Спосіб комплексної терапії декомпенсацій у хворих з органічним розладом особистості з агресивною поведінкою

Спосіб комплексної терапії декомпенсацій у хворих з органічним розладом особистості з агресивною поведінкою, котрий включає використання психотропних засобів, в т.ч. риссету, і проведення 3 35610 патичних реакцій, створювати умови для реабілітації хворих. В основі корисної моделі поставлено задачу скорочення терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту при комплексній терапії декомпенсацій у хворих з органічним розладом особистості з агресивною поведінкою шляхом додаткового перорального підвищення добової дози риссету до середньої з подальшим проведенням лікування методом електросну, що забезпечує підвищення терапевтичного ефекту. Поставлена задача досягається тим, що згідно корисної моделі додатково протягом другого тижня лікування перорально добову дозу риссету підвищують до середньої (щоденно по 1,0мг до 5,0мг/доб) і через 1,5год. після ранкового перорального прийому риссету проводять лікування методом електросну за очно-завушним варіантом з постійним збільшенням сили струму від 15 до 20мА, частоти імпульсів від 5 до 120Гц, їх тривалості від 0,2 до 0,5мс, тривалості процедури від 20 до 85хв. при курсі лікування 17 щоденних процедур Використання риссету для комплексної терапії декомпенсацій у хвори х з органічним розладом особистості з агресивною поведінкою відомо, але невідомо швидке нарощування концентрації риссету безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку шля хом додаткового перорального підвищення добової дози риссету до середньої і подальшого проведення лікування методом електросну. Проведення лікування методом електросну співпадає з максимальною концентрацією риссету в плазмі крові внаслідок його основного і додаткового перорального прийомів, отже, з найбільш вираженою його дією. Ме ханізм дії риссету, який є атиповим нейролептиком із групи бензизоксазола, зв'язують з дією його як селективного моноамінергічного антагоніста 5-НТ2-серотонінергічних і D2-дофамінергічних рецепторів в центральній нервовій системі, а також з блокадою a 1 -адренергічних і в меншій мірі Н1-гістамінових та a 2 -адренергічних рецепторів. Седативна дія обумовлена блокадою адренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку, протиблювотна дія - блокадою дофамінергічних D2-рецепторів тригерної зони блювотного центру, гіпотермічна дія - блокадою дофамінергічних рецепторів гіпоталамуса. Окрім цього даний препарат не виявляє дії на холінергічні рецептори, володіє антипсихотичним ефектом (усуває маячні ідеї, галюцинації, автоматизм), а також зменшує почуття стра ху, гніву, прояви фізичного насильства, емоційну збудливість, вибуховість, зменшує схильність до афективних реакцій, знижує агресивність, благотворно впливає на поведінку хворих з декомпенсаціями у пацієнтів з органічним розладом особистості з агресивною поведінкою, покращує динаміку розладу. В меншій мірі, ніж класичні нейролептики, пригнічує рухову активність і каталепсію. При цьому, під впливом імпульсного струму створюються умови для підвищення ефекту дії препарату: виникають електрохімічні процеси в біологічних клітинах, що збільшує проникливість 4 клітинних мембран, умови для потенціювання та пролонгування дії препарату. Це сприяє швидкому поступленню риссету в головний мозок і спинномозкову рідину, вибірковому накопиченню його в заінтересованих структурах головного мозку, які мають відношення до патогенетичних ланок органічного розладу особистості. Електросон проявляє інтерполярну дію в клітинах життєво важливих центрів головного мозку - підкоркових утвореннях, стовбурі, в результаті чого нормалізуються обмінні процеси, кровообіг, збільшується хвилинний об'єм дихання і підвищується насиченість крові киснем, відновлює порушену вегета тивно-гуморальну та емоційну рівновагу. Імпульсний струм проникає в порожнину черепа і впливає безпосередньо на підкорково-стовбурову область головного мозку, в котрій розміщені гіпоталамус, ядра зорових горбиків, ретикулярна формація, лімбічні системи та інші утворення. Процеси гальмування в корі головного мозку виникають внаслідок угамування стимулюючого впливу ретикулярної формації, при цьому відмічається активізація лімбічних утворень, зокрема гіпокампу. Під час електросну сповільнюються коркові ритми, в той час як підкоркові ритми після фази сповільнення проявляють тенденцію до наростання, особливо в лімбічних стр уктурах, що покращує компенсаторні і адаптивні механізми центральної вегетативної нервової системи і, відповідно, зменшує резистентність до психофармакотерапії. Разом з цим, дія риссету відбувається при сприятливо зміненій реактивності нервової системи під впливом імпульсного струму, що значно порідшує появу небажаних побічних реакцій. Все це сприяє скороченню терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Заявлений спосіб комплексної терапії декомпенсацій у хворих з органічним розладом особистості з агресивною поведінкою повністю виключає такі важкі ускладнення, як вивихи та підвивихи суглобів, тріщини і переломи хребців, бронхопневмонії, зупинку серця та смерть. Заявлений спосіб здійснюється наступним чином. Хворий приймає щоденно о 8год. риссет усередину після їжі в таблетках в дозі 1,0-2,0мг/доб. Додатково протягом другого тижня лікування перорально добову дозу риссету підвищують до середньої (щоденно по 1,0мг до 5,0мг/доб) і через 1,5год. після ранкового перорального прийому риссету проводять лікування методом електросну за очно-завушним варіантом з постійним збільшенням сили струму від 15 до 20мА, частоти імпульсів від 5 до 120Гц, їх тривалості від 0,2 до 0,5мс, тривалості процедури від 20 до 85хв при курсі лікування 17 щоденних процедур. Дані параметри вибрані дослідним шляхом у зв'язку з тим, що при їх використанні виявлявся найвищий терапевтичний ефект. Спосіб протипоказаний при індивідуальній нестерпності струму, негативному відношенні хворого до електросну, запальних захворюваннях очей, мокрій екземі в місцях накладання електродів, важких соматичних захворюваннях в стадії декомпенсації, органічних захворюваннях нервової системи, гарячкових станах, злоякісних новоутворен 5 35610 нях, схильності до кровотеч, глаукомі, атонії сечового міхура, нирковій недостатності, еклампсії, епілепсії, одночасному застосуванні з інгібіторами МАО, гіпертрофії передміхурової залози, гострих порушеннях мозкового кровообігу, гострому отруєнні алкоголем, барбітуратами і коматозних станах. Спосіб використаний нами у 12 різностатевих праворуких хворих з декомпенсаціями у хворих з органічним розладом особистості з агресивною поведінкою із середньою тривалістю захворювання 17 років у віці від 20 до 60 років, котрі виявляли ознаки декомпенсації - періоди у динаміці розладів особистості, що характеризуються тривалим загостренням психопатичних рис і виявляються порушеннями поведінки та соціальною дезадаптацією під дією несприятливих для даного типу розладів особистості чинників оточення нерідко з агресивною поведінкою. Позитивний результат отримано у 10 хворих, невизначений - у 2 хворих, що підтверджується вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними, клініко-біохімічними та електрофізіологічними даними. Приклад 1 Хворий П., 46 років. Діагноз: органічний розлад особистості, декомпенсація з агресивною поведінкою. Хворіє 25 років, 13 разів лікувався стаціонарно в обласній клінічній психіатричній лікарні №3, інвалід III гр упи, офіційно ніде не працює, перебивається випадковими заробітками на базарі, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганство та розбій, останній раз лікувався стаціонарно з 05.10.07р. по 15.11.07р. з органічним розладом особистості з агресивною поведінкою у зв'язку із декомпенсацією. До застосування заявленого способу комплексної терапії декомпенсацій у хвори х з органічним розладом особистості з агресивною поведінкою у даного хворого відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно о 8год. риссет усередину після їжі в таблетках в дозі 1,0-2,0мг/доб. Додатково протягом другого тижня перорально добову дозу риссету підвищували до середньої (щоденно по 1,0мг до 5,0мг/доб) і через 1,5год. після ранкового перорального прийому риссету проводили лікування методом електросну за очнозавушним варіантом з допомогою апарату „Элетросон-4Т”. Для цього хворому на закриті очі і на область пипкуватих виростків розміщували електроди з гідрофільними прокладками, змоченими ізотонічним розчином хлориду натрію. Очні електроди з'єднували з катодом, електроди, розміщені на пипкувати х виростках, - з анодом. Процедуру проводили з постійним збільшенням сили струму від 15 до 20мА, частоти імпульсів від 5 до 120Гц, їх тривалості від 0,2 до 0,5мс, тривалості процедури від 20 до 85хв. при курсі лікування 17 щоденних процедур. Дані лікувальні процедури хворий переніс добре, побічних реакцій і ускладнень не відмічалось. Внаслідок лікування наступило значне покращення стану хворого - менше став акцентувати увагу на своїх переживаннях, став спокійнішим, зменшились почуття гніву,прояви фізичного насильства, невитриманість, ступінь розлюченості, 6 емоційна збудливість, вибуховість, зменшилась схильність до афективних реакцій, похмурозлобливого настрою, наступив регрес стану декомпенсації, нормалізувалася поведінка, перестав виявляти прояви агресивної поведінки, став більш товариським, лагідним, почав багато читати літератур у, періодичну пресу, цікавитися методами електротерапії, телепередачами та випискою, будува ти реальні плани на майбутнє, включатися в трудові процеси, допомагати в догляді за іншими хворими. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними, клініко-біохімічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додаткове пероральне підвищення добової дози риссету до середньої та подальше проведення лікування методом електросну привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії, покращення динаміки розладу, зокрема регресу декомпенсації та агресивної поведінки, порідшання побічних реакцій і ускладнень, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Приклад 2 Хворий Е., 48 років. Діагноз: органічний розлад особистості, декомпенсація з агресивною поведінкою. Хворіє більше 30 років, понад 12 разів лікувався стаціонарно в обласній клінічній психіатричній лікарні №3, працює неофіційно робітником на приватному підприємстві, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганські дії та розбій, останній раз лікувався стаціонарно з 20.12.07р. по 01.02.08р. з органічним розладом особистості з агресивною поведінкою у зв'язку із декомпенсацією. До застосування заявленого способу комплексної терапії декомпенсацій у хворих з органічним розладом особистості з агресивною поведінкою у хворого відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно о 8год. риссет усередину після їжі в таблетках в дозі 1,0мг/доб. Додатково протягом другого тижня перорально добову доз у риссету підвищували до середньої (щоденно по 1,0мг до 5,0мг/доб) і через 1,5год. після ранкового перорального прийому риссету проводили лікування методом електросну за методикою, що описана вище в прикладі 1. Побічних реакцій і ускладнень у хворого не відмічалось. Внаслідок лікування наступило значне покращення стану хворого - менше став акцентувати увагу на своїх переживаннях, став спокійнішим, зменшились почуття гніву, прояви фізичного насильства, похмуро-злобливого настрою, емоційна збудливість, вибуховість, зменшилась схильність до афективних реакцій, регресував стан декомпенсації, нормалізувалася поведінка, перестав виявляти прояви агресивної поведінки, став більш товариським, лагідним, значно покращилися відносини з рідними, хворими по палаті, почав багато читати літературу, адекватно спілкуватися, цікавитися методами лікування, телепередачами, 7 35610 випискою та домашніми справами, будувати реальні плани на майбутнє, включатися в тр удові процеси, допомагати в догляді за іншими хворими. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними, клініко-біохімічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додаткове пероральне підвищення добової дози риссету до середньої та подальше проведення лікування методом електросну привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії, покращення динаміки розладу, зокрема регресу декомпенсації та агресивної поведінки, порідшання побічних реакцій і ускладнень, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Як видно із прикладів здійснення, заявлений спосіб комплексної терапії декомпенсацій у хворих з органічним розладом особистості з агресивною поведінкою є дієздатний і ефективний. У порівнянні зі способом-прототипом заявлений спосіб комплексної терапії декомпенсацій у хворих з органічним розладом особистості з агре Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 8 сивною поведінкою сприяє швидкій редукції психопатологічних розладів, емоційної збудливості, проявів фізичного насильства, експлозивності, зменшенню схильності до афективних реакцій, формуванню компенсації, покращенню перебігу психічного розладу, зокрема регресу декомпенсації та агресивної поведінки, створенню умов для реабілітації, дає можливість швидко нарощува ти концентрацію риссету безпосередньо в заінтересованих стр уктура х головного мозку шля хом його додаткового перорального підвищення добової дози до середньої та подальшого проведення лікування методом електросну, що дозволяє зменшувати резистентність до психофармакотерапії і термін лікування на 10 днів за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Спосіб-прототип дозволяє добитися позитивного ефекту тільки у 44,0% хворих, заявлений спосіб комплексної терапії декомпенсацій у хворих з органічним розладом особистості з агресивною поведінкою дав позитивний ефект у 67,2% хворих. Таким чином, заявлений спосіб в порівнянні із прототипом перевищує терапевтичну ефективність на 23,2%, що дає можливість скорочувати термін лікування. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601