Спосіб одержання фіточаю для лікування і профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту

Спосіб одержання фіточаю для лікування і профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту, що включає подрібнення кори крушини, листя кропиви, листя м'яти перцевої, кореневищ з корінням валеріани і кореневища аїру, екстракцію 37828 200 мл кип'ятку, екстрагують методом настоювання 20 хв і фільтрують [7]. До недоліків способу-прототипу слід віднести малий вихід і низьку стабільність біологічноактивних речовин кінцевого продукту, який отримують у вигляді водного розчину, що призводить до скорочення терміну зберігання та можливості його повторного мікробного забруднення. В основу винаходу поставлено завдання створення способу одержання з рослинної сировини фіточаю для лікування і профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту шляхом підбору операцій в такій послідовності та взаємозв'язку і з такими режимами та параметрами, які б забезпечили високий вихід і стабільність біологічно активних речовин, а також отримання готового продукту з гарантованою мікробною чистотою і зі значно збільшеним терміном зберігання та використання. Поставлена задача вирішується тим, що в способі одержання фіточаю для лікування і профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту, що включає подрібнення кори крушини, листя кропиви, листя м'яти перцевої, кореневищ з корінням валеріани і кореневища аїру, екстракцію суміші сировини гарячою водою з подальшою фільтрацією отриманого екстракту, відповідно до винаходу, кору крушини, листя кропиви, листя м'яти перцевої, кореневища з корінням валеріани і кореневища аїру беруть у співвідношенні (20-50):(2040):(10-30):(5-20):(5-20), подрібнення здійснюють одночасно з екстракцією, після фільтрації екстракту проводять упарювання, потім фільтрацію упареного екстракту з подальшою його сушкою, змішуванням сухого екстракту з цукровою пудрою при співвідношенні (28-34):(66-72), зволоженням суміші 85-94% спиртом етиловим, гранулюванням і сушкою гранул. Технічний результат, якого досягають при здійсненні винаходу, полягає у розробці способу одержання фіточаю для лікування і профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту, який забезпечує підвищення виходу і стабільності біологічно активних сполук готового продукту, гарантовану мікробну чистоту, значне збільшення терміну його зберігання та застосування. Наводимо конкретні приклади здійснення винаходу. Приклад 1. В екстрактор заливають 1200 л води, яку нагрівають до 80°С, включають роторнопульсаційний апарат і завантажують рослинну сировину: 12,5 кг кори крушини, 10 кг листя кропиви, 7,5 кг листя м'яти перцевої, 5 кг коріння і кореневищ валеріани, 5 кг коріння аїру (співвідношення компонентів у суміші рослинної сировини становить 25:20:15:10:10). Екстракцію проводять одночасно з подрібненням рослинної сировини протягом 40 хв. Отриманий екстракт фільтрують, шрот промивають гарячою водою, промивні води об'єднують з екстрактом, після чого упарюють. Одержаний концентрат фільтрують і сушать на розпилювальній сушарці. Сухий екс-тракт (9,4 кг) перемішують з 24,17 кг цукрової пуд-ри (співвідношення сухого екстракту і цукрової пудри становить 28:72). Одержану суміш зволожу-ють 94% спиртом етиловим при перемішуванні до однорідності. Вологу масу гранулюють, гранули сушать, просівають і одержують готовий продукт - фіточай для лікуван ня і профілактики захворювань шлунковокишкового тракту. Приклад 2. В екстрактор заливають 1250 л води, яку нагрівають до 85°С, включають роторнопульсаційний апарат і завантажують рослинну сировину: 15 кг кору крушини, 15 кг листя кропиви, 10 кг листя м'яти перцевої, 5 кг коріння і кореневищ валеріани, 5 кг коріння аїру (співвідношення компонентів у суміші рослинної сировини становить 15:15:10:5:5). Екстракцію проводять одночасно з подрібненням рослинної сировини протягом 40 хв. Отриманий екстракт фільтрують, шрот промивають гарячою водою, промивні води об'єднують з екстрактом, після чого упарюють. Одержаний концентрат фільтрують і сушать на розпилювальній сушарці. Сухий екстракт (11,8 кг) перемішують з 26,2 кг цукрової пудри (співвідношення сухого екстракту і цукрової пудри становить 31:69). Одержану суміш зволожують 90% спиртом етиловим при перемішуванні до однорідності. Вологу масу гранулюють, гранули сушать, просівають і одержують готовий продукт - фіточай для лікування і профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту. Приклад 3. В екстрактор заливають 1200 л води, яку нагрівають до 90°С, завантажують рослинну сировину: 20 кг кори крушини, 20 кг листа кропиви, 10 кг листя м'яти перцевої, 5 кг коріння і кореневищ валеріани, 5 кг коріння аїру (співвідношення компонентів у суміші рослинної сировини становить 20:20:10:5:5). Екстракцію проводять одночасно з подрібненням рослинної сировини протягом 40 хв. Отриманий екстракт фільтрують, шрот промивають гарячою водою, промивні води об'єднують з екстрактом, після чого упарюють. Одержаний концентрат фільтрують і сушать на розпилювальній сушарці. Сухий екстракт (14,4 кг) перемішують з 27,2 кг цукрової пудри (співвідношення сухого екстракту і цукрової пудри становить 34:66). Одержану суміш зволожують 85% спиртом етиловим при перемішуванні до однорідності. Вологу масу гранулюють, гранули сушать, просівають і одержують готовий продукт - фіточай для лікування і профілактики захворювань шлунковокишкового тракту. Способом за винаходом отримують лікувально-профілактичний засіб - гранульований фіточай, розчинний у воді, який застосовують при порушеннях функцій шлунково-кишкового тракту. Готовий продукт фасують в скляну тару або по 3 г в однодозові пакети. Термін зберігання - 2 роки. Склад суміші рослинної сировини, в якому кора крушини, листя кропиви, листя м'яти перцевої, кореневища з корінням валеріани, коріння аїру беруть у співвідношенні (20-50):(20-40):(10-30):(520):(5-20), є експериментально обгрунтованим. Порушення якісного і кількісного складу суміші призводить до зниження специфічної активності кінцевого продукту і утруднень технологічного характеру при його виробництві. Кора крушини містить антрахінони і антраглікозиди (3-8%), дубильні речовини (10,4%), а також алкалоїди, сапоніни, пектини, мінеральні солі, таніни, гіркоти, ензими та ін. Кора крушини має легкий послаблюючий ефект, який наступає через 8...10 год після прийому. Її використовують при хронічних запорах, спастичних колітах, при тріщи 2 37828 нах прямої кишки, при геморої, а також в гастроентерології. Листя кропиви містить глікозид уртицин, вітаміни групи А, В, С і К, каротиноїди, ксантофіл, флавоноїди, фенолкарбонові кислоти, таніни, віск, дубильні речовини (2%), фітонциди, мінеральні солі (15-19%), ензими та ін. Використовують листя кропиви як кровоспинне при кровотечах ниркових, кишкових, маточних і гемороїдальних, крім того, як сечогінний, протизапальний та ранозагоюючий засіб. Листя м'яти перцевої містить ефірне масло, основною частиною якого є ментол. Крім того, до складу м'яти входять моноциклічні терпени, азулени, поліфеноли, мікроелементи, а також каротин, гіперидин, урсолова та олеїнові кислоти, таніни, флавоноїди. Водні екстракти з листя м'яти перцевої посилюють секрецію травних залоз, поліпшують апетит, підвищують спазмолітичну дію, мають антисептичні властивості. Кореневища з корінням валеріани містять від 0,2 до 3,5% ефірного масла, валтрат, ацетоксівалтрат, дигідровалтрат, алкалоїди, флавоноїди, іридоїди, сапоніни, дубильні речовини, смоли, цукор, органічні кислоти і інші речовини. Препарати валеріани знімають збудливість центральної нервової системи, посилюють дію снотворних, мають спазмолітичну дію. Рекомендуються як заспокійливий засіб при нервовому збудженні, безсонні, серцево-судинних неврозах, при спазмах шлунково-кишкового тракту. Коріння аїру містить ефірні масла (до 4,8%), терпеноїди, алкалоїди, фітонциди, аскорбінову кислоту, дубильні речовини, органічні кислоти, мінеральні солі, смоли і ін. Водні екстракти з коріння аїру мають протизапальну дію, знижують спазми кишечнику, заспокоюють біль при кишкових коліках. Взаємозв'язок і послідовність технологічних операцій способу за винаходом, підбір режимів і параметрів повністю забезпечують виконання поставленого завдання. Спосіб за винаходом одержання засобу для лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту у формі водорозчинного фіточаю розроблявся з урахуванням наявності в рослинах лабільних біологічно активних сполук (ефірні масла, флавоноїди, азулени, каротиноїди, антрахінони, органічні кислоти, алкалоїди, сапоніни, пектини, ензими, вітаміни, фітонциди та ін.), які зазнають деструкції під дією температурних факторів, при зміні кислотнолужного середовища, при окисленні киснем повітря, під впливом сонячного світла та ін. Використання і переробка рослинної сировини у вигляді п'ятикомпонентної суміші без застосування роздільного подрібнення кожного з виду рослин з подальшим їх екстрагуванням зумовлено необхідністю збереження високого рівня біологічної активності речовин, що містяться в рослинах, економією сировини, екстрагенту, часу, енерго- і трудовитрат. При цьому зберігається необхідний фармакотерапевтичний ефект готового продукту. Для успішного здійснення способу за винаходом був проведений ряд досліджень з визначення оптимальних умов подрібнення рослинної сировини і водної екстракції, подальшого отримання концентрату шляхом згущення водних екстрактів, ви сушування концентрату методом розпилення як найвразливіших стадіях процесу, при яких може спостерігатися розкладання біологічно-активних речовин. В способі за винаходом подрібнення і екстракцію здійснюють із застосуванням інтенсивної технології: подрібнення проводять одночасно з екстракцією при оптимальному співвідношенні екстрагент-сировина, завдяки чому зберігається біологічна активність сполук, що входять до складу рослин. Таким чином, в способі за винаходом не застосовували подрібнення рослинної сировини загальноприйнятими способами, при яких спостерігається місцеве перегрівання, окислення і осмолювання сировини, внаслідок чого відбувається розкладання діючих сполук, зменшується їх біологічна активність та погіршується якість кінцевого продукту. Застосування гарячої води як екстрагента зумовлено тим, що необхідна дія на шлунковокишковий тракт найбільшою мірою досягається в лікарських формах, отриманих при водній екстракції лікарських рослин, що входять до складу рослинної суміші. Значна залежність виходу екстрактивних речовин від умов проведення подрібнення і екстракції рослинної сировини підтверджуються тим, що за способом за винаходом вихід екстрактивних речовин складає 88-93%, в той час як за способом-прототипом - 51-52%, причому при екстракції способом за винаходом кількість екстрагенту в 1,32,0 рази менша, ніж при екстракції за способомпрототипом. Умови проведення процесів упарювання і сушки екстракту також залежать від його властивостей: термолабільності, схильності до окислення і осмолювання внаслідок теплової обробки. Сушка методом розпилення дає можливість отримати сухий екстракт у вигляді порошку, не здатного до легкого окислення і осмолювання. З метою одержання з нього гранул необхідної якості, автори використали у складі фіточаю цукрову пудру, яка виконує декілька функцій: коригента смаку, наповнювача, зв'язуючої речовини, консерванту і гідрофільного пластифікатора. Використання цукрової пудри в незначних кількостях, необхідних для коригування смаку, не призвело до поліпшення технологічних і фармакотерапевтичних властивостей отриманих гранул, які розпадалися, осмолювалися, комкувалися. Для виключення цих недоліків підвищили вміст цукрової пудри до кількостей, що вказані у винаході. Крім того, цукрова пудра, яку застосовують як наповнювач, не є інертним формоутворювачем, а значною мірою визначає швидкість і повноту вивільнення і всмоктування біологічно активних речовин з гранул фіточаю. Використання цукрової пудри як зв'язуючої речовини забезпечує міцність гранул фіточаю за рахунок утворення агломератів при взаємодії цукрової пудри з сухим екстрактом. Як консервант цукрова пудра гарантує стабільність готового продукту. Цукрову пудру як гідрофільний пластифікатор використовують для поліпшення розпадаємості гранул фіточаю при розчиненні їх у воді. При проведенні процесу гранулювання суміш сухого екстракту і цукрової пудри зволожують спиртом етиловим. Найбільш прийнятні концент 3 37828 рації спирту етилового були визначені експериментально. Так, при зволоженні суміші 85-96% спиртом етиловим отримують якісні гранули, які добре розчиняються у воді. При зволоженні суміші 8084% спиртом етиловим через надлишок вологи в гранулах в процесі подальшої сушки спостерігається перегрів продукту, внаслідок чого при зберіганні гранули осмолюються і стають пластиліно подібними. Використання 95-96% спирту етилового при промисловому виробництві, відповідно до вимог техніки безпеки, не рекомендується. Таким чином, використання 85-94% спирту етилового як зволожувача забезпечує одержання фіточаю у вигляді швидкорозчинних гранул високої якості при дотриманні правил безпеки технологічного процесу. Порівняльний аналіз способу за винаходом і способу-прототипу Спосіб-прототип 1. Роздільне подрібнення рослинної сировини (окремо кожного компоненту) з подальшим змішуванням 2. Екстракція суміші рослинної сировини гарячою водою шляхом настоювання протягом 20 хв 3. Фільтрація отриманого екстракту, одержання кінцевого продукту - настою Спосіб за винаходом 1. Екстракція з одночасним подрібненням суміші рослинної сировини гарячою водою протягом 40 хв 2. Фільтрація отриманого екстракту 3. Упарювання екстракту 4. Фільтрація упареного екстракту 5. Сушка екстракту 6. Змішування сухого екстракту з цукровою пудрою 7. Зволоження суміші 85-94% спиртом етиловим 8. Гранулювання вологої маси 9.Сушка гранул Таким чином, спосіб за винаходом одержання фіточаю для лікування і профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту у вигляді швидкорозчинних гранул є ресурсозберігаючою технологією, завдяки якій підвищується вихід і стабільність біологічно активних речовин готового продукту, а також забезпечуються норми мікробної чистоти і значно збільшується термін зберігання та застосування. Джерела інформації 1. Авторское свидетельство СССР № 235916, кл. A61К2/03. Опубл. Бюл. "Изобретения, промышленные образцы, товарные знаки", 1969, № 6. 2. Авторское свидетельство СССР № 1237211, кл. А61К35/78. Опубл. Бюл. "Открытия, изобретения", 1986, № 22. 3. Патент Российской Федерации № 2000794, кл. А61К35/78. Опубл. Бюл. "Изобретения", 1993, № 37-38. 4. Патент України № 23164 А, кл. А61К35/78. Опубл. Бюл. "Промислова власність", 1998, № 4-1. 5. Авторское свидетельство СССР № 1836095, кл. A6135/78. Опубл. Бюл. "Изобретения", 1993, № 31. 6. Патент України № 15077 А, кл. А61К35/78. Опубл. Бюл. "Промислова власність", 1997, № 3. 7. Машковский М.Д. Лекарственные средства. - Т. 1. - Харьков: Торсинг, 1997. - С. 334 (прототип). __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4