Спосіб профілактики вторинних деформацій носа при вроджених та набутих незрощеннях верхньої губи

МПКА61В17/00 СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ ВТОРИННИХ ДЕФОРМАЦІЙ НОСА ПРИ ВРОДЖЕНИХ ТА НАБУТИХ НЕЗРОЩЕННЯХ ВЕРХНЬОЇ ГУБИ. Винахід видноситься до медицини, а саме до щелепно-лицевої хірургії, і може бути використаний для попередження вторинних деформацій носа при вроджених незрощеннях верхньої губи та набутих деформаціях верхньої губи і носа. Одним із етапів комплексної реабілітації дітей з вродженими незрощеннями верхньої губи є профілактика вторинних деформацій носа. Це обумовлено тим, що після хейлопластики у дітей з вродженими незрощеннями верхньої губи відзначається рубцева деформація носового ходу , западіння крила носа, що згодом мають тенденцію до погіршення. Формуванню цих деформацій сприяють багато чинників, які починають впливати у ранні строки після хейлорінопластики і пов'язані з утворенням рубців в області губи та дна носового ходу, а також внутрішньої поверхні крила носа, які в свою чергу призводять до звуження носового ходу, западіння крила носа та інших деформацій. З розвитком та ростом дитини ці деформації посилюються. Звідси витікає, що проведення профілактичного лікування є необхідним заходом для попередження таких деформацій. Нажаль , жоден із відомих способів профілактики вторинних деформацій носа не розв'язує задачу комплексного попередження деформацій носового ходу та крила носа. Так, відомий спосіб (1), що полягає у проведенні операції хейлорінопластики та введенні марлевих тампонів у носовий хід на боку незрощення одразу після операції на 6-8 діб, в подальшому автори рекомендують тампонувати носові ходи протягом 2-3 місяців. Цей метод не дозволяє формувати носовий хід у необхідному напрямку, а також не створює умов для попередження деформації крила носа. Також відомий спосіб попередження деформації носа завдяки використанню після операціїхейлорінопластики внутрішньоносових вкладишів, що виготовляються із швидко твердіючої пластмаси та використовуються на 7-8 добу після операції (2). Рекомендують використовувати їх протягом 2-3 місяців. z Запропонований матеріал для виготовлення вкладишу подразнює слизову оболонку носа, має токсичну дію на тканини верхньої губи та носа, яка призводить до місцевих алергічних реакцій. Метод, як і попередній, не сприяє формуванню носового хода у необхідному напрямку, а крім того, строки використання вкладишів не є достатніми для попередження післяопераційних деформацій ( остаточне формування рубців закінчується на 6 місяці після втручання) . Вищезгадане призводить до зниження ефективності оперативного лікування. Найбільш близьким за технічним рішенням є спосіб попередження деформацій носового ходу та крила носа при вроджених односторонніх незрощеннях верхньої губи (3). Цей спосіб передбачає проведення операції - хейлорінопластики та введення в носовий хід на боці незрощення , після накладання швів на рану, попередньо виготовлений по формі здорової ноздрі тимчасовий форм уючий пластмасовий вк лади ш, який виготовляється із звичайної рожевої пластмаси. Як свідчить практичний досвід, введення пластмасового вкладиша одразу після накладання швів на рану не є вірним, тому, що призводить до появи пролежнів на лінії швів, що в подальшому веде до формування гіпертрофічних рубців. Автори також не вказують строки використання вкладишів, що є важливим моментом у попереджені деформації. Задачею винаходу є правильне формування носового ходу та виключення шкідливого впливу матеріалу, з якого виготовляють вкладиші ( швидко твердіюча пластмаса) , подовження сроку використання вкладишів до 6-12 місяців. Технічний результат, який отримують в результаті вирішення задачі, полягає у підвищенні ефективності хірургічного втручання та скороченні етапів комплексного хірургічного лікування дітей з вродженими незрощеннями верхньої губи. Зазначену задачу досягають тим, що у відомому способі, який включає проведення хейлорінопластики та введення в носовий хід тимчасового формуючого вкладишу одразу після накладання швів на рану, відповідно до винаходу тимчасовий формуючий вкладиш виготовляють із безбарвної та м"якої пластмаси і вводять на 8-10 добу після оперативного втручання строком на 6-12 місяців, моделюючи та корегуючи його з ростом м'яких тканин носа. Спосіб виконується таким чином; після проведення операціїхейлорінопластики, в носовий хід на боці незрощення вводять резиновий вкладиш, обгорнутий йодоформною марлею. Цей вкладиш замінюють на новий кожні 2-3 дні. Він сприяє пидтриманню правильної форми носового ходу на протязі 7-8 днів. Після зняття швів, на 8-Ю добу після операції, отримують воскову композицію, а потім із безбарвної пластмаси виготовляється ендоназальний тимчасовий формуючий вкладиш за формою здорової ноздрі, який із зовнішньої сторони покривають м'якою пластмасою. Цей вкладиш рекомендують носити протягом 4-6 тижднів (18-24 годин на добу). Після цього проводять корекцію ендоназального тимчасового формуючого вкладиша за допомогою м'якої пластмаси, якою покривають зовнішню сторону вкладиша з боку внутрішньої поверхні крила носа, чим запобігають його западінню. Таким чином, періодично проводят корекцію активатора , що дозволяє направляти розвиток крила носа та носового хода у необхідному напрямку. Заміна ендоназального активатора на новий обумовлена ростом м'яких тканин носа та поганою фіксацією його. Критеріями ефективності лікування, що проводиться , є вірна форма носового хода та відсутність западіння крила носа на боці незрощення. В деяких випадках в конструкцію ендоназальних активаторів ми вводимо додаткові елементи у вигляді пружини Коффіна, ортодонтичного винта , що дозволяє активувати їх та одержувати необхідну форму вкладиша, по якій формується носовий хід. Приклад конкретного виконання. Дитині К. і.х.№ 468 у віці трьох місяців була проведена операція- хейлорінопластика з приводу вродженого лівостороннього незрощення верхньої губи. Через 8 днів після операції був знятий відбиток лівого носового ходу та виготовлений тимчасовий формуючий вкладиш із безбарвної пластмаси. Після припасовки, зовнішя сторона владиша була покрита м'якою безбарвною пластмасою для усунення проявів подразнення зі сторони тканин носа, та профілактики пролежнів. Цей вкладиш дитина носила щодня протягом 20 годин на добу, знімаючи тільки для гігієнічної обробки. Щомісячно проводили регулювання форми тимчасового формуючого вкладиша, що полягало в збільшенні товщини слою м'якої пластмаси з боку внутрішньої поверхні крила носа. Через 5 місяців, у зв'язку з ростом тканин щелепно-лицевої ділянки, фіксація тимчасового формуючого вкладиша погіршилась і він був замінений на новий. Через 10 місяців, при огляді дитини відмичена відсутність западіння лівого крила носа, правильна форма лівого носового ходу, в порівнянні з дитиною, у якої після проведення аналогічної операції тимчасовий формуючий вкладиш не застосовували. Таким чином, застосований спосіб попередження вторинних деформацій носа при вроджених незрощеннях верхньої губи виявився ефективним. В Українському центрі по наданню допомоги дітям із вродженими та набутими дефектами та деформаціями щелепнолицевої ділянки на базі щелепно-лицевого відділення ДКЛ №7 у 1998 році запропонованим способом було проліковано 12 дітей із вродженими однобічними незрощеннями верхньої губи. В усіх випадках був отриманий позитивний клінічний результат, що проявлявся у відсутності западіння крила носа на боці незрощення та правильною формою носового ходу. Застосування запропонованого способу попередження вторинних деформацій носа дозволяє скоротити комплексне оперативне лікування дітей з вродженими незрощеннями верхньої губи на 1 етап. При порівняльному аналізі ефективності лікування запропонованим способом та способом-прототипом виявлено, що використання тимчасового формуючого вкладиша одразу після накладання швів негативно впливає на загоювання післяопераційної рани та сприяє появі пролежнів на лінії швів, а також, короткочасне застосування цього вкладиша в післяопераційному періоді не є достатнім для попередження деформацій. Створення умов для гармонійного розвитку м'яких тканин крила носа та формування носового ходу по заданій формі дало можливість попередити утворення післяопераційних деформацій крила носа у вигляді западіння його та отримати правильної форми та напрямку носовий хід. ЛІТЕРАТУРА 1. Виссарионов В.А., Козин И.А. - Способ реконструкции носа при при односторонней и двусторонней саимметричной врждённой расщелине верхней губы. - Москва ,1983г.,с. 2432. 2. Виссарионов В.А., Козин И.А. - Усранение деформаций концевого отдела носа после пластики двусторонней врождённой расщелины верхней губы. - Москва, 1988г.,с. 15-27. 3. Гопко Б.В. - Способ хейлопластики - Львов, 1979г.,с.23-31.