Спосіб прогнозування післяопераційного перебігу інфекційного ендокардиту

МПК-6 G 01 // 33/483, & О/ N СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРЕБІГУ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ Даний винахід належить до області медицини, безпосередньо до кардіохірургії, і може бути використаний для прогнозування післяопераційного перебігу інфекційного ендокардиту (IE) у кардіохірургічних хворих. За раз н айбіл ьш бл из ьким до дан ого об'єкт у є с посіб прогнозування післяопераційного перебігу ЇЕ, що заключається в ехокардіографічному дослідженні. (Септичні ендокардити в хірургічній корекції вад серця. Збірник наукових праць. Новосибірськ НДШК МЗ РСФСР 1989 р. 192 с). За аналізами ехокардіографічної картини хворих на ЇЕ можна зробити висновок про ступінь ураження клапанних структур серця, проявів деструкції стулок та пристінного ендокарду, фіброзу та кальцинозу стулок, нерівномірного їх потовщення, що притаманно для вальву літу, пролабування стулок клапанів. Відомо, що до ехокардіографічних ознак IE відносяться вегетація та деструкція клапанів ендокарда. Великі вегетації та деструкції клапанів при інфекційному ендокардиті слід розглядати, як неприхований макроморфологічний субстрат данної патології. В той же час склероз та фіброз ендокарду є неспецифічними змінами, що п ритаманні не тільки IE, а ле й асептичному запаленню ендокарда (ревматизм, асептичне запалення Лібмана-Сакса при системній червоній вівчанці та інш.). Але ці зміни не вірогідно відображають ступінь активності процесу та прогнозування перебігу захворювання. Тому необхідно вивчення імунопатологічних процесів в ендокарді при септичному запаленні. Недоліком вказаного способу є відносно низька інформативність клінічних показників, які не приймають до уваги особливості змін в ендокарді на тканинному рівні. Завданням даного винаходу є створення способу прогнозування післяопераційного розвитку інфекційного ендокардиту шляхом поєднання клінічних та імуноморфологічних показників, що дозволяє підвищити інформативність прогнозування та його надійність. Поставлена задача вирішується тим, що в способі прогнозування, згідно винаходу, додатково рахується ступінь імуноморфологічних змін в ендокарді стулок клапанів серця у хірургічних хворих на інфекційний ендокардит. Матеріалом для наших досліджень були клапани серця, що були виділені під час хірургічного протезування у хворих на IE. У ролі контролю застосовувалися секційні препарати інтактних клапанів серця (аортальний, мітральний та тристулковий). В своїй роботі ми застосовували помічені ізотіоціанатом флюоресцеіна (ФЇТЦ) моноклональні антитіла (МКА) ІСО-87, ІСО-91, ЇСО-1. МКА ЇСО-87 реагують з рецепторами Т-лімфоцитів людини всіх етапів диференціювання; ІСО-91 специфічні до В-лімфоцитів людини в тканинах та крові; ІСО-1 реагує з антигеном D області головного комплексу гістосумісності HLA-DR антигеном людини. Для виявлення імуноглобулінів, фіксованих в тканині стулок клапанів серця та визначення їх класу, застосовували помічені ФІТЦ моноспецифічні антитіла проти IgG, IgA, IgM людини. За допомогою флюоресціючих антитіл виявлено при первинному активному ендокардиті в стулках клапанів серця велику кількість плазматичних клітин, які продукують IgG, що світяться. Максимальна експересія IgG в тканинах стулок клапанів визначалася в осередках фібріноідного некрозу сполучної тканини клапанів. Така експресія IgG є характерною для активного клапаного ендокардиту. Флюоресценція плазматичних клітин, що продукують IgA та IgM була дифузною. В випадках затяжного рецидивуючого перебігу IE флюоресценція плазматичних клітин, що продукують IgG, знайдена в ендотелії недиференційованих судин сполучнотканинної строми клапанів та в ендотеліальному покрові стулок. Така експресія IgG в ендотелії призводить до порушення фізіологічних функцій ендотеліоцитів. Флюоресценція плазматичних клітин, що продукують IgA та IgM була дифузною. В зрізах тканин клапанів, пофарбованих МКА ІСО-1 проти антигену HLA-DR людини, була виявлена експресія цього антигену в ендотеліал ьном у п окри ві ст улок к лапанів, та в ендотелії недиференційованих судин, що характерно для аутоімунних уражень ендотелію. Спосіб прогнозування післяопераційного перебігу інфекційного ендокардиту включає в себе оцінку клінічних показників, що відрізняється тим, що додатково в якості підконтрольних показників застосовують ступінь експресії імуноглобулінів в тканині стулок клапанів серця, а також локалізацію даної експреси після впливу на тканину клапана флюоресціюючих моноклональних антитіл, причому, по інтенсивності свічення клітин, що продукують імуноглобуліни та за місцем локалізації цього свічення судять про ступінь активності запального та аутоімунного процесів в ендокарді: при яскравій люмінесценції плазматичних клітин, що синтезують імуноглобуліни G, та локалізації її в області некробіозу тканини судять про гострий активний ендокардит та про більш сприятливий прогноз перебігу захворювання; а при яскравій люмінісценції плазматичних клітин, що продукують імуноглобуліни G в ендотеліальному покрові стулок клапанів та в ендотелії недиференційованих судин в пухкій сполучній тканині стулок судять про аутоімунне ураження стулок клапанів та про затяжний рецидивуючий перебіг захворювання. Приклади конкретного виконання. 1. Хвора К., №ї.з. 30.34, госпіталізована 3 жовтня 1997 р. з даігнозом; первинний інфекційний ендокардит. Недостатність мітрального клапану. При ехокардіографічному дослідженні знайдені вегетації на передній стулці мітрального клапану. Відмічена регургітація крові. Аортальний клапан щільний, з мінімальною регургітацією, знижена скоротлива здатність лівого шлуночка. Тристулковий клапан без особливостей. 27.10.97 проведена операція протезування мітрального клапану. В ході операції відмічено потоншення стулок, обрив хорд мітрального клапану. При імуноморфологічному дослідженні відмічена експресія плазматичних клітин, що продукуюь IgG в сполучнотканинній стромі клапану. Свічення цих клітин було інтенсивним (3+),(4+). Клітини розташовувалися дифузно, що свідчить про гострий перебіг зонального процесу та більш сприятливий кінець. 2. Хворий X №і.з. 2390, чол, 22 роки. Госпіталізований 6.08.97 р. з діагнозом: первинний інфекційний ендокардит. Підгостра стадія. Недостатність тристулкового клапану. Стеноз І ступеня. При ехокардіографічному дослідженні стулки тристулкового клапану було виявлено деформацію клапану з присутністю вегетацій та незначну регургітацію. Виражена недостатність тристулкового клапану. При імуноморфологічному дослідженні стулок клапану відмічена експресія плазматичних клітин, що продукують IgG, в осередках некробіозу сполучної тканини, розташованих багаточисленними групами, свічення їх було середнім за інтенсивністю (2+),(3+). Велика кількість плазматичних клітин, що світилися, розташовувалися в ендотеліальному покрові стулки, та в ендотелії недиференційованих судин, що свідчить про імунокомплексний механізм імунних змін в тканині клапана, що призводить до затяжного рецидивуючого перебігу. B_it JCJB JL3 JLJL1 Таким чином, імуноморфологічні дослідження ендокарду стулок клапанів необхідні для оцінки ступеня активності запального процесу в ендокарді, а також для прогнозування перебігу захворювання в післяопераційному періоді. Спосіб надійний, врешті решт дозволяє вибрати правильну тактику лікування хворого.