Спосіб лікування гострого перитоніту

Спосіб лікування гострого перитоніту, який включає промивання черевної порожнини розчином лікарських речовин, відрізняється тим, що в черевну порожнину вводять 1-3 л 0,05-0,1% колоїдного розчину полісорбу на 3% розчині КСІ, і через 4-6 хвилин розчин полісорбу аспірують і черевну порожнину промивають 0,9% розчином NаСІ. (19) (21) 98084254 (22) 04.08.1998 (24) 16.04.2001 (33) UA (46) 16.04.2001, Бюл. № 3, 2001 р. (72) Бондарчук Олег Іванович, Середін Віктор Григорович, Конопліцький Віктор Сергійович, Сандер Сергій Володимирович, Вільцанюк Олександр Опанасович, Ольхомяк Олександр Олександрович 35772 групі на кінець третьої доби складала 100º. При розтині тварин, що загинули в черевній порожнині містилось до 3 мл мутної рідини з неприємним запахом. На окремих ділянках парієтальної та вісцеральної очеревини були білісоваті нашарування фібрину. Особливо велика кількість їх була на діафрагмальній очеревині. На всьому протязі очеревина була тьмяною з великою кількістю крововиливів різної величини. В другій групі через добу після створення моделі перитоніту під ефірним наркозом проводили розтин передньої стінки живота і черевну порожнину промивали розчином трисаміну (з розрахунку 0,5 мл/см2 очеревини) протягом 7-12 хвилин. Потім трисамін видаляли, а в черевну порожнину вводили розчин гемодезу (з розрахунку 0,5 мл/см2 очеревини) на 7-12 хвилин. Після евакуації гемодезу зашивали наглухо передню черевну стінку. Летальність в даній групі тварин до кінця третьої доби складала 20%. На розтині тварин які загинули, в черевній порожнині виявлялось багато мутного випоту, очеревина була тьмяною, мала багато крововиливів, а також нашарувань фібрину переважно на ділянках діафрагмальної очеревини. Відмічалась також виражена гіперемія очеревини та кишок, які були розширені і заповнені рідиною темного кольору. В третій групі через добу після створення моделі захворювання під ефірним наркозом проводили розтин передньої черевної стінки і черевну порожнину промивали 0,2% колоїдним розчином полісорбу в такому об'ємі, що повністю заповнювали черевну порожнину, що складало 2,0 мл на 100,0 г маси тварини. Через 7 діб тварин виводили з досліду. На розтині у тварин цієї групи знайдена велика кількість спайок в вигляді тяжів. Великий сальник в вигляді рихлого конгломерату брудносірого кольору з великою кількістю крововиливів. Парієтальна та вісцеральна очеревина тьмяна з "мармуровим" відтінком. Летальність в цій групі склала 20% на кінець третьої доби. В четвертій групі через добу після створення моделі перитоніту під ефірним наркозом проводили розтин передньої черевної стінки і на протязі 4х хвилин промивали черевну порожнину 0,1% колоїдним розчином полісорбу з розрахунку 2,0 мл на 100,0 г маси тварини. Летальність в даній групі до кінця третьої доби не відмічалась. Через 7 діб тварини виводились з досліду передозуванням ефіру. Макроскопічних змін в черевній порожнині не виявлено. В п'ятій групі через добу після створення моделі перитоніту під ефірним наркозом проводили розтин черевної стінки і на протязі 4 хвилин промивали черевну порожнину 0,05% колоїдним розчином полісорбу з розрахунку 2,0 мл на 100,0 г маси тварини. Летальність в цій групі до кінця третьої доби склала 10%. Через 7 діб тварини виводились з досліду шляхом передозировки наркозу. На розтині тварин в черевній порожнині спайок не знайдено. Не відмічалось макроскопічних змін з боку сальника та інших ділянок парієтальної та вісцеральної очеревини. В шостій групі через добу після створення моделі перитоніту під ефірним наркозом розтинали передню черевну стінку, видаляли ексудат і вводили фізіологічний розчин з розрахунку 0,5 мл/см2 очеревини на 10 хвилин – двічі. Летальність тварин в даній групі склала 60%. На розтині макроскопічне відмічалась незначна кількість мутного випоту, виражена гіперемія судин очеревини та кишок, тьмяний колір парієтальної та вісцеральної очеревини. Загальні результати проведених досліджень наведені в табл. 1. Спосіб за винаходом випробуваний у 22 хворих, які лікувались від гнійного перитоніту на базі клініки кафедри хірургії педіатричного факультету Вінницького медінституту. Порівняльна характеристика результатів лікування наведена в табл. 2 та 3. З метою ілюстрації малоефективної дії полісорбу в концентрації нижче 0,05% приводимо приклад: Приклад 1 Хворий А., 38 років, доставлений в клініку 30.12.1989 р. з діагнозом: Гострий апендицит. Терміново виконана операція апендектомія. Хробакоподібний відросток гангренозне змінений, перфорований. З черевної порожнини видалено до 400 мл мутного гною з неприємним запахом. В черевну порожнину введено 2 літри 0,04% колоїдного розчину полісорбу. Через 3 хвилини розчин евакуйований. Черевна порожнина промита фізіологічним розчином. До місця операції підведений тампон та "сигарний" дренаж. В післяопераційному періоді хворий отримував антибактеріальну, дезінтоксикаційну, інфузійну, вітамінотерапію та загальноукріпляючу терапію. Стан хворого залишався тяжким 02.01.1990 р. внаслідок наростання парезу кишок стан хворого значно погіршився, була проведена операція підвесна ілеостома. Післяопераційний день протікав без ускладнень. 10.11.1990 р. дренажі були видалені, антибактеріальна терапія була відмінена. 25.11.1990 р. хворий був виписаний з клініки. З метою ілюстрації позитивної дії 0,05%-0,01% колоїдного розчину полісорбу наводимо приклади 2 і 3. Приклад 2 Хворий С., 39 років, доставлений в клініку 16.11.1990 р. з діагнозом: Гострий апендицит, місцевий перитоніт. Терміново виконана операція – апедектомія. Хробаковидний відросток гангренозне змінений, перфорований. З черевної порожнини виділено біля 500 мл гнійного випоту з неприємним запахом. В черевну порожнину введено до 2 літрів 0,05% колоїдного розчину полі-сорбу, який евакуйовано через 4 хвилини. Черевна порожнина промита фізіологічним розчином. До місця операції підведені тампон та "сигарний" дренаж. В післяопераційному періоді хворий отримував антибактеріальну, дезінтоксикаційну інфузійну та загальноукріпляючу терапію. Стан хворого поступово поліпшувався. Через 5 днів перистальтика кишок відновилася. На 7 день температура тіла нормалізувалась. Тампон і дренажі видалені на 7 добу. Рана зажила первинним натягом. Хворого виписано з клініки на 13 день після операції в задовільному стані. Приклад 3 Хворий П., 41 року, доставлений в клініку з діагнозом: Гострий деструктивний апендицит. Терміново виконана операція – апендектомія. Хробако 2 35772 подібний відросток гангренозне змінений, перфорований. З черевної порожнини видалено біля 500 мл зеленувато-жовтого гною з неприємним запахом. В черевну порожнину введено 3 літри 0,1% колоїдного розчину полісорбу, який через 6 хвилин евакуйовано. Черевна порожнина промита фізіологічним розчином. Рана зашита наглухо. Через контрапертуру підведено "сигарний" дренаж. Післяопераційний період протікав без ускладнень, температура тіла нормалізувалась на 6 добу. Хворого виписано з клініки на 10 добу після операції. Концентрації колоїдного розчину вище 0,1% не використовували, так як 0,2% колоїдний розчин полісорбу сприяв виникненню великої кількості спайок. Таким чином: 1) запропонований спосіб лікування гострого перитоніту забезпечує зниження рівня ендогенної інтоксикації організму; 2) запобігає прогресуванню перитоніту та виникненню післяопераційних ускладнень; 3) забезпечує зниження летальності; 4) запропонований спосіб можна застосовувати при всіх стадіях протікання гострого перитоніту; 5) використання способу за винаходом дозволяє скоротити строки лікування хворих в стаціонарі. Таблиця 1 Порівняльні результати використання різних методів лікування гнійного перитоніту в експерименті Група 1 2 3 4 5 6 Спосіб лікування Без лікування (контроль) Гемодез+трисамін 0,2% полісорб 4 хв 0,1% полісорб 4 хв 0,05% полісорб 4 хв Фіз. розчин Рівень МСМ на 3 день після моделювання перитоніту (ум. од. екстинції) в черевній в крові порожнині 0,750±0,03 0,400±0,03 0,360±0,03* 0,240±0,03* 0,350±0,04* 0,190±0,05* 0,240±0,02* 0,150±0,02* 0,270±0,04* 0,160±0,04* 0,480±0,05* 0,320±0,04* Летальність 100 20* 20* 0* 10* 60* * – різниця статистичного достовірна в зрівнянні з контролем (p