Спосіб лікування ураження периферичної нервової системи у хворих на розсіяний склероз препаратами нуклеотидів

Спосіб лікування ураження периферичної нервової системи у хвори х на розсіяний склероз пре 3 37058 ли репаративні процеси в периферичних нервових стовбура х. Найближчим аналогом (прототипом способу), що заявляється є спосіб лікування хворих на розсіяний склероз з ураженням периферичної нервової системи з застосуванням a-ліпоєвої кислоти в дозі 600мг в/в крапельно протягом 10 інфузій на 200мл 0,9% розчину хлориду натрію з наступним переходом на пероральний прийом в тій же дозі 1 раз на добу протягом 1-2 місяців. Одночасно з метою поліпшення ремієлінізації нервових волокон у ранній відновний період (з 10-14 дня) хворим з мієлінопатією призначались вітаміни групи В, ноотропи, препарати нейрометаболічної дії, вазоактивні препарати. У пацієнтів з аксонопатією для стимуляції аксонального транспорту використовували антихолінестеразні препарати [5]. Однак при даному способі лікування не спостерігали значного зниження вираженості неврологічних проявів. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу зниження вираженості неврологічних проявів. Експериментальні дані показують, що введення препаратів нуклеотидів кислоти підвищує швидкість проведення нервового імпульсу, стимулює механізми антиоксидантного захисту, поліпшує процес ремієлінізації периферичних нервових волокон, посилює аксональний транспорт. Нуклео-ЦМФ форте забезпечує фосфа тні групи, необхідні для об'єднання моносахаридів з церамідами для утворення цереброзидів та фосфатидних кислот, які складають основу сфінгомієліну та гліцерофосфоліпідів. Сфінгомієлін та гліцерофосфоліпіди є основними компонентами мієлінової оболонки. Таким чином Нуклео-ЦМФ форте виявляє трофічні властивості та сприяє регенерації аксонів нервової тканини. Технічний результат, що досягається, полягає у забезпеченні більш ефективного лікування щодо зниження ступеня ураження периферичної нервової системи 4 Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає призначення базової терапії, а саме вітамінів групи В, ноотропів, препаратів нейрометаболічної дії та вазоактивних препаратів, згідно корисної моделі додатково внутрішньом'язово вводять 1 ампулу нуклео-ЦМФ, розчинену у 2мл розчинника протягом 6 днів щоденно, після чого переходять на пероральний прийом капсул нуклео-ЦМФ форте по 1 капсулі 3 рази на добу протягом 1 місяця; при цьому курс лікування повторюють 2-3 рази на рік. Відмінною особливістю способу лікування ураження периферичної нервової системи у разі розсіяного склерозу, що заявляється, є довготривале застосування препаратів нуклеотидів, які сприяють позитивній динаміці суб'єктивних та об'єктивних симптомів захворювання, клініконеврологічних, імунологічних та нейрофізіологічних показників у хворих на розсіяний склероз з ознаками ураження периферичної нервової системи. Лікування препаратами нуклеотидів засвідчило про значне відновлення неврологічних функцій у 20%, помірне відновлення у 25%, незначне відновлення у 50%, відсутність ефекту у 5%, погіршення стану не зафіксовано. В контрольній групі зареєстровано незначне відновлення неврологічних функцій у 60%, помірне відновлення у 20%, значне відновлення 10%, відсутність ефекту у 10%, погіршення стану не зафіксовано. Результати клінічного обстеження свідчили про більш позитивну динаміку неврологічних змін у пацієнтів, які отримували даний препарат, в порівнянні з контрольною групою. Результати клініконеврологічного та електронейроміографічного обстеження хворих обох гр уп до та після лікування препаратів нуклеотидів наведені в таблиці 1 і 2. Таблиця 1 Динаміка змін неврологічного статусу у хворих на розсіяний склероз з ураженням периферичної нервової системи через місяць після початку лікування Відновлення неврологічних функцій(за шкалою NRS TaEDSS) Значне Помірне Незначне Без ефекту Погіршення Основна група (n=20) Кількість пацієнтів % 4 20 5 25 10 50 1 5 0 0 Після використання препаратів нуклеотидів в дослідній групі в середньому амплітуда М-відповіді збільшилась на 22,1%, термінальна латентність зменшилась на 34,3%, тривалість М-відповіді зменшилась на 41,6%, швидкість проведення імпульсу збільшилась на 24,3%. Контрольна група (n=10) Кількість пацієнтів % 1 10 2 20 6 60 1 10 0 0 В контрольній групі в середньому амплітуда Мвідповіді збільшилась на 11,9%, термінальна латентність зменшилась на 14,2%, тривалість Мвідповіді зменшилась на 15,2%, швидкість проведення імпульсу збільшилась на 15%. 5 37058 6 Таблиця 2 Динаміка змін електронейроміографічних критеріїв у хворих на розсіяний склероз з ураженням периферичної нервової системи через місяць після початку лікування Амплітуда М-відповіді, мВ Термінальна латентність, с Тривалість М-відповіді, мс Швидкість проведення імпульсу, м/с Основна група(n=17) До лікуванПісля % ня лікування 8,1 10,4* 22,1 9,9 6,5* 34,3 10,8 6,3* 41,6 41 51* 24,3 Контрольна група (n=15) До Після % лікування лікування 9,2 10,3* 11,9 9,6 8,1* 14,2 10,5 8,9* 15,2 40 46 15 Примітка: *достовірність відмінностей до та після лікування р