Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу, який полягає у вимірюванні рН шлункового соку за допомогою рН-мікрозонда, введеного через нижній носовий хід в антральний відділ шлунка, який відрізняється тим, що рН шлункового соку вимірюють протягом 24 годин, застосовуючи провокуючі проби на дуоденогастральний рефлюкс та шляхом математичного аналізу показників інтрагастральної рН-грами визначають кількість епізодів дуоденогастрального рефлюксу, відсоток часу, коли  окремо в вертикальній, горизонтальній позиції та разом протягом доби, кількість епізодів рефлюксу з тривалістю більше 5хв та тривалість найдовшого рефлюксу.

Текст

Спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу, який полягає у вимірюванні рН шлункового соку за допомогою рН-мікрозонда, введеного через нижній носовий хід в антральний відділ шлун ка, який відрізняється тим, що рН шлункового соку вимірюють протягом 24 годин, застосовуючи провокуючі проби на дуоденогастральний рефлюкс та шляхом математичного аналізу показників інтрагастральної рН-грами визначають кількість епізодів дуоденогастрального рефлюксу, відсоток часу, коли рН>7.0од. окремо в вертикальній, горизонтальній позиції та разом протягом доби, кількість епізодів рефлюксу з тривалістю більше 5хв та тривалість найдовшого рефлюксу. Корисна модель стосується медицини, зокрема гастроентерології і може бути використана для діагностики кислотно-лужного стану шлунка при моторно-евакуаторних розладах, а саме дуоденогастрального рефлюксу. Відомий спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу [1] шляхом виявлення лужної фосфатази та її фракцій у шлунковому вмісті, який полягає в тому, що 1мл профільтрованого шлункового вмісту піддають температурній обробці при t=60-65°C протягом 5хв., добавляють 2-3 краплі 1,5% розчину сульфату магнію, 2 краплі розчину карбонату натрію, 1мл 0,2% розчину фенолфталеїну. Пробірку залишають в термостаті на 24год. при t=37°C, після чого визначають оптичну щільність за допомогою ФЕК при зміні забарвлення проб від слабо-рожевого до яскраво-малинового. При наявності лужної фосфатази в шлунковому вмісті діагностують дуоденогастральний рефлюкс. Недоліком цього способу діагностики є можливість провести лише якісний аналіз шлункового вмісту, а також обмеження в шкалі рН - не нижче 3,0од., кислий сік для дослідження не придатний. Відомий спосіб визначення дуоденогастрального рефлюксу [2] методом сцинтиграфії за допомогою радіоізотопів. Через 1год. після довенного введення бенгальського розового, міченого І 131, визначають в у-камері активність в піддіафрагмальній ділянці протягом 5хв. в положенні сидячи (С1), а потім протягом 5хв. в положенні Тренделенбурга (С2). При наявності дуоденогастрального рефлюксу в другій позиції С2 відмічається накопи чення ізотопа в лівій піддіафрагмальній ділянці. Проте цей спосіб також має недоліки, зокрема наявність радіаційного навантаження на пацієнта, крім того спосіб потребує радіологічної лабораторії та дорогого спеціального обладнання. Відомий спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу [3J, який полягає в тому, що в корпусному та антральному відділах шлунка в період спокою моторної функції шлунка та дванадцятипалої кишки визначають рН шлункового соку і внутрішньопорожнинний тиск. Якщо рН шлункового соку складає 7,5 і більше, а внутрішньопорожнинний тиск - 70,0мм рт.ст. і більше, діагностують дуоденогастральний рефлюкс. Істотним недоліком цього способу є можливість провести лише якісний аналіз кислотнолужного стану шлунка. При моторно-евакуаторних розладах рН-грами, зареєстровані за короткий період часу важко піддаються аналізу та часто призводять до хибного тлумачення дисмотилітету, особливо, коли це стосується необхідності відмежувати короткотривалу регургітацію, яка має місце і у здорових осіб (так званий фізіологічний рефлюкс), від наявності патологічного дуоденогастрального рефлюксу та дослідити його інтенсивність. Прототипом вибраний спосіб діагностики дуоденогастрального та гастроезофагального рефлюксів [4], який полягає у вимірюванні рН шлункового соку за допомогою рН-мікрозонду, який вводять через нижній носовий хід в антральний відділ шлунка та вимірюють рН шлункового соку протягом 12 годин, потім переміщують в дистальний відділ стравоходу та вимірюють рН ще протягом CM со 4321 12 годин Проте цей спосіб дозволяє провести внутрішньошлунковий рН-моніторинг лише протягом 12 годин, що є недостатньо для оцінки кислотнолужного стану шлунка при моторно-евакуаторних розладах, оскільки не враховуються часові інтервали "день"-"ніч" та пов'язані із хронобюлопчними ритмами подразники, такі як приймання їжі, зміна позиції тіла, ПСИХІЧНІ, стресові впливи тощо, що вкрай важливо при рефлюксних процесах Також невизначені рН-метричні критерії, згідно з якими можна верифікувати наявність патологічного дуоденогастрального рефлюксу, його інтенсивність В основу корисної моделі поставлено завдання забезпечити можливість проведення обстеження в умовах максимально подібних до фізіологічних з врахуванням часових інтервалів та під впливом різних подій, що підвищить точність та надійність діагностики дуоденогастрального рефлюксу Поставлене завдання досягається тим, що у способі діагностики дуоденогастрального рефлюксу, який полягає у вимірюванні рН шлункового соку за допомогою рН-мікрозонда, введеного через нижній носовий хід в антральний ВІДДІЛ шлунка, згідно з корисною моделлю рН шлункового соку вимірюють протягом 24 годин, застосовуючи провокуючі проби на дуодено-гастральний рефлюкс та шляхом математичного аналізу показників інтрагастральної рН-грами визначають КІЛЬКІСТЬ епізодів дуоденогастрального рефлюксу, відсоток часу, коли рН > 7,0 од окремо в вертикальній, горизонтальній позиції та разом протягом доби, КІЛЬКІСТЬ епізодів рефлюксу з тривалістю більше 5хв та тривалість найдовшого рефлюксу При використанні запропонованого способу, на відміну від способу-прототипа, враховується динаміка кислотно-лужного стану шлункового середовища протягом доби під впливом різних подій (зміна позиції тіла, прийом їжі, лікарських середників, наявності болю тощо), з'являється можливість не тільки констатувати дуоденогастральний рефлюкс, а й оцінити його частоту, тривалість, інтенсивність, тобто провести кількісний аналіз показників за допомогою комп'ютерної системи, що дозволяє значно підвищити точність та специфічність діагностики дуоденогастрального рефлюксу На Фіг 1 зображено розташування рНмікрозонду в порожнині шлунка На Фіг 2 зображена добова інтрагастральна рН-грама хворого Спосіб здійснюють таким чином Дослідження проводять за допомогою комп'ютерної системи аналізу внутрішньопорожнинного рН-моніторингу шлунка з мобільним накопичувачем, який забезпечує автоматичний запис замірів рН кожні 8сек , стану пацієнта (вертикальна, горизонтальна позиція тіла, вживання їжі або ЛІКІВ) Перед початком обстеження здійснюють калібровку рН-електродної системи з накопичувачем в буферних розчинах, виготовлених з стандарт-титрів, які мають фіксовані значення рН, а саме 1,68, 6,86 Дезинфекцію рН-мікрозонда проводять у 70 градусному етиловому спирті протягом 20-30 хвилин Пацієнта готують до рН-моніторингу наступним чином напередодні обстеження за 14 годин виключають прийом їжі та медикаментів, заборо няється куріння та вживання алкоголю Обстеження розпочинають о 9 00 ранку і триває 24 години (до 9 00 наступного ранку) Пацієнт сидить у кріслі в стані максимально можливої релаксації з незначно нахиленою головою уперед На поверхню шкіри під ключицею зліва фіксують ЗОВНІШНІЙ ДОПОМІЖНИЙ хлорсрібний рН-електрод за допомогою заздалегідь приготовленої пасти (клей КМЦ-ЮОмг, гліцерин-20мл, калію хлорид-8,5г) Електрод та рН-мікрозонд підключають до мобільного накопичувача, після чого рН-мікрозонд 1 із вийнятим мандреном вводять трансназально 2 на глибину 55см від отвору носа в антральний ВІДДІЛ шлунка, що становить 15см нижче шлунково-стравохідного переходу 3 (Фіг 1), В залежності від індивідуальних особливостей пацієнта, у разі необхідності роблять відповідну корекцію Далі фіксують рНмікрозонд на потрібній глибині і розпочинають дослідження в режимі моніторування Причому, спочатку реєструють базальний (фоновий) внутрішньошлунковий рН протягом ЗО хвилин у позиції пацієнта сидячи Пізніше застосовують провокуючі проби на дуоденогастральний рефлюкс - у позиції пацієнта лежачи на лівому боці (ЗО хвилин), - глибоке дихання за участю передньої черевної стінки протягом 1хв , - помірне натискання на пілородуоденальну зону та проекцію жовчного міхура протягом 1хв , Заміри рН автоматично реєструються кожні 8 секунд У діагностичному заключены за весь термін дослідження надавали загальну КІЛЬКІСТЬ вимірювань рН "у часі" та й розподіл в абсолютних величинах та процентах по функціональних інтервалах рН з кроком в 1,0од рН (0-9од рН) Оцінювали рівень середнього рН, мінімальне (максимальна ацидність) та максимальне (мінімальна ацидність) абсолютне значення рН рН mm, pH max, різниця між ними - delta, медіана Дуоденогастральний рефлюкс, а саме його частоту, тривалість, інтенсивність, визначали шляхом математичного аналізу інтрагастральних рН-грам за такими параметрами 1) кількість епізодів дуоденогастрального рефлюксу - стрімке залуження рН шлункового вмісту до 7,0од та більше, що на рН-грамі реєструється як рН пік, обернений верхівкою в бік "лужних" значень за добу, 2) відсоток часу, коли рН > 7,0 од окремо в вертикальній, горизонтальній позиції та разом протягом доби, 3) КІЛЬКІСТЬ епізодів рефлюксу з тривалістю більше 5хв , 4) тривалість найдовшого рефлюксу Приклад Хворий К, 45 років, поступив в терапевтичне відділення зі скаргами на інтенсивний біль в епігастральній ДІЛЯНЦІ, не пов'язаний із прийомом їжі, нудоту, блювоту з домішками жовчі, загальну слабкість Хворіє протягом 5-ти років Результати фіброгастродуоденоскопи ерозивний антральний гастрит, Дуоденогастральний рефлюкс Діагноз Хронічний ерозивний гастрит в стадії загострення Для підтвердження діагнозу та оцінки ступеня порушень моторно-евакуаторної функції, на другий день перебування в стаціонарі хворий був обстежений згідно запропонованого способу Пацієнт перебував у стані натщесерце (через 12-14 годин 4321 після попередньої легкої вечері) та без прийому фармакопрепаратів протягом 24 год Безпосередньо перед початком зондування калібрували та проводили дезинфекцію рН-мікрозонда за описаною вище методикою Обстеження розпочинали о 9 00 год і тривало 24год Після підключення до портативного накопичувача рН-мікрозонда та зовнішнього допоміжного хлорсрібного електрода, який фіксували на ДІЛЯНЦІ шкіри під ключицею, та активації в меню накопичувача режиму "рНмоніторування" вводили рН-мікрозонд трансназально на глибину 55см від отвору носа у антральний ВІДДІЛ шлунка і розпочинали дослідження Причому, спочатку реєстрували базальний (фоновий) внутрішньошлунковий рН протягом ЗО хвилин у позиції пацієнта сидячи Пізніше застосовували провокуючі проби на дуоденогастральний рефлюкс, які описані вище Заміри рН автоматично реєструвались кожні 8 секунд із врахуванням стану пацієнта (вертикальна-горизонтальна позиція тіла, вживання їжі) Провівши математичну обробку показників добової внутрішньошлункової рНграми хворого (Фіг 2) отримали наступні результати середні арифметичні показники рН шлунка становили 2,6, mm pH-1,60, max pH-8,2, delta-6,6 Наявність та інтенсивність дуоденогастрального рефлюксу як епізоду стрімкого залуження рН шлункового вмісту до 7,0од та більше, що на рН-грамі реєструється у вигляді "рН піку", оберненого верхівкою в бік "лужних" значень були підтверджені ВІДПОВІДНИМИ критеріями 1) відсоток часу, коли рН > 7,0 од у вертикальній позиції дорівнював 29,6%, в горизонтальній позиції- 14,8% та разом протягом доби - 25,7%, 2) КІЛЬКІСТЬ епізодів дуоденогастрального рефлюксу за добу - 19, 3) КІЛЬКІСТЬ епізодів рефлюксу з тривалістю більше 5хв - 1 1 , 4) тривалість найдовшого рефлюксу - 52хв Отже, отримані результати дали можливість констатувати наявність патологічного дуоденогастрального рефлюксу високої інтенсивності Запропонований спосіб дозволяє з високою вірогідністю діагностувати патологічний дуоденогастральний рефлюкс, оцінити його інтенсивність, частоту та тривалість, залежність від позиції тіла (горизонтальна-вертикальна), прийому їжі та медикаментів, часового інтервалу ("ніч"-"день"), що в кінцевому рахунку зробить можливим застосування доказової фармакотерапії, узгоджено з хронобюлопчними ритмами Джерела інформації 1 Методические рекомендации "Диагностика рефлюкс - эзофагита и рефлюкс - гастрита" Медведев В Е , Тутченко Н И , Гоер Я В , Мясоедов С Д , Маркулан Л Ю , Хейлик Б , Раздобудко Ю М , Браницкий В Е , Черпак Б Д , Киев , 1985г -15-16с 2 Besanson F , Behar A , Echard M et al Gastroent Clin Biol, 1978, v 5, p 521 3 Авторське свідоцтво CPCP №1725824 A1, A61B5/00, пуб 1992р 4 Патент України №60905, Кл А61В5/00, публ 2003р L І с Не х 1 ' ™ Т ш ™ " ш , іі„.ш тпиїіші' ..і"" Фіг.2 ФіГ.1 Комп'ютерна верстка Л Литвиненко Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності вул Урицького 45 м Київ МСП 03680 Україна ДП "Український інститут промислової власності' вул Глазунова 1 м Київ-42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for diagnosing duodenogastral reflux

Автори англійською

Dutka Roman Yaroslavovych, Novosad Anna Bohdanivna

Назва патенту російською

Способ диагностики дуоденогастрального рефлюкса

Автори російською

Дутка Роман Ярославович, Новосад Анна Богдановна

МПК / Мітки

МПК: A61B 5/00

Мітки: дуоденогастрального, діагностики, рефлюксу, спосіб

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-4321-sposib-diagnostiki-duodenogastralnogo-reflyuksu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу</a>

Подібні патенти