Спосіб рефлексометричного тестування для визначення професійно важливих якостей людини в умовах стресу

Спосіб рефлексометричного тестування для визначення професійно важливих якостей людини в умовах стресу, при якому досліджуваному демонструють подразники у режимі білатерального вибору із трьох при поступовому збільшенні темпу демонстрування на 10 подразників за хвилину кожні ЗО секунд, реєструють помилки реагування, кількість подразників, виявляють рівень функціональної рухливості та працездатності головного мозку, який відрізняється тим, що спочатку встановлюють норму функціонального стану, а основне тестування виконують на шеститемповому діапазоні навантаження з початковим темпом на 10 подразників за хвилину вище рівня функціональної рухливості, в цьому діапазоні підраховують суму помилок реагування і суму пред'явлених подразників, за відношенням яких обчислюють працездатність головного мозку Винахід належить до психофізіології, особливо до способів визначення таких професійно важливих якостей (ПВЯ) як функціональна рухливість (ФР) та працездатність головного мозку (ПГМ) і може бути використаний для оцінки професійних якостей, профдобору та профорієнтації. Перелік термінів та скорочень ПВЯ- професійно важливі якості; ФР - функціональна рухливість ПГМ - працездатність головного мозку; РТ - рефлексометричне тестування; БВ - білатеральний вибір з трьох; ТД - темп демонстрування подразників; ФД • подразники, які демонструють на даному ТД (в якості подразників використовуються геометричні фігури); ПР • кількість помилок реагування на подразники; . ФС • функціональний стан. Дані про використання показників ФР та ПГМ для визначення професійно важливих якостей. Визначення ФР та ПГМ в традиції психофізіологічних досліджень, починаючи з першої публікації у цьому напрямку (1958 р.) українського вченого А.Є. Хільченка, займають в структурі визначення показників професійно важливих якостей ведучу роль. Наприклад, монографія наукового директора Інституту фізіології України В.А. Трошихіна та його співробітників "Функциональная подвижность нервных процессов и профессиональный отбор"/ Киев- Наукова Думка -1978. 128 с/ повністю присвячена тіпьки дослідженню ФР та ПГМ Визначення цих двох показників ПВЯ людини в умовах стресу займають головне місце в доповідях на симпозіумах та конференціях, присвячених професійному добору, що можна побачити з наступних джерел: Психофизиологические основы профессионального отбора / Тезисы докладов I Всесоюзного симпозиума Киев, 23-25 октября 1973 Киев: Наукова Думка. - 1973. - С. 90-91, 96-97, 125, 156; Индивидуальные психофизиологические особенности человека и профессиональная деятельность // Тезисы докладов. Черкассы, 13-15 ноября 1991 С-49, 55, 59, 71,78, 80, 88; Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність // Матеріали II наукової конференції. Київ - Черкаси - 1997.- С 8, 50,67,71,79,82,83,98, 112. Рівень техніки Аналог. Відомий спосіб рефлексометричного тестування (РТ) для визначення ПВЯ людини в умовах стресу, при якому досліджуваному демонструють на кожному темпі 50 подразників у режимі білатерального вибору із трьох (БВ) при поступовому збільшенні темпу демонстрування (ТД), виявляють ТД, який відповідає ФР, на цьому ю О) со 34959 ТД виконують основне тестування шляхом пред'явлення 300 - 800 подразників, реєструють помилки реагування (ПР), а ПГМ визначають за кількістю зроблених помилок, як відсоток відношення помилок до кількості подразників, які пред'явлені /Кольченко Н.В., Молдавская С И . Новый метод определения изменения работоспособности корковых клеток головного мозга у человека // В кн.: Высшая нервная деятельность в норме и патологии -1.2. - К : 1967 - С. 30-36./. Недолік аналогу. Недостатня точність цього способу, тому що досліджуваний на рівні ФР може не зробити жодної помилки як при першому, так і при другому дослідженні, і, як наслідок, у цьому випадку неможливо встановити динаміку зміни ПГМ. Характеристика прототипу. За прототип обраний спосіб РТ для визначення ПВЯ людини в умовах стресу, при якому досліджуваному пред'являють подразники у режимі БВ при поступовому збільшенні ТД на 10 подразників за хвилину кожні 30 с в діапазоні ТД від ЗО до 160 подразників за хвилину (надалі від ЗО до 160), реєструють ПР, виявляють ТД, який відповідає ФР і визначають ПГМ, як відсоток суми ПР, які зроблені в діапазоні ТД від 30 до 160 / Макаренко Н.В., Сиротский В.А., Трошихин В.А. Методика оценки основных свойств высшей нераной деятельности человека. // В.кн.: Нейробионика и проблемы ... управления. -К.: 1975. - С. - 41-49./. Недолік прототипу: неоднаковість умов тестування для різних досліджуваних, що знижує точність визначення ПГМ. Передумовою зниження точності визначення ПГМ є прив'язка всіх обстежуваних до одного і того ж діапазону ТД ЗО... 160 (120). В результаті особи з ФР 160 (120-160), як і в способі - аналогу, можуть не зробити жодної помилки ні при першому ні при повторному тестуванні. А особи з ФР ЗО підпадають під дію психоемоційного перенавантаження, яке веде до почуття глибокого дискомфорту чи до стану нервово-емоційного зриву з вираженим бажанням відмовитися від решти тестування. У осіб з прихованою серцевою недостатністю в умовах вказаного зриву можуть виникати зміни в діяльності серцево-судинної системи, які є небезпечними для здоров'я. Таким чином, вибір максимального ТД пред'явлення подразників чи то буде ТД 120, або 160, або 200 не завжди є коректним, тому вибір діапазону складання ПР не мас достатнього обгрунтування. Те, що вибір максимального ТД 160 пред'явлення подразників був недостатньо обгрунтований, підтверджується тим, що у подальшому дослідники, які не знайшли задовільної відповіді на це питання, відмовилися від використай-, ня ТД 160 на користь ТД 120 / Макаренко Н.В. Психофизиологические функции и операторский труд. - К : Вища школа. -1991. - С. 28/, тобто був знову запропонований граничний ТД, з якого починав А Є. Хільченко у 1958 році і який був реалізований через 33 роки після його публікації в приладі "Стресор" / Чирков ЮТ. Стресе без стресса. М.ФиС - 1988. -С. 152/. Задача винаходу. В способі РТ для визначення ПВЯ людини в умовах стресу, поставлена задача шляхом тестування різних досліджуваних однаковим за безпечністю навантаженням в умовах стресу з вимушеним накопиченням, достатньої кількості ПР підвищити точність способу, тобто підвищити точність визначення ПВЯ за рахунок підвищення точності визначення ПГМ. Пошук шляху вирішення завдань. Оскільки зустрічаються особи, які мають ФР 170 і вище, то за прототипом (для,якого граничний ТД складає 160) ФР визначити неможливо. Було знайдено, що граничний ТД 240 задовольняє вимогам до обов'язкового визначення ФР і для забезпечення тестування досліджуваних в умовах стресу з однаковим для всіх кількісним темповим набором, в якому враховані індивідуально • типологічні особливості. Суть винаходу. В способі РТ для визначення ПВЯ людини в умовах стресу, при якому досліджуваному демонструють подразники у режимі БВ при поступовому збільшенні ТД на 10 подразників за хвилину кожні ЗО с, реєструють ПР, кількість ФД, виявляють рівень ФР та обчислюють ПГМ. Задача, яка поставлена, вирішена тим, що спочатку встановлюють норму функціонального стану (ФС). а основне тестування виконують на шеститемповому діапазоні навантаження з початковим темпом на 10 подразників за хвилину вище рівня ФР, в цьому діапазоні підраховують суму ПР і суму ФД, за відношенням яких обчислюють ПГМ Технічний результат. Технічний результат пояснюється даними таблиці 1, де відображені взаємозв'язок суттєвих ознак винаходу та безпосереднього технічного результату. Зв'язок між ознаками винаходу та технічним результатом Ознаки винаходу Безпосередній технічний результат 1 Таблиця 1 2 Спочатку встановлюють норму ФС В результаті визначають адекватну величину ПГМ, яка характеризує саме спадкові індивідуально-типологічні властивості (а не випадкову величину, яка залежить від ступеню відхилення ФС від норми) Досліджуваному демонструють под- В результаті є можливість порівнювати досліджуваних з різним разники в режимі БВ при поступово- рівнем ФР і виявити шеститемповии діапазон основного тестуванму збільшенні ТД на 10 подразників ня кожні ЗО секунд. Далі реєструють ПР і ФД, визначають ФР. 34959 Продовження табл. 1 1 2 Основне тестування виконують на шеститемповому діапазоні навантаження з початковим темпом ФР-ИО В діапазоні ТД від ФР+10 до ФР+60 підраховують суму ПР та суму ФД, за відношенням яких обчислюють ПГМ. В результаті забезпечується відповідність раніше невідомому * факту (в даному діапазоні ТД більшість досліджуваних досягає максимального показника перепускної спроможності мозку з урахуванням особливостей переробки інформації кожної півкулі мозку), використання якого дає можливість отримати кількісну характеристику ПГМ, яка відрізняється від нуля навіть при великих значеннях ФР, за рахунок накопичення достатньої кількості помилок при однаковій безпечності навантаження для різних досліджуваних в умовах стресу, де реагування відбувається явно з вимушеними помилками. В результаті забезпечується підвищення точності за рахунок надійного отримання достовірного кількісного значення ПГМ. Таким чином досягається підвищення точності ПГМ за рахунок тестування різних обстежуваних з однаковим рівнем безпечності навантаження в умовах стресу з попередньо передбаченим накопиченням достатньої кількості помилок з їх обумовленим надійним отриманням, що в свою чергу забезпечує підвищення точності ПВЯ. Матеріали, які пояснюють винахід. Винахід пояснюється описом, прикладом та таблицею 2, в якій наведені дані тестування досліджуваного з темпом ФР=170, який більше верхньої границі діапазоне тестування за прототипом (170>160). Приклад. Досліджувана В-на, 22 роки, протестована відповідно до запропонованого способу, який реалізовано на ПЕОМ типу IBM PC при зміні ТД до 240 подразників за хвилину. В якості подразників були використані геометричні фігури коло, квадрат, трикутник. Після ознайомлення з інструкцією та тренування досліджувана обрала піддіапазон темпів 150-180 В вибраному піддіапазоні пройшла тестування. Рівень ФР відповідає темпу 170. Основне тестування проведено в діапазоні темпів 170-230. Результати тестування відображені в таблиці 2. Таблиця 2 Результати тестування досліджуваної В-ної: залежність величини ПР та ФД в залежності від темпу зростаючих обсягів зорової інформації (фігур=ніт) Показники Значення показників ТД, нгт/хвил ФР + (ТД - ФР), ніт./хвил 170 ФР 180 190 200 210 220 ФР+10 ФР+20 ФР+30 ФР+40 ФР+50 230 ФР+60 ФД. ніт UP, ніт 85 0 90 5 95 7 100 8 105 12 110 26 115 39 Процес підрахування ФР. Як можна побачити з табл. 2, на ТД 170 помилок ще немає. На ТД 180 відсоток помилок дорівнює 5,6% (5/90x100), що більше критерій 5 - 5,5% для визначення ФР. З вищенаведеного випливає, що ФР=170. Процес підрахування ПГМ. На шеститемповому діапазоні основного тестування (180-230) кількість помилок складає відповідно 5, 7, 8, 12, 26, 39. Сума ПР-97. Сума ФД на цих же темпах складає 615. ПГМ=97/615хЮ0 %=15,8 %. Висновок: не дивлячись на те, що ФР досліджуваної В-ної перебільшує верхню межу темпу, який використовується у прототипі, згідно винаходу вдалося отримати дані (ФР і ПГМ) для визначення ПВЯ. Матеріали, які підтверджують винахідницький рівень Неочевидність, як критерій винахідницького рівня. Неочевидність визначається давниною існування методики А.Є.Хільченка (1958). На протязі 41 року задача, яка поставлена в даному винаході, не була вирішена. Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122)3-72-89 (03122)2-57-03