Спосіб діагностики ендогенної інтоксикації

б МПК А61В10/00 СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ Винахід діагностики відноситься і може до бути галузі медицини, використаними для зокрема визначення клінічної ендогенної інтоксикації хворого. Відомі способи діагностики ендогенної інтоксикації грунтуються на виконані комплекса біохімічних, морфологічних та біологічних досліджень[1,2,3]. Недоліком цих способів є їх трудоміскість, тривалість виконання та методична складність. Найбільш близьким по технічній суті і прийнятим за прототип є спосхб діагностики ендогенної інтоксикації, що включає забір крові, одержання плазми, мікроскопування досліджуванного препарату. Враховують час половини загиблої кількості парамецій (LD^o) або повної їх загибелі {LDioo) [4] . Недоліком прототипу є низька точність, обумовлена складністю підрахування під мікроскопом кількості хаотично рухомих парамецій в досліджуваній рідині, трудомісткість і тривалість процедури, недостатня чутливість та об'єктивність способу. Завданням винаходу є розробка такого способу діагностики ендогенної інтоксикації, який би за рахунок використання комп'ютерного аналізатора зображення та визначення прироста площі парамецій підви шував би точність, спрощував би технологхю дослідження та підвищував би об'єктивність одержаних результатів. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі діагностики ендогенної інтоксикації, який включає забір крові, одержання плазми крові, змішування однакових об'ємів плазми і культури парамецій, мікроскопічне дослідження препарату; згідно з винаходом, при мікроскопічному досліджені ьикористовують комп'ютерний аналізатор зображення і вимірюють приріст площі парамецій за час не меньше як 10 хв їх перебування в плазмі і по отриманому значенню роблять висновок про наявність ендогенної інтоксикації. Вказаний параметр десятихвилинного інтервалу знайдений в результаті лабораторних досліджень 27 проб крові. Встановленно, що до 10 хв площа парамецій збільшується, та при подальших спостережиннях залишається практично постійною. Використання заміру площі парамецій дозволяє підвищити точність отриманих результатів, так як автоматично одержується стоп-кадр з зображенням парамецій, по якому можна легко і швидко визначити їх площу. СПОСІБ ВИКОНУЮТЬ ТАКИМ ЧИНОМ. Чисту культуру парамецій (Pararaecium caudatum) вирощують в скляному посуді з настієм сіна в перевареній воді. Кров в кількості 0,5 мл беруть з вени або пальця, центрифугують. Отриману плазму крові змішують з однаковим об'ємом культури парамецій. Каплю одержаної суміші розташовують на предметному склі та покривають покрівним склом. Далі предметне скло з пробою розташовують на столику комп'ютерного аналізатора зображення. Виводять в різкість парамеції при збільшенні в 250 разів і визначають їх площу. Не менше як через 10 хвилин повторно визначають цей же показник. Якщо значення різниці знаходиться в межах статистичної помилки, роблять висновок про те, що плазма крові не токсична. При збільшені різниці до вірогідної величини - плазма крові токсична. ПРИКЛАД 1. Брали 0,5 мп крові. Отримали плазму крові шляхом центрифугування при 2000 об/хв протягом 5 хв. До 1 каплі отиманої плазми крові додали 1 каплю культури парамецій і змішали Хх на предметному склі. Отриману суміш накрили покрівним склом та розташували предметне скло з пробою на предметному аналізатора зображення столику мікроскопа "JENAVAL" комп'ютерного VV EVA". При збільшенні об' єктива в 250 разів середній об' єм параметї дорівнював 5750± 53 условних одиниць. Через 10 хвилин цей показник склав 5830± 68 условних одиниць. Значення різниці знаходиться в межах статистичної помилки, тому зроблено висновок, що плазма не токсична. ПРИКЛАД 2. Брали 0,5 мл крові. Отримали плазму крові шляхом центрифугування при 2000 об/хв протягом 5 хв. До 1 каплі отиманої плазми крові додали 1 каплю культури парамецій і змішали їх на предметному склі. Отриману суміш накрили покрівним склом та розташували предметне скло з пробою на предметному столику мікроскопа "JENAVAL" комп'ютерного аналізатора зображення "EVA". При збільшенні об'актива в 250 разів середній об'єм параметї дорівнював 5520± 75 условних одиниць. Через 10 хвилин цей показник склав 8760± 98 условних одиниць. Значення різниці знаходиться в вірогідних межах, тому зроблено висновок, що плазма токсична. Запропонованим способом досліджена токсичність плазми крові у 27 хворих. Подальшими клінічними дослідженнями встановлено, що у всіх 27 хворих з синдромом ендогенної інтоксикації плазма крові, визначена запропонованим методом, була токсична; тоді як при використанні прототипу у 8 із 27 хворих токсичність плазми не була зареєстрована. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє підвищити точність визначення токсичності плазми крові і тим самим покращити лікування хворих за рахунок швидкої діагностики та своєчасної терапії. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова М.А.//Адаптационные реакции и резистентность организма. - Ростов-н/Д. - 1990. - 224 С. 2. Вельских А, Н., Костюченко А.Л., Жибурт Е.Б. и др.//Новые возмож ности оценки эффективности экстракорпоральных методов гемокоррекции в лечении больных с острыми гнойно-деструктивными заболеваниями лег ких и плевры. - Клиническая лабораторная диагностика. - 1996, № 1 С. 42 - 43. 3. Харьков А.Л. // Критерії діагностики ступеню тяжкості ендогенної інтоксикації та прогнозу перебігу післяопераційного періоду при гострому холециститі. - Автореферат дис.канд.мед.наук. - К, 1998 17С. 4. Пафомов Г.А., Бурдыга Ф.А.,Ширинова М.Н. //Экспресс-метод опреде ления токсических свойств крови и лимфы с помощью парамеций при эк зо- и эндотоксикозах. - Советская медицина. - 1980, № 1. С. 42 - 44. - прототип. I