Установка для витягання жиру із промивної води при первинній обробці вовни

МПк'в 9'^ К А* УСТАНОВКА ДЛЯ ВИТЯГАННЯ ЖИРУ ІЗ ПРОМИВНОЇ ВОДИ ПРИ ПЕРВИННІЙ ОБРОБЦІ ВОВНИ Винахід в ідноситься до легкої промисловості, зокрема, до первинної обробки волокнистих матеріалів і може бути використаний для витягання жиру із вовномийних стічних вод при первинній обробці вовни. Основною вимогою, яка висувається до сучасних пристроїв витягання жиру при первинній обробці вовни є висока ефективність витягання вовнового жиру, яка визначається виходом технічного жиру на одиницю маси промитого волокна, при високій продуктивності та якості промитого волокна. Відомий пристрій для витягання жиру, що вміщує флотаційну машину, пінозбирач, бак для руйнування піни, первинний сепаратор, підігрівач, вторинний сепаратор, жирозбирач. Н.В.Рогачев Первичная обработка шерсти. Москва, "Легкая промышленность", 1976 г., с. 277. Процес витягання жиру у такому пристрої здійснюється таким чином. Відпрацьовані мийні розчини, пройшовши вовноуловлювач і прийомні ями цеху жиродобування, надходять у бак флотаційної машини. Утворена у процесі флотації піна переливається у пінозбирач, а потім у бак руйнування піни, у яком у вона під ігр івається і перетворюється в емульсію. Далі розігріта емульсія самопливом надходить на первинний сепаратор. Одержаний на первинному сепараторі концентрат жиру подається у бак, в якому нагрівається і надходить для кінцевого очищення на вторинний сепаратор. Готовий жир надходить у бак жирозбирача. Основним недоліком відомого пристрою є низька продуктивність, обумовлена тривалістю процесу витягання жиру. Крім того, при витяганні жиру у такому пристрої ефективність процесу витягання вовнового жиру становить всього 40-50%. Пристрій відомої конструкції має великі габарити і до того ж вимагає великих витрат енергоносіїв. Найбільш близьким до заявлюваного технічного рішення є пристрій для витягання жиру, який вміщує автоживильник, дві двохбарабанні тіпальні машини, автоживильник і стрічковий екстрактор. Н.В.Рогачев. Некоторые вопросы первичной обработки шерсти. _ Москва, "Легкая индустрия", 1980, стр. ПО. Немита вовна проходить автоживильник, дві двохбарабанні тіпальні машини, автоживильник і надходить у стрічковий екстрактор. Забруднений розчинник із стрічкового екстрактора зливається у відстійник ( декантатор), де розподіляється на дві фази: верхню місцелу і нижню - водно-спиртову суміш із розчиненими солями поту та легкими ґрунтовими забрудненнями. Для одержання ланоліну (технічного жиру) місцелу спрямовують на фізичне відбілювання в адсорбційні колони, а потім в апарати для хімічного відбілювання і нейтралізації ланоліну. Даний пристрій для витягання жиру у порівнянні з аналогічним має більшу продуктивність, менші габарити, більш високу ефективність витягання вовнового жиру. Не дивлячись на те, що ефективність витягання вовнового жиру у прототипі відбувається більш інтенсивно, ніж в аналозі, завдяки використанню засобу для миття вовни у розчиннику, але при цьому фізико-хім ічні властивості волокна, промитого у розчиннику погіршуються. В основу цього винаходу поставлено завдання створення установки для витягання вовнового жиру із мийного водяного розчину, в якому за рахунок введення нових елементів і зв"язків між ними забезпечувалося б збільшення ефективності одержання вовнового жиру на одиницю маси промитого волокна, що сприяло б підвищенню продуктивності пристрою без погіршення фізико-хімічних властивостей вовни. Для вирішення поставленого завдання пропонується установка, яка вміщує екстрактор безперервної дії з розподіленням емульсії "забруднена вода - екстракт" і плівковий випаровувач для виділення технічного ланоліну та повернення екстрагенту у замкнутий цикл. У заявлюваній установці для витягання вовнового жиру у порівнянні з прототипом і аналогом досягнуто підвищення ефективності виділення жиру за рахунок протитічного руху двох рідких фаз в екстракторі та збереження фізико-хімічних властивостей промитого волокна за рахунок того, що витягання вовнового жиру відбувається із вовномийних вод, тобто екстрагент не вступає у контакт з волокном, що дає змогу видалити основний недолік аналога і прототипа - низьку ефективність витягання вовнового жиру та погіршення фізико-хімічних властивостей волокна відповідно. Перевагою заявлюваної установки для витягання вовнового жиру, у порівнянні з аналогом і прототипом, є можливість інтенсивного виділення вовнового жиру з миючого розчину, при цьому якість вовнового волокна зберігається. Використання заявлюваної установки дає можливість проводити ефективне витягання вовнового жиру із миючої рідини, не піддаючи вовну дії хімічних розчинників, завдяки чому вовна після промивання зберігає структуру і технологічні властивості. До числа додаткових переваг заявлюваної установки для витягання вовнового жиру слід віднести малі габарити, автоматизацію процесу, зменшення ступеню забрудненості стічних вод, завдяки очищенню миючого розчину від жиру у процесі екстракції, що полегшує його подальше очищення від забруднення і придатність для використання у складі технологічних ліній для комплексної обробки вовни. Сутність винаходу пояснюється ФС