Застосування протизапального лікарського засобу як препарату для загоєння ран

Застосування протизапального лікарського засобу як препарату для загоєння ран. (19) (21) u200810468 (22) 18.08.2008 (24) 25.12.2008 (46) 25.12.2008, Бюл.№ 24, 2008 р. (72) ДЗЯК ГЕОРГІЙ ВІКТОРОВИЧ, U A, ДРОЗДОВ ОЛЕКСІЙ ЛЕОНІДОВИЧ, U A, ЗОРІН ОНДРІЙ МИКИТОВИЧ, UA 3 38249 Al 0,00025-0,00030 Mn 0,00003-0,00004 Zn 0,000022-0,000059 Cu 0,0000030-0,0000042 Cd 0,0000015-0,0000031 Вода решта загальна концентрація суміші макро- та мікроелементів мінеральних солей, що реалізує біологічну активність препарату, в ньому складає близько 37,0%. Наявність MgCl2, KCl, CaSO4, Fe, як неорганічних активних макро- та мікроелементів мінеральних солей та водорозчинних сполук Cu, Mn, Cd, Al, Zn зумовлює стабільність протизапальної дії та стимулює кровопостачання на ушкоджених пораненнями ділянках шкіри. Загоювання ран, опіків, трофічних виразок тощо зумовлене в'яжучою активністю Cu, Mn, Zn і можливістю утворення менш щільних альбумінатів при міграції їхніх катіонів, що знижує резистентність тканин і збільшує їхню проникливість у рани більш глибокої дислокації, чим вищенаведені аналоги. За цих умов, виникає перспектива щодо розширення межі придатності відомого засобу протизапальної дії в терапії раневих процесів, з можливістю підвищення ефективності (прискорення) заживання, закриття, заліковування, зарубцювання, затягування ран «механічного» походження, а не лише бактеріального чи інфекційного ґенезу (нагноєння, припухлості, запалення). На Фіг.проілюстровані морфологічні зрізи шкіри кінцівки щура, щодо зміни гістологічної будови шкіри білого щура за звичайних умов (Фіг.1), в динаміці лікування гіпертонічним розчином NaCl (Фіг.2) і запропонованим препаратом для загоєння ран (Фіг.3). На Фіг.1 позначені: шипуватий шар епідермісу 1, з 3-4 шарами клітин; дерма 2; волосяні фолікули 3; потові залози 4. На Фіг.2 зображені: акантоз 1, з потовщеним шипуватим шаром епідермісу до 5-7 рядів клітин; дерма 2, з ділянкою набряку та деструкції матріксу сполучної тканини; волосяні фолікули 3; протока потової залози 4; слизоподібна гістіолейкоцитарна інфільтрація сосочкового шару дерми 5; проліферація судин шкіри 6. На Фіг.3: акантоз 1, з потовщенням шипуватого шару епідермісу до 10-12 рядів клітин; дерма 2, з ділянкою поодинокого вогнища набряку; волосяний фолікул 3; масована гістіолейкоцитарна інфільтрація товщі дерми 4; колагенові волокна 5, з прискореною проліферацією; підсилена проліферація судин шкіри 6. Для лікування раневих процесів найбільш доцільним є залучення розчину протизапального лікарського засобу «Бішофіт» (для зовнішнього застосування), виробництва ЗАТ «Луга фарм» (Україна), що зареєстрований за №Р.05.03/06900 (Серія 010204) в Україні: MgCl2 35,9-36,2 KCl 0,29-0,31 CaSO4 0,04-0,05 Fe 0,120-0,130 Al 0,00025-0,00030 Mn 0,00003-0,00004 Zn 0,000022-0,000059 4 Cu 0,0000030-0,0000042 Cd 0,0000015-0,0000031 Вода решта Підвищення ефективності (прискорення) заживання, закриття, заліковування, зарубцювання, затягування ран, насамперед опіків, трофічних виразок й інших ран «механічного» походження досягається їх місцевим лікуванням шляхом накладання пов'язок, зрошених «Бішофітом» через кожні 3 години на протязі 7 днів, під наглядом лікаря. Оцінку ефективності препарату для загоєння ран здійснювали на статевозрілих щурах лінії Vistar, у порівнянні з впливом гіпертонічного розчину NaCl. Рани моделювали під ефірним наркозом, в асептичних умовах, шля хом нанесення розрізу на середині зовнішньої поверхні стегна, на глибину 2,5-3мм і 15-25мм довжиною. На закінчення операцій на раневі поверхні кінцівок однієї групи щурів накладали пов'язки з гіпертонічним розчином NaCl, а у іншій групі - з препаратом для загоєння ран, через 3,7 і 14 діб після моделювання. Морфологічна картина періфокального ушкодження субепідермальної ділянки кінцівки щура через 3-5 хвилин після моделювання травми наведена на Фіг.1. Гістологічна будова шкіри, що спостерігається на Фіг. була використана як вихідний показник, адже за той час, що минув після моделювання рани, скінчувався механічний вплив на тканини кінцівки, а біологічні реакції, які входять до процесів гоєння ран, були ще не розвинутими. Тобто альтерація була завершеною, а ексудація та проліферація тканин ще не розпочинались. На Фіг.2 показано, що вже на 3 добу після моделювання рани гіпертонічний розчин NaCl дещо прискорює загоєння рани, за наявністю акантозу 2, коли кількість рядків у шарі епідермісу збільшується до 5-7 та спостерігається підсилення проліферації судин 6. Цей позитив прискорює загоювання ран на І стадії, внаслідок підвищення осмотичного тиску на раневу поверхню. Водночас, у подальшому стають очевидними поширення набряків на ділянках деструкції матріксу сполученої тканини 2, а також утворення полосоподібної інфільтрації лейкоцитами сосочкового шару дерми та її гістолейкоцитарної форми. Тобто, на пізніх етапах лікування цей засіб істотно гальмує та ускладнює перебіг загоєння ран, ушкоджуючи грануляційну тканину з викликом болючих нападів. Фіг.3 інформує про те, що кількість шарів клітин епідермісу збільшується до 10-12, а проліферація під впливом запропонованого препарату відбувається з більш високою інтенсивністю 1. Спостерігаються підсилення утворення колагену 5, волокна котрого вростають безпосереднім чином у дерму, та прискорення проліферації судин 6 на періфокальній ділянці раневої поверхні, відносно експерименту з гіпертонічним розчином NaCl. У перші п'ять годин були визначені зміни об'ємів кінцівок у щурів, котрі отримували лікування на основі аплікацій запропонованим препаратом для загоєння ран, які наведені у табл.1. Таким чином, з аналізу зображень, наданих на Фіг.1-3, і динаміки змін обсягу кінцівки щура після 5 38249 моделювання травми можливо дійти висновку про те, що вплив запропонованим препаратом, у зіставленні з гіпертонічним розчином NaCl, який має позитив лише на І стадії загоєння, прискорює загоєння ран у 1,4-2,4 рази, а від того є більш ефективним в терапії раневих процесів, що відповідає умові «промислова придатність». Його використання у відомому вигляді сприятиме прискоренню відновлення епідермісу, м'язових структур, поліп 6 шенню мікроциркуляції крові після механічного пошкодження, а також поширенню меж переважного використання в медицині. Характеристика застосування, що зазначена у формулі, визначає межі його правового статусу та забезпечує відрізнення від об'єктів аналогічного призначення, а з урахуванням наведених тверджень допускає можливість його кваліфікації корисною моделлю. Таблиця Динаміка змін обсягу кінцівки щура після моделювання рани та впливу запропонованим препаратом для загоєння ран Кроки експерименту На початку Через 60хв Через 120хв Через 180хв Через 300хв Параметри ушкодженої кінцівки обсяг кінцівки, см 3 зміна обсягу, % обсяг кінцівки, см 3 зміна обсягу, % До моделювання рани До впливу запропонованим препаратом 1,80±0,09 1,80±0,09 Після моделювання рани Після впливу запропонованим препаратом 2,29±0,12 +27,2 2,45±0,15 +36,1 2,77±0,14 +53,8 3,01±0,05 +67,2 2,85±0,16 +58,3 3,25±0,14 +80,6 2,96±0,07 +64,4 3,23±0,13 +79,4 Джерела інформації: 1. Компендиум. Лекарственные препараты //Под. ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. -К.: Магнон, 2003. -1388с. 2. Машковский М.Д. Лекарственные средства /Справочник. М.: Медицина. - 1999. 3. Справочник Видаль. - М.: Астра Фарм Сервис, 2005. - 1198с. 4. Протизапальний лікарський засіб: Пат. 44442А України, МПК А61К33/00 /Дзяк Г.В., Дроздов О.Л., Зорін О.М., Головкін В.О., Холод Б.І., Істомін В.П. (Україна). - №2001021040; заявл. 14.02.01; опубл. 15.02.02. 7 Комп’ютерна в ерстка С.Литв иненко 38249 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601