Спосіб лікування хворих з частковою атрофією зорового нерва

Спосіб лікування хворих з частковою атрофією зорового нерва шляхом електростимуляції ока 29902 2. Стимуляція здійснюється на високих для зорового аналізатору частотах (30-40 Гц), в той час як основна частина палочкової аферентної системи сітківки та, пов'язані з нею, гангліозні клітини здатні засвоювати лише низько- та середньочастотний для зорового аналізатору ритм (до 25 Гц). 3. Стимулюючий вплив виявляється одночасно лише на одне око, за рахунок чого не відбувається синхронної стимуляції зорових нервів. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу лікування часткової атрофії зорового нерву шляхом електричної стимуляції, в котрому електростимуляцією з силою току дорівняною 3-х кратному індивідуальному порогу електричної чутливості на протязі 10-20 хвилин курсом 10-15 днів, який поступово збільшується на протязі курсу частотою послідовності імпульсів з 5 Гц до 30-40 Гц забезпечується оптимальний, фізіологічне найбільш адекватне стимулюючий вплив на зоровий аналізатор, за рахунок чого збільшується ефективність терапії часткової атрофії зорового нерву. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування часткової атрофії зорового нерву, складающимся в електричній стимуляції ока прямокутними електричними імпульсами тривалістю 10 мсек серіями по 30 сек., з 30 секундним інтервалом, згідно винаходу визначають індивідуальний поріг електричної чутливості обох очей, здійснюють електричну стимуляцію одночасно обох очей з силою струму дорівняной потроєному індивідуальному порогу електричної чутливості на протязі 10-20 хвилин з поступово зростаючою на протязі 10-15 денного курсу частотою послідовності імпульсів с 5 Гц до 35 Гц. Здійснюють стимуляцію одночасно обох очей: Синхронна стимуляція обох зорових нервів перехрещующихся у хіазмі приводить до одночасного синхронного подразнення усіх утворень зорового аналізатору за рахунок чого відбувається поліпшення асоціативних зв'язків обох ретино-генікулостріарно-кортикальних шляхів (Шєлєпін Ю.Є., Гєрчікова В.Ф. // Фізіол. Журн., 1982. - Т. 68. - № 6. - С. 763-767., Шелепин Ю.Є. з співавт. // Фізіол. Журн., 1984. - Т. 70. - № 2. - С. 251-254.) та відповідно вихід більшого числа нейронів з становища парабиозу (Шандуріна A.M. // Автореф. докт. дис. Л., 1985. - 43 с.). Стимуляцію проводять з силою струму яка дорівнює потроєному значенню індивідуального порогу електричної чутливості: 3'явлення почуття електрофосфена дозволяє визначити поріг електричної чутливості зорового аналізатору. Порогове подразнення виявляється найбільш оптимальним для стимуляції біологічних процесів у клітинах, так як рівень його аналогічний електричним струмам, мающимся у нормі на клітинному та тканевому рівні (Campbell F.W., Robson J. // J. Physiol., 1968, vol. 197, № 3, p. 551-561.; Костюк П.Г., Кришталь О.А. - Механізми електричної збудливісті нервової клітини. - М., 1981. - 205 с.). Нами вибране трьохкратне збільшення індивідуального порогу електричної чутливості, у зв'язку з тим, що саме при цьому збільшенні рівень нормальної лабільності зорового аналізатору знаходяться у межах 3840 Гц та вище (Сет Ф. // Автореф. канд. дис. - Оде са, 1995. - 20 с.). Ми проводимо стимуляцію з різною частотою послідовності імпульсів у межах 535 Гц., отож, при 3-х кратному збільшенні порогу електричної чутливості хворий у всьому діапазоні пропонованих частот здатен розрізняти світлові коливання - "фосфени", з'явлення яких служить своєрідним індикатором оптимальності стимуляції. Стимуляцію проводять з поступово зростаючою на протязі 10-15 денного курсу частотою послідовності імпульсів с 5 Гц до 35 Гц. Відповідно даним різних авторів (Campbell F.W. // J. Physiol., 1971, vol. 217, № 1, р. 54-55; Кірвяліс Д., Ванагас В. // Біофізіка зору. – 1973. - С. 552) для опису форми зображень зорова система використовує Фурьє-аналіз та преобразовання Френеля. Вже на рівні сітківки починають формуватися роздільні механізми для фільтрації високих, середніх та низьких просторових частот (Шєлєпін Ю.Є., Колєснікова Л.М., Левкович Ю.І. // Візоконтрастометрія. - Л., 1985. - 103 с.). Рецептивні поля згруповані у ряди розрізняючихся по частоті пропускання проекціонних систем. Полоса пропускання рецептивних полів кожної проєкціонної зони зміщується в залежності від ексцентриситету. Це означає, що чим більш віддаленість рецептивного полю від фовеоли, тим більш низькочастотний його період пропускання (Шєлєпін Ю.Є., Колєснікова Л.М., Левкович Ю.І. Візоконтрастометрія. - Л., 1985. - 103 с.). Стимуляція зорового аналізатору з частотою послідовності імпульсів до 20 Гц здійснює стимулюючий вплив в основному на периферичні просторово-частотні поля зорового аналізатору, в той час, як стимуляція з частотою 20-35 Гц переважно здійснює вплив на центральні просторово-частотні поля. В наслідку перебудови рецептивних полів нейронів сітківки та зовнішнього колінчатого тіла передаються послідовно: спочатку низькі, а потім високі частоти (Подвігін Н.Ф. // Динамічні властивості нейронних структур зорової системи. – 1979. - 156 с.). Отже, доцільно починати стимуляцію з низьких для зорового аналізатору частот, переходя поступово до все більш високих, добиваясь тим самим поступового включення центральних просторово-частотних полів зорового аналізатору. Кожний з перелічених ознаків суттєвий, а при совмісної дії дозволяє добитися підвищення ефективності лікування часткової атрофіі зорового нерву. Лікування проводиться у затемненій кімнаті у положенні хворого сидя при зачинених очах. Накладується маска з електродами, покритими ватними тампонами змоченими у фізіологічному розчині. Активні електроди розташовуються на верхніх віях посередині, а пасивний електрод на шкірі лоба по середній лінії. Спочатку знаходять індивідуальний для кожного ока поріг електричної чутливості (ПЕЧ). Потім, вмикая кнопку "імп. З", звищюють силу струму відносно знайденого ПЕЧ у 3 рази. Виставляють під контролем цифрового табло необхідну для сеансу частоту послідовності імпульсів. Потім вмикають кнопки "сеанс" і "пуск", та автоматично проводять електростимуляцію на протязі 10-20 хвилин, в залежності від поширеності патологічного процесу. Чим більш поширений патологічний процес, тим більша тривалість електростимуляції. Перші два сеанси частота послідо 2 29902 вності імпульсів дорівнює 5 Гц. Потім кожні два сеанси частота послідовності імпульсів підвищується на 5 Гц, досягая на останніх сеансах до 35 Гц. Приводимо клінічний приклад застосування, пропонованого способу електростимуляції. Хвора К., 52-х лет, амб. Карт. № 984525, звернулась 20.01.1994 зі скаргами на пониження зору на обидва ока. В 1993-му році по місту проживання знаходилась на стаціонарному лікуванні, де проводилась протидістрофічна терапія з приводу часткової атрофії зорових нервів обох очей судинного генезу. Однак поліпшення зорових функцій не спостерігалось. Об'єктивні данні при обстеженні в інституті: гострота зору правого ока - 0,1; не коригується; гострота зору лівого ока - 0,2; не коригується. Стан переднього відділу та оптичних середовищ обох очей у нормі. При офтальмоскопи - диски зорових нервів бліді, з чіткими міжами, артерії вузькі. Поля зору обох очей концентричне звужені до 40°. Колбочкова світлова чутливість знижена до 1,0 лог. од. на обох очах; світлова чутливість (СЧ) палочкового аферентного апарату знижена до 2,7 лог. од. на обох очах (OU). Порогове значення електричної чутливості на OU - 165 мкА. Електрична лабільність зорових нервів на OU - 37 Гц. у режимі 3-х кратного підвищення порогового значення електричної чутливості і не визначається у режимі 1,5 кратного підвищення порогу електричної чутливості (ПЕЧ). Після проведеного обстеження почат курс електростимуляції. Лікування проводили у затемненій кімнаті у положенні хворого сидя при закритих очах. Накладували маску з електродами, покритими ватними тампонами, змоченими у фізіологічному розчині. Активні електроди розташовувались на верхніх віях посередині, а пасивний електрод - на шкірі лоба по середній лінії. Спочатку знаходили індивідуальний для кожного ока поріг електричної чутливості. Потім, за допомогою кнопки "імп. 3", підвищували силу струму відносно знайденого ПЕЧ у 3 рази. Під контролем цифрового табло виставляли необхідну для сеансу частоту послідовності імпульсів. Далі вмикали кнопки "сеанс", "пуск", та автоматично проводили електростимуляцію на протязі 10 хвилин. Подавали прямокутні електричні імпульси тривалістю 10 мсек. у пачечному режимі по 5 імпульсів у пачці, серіями по 30 пачек на протязі 30 сек. з 30 секундним інтервалом. Частота послідовності імпульсів у пачці поступово зростала кожні 2 сеанси: 5 Гц - 5 Гц - 10 Гц - 10 Гц - 15 Гц 15 Гц - 20 Гц - 20 Гц - 25 Гц - 25 Гц - 30 Гц - 30 Гц 35 Гц - 35 Гц - 35 Гц. Сеанси проводились щодня, курс складався з 15 сеансів. Після закінчення курсу електростимуляції проводилось комплексне функціональне обстеження. Так у результаті проведеного лікування гострота зору правого ока підвищилась до 0,2; гострота зору лівого ока - до 0,3. Стан очного дна не змінився. Колбочкова СЧ підвищилась на OU у 1,5 рази до 1,5 лог. од., палочкова СЧ підвищилась на OU до 3,4 лог. од. Поріг електричної чутливості поліпшився на OU знизившись на 20% до 132 мкА. Електрична лабільність OU у режимі 3-х кратногопідвищення ПЕЧ покращилась до 45 Гц, а у режимі 1,5 кратного ПЕЧ стала визначатися і становила 12 Гц. Клінічні випробування проводились у лабораторії функціональних методів випробувань інституту очних хвороб та тканинної терапії ім. акад. Філатова АМН України на протязі 1993-1997 років. Лікування хворих проводили як у стаціонарі, так і амбулаторне. Застосовували фосфенелектростимуляцію у 296 пацієнтів (453 ока) з часткового атрофією зорового нерву. Серед них - 95 людин (148 очей) з ЧАЗН запалювального генезу, 91 людина (135 очей) з ЧАЗН травматичного генезу і 110 людин (170 очей) з ЧАЗН судинного генезу. Вік пацієнтів становив в середньому - 37 років. Давність порушення зору від моменту появи зорових дефектів складала від декількох тижнів до 21 року, в середньому 1,5 рока. Багато хто з хворих раніше отримували різні види протидістрофічної терапії, однак функції зорового аналізатору не поліпшувались. До і після фосфенелектростимуляції хворим проводили комплексне функціонально-діагностичне обстеження, включно офтальмоскопію очного дна, визначення гостроти зору по буквеним оптотипам В.Є. Шевальова, мезопичної гостроти зору, порогу електричної чутливості по фосфену і критичної частоти зникнення мигаючого фосфену (електричної лабільності) у різних режимах за допомогою діагностичного електростимулятора "Фосфен" КНСО-1, стану полів зору за допомогою периметра Гольдмана та кампиметра КС-3, стану світлової чутливості колбочкової та палочкової аферентних систем. Статистична обробка проведена за методикою варіаційної статистики з вказівкою рівня значности розрізнення показників (р