Спосіб лікування вагітних з нейро-циркуляторною астенією

1. Спосіб лікування вагітних з нейро-циркуляторною астенією, який передбачає визначення метаболічних порушень, психологічних відхилень, відхилень тонусу вегетативної нервової системи та стану фе топлацентарної системи і наступну корекцію відхилень отриманих показників шляхом психотерапії, який відрізняється тим, що корекцію відхилень отриманих показників здійснюють шляхом проведення фізіотерапії до або після психотерапії. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при лікуванні вагітних з нейро-циркуляторною астенією по гіпотонічному типу як фізіотерапію здійснюють електросон з частотою 30...40 Гц протягом 25...30 хв і електрофорез з 2% ефедрину. 38392 тивної нервової системи та стану фе топлацентарної системи і наступну корекцію відхилень отриманих показників шляхом психотерапії, згідно з винаходом, корекцію відхилень отриманих показників здійснюють шляхом проведення фізіотерапії до або після психотерапії, при цьому оптимальним є, коли при лікуванні вагітних з нейро-циркуляторною астенією по гіпотонічному типу як фізіотерапію здійснюють електросон з частотою 30...40 Гц протягом 25...30 хв і електрофорез з 2% ефедрину; при лікуванні вагітних з нейро-циркуляторною астенією по гіпертонічному типу як фізіотерапію здійснюють електросон з частотою 5...10 Гц протягом 20...30 хв і електрофорез брому за загальною методикою Вермеля; при лікуванні вагітних з нейро-циркуляторною астенією по кардіальному типу як фізіотерапію здійснюють гальванізацію комірової зони за Щербаком і магнітотерапію сегментарних зон; при лікуванні вагітних з нейро-циркуляторною астенією з переваженням тонусу парасимпатичної нервової системи як фізіотерапію здійснюють електросон з частотою 10...20 Гц протягом 20...30 хв і електрофорез калію за методикою Щербака; при лікуванні вагітних з нейро-циркуляторною астенією з переваженням тонусу парасимпатичної нервової системи як фізіотерапію здійснюють електросон з частотою 30...90 Гц протягом 15...20 хв і ендонозальний електрофорез кальцію або вітаміну В1. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак і медичними результатами, які досягаються при її реалізації, згідно з винаходом, полягає у наступному. Слід особливо виділити, що при реалізації всієї сук упності ознак, що заявляється, діють поєднані, майже повністю немедикаментозні, патогенезично обумовлені фактори впливу на вагітну жінку і плід. За рахунок сполучення психотерапії і фізіотерапії підвищується дія кожної з них в релаксуючому стані, електросон і електрофорез більш ефективно впливають на показники імунного гемостазу, підвищують ефективність від проведеної психотерапії, покращують психоемоційний стан вагітних в цілому і, як наслідок, значно підвищується ефективність лікування вагітних з НЦА. Використання саме всієї сукупності ознак, що заявляється, сприяло зниженню рівня психоемоційного напруження, у вагітни х реєструвався низький рівень стресу. Значно покращувався стан веге тативного гемостазу. На кардіоінтервалограмі у вагітних, що отримували психотерапію і фізіотерапію, зареєстровано зменшення діапазону коливань значень кардіоінтервалів, що свідчило про нормалізацію співвідношення симпатичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи. Нормалізація вегетативного гемостазу внаслідок використання фізіотерапії обумовлювала клінічне покращення стану вагітних з нейро-циркуляторною астанією. У вагітних, що отримували фізіотерапію, покращувався стан периферичної гемодинаміки, про що свідчило зниження опору судин, зменшення часу розповсюдження пульсової хвилі та збільшення систолічного приливу крові. Фізіотерапія позитивно впливала на стан фетоплацентарного комплексу, значно рідше виникали гестози та загроза переривання вагітності. Приклад конкретної реалізації Спосіб лікування вагітних з НЦА здійснювався в умовах Дп санаторію "Жовтень". Попередньо визначали метаболічні порушення, психологічні відхилення, визначені за допомогою шкали Л. Рідера, відхилення тонусу вегетативної нервової системи та стану фетоплацентарної системи, визначені за допомогою шкали ознак А.М. Вейна та комп'ютерної кардіоінтервалографії, після чого з урахуванням різних клінічних варіантів НЦА здійснювали строго індивідуально корекцію відхилень отриманих показників шляхом психотерапії і наступної фізіотерапії. Можна це лікування поєднувати з бальнеотерапією. При цьому фізіотерапію здійснюють в залежності від типу НЦА. Нижче наведено кілька детально розроблених прикладів проведення фізіотерапії для вагітних з різними типами НЦА, які являють собою оптимізацію, але не обов'язковість, вибраних протягом проведених нами досліджень режимів. При гіпотонічному типі застосовують: стр уми низької частоти по методиці електросну з частотою 30...40 Гц, тривалістю 30 хв, через день (на курс лікування 8-10 процедур); синусоїдальні модульовані струми (CMC) від апарату "Ампліпульс" на комірову зону по 3...5 хв, частотою 100 Гц і глибиною модуляції 75%, через день (на курс 810 процедур); електрофорез 2% розчину ефедрину на комірову зону за методикою Щербака, силою струму 8...10 мА, тривалістю процедури 10...15 хв, через день (на курс 8-10 процедур). Доцільно призначати масаж нижніх кінцівок (гомілки) за класичною методикою, щоденно (на курс 10 процедур). Вагітним жінкам з НЦА по гіпертонічному типу призначають: електросон з частотою 5...10 Гц протягом 20...30 хв, через день (на курс лікування 810 процедур); електрофорез брому за загальною методикою Вермеля при силі струму 10...15 мА, тривалістю процедури 15...20 хв, через день (на курс 8-10 процедур). При НЦА по кардіальному типу з фізметодів застосовують: гальванізацію комірової зони від 6 до 16 мА, тривалістю від 6 до 16 хвилин, щоденно (на курс 12-15 процедур); магнітотерапію зон Захар'їна-Геда, метамерно зв'язаних з серцем на рівні четвертого і п'ятого грудних хребців. Для магнітотерапії використовують вітчизняну апаратуру (апарат "Полюс-1"), при цьому два індуктори з П-подібним осереддям розміщують контактно (без зазору) на відповідному рівні IV і V хребців зліва і справа від хребта у положенні вагітної жінки сидячи. Застосовується магнітна індукція до 50 мТл, режим роботи імпульсний, тривалість процедури 15...20 хв, щоденно (на курс 12-15 процедур). При НЦА з перевагою тонусу симпатичної нервової системи використовуються електросон з частотою 10...20 Гц, тривалістю 20...30 хв, через день (на курс 8-10 процедур) або медикаментозний електрофорез калію за методикою Щербака на комірову зону, при силі струму 10...12 мА, тривалістю процедури 15...20 хв, через день (на курс 8-10 процедур). 2 38392 При НЦА з переважанням парасимпатичної нервової системи доцільно використовувати методики ендонозального електрофорезу кальцію або вітаміну В1 при силі струму 0,5...1,5 мА, тривалості процедури 15...20 хв, через день (на курс 1012 процедур). Застосовується також струм низької частоти за методикою електросну при частоті імпульсів від 30 до 90 Гц з тривалістю процедури 15...20 хв, через день (на курс 8-10 процедур). Таким чином, на фоні загального санаторнокурортного лікування з використанням психотерапії диференційовано призначалася фізіотерапія в залежності від варіанту НЦА і характеру її перебігу (табл. 1). Ефективність комплексного диференційованого лікування вивчена у 170 вагітних жінок з нейроциркуляторною астенією, які в 1996-1998 роках лікувались у відділенні оздоровлення вагітних санаторію "Жовтень". З них у 59 була гіпертензивна форма НЦА, у 56 - гіпотензивна, у 55 - змішана. Дані, що наведені в табл. 2, свідчать про високу ефективність проведеного санаторнокурортного лікування вагітних з різними формами НЦА та клінічними варіантами перебігу цього захворювання, згідно із запропонованим нами способом лікування. Розроблена нами диференційована терапія згідно винаходу мала сприятливий вплив на перебіг вагітності у жінок з негро-циркуляторною астенією. Під впливом запропонованого нами лікування зникала загальна слабкість, дратливість, нормалізувався сон, помітно зменшився головний біль і біль у ділянці серця, знизився артеріальний тиск, зникли різні вегето-судинні реакції. На ЕКГ після лікування виявлена позитивна динаміка електрокардіографічної кривої. Санаторно-курортне лікування позитивно впливало на стан утробного плода - у 96,4% вагітних відмічена позитивна динаміка кардіотокограми плода. У вагітних, які лікувалися за нашим способом, значно рідше спостерігалися пізні гестози (7,1% проти 15,7% у жінок групи порівняння, р