Спосіб моделювання ендогенної інтоксикації в експерименті

1 Спосіб моделювання ендогенної інтоксикації в експерименті, що включає введення в організм водного розчину суміші токсичних речовин, який відрізняється тим, що в якості токсичних речовин використовується хлорид амонію, сечовина, сечова кислота, молочна кислота в слідуючих співвідношеннях компонентів, г: Хлорид амонію 2,32-2,33 Сечовина 64-65 Сечова кислота 1,37-1,38 Молочна кислота 6,6-6,7 Вода до 100 мл 2. Спосіб по пункту 1 відрізняється тим, що розчин речовин вводиться внутрішньочеревно з розрахунку 5 мл/кг маси тіла одноразово. Винахід відноситься до експериментальної медицини, а саме до токсикології. З метою вивчення антитоксичних властивостей нових фармакологічних засобів нами зроблено модель ендогенної інтоксикації на дрібних лабораторних тваринах (щури). На нинішній час відомі аналоги - способи моделювання ендогенної інтоксикації шляхом порушення екскреції жовчі, соку підшлункової залози шляхом оклюзії вивідних протоків [1, 3], внаслідок чого має місце токсичний вплив на організм компонент жовчі або соку підшлункової залози, а також дозованого введення тваринам чотирихлористого вуглецю або алоксану [2, 4], що призводить до токсичного ураження і порушення функцій печінки або підшлункової залози відповідно. Недоліком зазначених способів є необхідність виконання складного оперативного втручання або введення чужорідних хімічних сполук, які виявляють виражену загальнотоксичну дію на організм, що супроводжується високою летальністю лабораторних тварин. За прототип нами прийнято аналог [2], який передбачає моделювання ендогенної інтоксикації шляхом введення чотирихлористого вуглецю. Недоліком цього методу є необхідність введення тетрахлорметану. який характеризується високою токсичністю і летючестю, що створює небезпеку для персоналу, який працює з цією речовиною, а також виявляє виражену загальнотоксичну дію на організм, що супроводжується високою летальністю лабораторних тварин. Задачею, запропонованого нами способу моделювання ендогенної інтоксикації є спрощення техніки відтворення, зменшення летальності та забезпечення можливості вивчення процесів розвитку та корекції інтоксикації в динаміці. Поставлена задача досягається тим, що в способі моделювання ендогенної інтоксикації в експерименті, що включає введення в організм водного розчину суміші токсичних речовин, згідно винаходу в якості токсичних речовин використовується хлорид амонію, сечовина, сечова кислота, молочна кислота в слідуючих співвідношеннях компонентів, г Хлорид амонію 2,32-2,33 Сечовина 64-65 Сечова кислота 1,37-1,38 Молочна кислота 6,6-6,7 Вода до 100 м л Приклад приготування розчину робимо наважку із вказаних хімічних речовин в мірному посуді (циліндр, колба) і доводимо об'єм до 100 мл дистильованою водою, ретельно збовтуємо до повного розчинення всіх речовин, які входять в дану КОМПОЗИЦІЮ Зазначений розчин вводиться внутрішньочеревно з розрахунку 5 мл/кг маси тіла одноразово, тобто на 200 г маси тварини (щура) треба вводити 1 мл розчину. Знайдені значення токсичності для кожної з компонент визначені методом Літчфілда та Уїлкоксона з послідуючою побудовою дозозалежної прямої токсичності на напівлогарифмічному пробітному папері методом найменших квадратів і наведені в таблиці 1. го < э да4 34947 Параметри гострої токсичності компонентів, які використовуються для моделювання ендогенної інтоксикації (мг/кг маси тварин) Назва речовини № п/п Таблиця 1 Параметри токсичності лд, в лди лд« 1 Молочна кислота 660 920 130 2 Хлористий амоній 232 248 260 3 Сечовина 6400 7000 4 Сечова кислота 137 152 На відміну від прийнятого нами прототипа, зазначені сполуки є продуктами природного метаболізму, і, взяті в низькотоксичних дозах, потенцюють одна одну, викликають дистрофічні та некробіотичні зміни, які проявляються порушеннями • 7600 167 фізіологічних функцій органів та систем (функції системи кровообігу, печінки, сечової системи). Послідовність серій експериментів по знаходженню оптимальних умов для створення моделі ендогенної інтоксикації наведена в табл. 2. Таблиця 2 Матриця знаходження ефективних доз токсичних компонент суміші при створенні моделі ендогенної інтоксикації Ntn/n Кількість тварин в групі Доза Кількість тварин, які загинули в динаміці (доби) 1 1 10 ЛДіе 2 '3 4 10 10 10 10 3/4ЛДі 6 5 1/2ЛД,6 1/2ЛД 16 1/2ЛДіе Для підтвердження отриманого експериментального матеріалу проведені патоморфологічні дослідження печінки, нирок, легенів та серця. При мікроскопічному дослідженні оглядових препаратів, забарвлених гематоксиліном та еозином, виявлено: в нирках - в клубочках - агрегати еритроцитів з утворенням мікротромбів, вогнищевий гемоліз, гіперимія петель та їх сегментарний фібриноїдний некроз. Епітелій проксимального відділу канальців -білкова, подекуди гіаліново-капельна дистрофія з вогнищами десквамації епітелія' і дескруція базальної мембрани. В епітелії дистального відділу • переважно гідролічна дистрофія, в просвіті канальців - білкові маси, в деяких з них - еритроцити. В стромі нирки - виражене повнокрів'я дрібних вен, дрібновогнищеві крововиливи, важкий інтерстиційний та периваскулярний набряк. В печінці - повнокрів'я та розширення синусоїдів, місцями -дискомпенсація балок, в просвіті вен - мікротромби, іноді • білковий преципітат. В гепатоцитах - білкова, місцями пдропічна дистрофія. В легенях - фокуси дисателектазів, виражена дистрофія судинного русла, складування еритроцитів. В просвіті вен - мікротромбоз. В серці - інтерстиційний набряк, капілярна гіперимія. Міокардіоцити - вогнищева білкова дистрофія, фрагментація та міоліз, гіпохромія та вакуолізація ядер В останніх внутрішніх органах виявлені аналогічні зміни, які супроводжуються дистрофією клітинних елементів та розкладами мікроциркуляції. На підставі викладеного можна зробити заключения про те, що у внутрішніх органах спосте 2 3 8 4 2 1 1 3 3 4 1 1 4 S 6 1 1 рігалися важкі дистрофічні та вогнищеві некробіотичні зміни, як наслідок розкладів мікроциркуляції, які виникають при моделюванні ендогенної інтоксикації природніми метаболітами. Однією з суттєвих переваг запропонованого способу є те, що модель ендогенної інтоксикації відтворюється однократним внутрішньочеревним введенням суміші природніх метаболітів у вищезазначених дозах. Другою перевагою є те, що зазначені природні метаболіти при сумісному введенні взаємно потенцюють свої токсичні властивості, призводять до більш низького рівня летальності, що забезпечує можливість вивчення розвитку ендогенної інтоксикації в динаміці в більш тривалий термін експериментального дослідження. Третьою перевагою є те, що застосування розробленого способу моделювання ендогенної інтоксикації може використовуватись в експериментальній медицині при оцінці засобів і методів лікування та профілактики патологічних процесів, які супроводжуються розвитком синдрому ендогенної інтоксикації. Таким чином, розроблена модель, наближаючись за перебігом до ендогенної інтоксикації, яка спостерігається в клінічних умовах у хворих з різною патологією, може бути рекомендована для використання при оцінці антитоксичних властивостей різних засобів та методів її лікування в експериментальній медицині. 34947 Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул Гагаріна, 101 (03122)3-72-89 (03122)2-57-03