Спосіб лікування діафізарних дефектів довгих кісток кінцівок

Спосіб лікування діафізарних дефектів довгих кісток кінцівок, що включає використання біоактивного композиційного матеріалу, легованого селеном, який відрізняється тим, що здійснюють внутрішньокістковий блокуючий остеосинтез, пристінкову резекцію з видаленням патологічно зміненої кісткової тканини, а утворену кісткову порожнину обмежують аутокісткою та щільно виповнюють гранулами цієї речовини. (19) (21) u200801778 (22) 11.02.2008 (24) 11.08.2008 (46) 11.08.2008, Бюл.№ 15, 2008 р. (72) ІВЧЕНКО АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ, UA, ІВЧЕНКО ВАЛЕРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ, UA, ІВЧЕНКО ДМИТРО ВАЛЕРІЙОВИЧ, U A (73) ІВЧЕНКО АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ, UA, ІВЧЕНКО ВАЛЕРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ, UA, ІВЧЕНКО ДМИТРО ВАЛЕРІЙОВИЧ, U A 3 34288 Т.135, ч.2. - С.126-127; Подрушняк Е.П., Иванченко Л.А., Бр уско А.Т. Перспективы использования стеклокерамики, содержащей биологический гидроксилапатит для восстановления костной ткани // Ортопедия, травматология и протезирование. 2000. - №2. - С.129-130; Проценко В.В., Толстопятов Б.А. Применение керамики при костнопластических операциях в онкоортопедии // Лікарська справа. - 1999. - №6. - С.105-107]. В останні роки значний інтерес дослідників викликає гідроксиапатит (ГАП), оскільки він є структурним аналогом мінеральної складової кісткової речовини, має той же хімічний склад, близькі хімічні, фізичні та механічні властивості і, що дуже важливо, біологічну сумісність. Серед матеріалів, основою яких є гідроксиапатит, значне місце займає біологічний гідроксиапатит (БГАП), тобто кістковий мінерал, натуральний гідроксиапатит, отриманий різними методами із кісток ссавців. За даними Є.П. Подрушняка зі співавт. (2000) [Подрушняк Е.П., Иванченко Л.А., Бруско А.Т. Перспективы использования стеклокерамики, содержащей биологический гидроксилапатит для восстановления костной ткани // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - №2. - С.129-130], біологічна активність матеріалів, що містять БГАП, значно вища, ніж аналогічних синтетичних ГАП матеріалів. БГАП, як і синтетичний гідроксиапатит, поряд із значною біоактивністю може ще й збагачуватись різними біологічно активними речовинами. Доведено, що сполучення селену чинять значний антиканцерогенний вплив на розвиток неоплазм [В.В. Вапиров с соавт. Селен. Некоторые аспекты химии, экологии и участие в развитии патологии. Петрозаводск, 2002. Jansson В. Ионы металлов в биологических системах. New York, 1980] через антиоксидантні та імуномодулюючи властивості [Гомеостаз селена при экспериментальной анафилаксии у крыс на фоне приема восстановленного глутатиона и селенобогащенной спирулины / Голубкина Н.А., Мазо В.К., Гмошинский И.В. и др. // Вопросы медицинской химии. 2000. - №1. - С.45-48]. Оскільки при хірургічному лікуванні доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань довгих кісток кінцівок, які розташовані в діафізарному відділі, що сягають від половини до 2/3 діаметру кістки, як під час операції, так і в післяопераційному періоді виникає та існує загроза перелому, тому з метою його запобігання слід застосувати один із різновидів остеосинтезу. Використання застарілих технологій хірургічного лікування хворих із діафізарними переломами довгих кісток кінцівок, а також не завжди виправдане захоплення фахівців апаратами зовнішньої фіксації і накістковими металевими пластинами при оперативному лікуванні потерпілих до сьогоднішнього дня не привело до відчутного поліпшення результатів лікування. В сучасній травматології і ортопедії блокуючий інтрамедулярний остеосинтез є загальновизнаною і широко використовуваною методикою оперативного лікування [Блокуючий інтрамедулярний остеосинтез у лікуванні хворих із переломами довгих кісток кінці 4 вок та їх наслідків / Гайко Г.В., Калашников А.В., Нікітін П.В. та ін. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина", вип.32. 2007. - С. 50-53]. Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі є спосіб пластики кісткових дефектів після видалення дифузних уражень довгих кісток [Івченко Д.В., Івченко В.К., Івченко А.В. "Спосіб пластики кісткових дефектів після видалення дифузних уражень довгих кісток". Патент на корисну модель №28932. Бюл. №21. - 2007]. Спосіб лікування передбачає після радикального видалення патологічної тканини щільне виповнення кісткової порожнини гранулами остеоапатиту керамічного (ОК), легованого селеном, і здійснення накісткового остеосинтезу мостоподібною пластиною системи АО. Вказаний спосіб лікування має ряд недоліків: - передбачається, що в процесі операції буде здійснюватися внутрішньокісткова резекція, тобто, зберігається досить велика порожнина кістки з наявністю здорової кісткової тканини, що при ураженні 2/3 діаметру діафізу кістки зустрічається досить рідко; - під час резекції, коли видаляється 2/3 діаметру діафізу кістки виникає і існує загроза перелому до моменту накладання пластини. Отже, здійснити вказаний спосіб без перелому дуже важко; - при пристінковій резекції, особливо коли видаляється 2/3 діаметру діафізу кістки, відсутня значна частина кісткової тканини, в межах якої реалізує свої остеокондуктивні властивості ОК, що значно погіршує репаративну регенерацію; - здійснення накісткового остеосинтезу мостоподібною пластиною системи АО більше травматичне в порівнянні з внутрішньокістковим остеосинтезом, так як наносить значну додаткову операційну травму ви ще меж резекції пухлини, що погіршує умови для репаративної регенерації в наступному. Метою корисної моделі є створення способу лікування кісткових дефектів, що сягають від половини до 2/3 діаметру діафізу довгої кістки кінцівки при хірургічному лікуванні доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань із використанням композиційного матеріалу на основі біологічного гідроксиапатиту - ОК, легованого селеном у сполученні з аутокісткою, застосуванням внутрішньокісткового блокуючого остеосинтезу, що скорочує терміни одужання хворого. Суть корисної моделі, що пропонується, полягає в тому, що з метою запобігання перелому діафізу довгої кістки кінцівки під час операції та виникнення його в післяопераційному періоді спочатку здійснюється її внутрішньокістковий блокуючий остеосинтез. Після пристінкової резекції з видаленням доброякісної пухлини чи пухлиноподібного захворювання, що на половину або на 2/3 циркулярно уражали діафізарний відділ, для більш швидкого відновлення та перебудови кісткового дефекту, кісткова порожнина, що утворилася, обмежується губчастою а утокісткою, яка забезпечує швидку перебудову ділянки пластики за рахунок утворення джерел репаративної регенерації. Для створення умов запобігання рецидиву захворю 5 34288 вання кісткова порожнина щільно виповнюється гранулами остеоапатиту керамічного, легованого селеном, що здійснює антиканцерогенну дію та запобігає рецидиву захворювання. Таким чином, створюються сприятливі умови для репаративної регенерації кісткової тканини та скорочуються терміни реабілітації. Усе це сприяє покращенню результатів лікування хворого. Оперативне втручання починається із взяття аутотрансплантату із клубової кістки загальновідомим способом. Розмір аутотрансплантату залежить від потреб наступної пластики. Аутотрансплантат осциляторною пилкою розтинається вздовж на декілька плоских прямокутників. Далі загальновідомим способом здійснюється внутрішньокістковий блокуючий остеосинтез довгої кістки кінцівки через осередок ураження в діафізі. Наступним етапом виконується хірургічний доступ до кістки над місцем ураження. Осциляторною пилкою, в межах здорової кісткової тканини, виконується пристінкова резекція, що дає можливість видалити доброякісну пухлину чи пухлиноподібне захворювання. При цьому зберігається одна із стінок кістки, а в рані стає видним металевий шти фт, яким здійснений блокуючий остеосинтез. Кістковий дефект, що утворився обмежується прямокутниками аутотрансплантату, поновлюючи зовнішню контур кістки, той, де раніше існував кортикальний шар діафізу здорової кістки. Порожнина, що утворилася між аутотрансплантатом та металевим штифтом, виповнюється гранулами ОК, легованого селеном, який при ущільнюванні адаптується до форми дефекту. Щільно зшиваються оточуючі м'які тканини над ділянкою пласти 6 ки. Здійснюється дренування рани. Необхідність у зовнішньої іммобілізації через жорстку внутрішню фіксацію відсутня. В якості приклада наводимо наступне клінічне спостереження. До нашої клініки звернувся хворий В., 36 років, зі скаргами на постійний тупий біль у лівій гомілці, деформацію середньої третини великогомілкової кістки. Вважає себе хворим протягом півроку. Під час огляду визначалась деформація середньої третини великогомілкової кістки по передньозовнішній поверхні. При пальпації в цьому місці визначалася болючість. Після проведеного клінічного і рентгенологічного (комп'ютерна томографія) обстеження встановлено діагноз: остеома верхньої та середньої третин діафізу великогомілкової кістки лівої гомілки (Фіг.1-2). Хворому зроблено операцію за вищеописаним способом (Фіг.3). Надалі - 1,5міс ходіння з палицею, з поступовим дозованим навантаженням кінцівки. Результат лікування в даному випадку розціненояк добрий. Фіг.1-3 - Фотовідбитки комп'ютерних томограм та рентгенограм кісток лівої гомілки хворого Г.: Фіг.1-2 - фотовідбитки комп'ютерних томограм великогомілкової кістки до операції: остеома верхньої та середньої третин діафізу; Фіг.3 - фотовідбитки рентгенограм кісток лівої гомілки після операції: блокуючий остеосинтез великогомілкової кістки, пристінкова резекція з видаленням остеоми, пластика дефекту а утотрансплантатами та гранулами ОК, легованого селеном (рентген неконтрастні). 7 Комп’ютерна в ерстка О. Рябко 34288 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601