Пристрій для уніфікованої обробки інформації, відображеної у вигляді тривимірної асоціативно-логічної структури, за о.о.нахабою
Формула / Реферат
Пристрій для уніфікованої обробки інформації, відображеної у вигляді тривимірної асоціативно-логічної структури, який є одним із видів наочних засобів навчання та обробки наукової інформації, який відрізняється тим, що виконаний у вигляді мережі з'єднаних між собою стрижнів кульками таким чином, що уся мережа складається із багатьох тетраедрів, при цьому кульки (кути тетраедрів) моделюють об'єкти дослідження, а стрижні (грані тетраедрів) - логічні зв'язки між ними, при цьому кожний логічний зв'язок кількісно уточнюється відповідною математичною формулою, що створює наочну модель тривимірної асоціативно-логічної карти фрагмента науки, у межах котрого знаходяться об'єкти дослідження.
Текст
Пристрій для уніфікованої обробки інформації, відображеної у вигляді тривимірної асоціативно-логічної структури, який є одним із видів наочних засобів навчання та обробки наукової інформації, який відрізняється тим, що виконаний 3 35725 Як функціонує мозок і психіка генія? Чим відрізняється алгоритм мислення геніального вченого від такого у звичайної людини? Як будучи звичайною, середньостатистичною людиною навчитися мислити також ефективно, як мислять генії та при цьому не пошкодити свою психіку? Як створити штучний інтелект, що не уступає по своїм здібностям інтелекту найвідоміших генієв нашої цивілізації? Як „поставити на конвеєр" процес винахідництва та здійснення наукових відкриттів, та зробити таке унікальне та загадкове явище, як геніальність, банальним масовим та доступним кожній людині з самого раннього дитинства, тоді коли вперше у питливому дитячому мозку зароджуються перші: „чому" та „як"? Ніхто сьогодні не здатен відповісти на ці питання, але ключом до розуміння цих питань є сам головний мозок людини - єдиний на сьогодні інструмент мислення, здатний вирішува ти такі питання. Згідно психології та нейрофізіології процес мислення у людини відбувається у нейромережах головного мозку. Згідно нейрогістології - головний мозок людини складається із різноманітних нейронів із великою кількістю синаптичних зв'язків, розгалужених в усіх напрямах, таким чином створюючи тривимірну нейромережу, у котрій реалізовані наступні види взаємодії нейронів - конвергенція (сходження аксонів багатьох нейронів у один нейрон - основа для логічного синтезу інформації) та дивергенція (розходження відростків одного нейрону для контакту із кількома нейронами - основа для логічного аналізу інформації). При цьому з точки зору анатомії, гістології, фізіології та біохімії не існує істотної різниці між мозком вченого від мозку людини фізичної праці, різниця тільки у кількості сформованих синаптичних зв'язків у нейромережах стр уктур мозку. Задачею запропонованої корисної моделі є розробка пристрою для уніфікованої обробки інформації, відображеної у вигляді тривимірної асоціативно-логічної структури, який дозволить смоделювати основні процеси мислення головного мозку вченого за межами реального мозку використовуючи трьохмірні моделі. Поставлена задача вирішується тим, що пристрій для уніфікованої обробки інформації, відображеної у вигляді тривимірної асоціативнологічної структури, який представляє собою один із видів наочних засобів навчання та обробки наукової інформації, представляє собою мережу з'єднаних між собою стрижнів кульками, таким чином що уся мережа складається із багатьох тетраедрів, при цьому кульки (кути тетраедрів) моделюють об'єкти дослідження, а стрижні (грані тетраедрів) логічні зв'язки між ними, при цьому кожний логічний зв'язок кількісно уточнюється відповідною математичною формулою, що створює наочну модель тривимірної асоціативно-логічної карти фрагменту науки у межах котрого знаходяться інтересуємі нас об'єкти дослідження. На фіг.1 показаний пристрій для уніфікованої обробки інформації, відображеної у вигляді тривимірної асоціативно-логічної структури (фрагмент із 8 тетраедрів), а також показано використання запропонованого винаходу у неврології для поста 4 новки клінічного діагнозу, де симптоми захворювання пов'язані із діагнозами логічними зв'язками, та кількісно уточнені процентами взаємозв'язку між ними, а саме: 1 - наявність крові у лікворі; 2 - головний біль; 3 - біль у горлі; 4 - позитивні менінгеальні симптоми; 5 - підвищена температура тіла; 6 - менінгіт; 7 - субарахноідальний крововилив; 8 - ангіна; 9 - посттравматична генералізація інфекційного процесу. На Фіг.2, Фіг.3, Фіг4, Фіг.5 представлені окремі фрагменти філософії, фізики, патологічної фізіології та загальної біології, смодельовані за допомогою даного пристрою. Пристрій для уніфікованої обробки інформації, відображеної у вигляді тривимірної асоціативнологічної структури складається із металевих стрижнів однакової довжини (15 см), з'єднаних між собою пластиліновими кульками у мережу, стр уктурною одиницею котрої є тетраедр (см. Фіг. 1). Пристрій для уніфікованої обробки інформації, відображеної у вигляді тривимірної асоціативнологічної структури реалізується наступним чином: 1 етап - будування тривимірної асоціативнологічної карти фрагменту науки у межах котрого знаходяться інтересуємі нас об'єкти дослідження (матеріальним субстратом такої карти є мережа із стрижнів з'єднані між собою пластиліновими, кульками), використовуючи усі відомі об'єкти дослідження та логічні зв'язки між ними, що знаходяться у даному фрагменті науки, таким чином що би найбільш близько пов'язані між собою об'єкти дослідження були пов'язані прямими логічними зв'язками (тобто об'єкт дослідження-логічний зв'язоксусідній (найбільш близький) об'єкт дослідження в усі х напрямах цієї тривимірної структури). 2 етап - математичне (кількісне) уточнення сформованих логічних зв'язків, використовуючи математичні формули або кількісні показники взаємозв'язку між сусідніми об'єктами дослідження. 3 етап - використання фрагментів побудованої логічної структури для вирішення прикладних задач, виконуючи операції аналізу та синтезу інформації у межах побудованого раніше фрагменту тривимірної асоціативно-логічної системи. Таким чином уся інформація відносно об'єктивної реальності, спочатку розкладається на дискретні елементи (об'єкти дослідження та логічні зв'язки між ними), далі усі ці елементи розташовуються у трьохмірній асоціативно-логічній системі, геометричною одиницею котрої є тетраедр, таким чином що об'єкти дослідження розташовуються по кутам тетраедрів а логічні зв'язки між ними розташовуються по лініям, що з'єднують кути тетраедрів, при цьому кожний логічний зв'язок кількісно уточнюється відповідною математичною формулою - таким чином будується „тривимірна асоціативно-логічна карта" фрагменту науки у межах котрого знаходяться інтересуємі нас об'єкти дослідження, далі за допомогою аналізу та синтезу інформації добудовуються недобудовані раніше 5 35725 логічні зв'язки що з'єднують непізнані об'єкти дослідження із вже відомими та добре пізнаними, при цьому чим більше логічних зв'язків із вивчаємим об'єктом дослідження нам відомо тим більше наші можливості щодо використання цього об'єкту дослідження. У медицині даний пристрій реалізується наступним чином (див. Фіг.1): після виявлення симптомів захворювання та ступеню їх виразності, за допомогою синтезу визначають захворювання із котрими пов'язана найбільша кількість симптомів із найбільшим ступенем взаємозв'язку (тобто максимальним процентом наявності захворювання при наявності конкретного симптому). Наприклад, у пацієнта є головний біль 2 на 20% виразності та позитивні менінгеальні симптоми 4 на 60% виразності. При синтезі цих симптомів можна отримати два імовірних діагноза: менінгіт 6 та субарахноідальний крововилив 7. Використовуючи процент взаємозв'язку між конкретними симптомами та конкретними захворюваннями можна визначити імовірність кожного можливого у даному випадку захворювання, для цього необхідно помножити процент виразності конкретного симптому на процент його взаємозв'язку із конкретним захворюванням та скласти проценти імовірності симптомів, що пов'язані із одним захворюванням. Наприклад у нашому випадку головний біль на 20% виразності (0.2) помножаємо на процент взаємозв'язку із менінгітом 25% (0.25) = 5% або 0.05. Позитивні менінгеальні симптоми на 60% виразності (0.6) помножаємо на процент взаємозв'язку із менінгітом 60% (0.6) = 36% або 0.36. Складаємо ці дві отримані величини та отримуємо імовірність менінгіту у даному випадку, а саме 5% + 36% = 41%. Таким же чином визначаємо імовірність субарахноідального крововиливу у даному випадку, а саме головний біль на 20% виразності (0.2) помножаємо на процент взаємозв'язку із субарахноідальним крововиливом 5% (0.05) = 1% або 0.01. Позитивні менінгеальні симптоми на 60% виразності (0.6) помножаємо на процент взаємозв'язку із субарахноідальним крововиливом 30% (0.3) = 18% або 0.18. Складаємо ці дві отримані величини та отримуємо імовірність субарахноідального крововиливу у даному випадку, а саме 1%+ 18%= 19%. Висновок у даного пацієнта, у даному випадку імовірність менінгіта складає 41%, а імовірність субарахноідального крововиливу складає 19%, що 6 дозволяє нам спланувати лікування, більш спрямоване на менінгіт. На Фіг.2, Фіг.3, Фіг4, Фіг.5 представлені окремі фрагменти філософії, фізики, патологічної фізіології та загальної біології. Ми бачимо, що не зважаючи на те, що усе це різні наукові розділи, але с точки зору даного винаходу, усі вони мають спільну будову, спільні принципи будування та використання, ніби окремі "осколки" єдиного "наукового кристалу", або як його називали раніше вчені минулого - єдиного "філософського каменя", котрий містить у собі правильно організовані усі відомі та невідомі нам знання. В порівнянні з прототипом, запропонований пристрій має ряд переваг: - можливість більш ефективного та цілеспрямованого наукового пошуку практично в усіх розділах науки, навіть у найбільш складних та найбільш секретних її розділах, а найголовніше це пристрій для більш ефективного використання вже давно здобутих знань, що дозволить вирішити найважливіші проблеми нашої цивілізації; - можливість для більш ефективного та універсального мислення людини практично в усіх розділах науки, незалежно від спеціальності та професії цієї людини, що робить таке рідкісне явище, як геніальність легко доступним кожному, здатному використовувати даний пристрій; - можливість створення систем штучного інтелекту та якісних систем розпізнавання мовлення та образів, при умові створення мікросхем у котрих запам'ятовуючі елементи зв'язані між собою у трьох вимірах так, як об'єкти дослідження вищезазначеної інформаційної структури зв'язані між собою логічними зв'язками; - можливість проводити аналіз та синтез інформації на стику між кількома науками та поза межами відомих наук; - можливість об'єднати усі знання нашої цивілізації у єдину трьохмірну інформаційну мережу. Література: 1. П.В.Копнін. Теорія пізнання та кібернетика. Київ, «ПолітВидав України», 1964; 2. И.И.Жуков. Философские основы кибернетики. Минск, «Изд БГУ», 1973; 3. П.С.Гуревич. Философия. Учебник для психологов. Москва «Московский психо-соц ин-т», 2004; 4. СБ. Кримський. Генезис форм і законів мислення. Київ "Вид-во АН УССР", 1962. 7 Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 35725 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюDevice for unified processing of information represented as three-dimensional associative-logical structure, by o. nakhaba
Автори англійськоюNakhaba Oleksandr Oleksandrovych
Назва патенту російськоюУстройство для унифицированной обработки информации, отображенной в виде трехмерной ассоциативно-логической структуры, по о.о.нахабе
Автори російськоюНахаба Александр Александрович
МПК / Мітки
МПК: G09B 23/00
Мітки: пристрій, вигляді, уніфікованої, відображеної, структури, інформації, асоціативно-логічної, о.о.нахабою, тривимірної, обробки
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-35725-pristrijj-dlya-unifikovano-obrobki-informaci-vidobrazheno-u-viglyadi-trivimirno-asociativno-logichno-strukturi-za-oonakhaboyu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Пристрій для уніфікованої обробки інформації, відображеної у вигляді тривимірної асоціативно-логічної структури, за о.о.нахабою</a>
Попередній патент: Пристрій для отримання, утримання та використання антипротонної плазми за о.о.нахабою
Наступний патент: Спосіб зволоження ґрунту кореневища лимонного дерева
Випадковий патент: Спосіб виробництва біогазу та добрива