Спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу

Спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу методом реєстрації ретроградного закиду рідини з дванадцятипалої кишки у шлунок, 3 31161 4 інвазивним та трудоемким, потребує застосування Спосіб, що заявляється, здійснюється дорогої апаратури (спектрофотометр). наступним чином: На сучасному етапі діагностики широкими Пацієнту натще (зранку або через 2 години можливостями володіє ультрасонографія завдяки після останнього прийому рідини) проводиться неінвазивності, високій дозволяючій здатності, ультразвукове дослідження порожнини шлунка з доступності й швидкості дослідження. метою виявлення рідини. При її виявленні Відомий спосіб діагностики проводиться вимір об'єму за розрахунками площі дуоденогастрального рефлюксу при виразковій рідинного вмісту, що включає в себе параметри хворобі шлунка [Пат. РФ 2245679, А61 В 8/00, довжини й ширини, фіксовані в поздовжньому та 2005], сутність якого полягає в визначенні об'єму поперечному зрізах шлунка. Після цього додатково рідинного вмісту в порожнині шлунка через 60 розраховуються довжина та товщина сегменту хвилин після прийому 150 мл кип'яченої води і м'язових волокон воротаря та розраховується надалі проводиться дослідження кожні 5 хвилин. пілоричний індекс, як добуток цих параметрів. При повторній або багаторазовій появі рідини в Після наповнення шлунка деаєрованою водою в шлунку в об'ємі більше ніж 10 % від загального об'ємі 500,0мл проводиться неперервне об'єму судять про наявність дуоденогастрального спостереження до повної її евакуації для рефлюксу. реєстрації ретроградного закиду рідини з Недоліками цього способу є, по-перше, дванадцятипалої кишки у шлунок. Після недостатнє врахування нормальної фізіології звільнення порожнини шлунка від рідини повторне шлунка, оскільки в порожнині шлунка рідини не дослідження проводиться через 60 та 90 хвилин і, повинно бути, а розрахування відсотку від об'єму якщо за цей період у порожнині шлунка прийнятої кип'яченої води, яка вже евакуювалася, виявлялася рідина, вимірюється її об'єм. не пояснює доцільність цього прийому та займає У випадках, коли пілоричний індекс становить деякий час. Також прийом 150 мл кип'яченої води більше 166,6 мм , у порожнині шлунка не відображує фізіологічний об'єм шлунка, реєструється рідина в об'ємі більше ніж 26,0мл та оскільки він є значно більшим; по-друге, оскільки появляється через 60 та/чи після повної евакуації характер рідини при її появі в шлунку не може бути в об'ємі більше ніж 26,0мл діагностується точно ідентифікований, є ризик помилки у разі, дуоденогастральний рефлюкс. якщо ця рідина є не жовч, а надлишкова Причинно наслідковий зв'язок: секреторна рідина. запропонований спосіб діагностики Відомий спосіб визначення критеріїв дуоденогастрального реф люкса, який включає діагностики рефлюксної хвороби у дітей за даними оцінку об'єму рідини у порожнині шлунка натще, ультразвукового дослідження [Пат. РФ 21126647, визначаємої за розрахунками площі рідиного А61 В 5/00, 8/00, 2005], що базується на реєстрації вмісту є неінвазивним, точним, та більш повернення гіперехогенних сигналів (бульбашки фізіологічним ніж існуючі на сьогодні за рахунок: повітря) зі шлунка в стравохід та з цибулини - оцінки об'єму рідини в шлунку натще дванадцятипалої кишки у шлунок. - визначення величини пілоричного індексу Даний спосіб, як найбільш близький до того, - виявлення наявності рідини після її евакуації що заявляється, за суттю та ефекту який зі шлунка Заявлений спосіб прямо не витікає з досягається, прийнятий за прототип. відомого рівня техніки. Недоліком способу є висока вірогідність Спосіб був застосований в клініці Інституту помилки, тому що без врахування стану воротаря гастроентерології АМН України у 102 хворих на повернення бульбашок повітря у шлунок може хронічні захворювання органів травлення. бути обумовлено антиперистальтичною хвилею, При визначенні його ефективності яка передує перистальтичному замиканню розраховувалися діагностична чутливість та воротаря, без закиду вмісту дванадцятипалої специфічність з урахуванням істиннопозитивних, кишки у порожнину шлунка. істиннонегативних та хибнонегативних і В основу рішення, що заявляється, хибнопозитивних результатів тесту за методом поставлено завдання розробити неінвазивний, побудови латинського квадрату (табл. 1). більш об'єктивний та інформативний спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу, що Таблиця 1 буде сприяти підвищенню його точності. Рішення поставленої задачі здійснюється Визначення чутливості шляхом дослідження у порожнині шлунка та специфічності діагностичного тесту деаєрованої рідини, об'єм якої натще при її за методом побудови латинського квадрату наявності вимірюється, за розрахунками площі рідинного вмісту, що включає в себе параметри референсний довжини й ширини, фіксовані в поздовжньому та метод поперечному зрізах шлунка, а також пілоричного ні індексу, який розраховується як добуток довжини є та товщини сегменту м'язових волокон воротаря і позитивний а b a+b у випадку, коли пілоричний індекс зростає більше сонографічний 2 166,6мм , у порожнині шлунка реєструється рідина тест с d c+d негативний в об'ємі більше 26,0мл та з'являється після повної а+с b+d евакуації в об'ємі більше 26,0мл діагностується дуоденогастральний рефлюкс. 5 31161 6 Примітки: а - істиннопозитивний результат, b При ендоскопічному дослідженні виявлена хибнонегативний результат, с - хибнопозитивний пептична виразка шлунка. При сонографічному результат, d - істиннонегативний результат. дослідженні натще у порожнині шлунка Згідно методології визначення основних зафіксовано 28,6 мл рідини, пілоричне кільце характеристик методу, який пропонується, візуалізувалося у поперечному зрізі у вигляді побудована чотирьохпольна таблиця, для гіпоехогенної структури, що нагадує "мішень" із ілюстрації співвідношень між результатами центральним ехогенним ядром. При цьому ультразвукового методу діагностики відносно тонка, периферична гіпоехогенна зона дуоденогастрального рефлюксу та двома відповідала м'язовому шару стінки воротаря. Після референсними методами: добової рН-метрії (табл. виміру довжини та товщини сегменту м'язових 2.) та біохімічним визначенням маркерів волокон воротаря проведено розрахування дуоденогастрального рефлюксу (табл. 3.) пілоричного індексу, який становив 216 мм . Після прийому деаєрованої води у кількості 500,0 мл Таблиця 2 простежена її евакуація зі шлунка. Через 60 хвилин після повної евакуації об'єм вмісту шлунка Визначення діагностичної складав 39,7 мл, що дозволило діагностувати чутливості та специфічності сонографічного дуоденогастральний рефлюкс. методу в порівнянні з добовою рН-метрією Хворому проведено добове рН-моніторування, при якому встановлена наявність дуоденогастрального рефлюксу. Рівень рН-метрія мінімального рН за період регістрації склав 2,52. ознака Середньодобовий рівень рН у міжтравний період ознака відсутня становив 4,12, що свідчить про залужнювання присутня шлунка. Зареєстровано 218 хвиль із рН > 5,0 в позитивний а (98) b (4) a+b=102антральному відділі, серед яких 6 - із інтервалом сонографічний тест с (4) d(98) c+d-102 більше 5 хвилин. Сумарна кількість інтервалів з рН негативний > 5,0 становила 26,4% всього часу реєстрації. а+с=102 b+d=102 При зондовому дослідженні у порції шлункового соку визначено жовчні кислоти у кількості 0,204 ммоль/л. Чутливість = a/(a+b) x 100% - 98/102 x 100% = Таким чином, за допомогою неінвазивного 96,1% способу, який пропонується діагностовано Специфічність = d/(c+d) x 100% = 98/102 x дуоденогастральний рефлюкс. 100% = 96,1% Приклад 2. Пацієнтка С, 38 років поступила у Таблиця 3 клініку ДУ „Інститут гастроентерології АМН України" 19.04.2007 р. зі скаргами на відчуття дискомфору у епігастрію, за грудиною, постійну Визначення діагностичної чутливості та печію, періодичну гіркоту у роті. специфічності сонографічного тесту в порівнянні з При ендоскопічному дослідженні виявлена визначенням маркеру дуоденогастрального рефлюксу у гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. При шлунковому соку біохімічним методом сонографічному дослідженні натще у порожнині шлунка зафіксовано 86,2мл рідини, пілоричний жовчні кислоти індекс становив 240мм2. Після прийому ознака деаєрованої води у кількості 500,0 мл простежена відсутня ознака її евакуація зі шлунка. Через 60 хвилин після присутня повної евакуації об'єм вмісту шлунка складав позитивний а (93) b (9) a+b=102 57,4мл, що дозволило діагностувати сонографічний дуоденогастральний рефлюкс. тест с (8) d(90) c+d=98 негативний Хворій проведено добове рН-моніторування, а+с=101 b+d=99 при якому встановлена наявність дуоденогастрального рефлюксу. Рівень мінімального рН за весь період моніторування Чутливість = a/(a+b) x 100% = 93/102 x 100% = становив 1,6, середньодобовий рівень рН у 91,2 % міжтравний період - 3,04. Кількість хвиль з рН > 5,0 Специфічність = d/(c+d) x 100% = 90/98 x 100% становила 78, з них одна тривалістю більше 5 = 91,8% хвилин. Сумарна кількість інтервалів із рН > 5,0 Таким чином, доведена діагностична точність становила 5,23% за добу. При зондовому запропонованого методу визначення дослідженні у порції шлункового соку визначені дуоденогастрального рефлюксу, що дозволяє жовчні кислоти у кількості 0,381 ммоль/л. рекомендувати його для практичного Таким чином, за допомогою неінвазивного застосування. способу, який пропонується діагностовано Приклад 1. Пацієнт М, 56 років поступив у дуоденогастральний рефлюкс. клініку ДУ „Інститут гастроентерології АМН Приклад 3. Пацієнтка С, 38 років поступила у України" 03.05.2007 р. зі скаргами на постійний клініку Інституту гастроентерології АМН України біль у епігастрію, який значно підсилюється після 19.04.2007 р. зі скаргами на печію, біль та їди, важкість у правому підребер'ї та епігастрію після їди, періодичну печію, постійну гіркоту у роті. 7 31161 дискомфорт у епігастрію натще, здуття живота, закрепи. При ендоскопічному дослідженні виявлена пептична виразка дванадцятипалої кишки. При сонографічному дослідженні натще у порожнині шлунка зафіксовано 11,8мл рідини, пілоричний індекс становив 128мм . Після прийому деаєрованої води у кількості 500,0мл простежена її евакуація зі шлунка. Через 60 хвилин після повної евакуації шлунку рідина не виявлена, що не дозволило діагностувати дуоденогастральний рефлюкс. Хворій проведено добове рН-моніторування, при якому встановлено рівень мінімального рН 1,7, середньодобовий рівень рН 2,04. Зареєстровано 8 хвиль із рН > 5,0 у постпрандіальний період, серед яких жодної більше 5 хвилин. Сумарна кількість часу із рН > 5,0 становила 0,04% за добу. Такі дані не дозволяють діагностувати дуоденогастральний рефлюкс. При дослідженні шлункового соку жовчні кислоти не визначені. Таким чином, запропонований неінвазивний спосіб зареєстрував відсутність дуоденогастрального рефлюксу. 8