Спосіб діагностики стрес-індукованої артеріальної гіпертензії у пацієнтів з гострою психоемоційною напругою

Спосіб діагностики стрес-індукованої артеріальної гіпертензії у пацієнтів з гострою психоемо 3 35141 зволить запобігти життєзагрозливих станів. Аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР), що є складовою частиною холтерівського моніторування, може значно покращити діагностичні та прогностичні можливості в режимі реального часу стосовно ризикстратифікації пацієнтів з наявністю СІАГ щодо розвитку ускладнень - гіпертонічного кризу, інфаркту міокарда, раптової серцевої смерті та ін. Є відомим спосіб діагностики СІАГ, який базується на визначенні артеріальної гіпертензії на робочому місці та при появі лікаря - гіпертензії «білого халату» [Кобалава Ж.Д., Гудков К.М. Эволюция представлений о стресс-индуцированной артериальной гипертонии и применение антагонистов рецепторов ангиотензина II // Кардиоваскулярная терапия и профилактика, 2002. - №1. - С.415]. Недолік даного способу полягає в тому, що він не враховує рівня ПЕН пацієнтів, який має важливий вплив на виникнення артеріальної гіпертензії, та є важливим для розробки діагностичних критеріїв щодо ризикстратифікації пацієнтів. Як прототип обраний відомий спосіб оцінки рівня ПЕН [Корисна модель №13453 України, МПК А61В5/02, А61Р25/00. Спосіб диференційованої терапевтичної корекції стресової адаптаційної реакції організму, що викликана психоемоційною напругою / Авдоніна О. В. (Україна). - а200508402; Заявл. 29.08.05; Опубл. 17.04.06., Бюл. 4. – Прототип]. При даному способі використовується попереднє тестування психоемоційного статусу організму шляхом короткострокового холтеровського моніторування з визначенням за нормальними кардіоінтервалами всього запису загального стандартного відхилення та середнього значення 5хвилинних стандартних відхилень і наступна оцінка індивідуального психоемоційного статусу за шкалою ІА. Недоліком даного способу є те, що він не враховує рівні ІА, при яких визначають артеріальну гіпертензію. В основу корисної моделі поставлена задача співставлення рівнів ІА з рівнями артеріальної гіпертензії, що виникає при гострому ПЕН. Виконання поставленої задачі досягається тим, що СІАГ діагностують при значеннях ІА, що відповідають психоемоційному статусу «вираженої напруги» чи «перенапруги», і одночасній наявності артеріальної гіпертензії. Спосіб здійснюється таким чином. Попередньо проводять тестування психоемоційного статусу організму шляхом короткострокового кардіомоніторування, наприклад, за допомогою кардіомонітора «Кардіотехніка-4000-АД», з метою визначення об'єктивних показників вегетативної регуляції серця, зокрема, загального стандартного відхилення SDNN і середнього значення 5-хвилинних стандартних відхилень SDNN_I нормальних кардіоінтервалів усього запису, - показники визначаються автоматично в результаті комп'ютерної обробки запису. Значення SDNN і SDNN_I практично не залежать від часу реєстрації [Рябыкина Г.В., Соболев А.В. Вариабельность ритма сердца. - М., 1998. - 200с.]. Тому час моніторування вибирається довільно, звичайно 30хв, - він має 4 бути лише достатнім для забезпечення можливості автоматичного обчислення середнього значення 5-хвилинних стандартних відхилень. Після завершення моніторування і комп'ютерної обробки запису визначають об'єктивні показники SDNN і SDNN_I вегетативної регуляції й оцінюють індивідуальний психоемоційний статус по шкалі індексу адаптації. Остаточно СІАГ діагностують при значенні ІА, що відповідає психоемоційному статусу «вираженої напруги» чи «перенапруги», і одночасній наявності базових критеріїв артеріальної гіпертензії, відсутніх у стані спокою (Фіг.1). За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, нормальний артеріальний тиск систолічний, АТс, не повинен перевищувати 140мм рт. ст., діастолічний, АТд, - 90мм рт. ст. Обґрунтування міститься нижче. Порівняльний аналіз змін AT і ЕКГ холтеровського моніторування у пацієнтів в стані гострої ПЕН та спокої виявив СІАГ у 35% випадків. Анкетування пацієнтів в стані гострої ПЕН при застосуванні опитувальної методики J. Teylor, «Особистісна шкала прояву тривоги», свідчило про те, що тільки 3% пацієнтів мають високий рівень тривожності як властивість особистості, а переважна більшість - 97% пацієнтів - відносилась до групи із середнім рівнем тривожності. Однак об'єктивні дані комплексного клінікофункціонального обстеження дали можливість зробити висновок про суб'єктивність даної методики. Аналіз отриманих змін індексу адаптації, розробленого на підставі кластерного аналізу з використанням шкалування, показав наступне. В 23% пацієнтів, гр упа 1, ІА - до 25%, реакції серцевосудинної системи укладалися в межі фізіологічної норми. У 77% пацієнтів з гострим одонтогенним болем, серед яких у стані вираженої ПЕН перебували 62%, група 2, ІА - 25-45%, перенапруги - 15%, група 3, ІА - понад 45% (Фіг.2). Аналіз частоти зустрічаємості факторів ризику серцево-судинних захворювань у пацієнтів з різним ступенем ПЕН показав, що серед обстежених осіб надлишкова вага у пацієнтів з психоемоційною перенапругою (група 3) зустрічалася на 22,7% більше, ніж в групі 1 (фізіологічної норми), та на 20% частіше, ніж в групі 2 (вираженої ПЕН). Паління у пацієнтів з психоемоційною перенапругою зустрічалося в 1,7 разів більше, ніж у пацієнтів з вираженою ПЕН, та в 7,4 рази більше, ніж у пацієнтів з фізіологічною нормою реакції ССС на психоемоційне навантаження. Частота зустрічаємості гіподинамії у пацієнтів групи 1 та групи 2 вірогідно не відрізнялась та була значно меншою, чим в групі 3. Фактор спадковості, навпаки, не відрізнявся у пацієнтів групи 2 та групи 3 і був майже в 9 разів вищим, чим у пацієнтів групи 1. Таким чином, фактори ризику було найбільш сконцентровано у пацієнтів з психоемоційною перенапругою та вираженою ПЕН, менш за все - у пацієнтів з фізіологічною нормою реакції на психоемоційне навантаження. Проведене дослідження особливостей вегетативних проявів ПЕН на підставі результатів спект 5 35141 рального аналізу ВСР виявило: збільшення інтенсивності серцевої діяльності (ТР) на 40%, істотне підвищення активності симпатичного впливу на ССС при відсутності компенсаторного підвищення тонусу парасимпатичної ланки вегетативної регуляції, яке може призвести до розвитку неадекватної реакції ССС при значних психоемоційних навантаженнях. У пацієнтів з вираженою ПЕН та психоемоційною перенапругою були визначені стресові гормони в плазмі крові - адреналін та норадреналін. Так, у групі пацієнтів із вираженою психоемоційною напругою адреналін у плазмі крові збільшився у 3 рази, норадреналін - у 3,6 разів (р