Спосіб лікування дифтерійних міокардитів

Спосіб лікування дифтерійних міокардитів, що включає введення лікарських препаратів, який відрізняється тим, що одночасно проводять сеанси внутрішньовенного низькоінтенсивного внутрисудинного лазерного опромінювання крові потужністю випромінювання 1 мВт на кінці світловоду на протязі 15-20 хвилин, курсом 7 діб. (19) (21) 98020640 (22) 28.04.1998 (24) 15.11.2000 (33) UA (46) 15.11.2000, Бюл. № 6, 2000 р. (72) Крамарєв Сергій Олександрович, Воронов Олександр Олександрович, Дорошенко Віталій Олександрович, Юхименко Галина Григоровна 30252 (Голубев О.М. та др., 1978, та ін.). Введення тваринам дифтерійною токсину викликає зниження активності цитохромоксидази в кардиоміоцитах, що вказує на дію токсину на міокард. Одночасно відзначається збільшення естераз карболових кислот, в основному В-естераз, одночасно знижується активність лужної фосфатази, сукцинатдегідрогенази, НАД та збільшення НАДФ. Пригнічення активності НАД свідчить про блокаду транспорту електронів на дільниці окислювально-відновлювальної ланки. Збільшення активності НАДФ свідчить про перебудову обміну речовин в міокарді. Таким чином, на ранніх стадіях дифтерійної інтоксикації в кардіоміоцитах збільшується кількість лизосом та збільшується проникливість мембран, порушення окислювального фосфорилирування, зниження синтезу АТФ, що призводить до зниження скорочувальної здібності міокарду, на початкових е тапах знижується активність клітин водіїв ритму син усового вузла, що призводить к порушенню частісті ритму, самого ритму та проводимості. При тяжких формах дифтерії розвиток ІТШ та ДВЗ-синдрому призводить до порушень периферичної та центральної гемодинаміки, порушень в зсіджуючій та фібринолітичній системі крові, падіння мембранного потенціалу еритроцитів, перекісному окисленню ліпідів, свободнорадикальному окисленню. Порушення прохідності верхніх дихальних шляхів призводить до змін газового составу крові, дихальній недостатності. Основоположним в лікуванні усіх клінічних форм дифтерії до теперішнього часу залишається нейтралізація циркулюючого в біологічних рідинах дифтерійного токсину шля хом внутрим'язового та внутрішньовенного введення ПДС, доза вводимої сироватки знаходиться в прямій залежності від форми та тяжкості дифтерії. Всім хворим проводиться етиотропне лікування антибіотиками, які сприяють більш скорішої елімінації збудника та зменшення вторинних бактеріальних ускладнень. До комплексу детоксикаційних заходів при тяжких формах дифтерії обов'язкове проведення інфузіонної терапії з застосуванням глюкозо-сольових розчинів, для корекції водно-електролітного гомеостазу, при прогресуючому ДВЗ-синдромі введення інгібіторів протеаз (контрикал, гордокс, трасилол), гепарин. До задач інфузіонної терапії входить боротьба та корекція порушень центральної та периферичної гемодинаміки, порушень білкового та електролітного складу плазми, відновлення реологічних властивостей крові, створювання оптимальних умов праці міокарда, профілактикка та лікування виникаючих ускладнень в зв'язку з ушкоджуючою дією дифтерійного токсину, а саме: ускладнення з боку серцево-судинної системи: міакардити, ендокардити, аритмії, атріо-вентрикулярні блокади, блокади ножек та пучку Гисса. Проблематичність цих ускладнень дуже часто поєднана з можливістю летального вихіду. Як показав аналіз результатів експертної оцінки медичної документації дітей, які померли від дифтерії, найбільш частою причиною є ускладнення з боку сер ця. В зв'язку з цим з самого початку захворювання необхідно максимально зосередити зусилля на профілактиці, ранній діагностиці та лікуванні кардіологічних ускладнень. В основі даного винаходу лежить задача максимально зменшити чи повністю запобігти ускладнень з сторони серцево-судинної системи, досягаємий лікувальний результат полягає в зниженні смертності, зниженню частісті ускладнень, зниженню зайнятості реанімаційної та лікарської ліжкоднів, більш повної та скорішої реабілітації пацієнта. Поставлена задача досягається тим, що поряд з загальноприйнятим методом лікування дифтерії (прийнятому в якості прототипу), додається і внутрішньовенне низькоінтенсивне внутрисудинне лазерне опромінювання крові, далі ВЛОК. Світловод гелій-неонового лазера АЛОУ-2 через підключичний катетер вводиться в верхню полу вену. Потужністю випромінювання 1 мВт на кінці світловоду, тривалість сеансу опромінювання 15-20 хвилин, курсом 7 діб. Виливання лазерного опромінювання реалізується на: 1. Субклітинному рівні [2, 3]: стереохімічна перебудова молекул; збільшення синтезу білка, РНК, ДНК; прискорення синтезу колагену та його попередників; зміна кисневого балансу; зміна активності окислювально-відновлювальних процесів; виникнення збуджених станів в молекулах; утворення свободних радикалів. 2. Клітинному рівні [4, 7]: зміна заряду електричного поля клітини; зміна мембранного потенціалу клітини; збільшенню пролифераційної активності та інш. 3. Тканинному рівні [5]: зміна РН міжклітинної рідини; збільшення морфо-функціональної активності тканини; покращення мікроциркуляції. 4. Органовому рівні [1]: нормалізація функції органу. 5. Системному рівні та організму в цілому: виникнення відповідних комплексних адаптаційних, нервово-рефлекторних та нервово-гуморальних реакцій з активізацією симпато-адреналінової, імунної систем. Наданий засіб лікування апробований в дитячій інфекційній лікарні № 2, м. Києва, в відділенні реанімації. Наслідки лікування зіставлялись з наслідками лікування рівної кількості хворих дифтерійною інфекцією (див. табл. 2, 3). Таблиця 2 Віковий склад досліджуваних хворих з дифтерією Вік Чол. Жін. Всього Абс. % Абс. % Абс. % 3-5 рок 5 12,82 3 7,69 8 20,51 5-7 рок 5 12,82 7 17,95 12 30,76 7-9 рок 5 12,82 2 5,13 7 17,95 10-14 рок. 5 12,82 7 17,95 12 30,76 Всього 20 51,28 19 18,72 39 100 2 30252 Таблиця 3 фекційно-токсичного шоку, більш повному відновленню газового складу, водно-електролитного складу крові, скорішій нормалізації показників зсіджуючої та фібринолітичної систем крові, в групі хворих з застосуванням ВЛОК практично відсутні ускладнення з боку серця [1]. Про це говорить те, що на подальшу госпіталізацію в кардіологічне відділення з групи з застосуванням ВЛОК було 6 хворих, а з основної групи до кардіологічного стаціонару поступило 100% хворих. На фігурі представлений один з показників центральної гемодинаміки - показник роботи серця - систолічний індекс, який дає можливість оцінити скорочувальну здібність серцевого м'язу, нормалізація систолічного індексу більш повна та рання в групі з застосуванням базисної терапії і ВЛОК. Джерела інформації 1. Агов Б.С., Девяткова Н.Д., Жук А.Е. и др. Опыт лечения стенокардии гелий-неоновым лазером. - Клинич. медицина, 1982. - № 5. - С. 65-67. 2. Атчабаров Б.А., Бойко З.Ф. К механизму лечебного действия монохроматического красного света низкой интенсивности. Вопр. курортол., 1980. - № 6. - С. 12-16. 3. Бурилков В.К., Корчик Г.М. Биологическое действие лазерного излучения. - Кишинев 1989. С. 1-10. 4. Гуляев В.А., Зяблицкая В.М., Каплан М.А., Старосельская А.Н. Методика и результаты оценки действия лазерного излучения низкой интенсивности на состояние микроциркуляторного тонуса брызжейки крыс. - В кн. Низкоинтенсивные лазеры в медицине. Ме ханизм действия, клинические проявления. - Обнинск, 1991. – Ч. 1. - С. 45-49. 5. Дзевицкая М.Т. К вопросу о действии облучения сердца низкоинтенсивным лазерным излучением на гемодинамику. - В кн.: применение средств и методов лазерной техники в медицине и биологии. – К., 1981. - С. 109-111. 6. Карабинов Г.Н. О Использование лейкоцитарной формулы крови для оценки тяжести нитоксикации // Вестник хирургии им. – Грекова, 1989 № 4. - С. 146-149. 7. Клименко Н.И., Фаращук Н.Ф., Малик Н.Н. Степень гидратации макромолекул как критерий оценки терапевтического воздействия гелий-неонового лазера при лечении черепно-мозговой травмы. В кн.: Низкоинтенсивные лазеры в медицине. Механизм действия, клинические проявления. - Обнинск, 1991. – Ч. 1. - С. 52-54. Строки госпіталізації хворих до стаціонару Всього Доба го% спіталі- Абс. зації На 1-ю 0 0 добу На 2-у 5 12,82 добу На 3-ю 23 58,97 добу На 4-у 6 15,38 добу На 5-у 5 12,8 добу Всього: 39 100 ВЛОК Контроль Абс. % Абс. % 0 0 0 0 2 5,1 3 7,69 10 25,64 12 30,77 4 10,26 2 5,1 2 5,1 3 7,69 18 46,15 21 53,85 Оцінка ефективності лікувальних заходів проводилась на основі визначення критерію знаків в випадках, коли змінюючий під впливом лікування параметер був оцінений до і після лікування, або на основі оцінки методами непараметричного аналізу різноманітних частот, з якими зустрічались відхилення досліджуємого параметру в оба бокив групі хворих, які лікувалися цим методом чи ні. Поряд з клінічними признаками контролювали показники геодинаміки: частоту серцевих скорочень (ЧСС), ударний обсяг (УО), хвилинний обсяг (ХО), ударний індекс (УІ), систолічний індекс (СІ), середній артеріальний тиск (CAT), загальний периферичний опір (ЗПО), газовий склад крові, РН крові, показники коагулограми: час згортання, фибриноген, протромбиновий індекс, етаноловий тест, лейкоцитарний індекс інтоксикації [6]. Дані дослідження проводили на 1-у добу, 3-ю добу і а 5-у добу знаходження хворого в стаціонарі. Вказаним способом лікування, в відділені реанімації, було проліковано 18 хворих дітей, в зрівнянні з контрольною групою знаходження в відділенні реанімації складає 7±2,56 діб, хворих контрольної групи - 9±2,85 діб, що достовірно нижче (р