Спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу

Спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу, який полягає у вимірюванні рН шлункового соку за допомогою рН-мікрозонда, введеного через нижній носовий хід в антральний відділ шлун ка, який відрізняється тим, що рН шлункового соку вимірюють протягом 24 годин, застосовуючи провокуючі проби на дуоденогастральний рефлюкс та шляхом математичного аналізу показників інтрагастральної рН-грами визначають кількість епізодів дуоденогастрального рефлюксу, відсоток часу, коли рН>7.0од. окремо в вертикальній, горизонтальній позиції та разом протягом доби, кількість епізодів рефлюксу з тривалістю більше 5хв та тривалість найдовшого рефлюксу. Корисна модель стосується медицини, зокрема гастроентерології і може бути використана для діагностики кислотно-лужного стану шлунка при моторно-евакуаторних розладах, а саме дуоденогастрального рефлюксу. Відомий спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу [1] шляхом виявлення лужної фосфатази та її фракцій у шлунковому вмісті, який полягає в тому, що 1мл профільтрованого шлункового вмісту піддають температурній обробці при t=60-65°C протягом 5хв., добавляють 2-3 краплі 1,5% розчину сульфату магнію, 2 краплі розчину карбонату натрію, 1мл 0,2% розчину фенолфталеїну. Пробірку залишають в термостаті на 24год. при t=37°C, після чого визначають оптичну щільність за допомогою ФЕК при зміні забарвлення проб від слабо-рожевого до яскраво-малинового. При наявності лужної фосфатази в шлунковому вмісті діагностують дуоденогастральний рефлюкс. Недоліком цього способу діагностики є можливість провести лише якісний аналіз шлункового вмісту, а також обмеження в шкалі рН - не нижче 3,0од., кислий сік для дослідження не придатний. Відомий спосіб визначення дуоденогастрального рефлюксу [2] методом сцинтиграфії за допомогою радіоізотопів. Через 1год. після довенного введення бенгальського розового, міченого І 131, визначають в у-камері активність в піддіафрагмальній ділянці протягом 5хв. в положенні сидячи (С1), а потім протягом 5хв. в положенні Тренделенбурга (С2). При наявності дуоденогастрального рефлюксу в другій позиції С2 відмічається накопи чення ізотопа в лівій піддіафрагмальній ділянці. Проте цей спосіб також має недоліки, зокрема наявність радіаційного навантаження на пацієнта, крім того спосіб потребує радіологічної лабораторії та дорогого спеціального обладнання. Відомий спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу [3J, який полягає в тому, що в корпусному та антральному відділах шлунка в період спокою моторної функції шлунка та дванадцятипалої кишки визначають рН шлункового соку і внутрішньопорожнинний тиск. Якщо рН шлункового соку складає 7,5 і більше, а внутрішньопорожнинний тиск - 70,0мм рт.ст. і більше, діагностують дуоденогастральний рефлюкс. Істотним недоліком цього способу є можливість провести лише якісний аналіз кислотнолужного стану шлунка. При моторно-евакуаторних розладах рН-грами, зареєстровані за короткий період часу важко піддаються аналізу та часто призводять до хибного тлумачення дисмотилітету, особливо, коли це стосується необхідності відмежувати короткотривалу регургітацію, яка має місце і у здорових осіб (так званий фізіологічний рефлюкс), від наявності патологічного дуоденогастрального рефлюксу та дослідити його інтенсивність. Прототипом вибраний спосіб діагностики дуоденогастрального та гастроезофагального рефлюксів [4], який полягає у вимірюванні рН шлункового соку за допомогою рН-мікрозонду, який вводять через нижній носовий хід в антральний відділ шлунка та вимірюють рН шлункового соку протягом 12 годин, потім переміщують в дистальний відділ стравоходу та вимірюють рН ще протягом CM со 4321 12 годин Проте цей спосіб дозволяє провести внутрішньошлунковий рН-моніторинг лише протягом 12 годин, що є недостатньо для оцінки кислотнолужного стану шлунка при моторно-евакуаторних розладах, оскільки не враховуються часові інтервали "день"-"ніч" та пов'язані із хронобюлопчними ритмами подразники, такі як приймання їжі, зміна позиції тіла, ПСИХІЧНІ, стресові впливи тощо, що вкрай важливо при рефлюксних процесах Також невизначені рН-метричні критерії, згідно з якими можна верифікувати наявність патологічного дуоденогастрального рефлюксу, його інтенсивність В основу корисної моделі поставлено завдання забезпечити можливість проведення обстеження в умовах максимально подібних до фізіологічних з врахуванням часових інтервалів та під впливом різних подій, що підвищить точність та надійність діагностики дуоденогастрального рефлюксу Поставлене завдання досягається тим, що у способі діагностики дуоденогастрального рефлюксу, який полягає у вимірюванні рН шлункового соку за допомогою рН-мікрозонда, введеного через нижній носовий хід в антральний ВІДДІЛ шлунка, згідно з корисною моделлю рН шлункового соку вимірюють протягом 24 годин, застосовуючи провокуючі проби на дуодено-гастральний рефлюкс та шляхом математичного аналізу показників інтрагастральної рН-грами визначають КІЛЬКІСТЬ епізодів дуоденогастрального рефлюксу, відсоток часу, коли рН > 7,0 од окремо в вертикальній, горизонтальній позиції та разом протягом доби, КІЛЬКІСТЬ епізодів рефлюксу з тривалістю більше 5хв та тривалість найдовшого рефлюксу При використанні запропонованого способу, на відміну від способу-прототипа, враховується динаміка кислотно-лужного стану шлункового середовища протягом доби під впливом різних подій (зміна позиції тіла, прийом їжі, лікарських середників, наявності болю тощо), з'являється можливість не тільки констатувати дуоденогастральний рефлюкс, а й оцінити його частоту, тривалість, інтенсивність, тобто провести кількісний аналіз показників за допомогою комп'ютерної системи, що дозволяє значно підвищити точність та специфічність діагностики дуоденогастрального рефлюксу На Фіг 1 зображено розташування рНмікрозонду в порожнині шлунка На Фіг 2 зображена добова інтрагастральна рН-грама хворого Спосіб здійснюють таким чином Дослідження проводять за допомогою комп'ютерної системи аналізу внутрішньопорожнинного рН-моніторингу шлунка з мобільним накопичувачем, який забезпечує автоматичний запис замірів рН кожні 8сек , стану пацієнта (вертикальна, горизонтальна позиція тіла, вживання їжі або ЛІКІВ) Перед початком обстеження здійснюють калібровку рН-електродної системи з накопичувачем в буферних розчинах, виготовлених з стандарт-титрів, які мають фіксовані значення рН, а саме 1,68, 6,86 Дезинфекцію рН-мікрозонда проводять у 70 градусному етиловому спирті протягом 20-30 хвилин Пацієнта готують до рН-моніторингу наступним чином напередодні обстеження за 14 годин виключають прийом їжі та медикаментів, заборо няється куріння та вживання алкоголю Обстеження розпочинають о 9 00 ранку і триває 24 години (до 9 00 наступного ранку) Пацієнт сидить у кріслі в стані максимально можливої релаксації з незначно нахиленою головою уперед На поверхню шкіри під ключицею зліва фіксують ЗОВНІШНІЙ ДОПОМІЖНИЙ хлорсрібний рН-електрод за допомогою заздалегідь приготовленої пасти (клей КМЦ-ЮОмг, гліцерин-20мл, калію хлорид-8,5г) Електрод та рН-мікрозонд підключають до мобільного накопичувача, після чого рН-мікрозонд 1 із вийнятим мандреном вводять трансназально 2 на глибину 55см від отвору носа в антральний ВІДДІЛ шлунка, що становить 15см нижче шлунково-стравохідного переходу 3 (Фіг 1), В залежності від індивідуальних особливостей пацієнта, у разі необхідності роблять відповідну корекцію Далі фіксують рНмікрозонд на потрібній глибині і розпочинають дослідження в режимі моніторування Причому, спочатку реєструють базальний (фоновий) внутрішньошлунковий рН протягом ЗО хвилин у позиції пацієнта сидячи Пізніше застосовують провокуючі проби на дуоденогастральний рефлюкс - у позиції пацієнта лежачи на лівому боці (ЗО хвилин), - глибоке дихання за участю передньої черевної стінки протягом 1хв , - помірне натискання на пілородуоденальну зону та проекцію жовчного міхура протягом 1хв , Заміри рН автоматично реєструються кожні 8 секунд У діагностичному заключены за весь термін дослідження надавали загальну КІЛЬКІСТЬ вимірювань рН "у часі" та й розподіл в абсолютних величинах та процентах по функціональних інтервалах рН з кроком в 1,0од рН (0-9од рН) Оцінювали рівень середнього рН, мінімальне (максимальна ацидність) та максимальне (мінімальна ацидність) абсолютне значення рН рН mm, pH max, різниця між ними - delta, медіана Дуоденогастральний рефлюкс, а саме його частоту, тривалість, інтенсивність, визначали шляхом математичного аналізу інтрагастральних рН-грам за такими параметрами 1) кількість епізодів дуоденогастрального рефлюксу - стрімке залуження рН шлункового вмісту до 7,0од та більше, що на рН-грамі реєструється як рН пік, обернений верхівкою в бік "лужних" значень за добу, 2) відсоток часу, коли рН > 7,0 од окремо в вертикальній, горизонтальній позиції та разом протягом доби, 3) КІЛЬКІСТЬ епізодів рефлюксу з тривалістю більше 5хв , 4) тривалість найдовшого рефлюксу Приклад Хворий К, 45 років, поступив в терапевтичне відділення зі скаргами на інтенсивний біль в епігастральній ДІЛЯНЦІ, не пов'язаний із прийомом їжі, нудоту, блювоту з домішками жовчі, загальну слабкість Хворіє протягом 5-ти років Результати фіброгастродуоденоскопи ерозивний антральний гастрит, Дуоденогастральний рефлюкс Діагноз Хронічний ерозивний гастрит в стадії загострення Для підтвердження діагнозу та оцінки ступеня порушень моторно-евакуаторної функції, на другий день перебування в стаціонарі хворий був обстежений згідно запропонованого способу Пацієнт перебував у стані натщесерце (через 12-14 годин 4321 після попередньої легкої вечері) та без прийому фармакопрепаратів протягом 24 год Безпосередньо перед початком зондування калібрували та проводили дезинфекцію рН-мікрозонда за описаною вище методикою Обстеження розпочинали о 9 00 год і тривало 24год Після підключення до портативного накопичувача рН-мікрозонда та зовнішнього допоміжного хлорсрібного електрода, який фіксували на ДІЛЯНЦІ шкіри під ключицею, та активації в меню накопичувача режиму "рНмоніторування" вводили рН-мікрозонд трансназально на глибину 55см від отвору носа у антральний ВІДДІЛ шлунка і розпочинали дослідження Причому, спочатку реєстрували базальний (фоновий) внутрішньошлунковий рН протягом ЗО хвилин у позиції пацієнта сидячи Пізніше застосовували провокуючі проби на дуоденогастральний рефлюкс, які описані вище Заміри рН автоматично реєструвались кожні 8 секунд із врахуванням стану пацієнта (вертикальна-горизонтальна позиція тіла, вживання їжі) Провівши математичну обробку показників добової внутрішньошлункової рНграми хворого (Фіг 2) отримали наступні результати середні арифметичні показники рН шлунка становили 2,6, mm pH-1,60, max pH-8,2, delta-6,6 Наявність та інтенсивність дуоденогастрального рефлюксу як епізоду стрімкого залуження рН шлункового вмісту до 7,0од та більше, що на рН-грамі реєструється у вигляді "рН піку", оберненого верхівкою в бік "лужних" значень були підтверджені ВІДПОВІДНИМИ критеріями 1) відсоток часу, коли рН > 7,0 од у вертикальній позиції дорівнював 29,6%, в горизонтальній позиції- 14,8% та разом протягом доби - 25,7%, 2) КІЛЬКІСТЬ епізодів дуоденогастрального рефлюксу за добу - 19, 3) КІЛЬКІСТЬ епізодів рефлюксу з тривалістю більше 5хв - 1 1 , 4) тривалість найдовшого рефлюксу - 52хв Отже, отримані результати дали можливість констатувати наявність патологічного дуоденогастрального рефлюксу високої інтенсивності Запропонований спосіб дозволяє з високою вірогідністю діагностувати патологічний дуоденогастральний рефлюкс, оцінити його інтенсивність, частоту та тривалість, залежність від позиції тіла (горизонтальна-вертикальна), прийому їжі та медикаментів, часового інтервалу ("ніч"-"день"), що в кінцевому рахунку зробить можливим застосування доказової фармакотерапії, узгоджено з хронобюлопчними ритмами Джерела інформації 1 Методические рекомендации "Диагностика рефлюкс - эзофагита и рефлюкс - гастрита" Медведев В Е , Тутченко Н И , Гоер Я В , Мясоедов С Д , Маркулан Л Ю , Хейлик Б , Раздобудко Ю М , Браницкий В Е , Черпак Б Д , Киев , 1985г -15-16с 2 Besanson F , Behar A , Echard M et al Gastroent Clin Biol, 1978, v 5, p 521 3 Авторське свідоцтво CPCP №1725824 A1, A61B5/00, пуб 1992р 4 Патент України №60905, Кл А61В5/00, публ 2003р L І с Не х 1 ' ™ Т ш ™ " ш , іі„.ш тпиїіші' ..і"" Фіг.2 ФіГ.1 Комп'ютерна верстка Л Литвиненко Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності вул Урицького 45 м Київ МСП 03680 Україна ДП "Український інститут промислової власності' вул Глазунова 1 м Київ-42, 01601