Спосіб лікування хворих на гострі виразки шлунку, ускладнені кровотечею
Номер патенту: 31867
Опубліковано: 15.12.2000
Автори: Бойко Валерій Володимирович, Макаров Віталій Володимирович, Біляєвська Світлана Юльівна, Зайцев Володимир Терентійович
Формула / Реферат
Спосіб лікування хворих на гострі виразки шлунку, ускладнені кровотечею, який включає гемостатичну, противиразкову і імуномодулюючу терапію, відрізняється тим, що додатково призначають біоглобін по 2,0мл внутрішньом'язово на добу до нормалізації клінічних та лабораторних показників.
Текст
Спосіб лікування хворих на гострі виразки шлунку, ускладнені кровотечею, який включає гемостатичну, противиразкову і імуномодулюючу терапію, відрізняється тим, що додатково призначають біоглобін по 2,0 мл внутрішньом'язово на добу до нормалізації клінічних та лабораторних показників. (19) (21) 98115953 (22) 10.11.1998 (24) 15.12.2000 (33) UA (46) 15.12.2000, Бюл. № 7, 2000 р. (72) Зайцев Володимир Терентійович, Бойко Валерій Володимирович, Біляєвська Світлана Юліївна, Макаров Віталій Володимирович 31867 На фоні прийняття декаріса (по 150 мг три рази на добу на протязі трьох тижнів) спостерігалось збільшення тих класів імуноглобулінів, рівень яких був знижений. Використання Т-актівіну в консервативній терапії у хворих з гострими шлунково-кишковими кровотечами є найбільш поширеним засобом лікування другорядному імунодефіциту. Т-актівін 1,0 один раз на добу внутрішньом'язово три рази на тиждень (Зайцев В.Т., Тищенко A.M., Бойко В.В., Тарабан И.А. Язвенная болезнь желудка, осложненная кровотечением. - X., 1994. - С. 235.; Йегер Л. Клиническая иммунология и аллергология. М.: Медицина, 1990. – Т. 3. - 527 с.; Матчин Е.Н., Атясов Н.И. и др. Методы коррекции гуморального и клеточного иммунитета обоженных с эрозийноязвенными кровотечениями ЖКТ // Вестн. хир. им. Грекова. - 1990. - № 4. - С. 44-49). Вказаний спосіб лікування хворих є найбільш близьким до того, що пропонується по технічній суті та результату, який може бути досягненим, тому його обрано за прототипом. Основним недоліком відомих способів лікування, в тому числі прототипу, є недостатня їх ефективність. Насамперед це обумовлене тим, що механізм дії Т-актівіну та інших імуномодуляторів не включає можливості стимуляції регенерації слизової оболонки шлунку, крім того вони недостатньо швидко корегують імунодефіцит цього контингенту хворих. У зв'язку з вище викладеним, в основу винаходу покладено задачу підвищення ефективності лікування хворих на гострі виразки шлунку, ускладненні кровотечею, шляхом прискорення корекції імунодефіциту та репаративних процесів шлунку. Задача, яка покладена в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі лікування хворих на гостр у виразку шлунку, ускладнену кровотечею, який включає призначення гемостатиків, противиразкову терапію та імуномодуляторів згідно з винаходом, в консервативну терапію додатково призначають біоглобін по 2,0 один раз на добу внутрішньом'язово до нормалізації клінічних показників. Спосіб здійснюють наступним чином: після того, як хворий поступив у стаціонар, йому в першу чергу призначають гемостатичну терапію (амінокапронова кислота, діцинон та інше). В залежності від стану хворого виконують гемотрансфузію (IIIII ступінь важкості крововтрати). Проводять противиразкову терапію: дієта Мейленграхта, блокатори Н-2 рецепторів, антисекреторні препарати, антациди, блокатори протонної помпи, олія обліпихи тощо. Одночасно з чим з першої доби лікування хворому призначають біоглобін по 2,0 один раз на добу вн утрішньом'язово до покращання клінічних та лабораторних показників. На п'яту добу нормалізуються показники Тхелперів, Т заг., Т акт.; на 5-7 добу нормалізуються показники IgG і IgM. Показник IgA, який відображає стан репаративному процесу слизової оболонки шлунку, при цьому досягає норми на 7 добу лікування у хворих з крововтратами III ступеню важкості. Спосіб ілюструють наступні приклади клінічного використання імуномодуляторів. Хворий Г., 42 років, знаходився на лікування в невідкладному відділенні ХНДІЗНХ у квітні 1998 року. При вступі пред'являв скарги на загальну слабкість, запаморочення, блювоту типа "кавової гущі", кал чорного кольору. Хворіє три доби, коли на фоні лікування гострого респіраторного захворювання аспірином з'я вилися запаморочення, загальна слабкість. Стан хворого погіршувався, з'явилася блювота типа "кавової гущі", через добу з'явився кал чорного кольору. МШД був доставлен у ХНДІЗН Х. Об'єктивно: Загальний стан хворого середньої важкості, свідомість ясна, відмічається блідість шкіряного покрову, рясний піт, виражена загальна слабкість. У легенях везікулірне дихання. Серцеві тони – ритмічні. Артеріальний тиск 95/60 мм рт. ст. Пульс 118 ударів за хвилину слабкого наповнення. Язик вологий, обкладений білим налітом, живіт овальної форми, симетричен, приймає участь в акті дихання, при пальпації м'який, безболісний. Печінка та селезінка не збільшені. Перестальтика звичайна. При пальцевому дослідженні прямої кишки сфінктер у тонусі, дослідження безболісне, патології не знайдено, на перчатці кал чорного кольору. При вступі: Аналіз крові клінічний: Нb - 80 г/л, Ht - 35%, ДЦК - 1300,0, Е - 2,9´10, Л - 12,5´10/л, Е - 2%, С 51%, П - 6%, Л - 34%, М - 7%, СОЕ - 12 мм/г. Імунологічні показники: Е-РУК заг. - 24,2%, ЕРУК акт. - 17,6%, Т-хелпери - 7,4%, Т-супресори 12%, ЦІК - 76 од., ЦТК-константа - 1,3 од., лімфоцитотоксичність - 56%, IgA - 1,2 г/л, IgM - 2,0 г/л, IgG - 4,8 г/л. Фіброгастродуоденоскопія: стравохід вільно проходим, у шлунку збільшена кількість слизі, у антральному відділі в області складки кута шлунку на задній стінці - гостра виразка овальної форми 0,8´1,6 см, заповнена фібріном. У дванадцятипалій кишці патології не знайдено. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини: патології не знайдено. Електрокардіографія: ритм синусовий, гипертрофія міокарда лівого шлуночка. ДS: гостра виразка шлунку, гостра шлункова кровотеча другого ступеню важкості. Проведено лікування: голод з переходом на дієту Мейленграхта; ліжковий режим; холод на епігастральну область (в першу добу лікування); гемостатична терапія: діцинон, вікасол, амінокапронова кислота, кальція хлорид - внутрішньом'язово та вн утрішньовенно; амінокапронова кислота per os; альмагель, олія обліпихи; омез; папаверин, гемотрансфузія 250 мл одногрупної резуссовмістимої консервованої крові; біоглобін; очищувальна клізма. Після проведеної терапії на п'яту добу лікування стан хворого покращався: зникли загальна слабкість, запаморочення, шкіряні покрови стали звичайного кольору, кал - коричневого кольору, пульс - 76 ударів за хвилину, АД - 120/70 мм рт. ст. Аналіз крові клінічний: Нb - 118 г/л, Ht - 41%, ДЦК - 153,0 мл, Е - 4,2´10, ЦП - 0,9, Л - 5,0´10/л, Е - 1%, С - 55%, П - 4%, Л - 35%, М - 5%, СОЕ – 10 мм/г. 2 31867 Імунологічні показники: Е-РУК заг. - 45,3%, ЕРУК акт. - 20,8%, Т-хелпери - 18,6%, Т-супресори 12%, ЦІК - 56,6 од., ЦІК-константа -1,1 од., лімфоцитотоксичність - 32%, IgA - 2,4 г/л, Ig M - 1,82 г/л, IgG - 6,3 г/л. На восьму добу лікування хворий був виписаний. При контрольному обстеженні хворого по місту проживання на 16 добу при фіброгастродуоденоскопії - виразка шлунку не була виявлена. Заключения: під впливом проведеного лікування з включенням біоглобіну показники імунітету практично досягли норми вже на п'я ту добу лікування. Хворий Б., 55 років, знаходився на лікування в невідкладному відділенні ХНДІЗНХ у березні 1998 року. При вступі пред'являв скарги на загальну слабкість, блювоту типа "кавової гущі" з приміс'ю крові, кал чорного кольору. Хворіє 10 годин, коли на фоні лікування аспірином УПСА (у лютому 1998 року хворів запаленням легень) з'явилися запаморочення, загальна слабкість, з'явилася блювота типа "кавової гущі" з приміс'ю крові, через 10 годин з'явився рідинний чорний стул. МШД був доставлен у ХНДІЗН Х. Об'єктивно: Загальний стан хворого середньої важкості, відмічається блідість шкіряного покрову, рясний холодний піт, виражена загальна слабкість. У легенях жестке дихання. Серцеві тони - ритмічні. Артеріальний тиск 100/60 мм рт. ст. Пульс - 114 ударів за хвилину. Язик вологий, обкладений коричневим налітом, живіт овальної форми, симетричен, приймає участь в акті дихання, при пальпації м'який, безболісний. Печінка та селезінка не збільшені. Перестальтика звичайна. При пальцевому дослідженні прямої кишки - сфінктер у тонусі, дослідження безболісне, патології не знайдено, на перчатці кал чорного кольору. При вступі: Аналіз крові клінічний: Hb - 77 г/л, Ht - 33%, ДЦК - 1400,0, Е - 2,8´10, Л -11,3´10/л, Е - 4%, С 55%, П - 6%, Л - 27%, М - 8%, СОЕ - 12,8 мм/г. Імунологічні показники: Е-РУК заг. - 26,1%, ЕРУК акт. - 19,7%, Т-хелпери - 9,0%, Т-супресори 10,8%, ЦІК - 89 од., ЦІК-константа - 1,8 од., лімфо цитотоксичність - 69%, IgA - 1,0 г/л, IgM - 0,9 г/л, IgG - 4,9 г/л. Фіброгастродуоденоскопія: стравохід вільно проходим, у шлунку рідина типа "кавової гущі", на передній стінці відмічається гіперемія слизової оболонки, ерозії, гостра виразка шлунку овальної форми 0,6´0,7 см з тромбованою судиною. У дванадцятипалій кишці патології не знайдено. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини: патології не знайдено. Електрокардіографія: патології не знайдено. ДS: гостра виразка шлунку, гострі ерозії шлунку, гостра шлункова кровотеча другого ступеню важкості. Проведено лікування: голод з переходом на дієту Мейленграхта; ліжковий режим; холод на епігастральну область (в першу добу лікування); гемостатична терапія: діцинон, вікасол, амінокапронова кислота, кальція хлорид - внутрішньом'язово та вн утрішньовенно; амінокапронова кислота per os; альмагель, олія обліпихи; омез; папаверин, гемотрансфузія 375 мл одногрупної резуссовмістимої консервованої крові; Т-актівін; очищувальна клізма. На восьму добу лікування стан хворого покращався: шкіряні покрови звичайні, кал - коричневого кольору, пульс - 78 ударів за хвилину, АД 118/65 мм рт. ст., але пацієнт скаржиться на загальну слабкість. На восьму добу лікування клінічний аналіз крові: Нb - 120 г/л, Ht - 41%, ДЦК - не знайдено, Е 4,1´10, ЦП - 0,86, Л - 4,8´10/л, Е - 1%, С - 56%, П 5%, Л-30%, М-8%, СОЕ- 11 мм/г. Імунологічні показники: Е-РУК заг. - 44,6%, ЕРУК акт. - 19,4%, Т-хелпери - 17,9%, Т-супресори 12%, ЦІК - 58,0 од., ЦІК-константа - 1,4 од., лімфоцитотоксичність - 35%, IgA - 1,9 г/л, IgM - 1,7 г/л, IgG - 6,2 г/л. На одинадцяту добу лікування хворий був виписаний. Контрольне обстеження хворого по місту проживання на 16 добу, при фіброгастродуоденоскопії - виразка шлунку не була виявлена. Заключения: під впливом проведеного лікування з включенням Т-актівіну стан хворого та показники імунітету покращались, але сталося це пізніше в порівнянні з використанням біоглобіну у консервативній терапії. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for treating acute gastric ulcer complicated with bleeding
Автори англійськоюZaitsev Volodymyr Terentiiovych, Boiko Valerii Volodymyrovych, Biliaievska Svitlana Yuliivna, Makarov Vitalii Volodymyrovych
Назва патенту російськоюСпособ лечения больных острыми язвами желудка, осложненными кровотечением
Автори російськоюЗайцев Владимир Терентьевич, Бойко Валерий Владимирович, Биляевская Светлана Юльевна, Макаров Виталий Владимирович
МПК / Мітки
МПК: A61K 31/00, A61K 47/00
Мітки: гострі, кровотечею, шлунку, лікування, ускладнені, хворих, виразки, спосіб
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/3-31867-sposib-likuvannya-khvorikh-na-gostri-virazki-shlunku-uskladneni-krovotecheyu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування хворих на гострі виразки шлунку, ускладнені кровотечею</a>
Попередній патент: Сонячний фокусуючий колектор
Наступний патент: Спосіб відновлення плунжерних пар паливних насосів високого тиску дизелів
Випадковий патент: Біциклічні похідні морфін-6-глюкуроніду, їх отримання і застосування в терапії