Спосіб профілактики ускладнень віддалених нейропатій, викликаних нейропаралітичними фосфороорганічними речовинами

Спосіб профілактики ускладнень віддалених нейропатій, викликаних нейропаралітичними фосфороорганічними речовинами, що включає проведення гемокарбоперфузії, який відрізняється тим, що гемокарбоперфузію проводять на 7-10 день після отруєння нейропаралітичними фосфорорганічними речовинами в обсязі 2-3 об'ємів циркулюючої крові. (19) (21) 2000116329 (22) 09.11.2000 (24) 15.05.2001 (33) UA (46) 15.05.2001, Бюл. № 4, 2001 р. (72) Жмінько Петро Григорович, Король Володимир Миколайович, Коляденко Володимир Григорович, Проданчук Микола Георгійович (73) Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя 38876 імунодепресивною дією їх на організм, що сповільнює розвиток аутоімунних уражень. Однак гормональні препарати повністю не попереджають виникнення парезів і паралічів. Це обумовлено тим, що гормональні препарати діючи як імунодепресанти, пригнічують проліферативні процеси імунокомпетентних клітин, але не впливають на елімінацію ЦІК і аутоантитіл до нервової тканини. Досягнення сильнішого імунодепресивного ефекту потребує збільшення дози препаратів, що при тривалому застосуванні може привести до різноманітних ускладнень (гіпертензія, цукровий діабет, дисгормональні ефекти та ін.). Найбільш близький за механізмом дії є спосіб гемосорбції [3]. Цей спосіб застосовується на ранніх етапах (перші години) після отруєння фосфорорганічними інсектицидами, що дозволяє виводити із організму ФОР і попередити гостру інтоксикацію антихолінестеразними речовинами, і можливі ускладнення. Але, якщо в силу обставин не було можливості вчасно провести гемосорбцію, або під час гемосорбції не відбулося повне виведення ФОР із організму і вони лишилися (навіть в незначних концентраціях) в крові, або жировому депо, то находячись в організмі ФОР сполучаються з білковими структурами сироватки крові (альбуміном) чи тканин (зокрема нервовими) і викликають їх пошкодження. Зміни в структурі тканин надають їм антигенних властивостей, що ініціює в подальшому аутоімунні процеси в організмі. Отже, проведення гемосорбції на ранніх етапах після отруєння дозволяє значно знизити інтоксикацію організму, однак це не завжди попереджає (у разі отруєння нейропаралітичними ФОР) в подальшому розвиток парезів і паралічів, що обумовлює недостатню ефективність даного способу лікування і профілактики ускладнень віддалених нейропатій. Задачею винаходу є попередження виникнення парезів і паралічів при отруєннях нейропаралітичними фосфорорганічними речовинами. Технічний результат, який отримують в результаті вирішення задачі, полягає у підвищенні ефективності лікування отруєнь ФОР, які викликають віддалену нейротоксичну дію, за рахунок елімінації середньо- та дрібнодисперсних ЦІК, аутоантитіл та нормалізації Т- і В-системи імунітету, що попереджає розвиток парезів і паралічів. Зазначену задачу досягають тим, що у відомому способі, який включає проведення гемокарбоперфузії, відповідно до винаходу гемокарбоперфузію проводять на 7-10 день після отруєння нейропаралітичними фосфорорганічними речовинами в обсязі 2-3 об'єму циркулюючої крові. Це призводить до елімінації патогенних ЦІК, аутоантитіл до антигену із нервових тканин, нормалізації Т- і В-системи імунітету, що попереджає де мієлінізацію нервів і подальший розвиток ускладнень віддалених нейропатій (парезів і паралічів). Суть винаходу пояснюється рисунком. На фігурі показана загальна схема проведення способу профілактики ускладнень віддалених нейропатій викликаних нейропаралітичними фосфорорганічними речовинами, де 1 перистальтичний насос; 2, 5 - магістральні вени; 3 - ємність для заміщуючих розчинів; 4 - колонка з гемосорбентом. Спосіб профілактики проводять таким чином. Після катетеризації двох магістральних вен, катетери підключають до екстракорпорального контуру кровообігу (фіг.). Включають перистальтичний насос 1, забирають кров з однієї магістральної вени 2, розводять фізіологічним розчином з ємності для зміщуючих розчинів 3 і пропускають через колонку 4 наповнену вуглецевим гемосорбентом. Пройшовши через гемосорбент кров повертають в організм через іншу вену 5. Гемоперфузія проводиться з швидкістю 7-10 мл/хв. Обсяг перфузії становить 2-3 ОЦК (об'єм циркулюючої крові). Після закінчення гемоперфузії виймаються катетери, а місця пункції судин притискуються тампоном, до зупинки кровотечі. Проведення гемокарбоперфузії на 7-10 добу після отруєння нейропаралітичними ФОР обумовлено тим, що в допаралітичний період, починаючи з 6-7 доби після отруєння, починає зростати рівень патогенних ЦІК і, що особливо небезпечно, появляються аутоантитіла до антигену із головного і спинного мозку. Збільшення рівня ЦІК та аутоантитіл відбувається на фоні зменшення функціональної активності нейтрофілів, зниження загальної кількості Т- і В-лімфоцитів, Т-супресорів, NKклітин. Розвиток аутоімунних процесів призводить до демієлінізації нервової системи і закінчується виникненням парезів і паралічів. Запропонований нами спосіб профілактики ускладнень віддалених нейропатій, викликаних нейропаралітичними фосфороорганічними речовинами, який включає проведення гемокарбоперфузії, яку застосовують на 7-10 добу після отруєння нейротоксичними ФОР, дозволяє елімінувати із крові хворих патогенні ЦІК, аутоантитіла до нервових тканин, нормалізувати Т- і В-систему імунітету, що попереджає розвиток ускладнень у вигляді парезів і паралічів. Приклад конкретного виконання запропонованого способу Визначення ефективності нового способу профілактики проводили в експерименті на здорових курках породи Легорн, масою тіла 1,6-1,7 кг, які є оптимальною моделлю для відтворення ВНД. Всі курки пройшли ретельний ветеринарний контроль, обстеження периферичної крові та імунної системи. Були відібрані здорові курки з однаковим рівнем лейкоцитів. Гематологічні і імунологічні дослідження проводили до перфузії, після неї та через 2 тижні після перфузії (на 28 добу після отруєння ФОР). Імітацію отруєння нейропаралітичними ФОР створювали введенням через еластичний зонд у зоб курки афосу (О,О-дифеніл-1-ацетокси-2,2,2трихлор-етилфосфонат) в дозі 200 мг/кг у вигляді рівномірної емульсії. Курці № 5, масою тіла 1,6 кг для імітації отруєння нейропаралітичним ФОР був введений афос в дозі 200 мг/кг. На 7 день після отруєння афосом у курки з'явилися перші ознаки ВНД у вигляді адинамії та м'язової слабкості, погіршився апетит. На 9 день курка була пригнічена, адинамія та м'язова слабкість посилились. 10 день після отруєння характеризувався погіршенням клінічної симптоматики: з'явилася атаксія, яка супроводжувалась порушенням координації рухів. Курка погано трималась на ногах, більшість часу проводила в сидя 2 38876 чому положенні, майже втратила апетит. Наростання клінічної симптоматики супроводжувалось змінами морфологічного складу крові та показників імунної системи (табл. 1 і 2). На 10 день після початку експерименту (16.09) курка зазнала дії гемокарбоперфузії. Спочатку була проведена катетеризація обох плечових вен, після чого катетери підключили до екстракорпорального контуру кровообігу (фіг.). Включали перистальтичний насос 1, за допомогою якого заби-рали кров з лівої плечової вени 2, розводили фізіологічним розчином в ємності для заміщуючих розчинів 3 і пропускали через колонку 4 з гемосор-бентом СКН-2к. Пройшовши через гемосорбент, кров повертали через праву плечову вену 5 курці. Гемокарбоперфузія проводилась з швидкістю 710 мл/хв. Об'єм перфузії становив З ОЦК. Після закінчення перфузії вийняли катетери, а на місце пункції судин наклали кровозупиняючі тампони. Позитивна клінічна динаміка спостерігалась відразу після гемосорбції. Курка стала жвавою, підвищилась рухома активність, зменшилась атаксія, з'явився апетит - курка охоче їла і пила воду. На 16 день після гемокарбоперфузії (28 доба після отруєння) у курки зникли адинамія, пригніченість, атаксія; парез і параліч не розвинулись. Курка охоче переміщалась в приміщенні, була зацікавленою до оточуючого. Таким чином, застосований спосіб профілактики ускладнень віддалених нейропатій, викликаний отруєнням нейропаралітичним фосфорорганічним пестицидом афосом, виявився ефективним і може бути рекомендований в комплексній терапії ВНД. В лабораторії загальної токсикології Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України запропонованим способом профілактики ускладнень віддалених нейропатій було проліковано 7 курок (в експерименті), які зазнали дії нейропаралітичного фосфорорганічного пестициду афосу. В усіх випадках був отриманий позитивний клінічний результат. Джерела інформації 1. Кокшарева Н.В. Механизм нейротоксического действия фосфорорганических и карбаматных пестицидов, обоснование основных принципов комплексной терапии отравлений: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.00.20 / Киевский Ордена Трудового Красного Знамени научн.-исслед. ин-т фармакол. и токсикол. - К., 1985. - 48 с. 2. Baker Т., Stanek A. Methylprednisolone treatmen of an organophosphorus - induced delayed neuropathy // Toxicol. and appl. Pharmacol., 1985, v. 79, № 2, p. 348-352. 3. Лопухин Ю.М., Молоденков М.Н. Гемосорбция. - М.: Медицина, 1978. - 302 с. Таблиця1 Динаміка змін морфологічного складу периферичної крові курки № 5, яка зазнала дію афоса (200 мг/кг) і пролікована гемокарбоперфузією* Показники Лейкоцити: ·109/л Нейтрофіли: %·109/л Еозинофіли: %·109/л Моноцити: %·109/л Базофіли: %·109/л Лімфоцити: %·109/л NK-клітини:%·109/л Контроль (n=7) 19,32±1,94 25,86±2,28 5,11±0,85 3,57±0,78 0,66±0,13 3,00±0,58 0,56±0,10 4,57±0,84 0,83±0,12 63,00±2,37 12,16±1,25 4,29±0,18 0,82±0,13 до перфузії 28,70 27,00 7,74 5,00 1,43 2,00 0,57 1,00 0,29 65,00 18,66 2,00 0,57 Гемокарбоперфузія після перфузії 21,50 25,00 5,38 2,00 0,43 2,00 0,43 1,00 0,21 70,00 15,05 2,00 0,43 Примітка: * Гемокарбоперфузію проводили на 10 добу після отруєння. 3 через 16 діб 18,60 28,00 5,21 3,00 0,56 3,00 0,56 4,00 0,74 62,00 11,53 4,00 0,74 38876 Таблиця 2 Динаміка змін показників імунної системи курки № 5, яка зазнала дію афоса (200 мг/кг) і пролікована гемокарбоперфузією* Показники 9 НБТ-тест: %·10 /л ЦИК, ум.од: КД1 мд2 К к/м Титр аутоантитіл до АГ із тканини головного мозку Титр ГГА 9 В-лімфоцити: %·10 /л Т-лімфоцити: %·109/л 0-лімфоцити: %·109/л Тх: %·109/л Тс: %·109/л Коеф. Тх/Тс РБТЛ, % 17,29±1,36 1,32±0,27 62,43±14,2 68,00±15,4 1,09 до перфузії 9,00 0,69 95,00 140,00 1,46 Гемокарбоперфузія після перфузії 11,00 0,59 60,00 60,00 1,00 через 16 діб 21,00 1,09 68,00 70,00 1,03 0 1:64 1:4 0 1:4±0,22 24,55±1,23 3,03±0,39 64,28±1,02 7,79±0,79 11,14±0,55 1,33±0,11 60,85±0,99 4,73±0,47 28,14±0,40 2,20±0,25 2,27±0,08 19,83±1,01 1:8 20,00 3,73 65,00 12,13 15,00 2,79 67,00 8,13 20,00 2,43 3,35 13,00 1:2 24,00 3,61 63,00 9,48 13,00 1,95 65,00 6,16 24,00 2,27 2,71 19,00 1:4 22,00 2,54 66,00 7,61 12,00 1,38 59,00 4,49 29,00 2,20 2,00 23,00 Контроль (n=7) Примітка: *- Гемокарбоперфузію проводили на 10 добу після отруєння, 1 - КД - крупнодисперсні ЦІК, 2 - МД дрібнодисперсні ЦІК. Фіг. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4