входять пептон та знежирене молоко (у рівних співвідношеннях), яка відрізняється тим, що додатково використовують як вірус для вакцини штам УМ-93 № 16/93, який антигенно споріднений з епізоотичними штамами і репродуктивна активність якого при використанні культури клітин нирки ембріону вівці виявляється у титрі 10-5 ТЦД50/см 3 та ви ще. (19) (21) 97084290 (22) 19.08.1997 (24) 15.11.2000 (33) UA (46) 15.11.2000, Бюл. № 6, 2000 р. (72) Герман В'ячеслав Валентинович, Ольховик Лідія Андрійовна, Бабкін Валерій Федорович, Герман Євген В'ячеславович (73) ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ 29843 матеріал, додають по 10 мл підтримуючого середовища та інкубують на протязі 5-7 діб. Для контролю залишають 4 флакони з неінфікованою культурою клітин Heв. Розрахунок титру вірус-вакцини проводять за методом Ріда та Менча. Культуральну рідину з титром вірусу не нижче 10-6 ТЦД50/см 3 використовують для ліофілізації. Ліофілізовану вірус-вакцину із штаму УМ-93 № 16/93 зберігають при температурі +2...+8°С на протязі 12 місяців. Приклад 1. Ефективність різних доз вакцини. Досліди проводили на 14-денних курчата х, серонегативних за даними РНГА, з використанням еритроцитарного антигену для діагностики ІБХ відповідно з діючими ТУ та вакцини активністю не нижче 10-5 ТЦД50/см 3. Попередньо готували десятикратні розчини вірусу та відповідним розчином імунізували по 10 голів курчат. Вакцинацію птахомолодняка проводили шляхом випоювання біопрепарату з водою із розрахунку 10 мл на голову. Контрольна група була сформована із 10 голів серонегативних невакцинованих курчат. Імуногенну активність вірусу у різних розчинах оцінювали за результатами контрольного зараження птахомолодняка дослідних та контрольних гр уп епізоотичним штамом вірусу у дозі 1000 ЕЛД50/0,2 см 3 через 14 днів після вакцинації. Експерименти проводили у трьох повторностях (табл. 1). Дані таблиці свідчать про те, що 100% рівень захисту виникав при випоюванні серонегативним курчатам вакцини зі штаму УМ-93 № 16/93 у дозі 10-3 ТЦД50/см 3. Приклад 2. Ефективність вакцини в залежності від способу її застосування. Було сформовано 4 групи курчат 14-денного віку по 10 голів в кожній: 3 дослідних та одна контрольна, для імунізації курчат дослідних груп використовували вакцину зі штаму УМ-93 № 16/93 у дозі 10-3 ТЦД50/см 3. Курчатам першої групи вакцину застосовували шля хом випоювання з водою (ентерально), другої - окулярно, третьої - внутрішньом'язово, контрольне зараження курчат дослідних та контрольних груп проводили епізоотичним штамом вірусу через 14 діб після вакцинації (табл. 2). Матеріали, подані у табл. 2, свідчать про те, що найбільш високий рівень захисту (100%) забезпечує ентеральне введення вакцини зі штаму УМ-93 № 16/93 серонегативним курчатам. Приклад 3. Ефективність вакцини в залежності від віку курчат. Було сформовано 12 груп серонегативних курчат по 20 голів у кожній (шість дослідних та шість контрольних) такого віку: 1-, 7-, 14-, 17-, 25-ти та 70-денні. Вакцинацію курчат дослідних груп проводили вакциною зі штаму УМ-93 № 16/93 ентерально у дозі 10-3 ТЦД50/см 3 (табл. 3). Імуногенність вакцини оцінювали за рівнем титрів специфічних антитіл, кількості реагуючих птиць через 7 діб після вакцинації, її збереженість після прямого зараження епізоотичним штамом вірусу ІБХ через 14 днів після застосування вакцини та значення бурсального індексу (БІ), обчислення якого здійснювали за методом Lucio and Hitchner [4]. За період спостереження (3-5 діб) після вакцинації не було зареєстровано ознак захворювання птахомолодняка ІБХ (пригнічення, відказу від корма, діареї, загибелі та ін.) та не зафіксовано статистично вірогідної різниці у середньодобовому прирості живої маси, що свідчить про нешкідливість досліджуваного біопрепарату. Дані, подані у табл. 3, свідчать про те, що вакцинація курчат 14-17-денного віку ентерально вірус-вакциною зі штаму УМ-93 № 16/93 сприяє появі специфічних антитіл у перші 7 днів після вакцинації: 3,5-4,0 лог 2 у 70-85% випадків від кількості вакцинованих та забезпечує 80-100%-вий рівень захисту після зараження епізоотичним штамом вірусу через 14 днів після застосування вакцини. Значення БІ у вакцинованих курчат після зараження епізоотичним штамом вірусу ІБХ не перевищувало 0,7 на відміну від птиці контрольної групи, де реєстрували атрофію бурси та, відповідно значення БІ було нижче 0,7. Одержані матеріали свідчать про активність, нешкідливість та імуногенність вакцини зі штаму УМ-93 № 16/93 при ентеральному застосуванні курчатам 14-17 днів життя. Приклад 4. Ефективність вакцини в залежності від рівня материнських антитіл у сироватці крові курчат різних вікових гр уп. Досліди були проведені на курчатах 7-, 17та 27-добового віку загальною кількістю 97115 голів у неблагополучному по ІБХ птахо господарстві. Спочатку у кожній віковій групі птахомолодняка визначали рівень материнських антитіл за даними РНГА з використанням еритроцитарного антигену (ІЕКВМ) для діагностики ІБХ. Курчат експериментальних груп вакцинували тричі з інтервалом 10 днів вакциною зі штаму УМ-93 № 16/93 у дозі 10-5 ТЦД50/см 3 шляхом випоювання. Ефективність вакцинації оцінювали за результатами сероконтролю проб сироваток крові курчат після 1-3-кратної імунізації в РНГА із застосуванням еритроцитарного антигену ІЕКВМ, клінічним станом птиці, рівнем збереженості. Одержані результати свідчать про те, що вакцинацію курчат проти ІБХ доцільно проводити при рівні материнських антитіл, зареєстрованих за даними РНГА із еритроцитарним діагностикумом ІЕКВМ, не ви ще 30% від кількості досліджених. Ревакцинацію проводять за результатами сероконтролю у ти х випадках, коли кількість реагуючої птиці із захисним титром антитіл - 1:8 та ви ще буде менше 80%, але не раніше 7 днів після першої вакцинації. Приклад 5. Порівняльна оцінка ефективності різних вакцин. У дослідах використовували комерційну вакцину Біаромвак (Румунія) та експериментальні зразки вакцини зі штаму УМ-93 № 16/93 ІЕКВМ. Випробування біопрепаратів проводили у одному з неблагополучних по ІБХ птахогосподарств з дозволу Облветслужби з метою профілактики цього захворювання. Вакциною зі штаму УМ-93 № 16/93 було привито 233316 голів курчат-бройлерів, а Біаромвак - 121010 голів, обидві вакцини застосовували ентерально, дворазово, у 7 та 17 днів життя. У процесі дослідження обчислювали рівень специфічних антитіл у вакцинованих ку 2 29843 рчат, клінічний стан птиці, аналіз причин загибелі та бракування, динаміку загибелі, виробничі показники (середньодобовий приріст живої маси, витрати корму, середня жива маса 1-ї голови птиці при забої та ін.). Результати досліджень показали, що обидві вакцини імуногенні та ареактогенні. Однак вакцинопрофілактика ІБХ за допомогою вакцини ІЕКВМ зі штаму УМ-93 № 16/93 в цьому господарстві сприяла поліпшенню деяких господарчо-корисних показників: підвищенню збереженості імунізованого поголів'я на 5% у порівнянні із нещепленим контролем та на 11% у порівнянні з групою птиці, яка була вакцинована Біаромвак; збільшенню живої маси курчат при забої відповідно на 147,0 і 55,0 г. Економічний ефект із урахуванням витрат на застосування вакцини склав 10 гривень на 1000 голів щеплених курчат-бройлерів. Аналогічні дані про імуногенність та ареактогенність вакцини ІЕКВМ зі штаму УМ-93 № 16/93 були одержані при комісійному випробуванні вітчизняного біопрепарату та вакцини із штаму Д-76 (Голландія) у птахогосподарствах Харківської обл. Використання при виготовленні вакцини штаму УМ-93 № 16/93, який є антигенно спорідненим з епізоотичними штамами, сприяє більш ранньому імунному відгук у (через 7 днів) у вакцинованого птахомолодняка курей у захисних ти трах (1:8 та вище) у 80 та більше відсотків щепленої птиці і, таким чином, підвищує ефективність профілактики ІБХ за допомогою пропонованої вакцини за рахунок запобігання збитків від загибелі курчат, який може коливатися від 10 до 90%, залежно від форми протікання хвороби. Технологія виготовлення вакцини, яку пропонують, простіша та надійніша у зв'язку з використанням для репродукції вакцинного штаму вірусу перещеплюваної культури Heв замість тканин курячого зародку, що знижує небезпеку контамінації іншими вірусами та зменшує працезатрати при виготовленні біопрепарату. Порівняльний аналіз пропонованого винаходу та прототипу показує, що вакцина, яку пропонують, відрізняється від відомої Гамборо вакцини Нобіліс зі штаму Д-78 тим, що штам УМ-93 № 16/93, антигенно споріднений з епізоотичними штамами, циркулюючими у різних регіонах України, використовують як вакцинний. Віддаленим за технічною суттю до винаходу є і виготовлення вакцини зі штаму УМ-93 № 16/93 з використанням тканин курячого зародку. Більш технологічним та економічно доцільним є використання гетерологічної біосистеми для репродукції вірусу при виготовленні вакцини проти ІБХ, особливо при відсутності "СПФ-стад." Ці ознаки не знайдені при аналізі способу виробництва прототипу, що дає підставу зробити висновок про відповідність пропонованого винаходу критеріям "новизна" та "винахідницький рівень". Джерела інформації 1. А.С. Алиев. Способ профілактики болезни Гамборо. С12 №7/00; А61К39/12; АС 1824443 А1. 2. Gumboro vaccine Nobilis, strain 228E intervet international B.Y. - Bo xmeer, Holand. 3. Palya V. Manual for the production of Marek's disease, Gumboro disease and inactivated Newcastle disease vaccines. F.A.O. Rome, 1991. 4. Rosales A.G. Designing an effectire Gumboro control program. Poultry Dig. 1989, 48, 565, 120. Таблиця 1 Ефективність вакцини із штаму УМ-93 № 16/93 в залежності від дози введення №№ Доза вірусу ТЦД50/см 3 п/п Перший дослід: 1 10-5 2 10-4 3 10-3 4 10-2 5 10-1 6 контроль Другий дослід: 1 10-5 2 10-4 3 10-3 4 10-2 5 10-1 6 контроль Третій дослід: 1 10-5 2 10-4 3 10-3 4 10-2 5 10-1 6 контроль Результати контрольного зараження заражено захворіло рівень захисту, % 10 10 10 10 10 10 0 0 0 3 4 10 100 100 100 70 60 0 10 10 10 10 10 10 0 0 0 2 3 9 100 100 100 80 70 10 10 10 10 10 10 10 0 0 0 2 4 10 100 100 100 80 60 0 3 29843 Таблиця 2 Ефективність вакцини в залежності від способу її введення №№ п/п 1 2 3 4 Спосіб введення вакцини Ентерально Окулярно Внутрішньом'язово Невакцинований контроль Доза ТЦД50/см 3 10-3 10-3 10-3 Результати контрольного зараження заражено захворіло рівень захисту, % 10 0 100 10 2 80 10 5 50 10 9 10 Таблиця 3 Ефективність вакцини в залежності від віку птахомолодняка курей Результати зараження Вік (дні) Спосіб введення Рівень анти- Кількість ретіл (лог 2) агуюч., % заражено захворіло рівень захисту, % Дослідна 1 окулярно 20 100 Контрольна 1 20 10 50 Дослідна 7 ентерально 3,5 20 20 2 90 Контрольна 7 20 8 60 Дослідна 14 ентерально 4,0 60 20 1 95 Контрольна 14 20 8 60 Дослідна 17 ентерально 4,0 80 20 100 Контрольна 17 1,5 20 20 20 0 Дослідна 25 ентерально 4,2 90 20 100 Контрольна 25 20 16 20 Дослідна 70 ентерально 5,0 100 20 100 Контрольна 70 20 14 30 Група __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4