Спосіб лікування хворих виразковою хворобою, ускладненою перфорацією або кровотечею

1. Спосіб лікування хворих виразковою хворобою, ускладненою перфорацією або кровотечею, що включає хірурпчне втручання, інтраопераційне взяття біоптату слизової оболонки шлунка, його дослідження і при наявності в ньому гелікобактерної інфекції проведення відповідного анти Винахід відноситься до медицини, зокрема до гастроентерологи' і хірургії, і може бути використаним для лікування хворих виразковою хворобою, ускладненою перфорацією або кровотечею, при наявності у хворого гелікобактеріозу. Найбільш близьким до запропонованого способу лікування хворих виразковою хворобою, ускладненою перфорацією або кровотечею, є спосіб, описаний Ю.М Фату лою «Діагностика гелікобактеріозу у хворих з ускладненою виразковою хворобою" // Науковий вісник УжДУ, серія „Медицина". -Ужгород, 1999 - Ne 7 - С 246-249, - що включає хірургічне втручання, інтраопераційне взяття бюптату слизової оболонки шлунка, його дослідження на наявність гелікобактеріозу і при його виявленні проведення відповідно) антигелікобактерної терапії Але вказаний спосіб не враховує усіх чинників виникнення виразкової' хвороби, зокрема гіперсекрецію соляної' кислоти і пепсину, і тому є недостатньо ефективний при лікуванні захворювання В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу лікування хворих виразковою хворобою, ускладненою перфорацією або кровотечею, шляхом урахування всіх можливих чинників виникнення захворювання і їх спільного впливу на перебіг хвороби, внаслідок чого досягається висока ефективність лікування, з саме і знижуються до мінімуму рецидиви хвороби та її ускладнення, підвищується надійність лікування. Поставлена задача досягається тим, що в способі лікування хворих виразковою хворобою, гелікобактерного лікування, який відрізняється тим, що додатково проводять антисекреторну терапію, причому курс лікування становить 7-Ю днів, а потім, через 4-6 тижнів після закінчення лікування, проводять контроль наявності гелікобактерної інфекції, рівня шлункової кислотності і в залежності від одержаного результату лікування припиняють або продовжують антигелікобактерну і/або антисекреторну терапію. 2. Спосіб за п 1, який відрізняється тим, що контроль наявності гелікобактерної інфекції та рівня кислотності здійснюється неінвазійними методиками. ускладненою перфорацією або кровотечею, що включає хірургічне втручання, інтраопераційне взяття біоптату слизової оболонки шлунка, його дослідження » при наявності в ньому гелікобактерної інфекції проведення відповідного антигелікобактерного лікування, згідно з винаходом, додатково проводять антисекреторну терапію, причому курс лікування становить 7-Ю днів, а потім, через 4-6 тижнів після закінчення лікування, проводять контроль наявності гелікобаюерної інфекції, рівня шлункової кислотності і в залежності від одержаного результату лікування припиняють або продовжують антигелікобактерну і/або антисекреторну терапію. Крім того, автор вважає найбільш доцільним контроль за ефективністю лікування проводити неінвазивними методами та без проникнення в порожнину шлунка - кислотність визначається ацидотестом по сечі, наявність гелікобактеріозу - дихальним тестом. Між виявленими гелікобактерною інфекцією і виразковою хворобою існує чіткий причинно-наслідковий зв'язок. У той же час виявлення гелікобактеріозу при перфоративних виразках має значення при проведенні післяопераційного лікування. Ерадикація гелікобактерної інфекції сприяє швидшому одужанню хворого в післяопераційному періоді через зменшення запального процесу в слизовій оболонці Крім того, оперативне втручання також викликає подразнення слизової оболонки, зокрема гіперсекрецію та підвищення кількості соляної кислоти та пепсину, що затруднює процес CM CM ю со s? 35122 заживления Тому є обгрунтованим застосування препаратів, які знижують секрецію шлункового соку, та контроль за станом кислотоутворюючої функції шлунка беззондовим методом. Спосіб здійснюється поетапно. Спочатку хворого обстежують загальноклінічними методами - опитування, збір анамнезу захворювання та життя, обстеження фізичними методами При наявності перфорації або кровотечі, які загрожують життю хворого, проводять оперативне втручання за життєвими показами. Під час операції забирають шматок (біоптат) слизової оболонки шлунка для проведення дослідження При цьому перевага надається експрес-методам (де-нол тест або інший доступний експрес-метод, при відсутності їх - цитологічний або гістологічний метод). Після одержання результату експрес-методу, який може бути уже через ЗО хвилин, і виявлення голікобактеріозу проводять лікування антигелікобактерними та антисекреторними препаратами Стан кислотоутворюючої функції шлунка при застосуванні антисекрет орних препаратів слід періодично контролювати. Курс лікування становить 7-10 днів. Через 4-6 ТИЖНІВ ефективність лікування антигелікобактерними та антисекреторними препаратами контролюють, наприклад, дихальним або іншими методами, які відомі спеціалісту, а кислотоутворюючу функцію шлунка, наприклад, по сечі за допомогою ацидотесту Наявність гелікобактерної інфекції дає підставу для проведення повторного курсу лікування до повної ерадикації збудника, а підвищена кислотність - для лікування антисєкреториими препаратами до нормалізації секреції шлунка. Здійснення способу підтверджується наступними прикладами Приклад Ns 1. Хворий Г-ш А.Я., 34 роки. Поступив в хірургічне відділення Ужгородської міської клінічної лікарні 10 01 1997 р ургентно з різкими болями в епігастри, блюванням, різкою загальною слабістю. Раніше не хворів, інколи турбувала печія, слабий біль в епігастральній області. За медичною допомогою не звертався. Захворів раптово, близько 6 годин назад У зв'язку з наростанням болю викликав швидку допомогу, був терміново госпіталізований в хіруріічне відділення. При обстеженні виявлено всі ознаки перфорації виразкової хвороби шлунка Під час операції виявлено перфорацію по малій кривизні шлунка, інтраопераційно взято шматочок слизової оболонки шлунка, поставлено де-нол тест та зроблено відбиток на склі для проведення цитологічного визначення гелікобактерної інфекції Через 30 хвилин одержано позитивний результат де-нол тесту. Результати цитологічного дослідження також були позитивні щодо виявлення гелікобактерної інфекції. Лікування в післяопераційному періоді також включало амоксицилін 1,0 г 2 рази в день, кларитроміцин 0,5 г 2 рази в день, омепрззол 20 мг 2 рази в день. Курс лікування • 7 днів. Післяопераційний період проходив без ускладнень, стан хворого поступово покращувався і на 18-й день він був виписаний із лікарні в задовільному стані. Через 4 тижні після закінчення курсу лікування проведено дихальний тест, який був позитивним, після чого проведено повторний курс лікування чотирма пре паратами: де-нол 120 мг 4 рази в день, метронідазол 200 мг 4 рази в день, тетрациклін 250 мг 4 рази в день, амоксицилін 1,0 г 2 рази в день протягом 14 днів. Одночасно контролюють кислотоутворюючу функцію шлунка беззондовим методом. Через 6 тижнів проведено повторно дихальний тест, який виявився негативним, тобто гелікобактерної інфекції у хворого не було виявлено. Кислотоутворююча функція за даними беззондового методу дослідження також нормалізувалася. Катамнез через два роки: стан хворого задовільний, рецидивів хвороби не було. Дихальний тест гелікобактерної інфекції не виявив. Кислотоутворююча функція шлунка за даними беззондового дослідження нормальна. Приклад № 2. Хворий П-ч П М., 53 роки Поступив у хірургічне відділення Ужгородської міської клінічної лікарні 7.04.1996 р. в ургентному порядку. Страждає виразковою хворобою шлунка протягом 12 років Неодноразово із загостренням хвороби лікувався в стаціонарі, амбулаторно, а в період ремісії - санаторно. На початку січня 1996 р. після порушення в дієті почалися тупі болі в епігастральній області, поступово наростала загальна слабість, головокружіння, на 4-й день від початку захворювання появився кал чорного кольору. Хворий викликав машину швидкої допомоги, лікар якої запідозрив шлункову кровотечу. Був негайно госпіталізований в хірургічне відділення, де після термінового обстеження діагноз шлункової кровотечі був підтверджений. Почалося інтенсивне консервативне лікування, але через день за життєвими показаннями для зупинки кровотечі зроблена операція. Під час операції взятий шматок слизової оболонки шлунка, зроблений де-ноп тест, який через одну годину виявився позитивним. У мазку-відбитку, який був зроблений, також знайдена гелікобактерна інфекція. Хворому протягом 10 днів був проведений курс антигелікобактсрної та антисекреторної терапії де-нол 120 мг 4 рази в день, квамател 20 мг 2 рази в день, амоксицилін 1,0 г 2 рази в день, трихопол 200 мг 4 рази в день. Стан хворого поступово покращувався і на 17-й день він був виписаний на амбулаторне лікування в задовільному стані. Через 6 місяців під час контрольного обстеження хворого зроблена фіброгастроскопія з біопсією слизової' оболонки шлунка; де-нол тест негативний, при цитологічному дослідженні мазка-відбитка гелікобактерної' інфекції' не виявлено. Катамнез хворого: хворий два рази в рік проходить диспансерний огляд. Один раз на рік проводять фіброгастроскопію з біопсією слизової оболонки шлунка і визначенням гелікобактерної інфекції при допомозі де-нол тесту та цитологічного дослідження мазків-відбитків За період нагляду ні разу гелікобактерної інфекції не виявлено. Періодично у хворого збільшується кислотність шлункового соку, що потребує корекції. За рік до шлункової кровотечі у хворого рН шлунка був 1,8 , через 6 місяців після операції • 3,2 , періодично піднімається до 2,2. Тому хворому проводиться регулярно переривиста антисекреторна терапія ранітидіном 150 мг на ніч протягом 6 тижнів, а останній рік контролоком 40 мг перед сніданком протягом 4 тижнів. Рівень кислотності шлункового соку конт 35122 ролюється як рН-метрією. так і беззондовим ме-* тодом - ацидотестом. За період спостереження за хворим загострення хвороби не було, хворий продовжує працювати, стан задовільний Для підтвердження отриманих результатів було обстежено та проліковано 26 хворих, у яких під час операції з приводу перфоративної виразки брали шматок слизово» оболонки дпя експрес-діаг- ,. ностики (де-нол тест або СЮ-тест) та цитологічної діагностики з мазка-відбитка. У 23 хворих (88,5%) експрес-метод дав позитивні результати, цитологічний метод з мазків-відбитків був позитивний у 82,4% випадків. Отже, ці методи можуть використовуватись як для екслрес-діагностики, так і для більш детальної діагностики кількісної оцінки гелікобактерної інфекції навіть в умовах районної лікарні. Всім хворим, у яких була виявлена гелікобактерна інфекція, призначали антибіотики та ан« тисекреторні препарати (потрійна терапія), в окремих випадках до цих ліків призначали і препарати вісмуту (квадротерапія). Через 4-6 тижнів після закінчення 7- або 14-денного курсу антигелікобактерної та антисекреторної терапії проводився контроль ефективності лікування за допомогою фіброгастроскопії з біопсією слизової оболонки шлунка та відповідних тестів для визначення гелікобактерної інфекції. В окремих випадках проводився дихальний тест. Стан кислотоутворюючої функції шлунка контролювався беззондовим методом У тих хворих, де було досягнуто ерадмкацію гелікобактерної інфекції, подальше лікування анти гелікобактерними препаратами не проводилось. Лише у 6 хворих була потреба провести повторний курс антигелікобактерної терапії. За даними беззондового дослідження кислотоутворюючої функції шлунка потреби в проведенні антисекреторнос терапії у всіх 6 хворих не було. Практично у всіх хворих досягнуто позитивної динаміки процесу та за період спостереження не було ускладнень чи рецидивів хвороби. Це дає підставу рекомендувати проводити інтраопераційне визначення гелікобактеріозу у хворих виразковою хворобою, ускладненою перфорацією або кровотечею, і при її виявленні проводити терапію проти гелікобактеріозу антибактеріальними препаратами з включенням антисекреторних препаратів і контролем кислотоутворюючої функції' шлунка беззондовим або іншим методом. Винахід може бути використаний для широкого впровадження в практику всіх лікувальних закладів для діагностики гелікобактеріозу у хворих виразковою хворобою, ускладненою перфорацією або кровотечею, і проведення патогенетично обгрунтованої терапії антигелікобактерними та антисекреторними препаратами і контролем в динаміці за ефективністю лікування. Таким чином, спосіб лікування хворих виразковою хворобою, ускладненою перфорацією або кровотечею, що заявляється, є високоефективним, надійним, запобігає виникненню рецидивів хвороби та її ускладнень. Великою перевагою заявленого способу є можливість контролю неінвазійними методами стану шлункової кислотності та гелікобактерної інфекції. Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122)3-72-89 (03122)2-57-03