Спосіб моделювання синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові в експерименті

Спосіб моделювання синдрому дисємінованого внутрішньосудинного згортання крові в експерименті, шляхом введення біологічних речовин, який відрізняється тим, що між двома тваринами формують шкірно-м'язово-очеревинний парабіотичний анастомоз, створюючи єдину систему лімфокровообігу. Винахід відноситься до експериментальної медицини і може бути використаний для вивчення проблем диссемінованого внутрішньосудинного згортання крові і методів корекції даного стану різними медикаментозними препаратами. Рівень техніки. Відомі такі способи моделювання синдрому диссемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ-синдрому). введення віруса, введення бактеріальних токсинів; нанесення травми: введення хімічних чи біологічно активних речовин; введення факторів згортання крові та ін. [1,2]. В якості прототипу вибрано трансфузійний спосіб моделювання синдрому диссемінованого внутрішньосудинного згортання крові шляхом введення плазми, збагаченої тромбоцитами і лейкоцитами [6] Безпородним собакам, що знаходились під нембуталовим наркозом, на фоні гострої крововтрати (40-45 мл/кг маси тіла) переливали свіжозаготовлену плазму, збагачену тромбоцитами і лейкоцитами, мінімум від трьох собак-донорів. Кров собак-реципієнтів і донорів підбирали за груповими еритроцитарними антигенами. Плазму переливали в об'ємі, що складав 150% від видаленої крові, спочатку струйно (50% об'єму, що переливався), а потім швидко крапельно. Час переливання 20-30 хв. Разом з плазмою пои переливанні в організм піддослідної собаки поступало 120180*106 тромбоцитів і біля 2*106 лейкоцитів на 1 кг маси тіла. , Недоліками способу є неможливість створення моделі підгострого і хронічного синдрому диссемінованого внутрішньосудинного згортання крові і. як наслідок, неможливість тривалого вив чення даного патологічного стану в динаміці, а також дороговизна методу (для створення однієї моделі необхідно, як мінімум. 5 собак) Суттєві відмінності, в яких закладений технічний результат, полягають у тому, що для тривалого безперервного попадання біологічних речовин однієї тварини до іншої між двома генетично неспорідненими тваринами формують шкірно-м'язево-очеревинний парабіотичний анастомоз зі створенням спільного лімфокровообігу Обгрунтування Запропонований нами спосіб дає можливість вивчати підгострі і хронічні форми синдрому диссемінованого внутрішньосудинного згортання крові, а отже, тривало спостерігати за розвитком даного патологічного стану. Спосіб дешевий і простий у виконанні. Шкірно-м'язево-очеревинний парабіотичний анастомоз нами був використаний тому, що він є одним з найпростіших способів створення у тварин спільного кровообігу. У сполучених таким чином тварин вже на 3-4 добу на рівні капілярів формуються судинні зв'язки. При введенні у відпрепаровану яремну вену одного з партнерів по парабіозу еритроцитів, мічених Сг51, радіоактивність тіл обидвох партнерів вирівнюється уже через 3,5 год., що підтверджує спільність кровообігу тварин (5). Спосіб виконання і результати обстеження. Для створення моделі беремо 2 одностатевих безпородних щурів, приблизно одинакових за масою і віком. Як засіб для наркозу використовуємо каліпсол. Внутрішньоочеревинно вводимо кожній тварині 0,05 мл каліпсолу на кожні 100 г маси тіла. У тварин, фіксованих спинками донизу, на прилягаючих один до одного боках вищипуємо (22)22.09.1998 (24)15.03 2001 (46) 15.03.2001, Бюл. № 2, 2001 р. (72) Геник Степан Миколайович, Пиптюк Олександр Володимирович, Сабадош Ростислав Васильович . (73) ГЕНИК СТЕПАН МИКОЛАЙОВИЧ. ПИПТЮК ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ, САБАДОШ РОСТИСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ 00 CM (О со зг 34628 шерсть Операційне поле двічі обробляємо розчином йоду. Після цього кожній тварині робимо ланцетоподібний виріз шкіри від стегна до передостаннього ребра шириною в середній частині близько 1 см. а також розріз очеревини відповідно до вирізу шк*ри. Потім пошарово сполучаємо шкірном'язеві та очеревинні лоскути двох тварин, накладаючи поодинокі вузлуваті шви: дорзальний шкірно-м'язевий, дорзальний очеревинний, вентральний очеревинний, зв'язуючи між собою нижні ребра тварин, і, накінець, вентральний шкірно-м'язевий. Таким чином, у тварин формується спільна черевна порожнина. Ділянку анастомозу обробляємо розчином йоду і накладаємо асептичну пов'язку Щоб запобігти перекрученню анастомозу, хвости щурів, склавши їх разом, обгортаємо стрічкою лейкопластиру. Тварин утримують у клітці при температурі повітря не менше 20 в С. Асептичну пов'язку міняють кожен 2-ий день і на сьому добу знімають повністю. При зміні пов'язки рану обробляють розчином йоду. Експеримент відтворений на 22 парах піддослідних, сполучених шкірно-м'язево-очеревинним парабіотичним анастомозом, щурів і 3 поодиноких контрольних тваринах. Всі ці тварини були поділені на такі групи: 1) контрольна група з 3-ох тварин; 2) піддослідна група з 3-ох пар тварин, яких виводили з експерименту на 3 добу їхнього співжиття, 3) піддослідна група з 3-ох пар тварин, яких виводили з експерименту на 7 добу співжиття; 4) піддослідна група з 3-ох пар тварин, яких виводили з експерименту на 14 добу співжиття; 5) піддослідна група з 3-ох пар тварин, яких виводили з експерименту на 21 добу співжиття; 6) піддослідна група з 7-ми пар тварин, у яких перед сполученням, а також на 7-му і 14-ту добу після сполучення забирали кров для визначення фібриногену, кількості тромбоцитів, антитромбіну ill, тромбоцитарного фактору 4 (ТФ-4) і проведення етанолового тесту. У тварин 1-5-ої груп з їх органів (печінка, селезінка, тонкий кишківник, очеревина, шкіра і легені) робили гістологічні препарати, фарбуючи їх спеціальною диференційованою методикою для фарбування фібрину" ОКГ" за Д Д. Зербіно (4]. Одержано такі результати. При аналізі гістологічних препаратів органів тварин, зафарбованих за Д.Д. Зербіно, встановлено, що уже з 3-го дня після сполучення тварин спостерігаються ознаки синдрому диссемінованого виутрішньосудинного згортання крові (поодинокі тромби в мікроциркуляторному руслі печінки, тонкого кишківника, шкіри й очеревини). На 7-му добу кількість їх зростає, появляються мікротромби також у легенях і селезінці. Максимального вираження зміни в мікроциркуляторному руслі тварин набувають на 14-ту добу співжиття, коли спостерігається генералізований тромбоз мікроциркуляторного русла у всіх органах, відкладання фібрину за межами судин, численні мікрокрововиливи. На 21-у добу співжиття тромбоз мікроциркуляції майже відсутній, наявні поодинокі тромби зі старого фібрину, а також залишкові явища (дистрофії, проростання сполучної тканини) При аналізі значень вищевказаних показників гемостазу за спеціальним алгоритмом для діагностики синдрому диссемінованого внутрішньосудинного згортання крові за В Г. Личовим [3} встановлено, що як на 7-ий, так і на 14-ий день після сполучення тварин у 100% пар розвивається синдром диссемінованого внутрішньосудинного згортання крові, при чому більш вираженіші зміни відзначаються на 14-у добу після сполучення тварин. Приклад 1. Два білих безпородних щурісамці, масою 190 і 180 г, були сполучені між собою і на 14-у добу їхнього співжиття виведені з експерименту. При аналізі гістологічних зрізів печінки, селезінки, легень, тонкого кишківника, шкіри й очеревини у обидвох тварин виявлено незаперечні ознаки синдрому диссемінованого внутрішньосудинного згортання крові: генералізований тромбоз мікроциркуляторного русла, вихід фібрину за межі судин, численні мікрогеморагії. Приклад 2. Два білих безпородних щурісамці, масою 300 і 290 г, сполучені між собою. До сполучення, а також на 7-у і 14-у добу співжиття у обидвох щурів взято кров для визначення показників гемостазу. Одержано такі результати (табл. 1): До сполучення Показники 7-а доба 14-а доба щурі 9 ЩУР 2 щурі ЩУР 2 4,5 5,6 4,0 2,6 1.8 Етанолоаий тест щурі 4,5 Фібриноген, г/л щур 2 4 + + + К-ть тромбоцитів, *10 /л 520 540 410 520 290 380 Антитромбін НІ, % 86,0 100,0 51,1 51,5 14.0 15.0 ТФ-4, сек. 9 12 14 14 14 15 Наявність ДВЗ + + + + З вищеподаної таблиці видно, що у обидвох тварин уже на 7-у добу розвивається синдром диссемжованого внутрішньосудинного згортання крові, набираючи максимальної вираженості на 14-у добу (найвираженіше зменшуються вміст фібри ногену в крові, кількість тромбоцитів, антитромбін III і максимально зростає ТФ-4). Всі одержані результати вказують на те, що при тривалому безперервному попаданні біологічних речовин через кров однієї тварини іншій при їх сполученні шкірно-м'язево-очеревииним парабіо 34628 тичним анастомозом практично у 100% тварин розвивається синдром диссемінованого внутрішньосудинного згортання крові Початкові його прояви помітні вже на 3-ю добу після сполучення, максимальної вираженості синдром набуває на 14-у добу і розрішується до 21-ої Отримані дані дають можливість рекомендувати застосування даного способу в експериментальну практику для вивчення підгострої і хронічної форм синдром диссемінованого внутрішньосудинного згортання крові Література 1 Балуда В П Внутрисосудистое свёртывание крови - компонент патогенеза различных заболеваний //Пат физиол -1977 - №2 -С 3-13 2 Гаврилов О К Проблемы и гипотезы в учении о свёртывании крови -М Медицина, 1981 С 112-119 3 Захария Є А ,Кинах М Б , Темник И В Лабораторная диагностика диссеминированного внутрисосудистого свёртывания (Метод реком ) Львов, 1988 -С 8-9 4 Зербино Д Д Диссеминированное внутрисосудистое свёртывание крови - М Медицина, 1989 -С 239-240 5 Соколов А Б Методика парабиоза у мышей // Проблемы эндокринологии -1967 -Т 3 -№2 С 101-104 6 Фёдоров Н А .Горбунова Н А , Балакина Т А , Колпиков В Н Модель диссеминированного внутрисосудистого свёртывания крови // Бюлл. экспер биол - 1978,- №7 -С 116 -120 Тираж 50 екэ Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000. м Ужгород, вул Гагаріна, 101 ( 0 3 1 2 2 ) 3 - 7 2 - 8 9 (03122)2-57-03