Сигнальний спосіб компенсації поглинання радіосигналу у тракті поширення радіохвиль лінії радіозв’язку

Сигнальний спосіб компенсації поглинання радіосигналу у тракті поширення радіохвиль лінії радіозв'язку між приймачем та передавачем, потужність радіосигналу якого збільшена відносно номінальної, який відрізняється тим, що радіосигнал передавача змінюється з часом за законом експофункції. Винахід відноситься до радіозв'язку та радіотехніки; може бути використаний у радіорелейних лініях прямої видимості, тропосферних радіорелейних мереж зв'язку, супутникових систем зв'язку та оптичних систем зв'язку. Відомо (див. М.П. Долухаков. Распространение радиоволн. - М.: Связь, 1972), що процес поширення радіохвиль у навколоземному та космічному просторах нерозривно пов'язаний з явищем поглинання енергії хвилі Це приводить до зменшення потужності сигналу на вході приймача, яка повинна бути не менше допустимої величини задля певного прийому сигналу. При збільшенні довжини тракту поширення радіохвилі лінії радіозв'язку зростає поглинання радіосигналу, тому задля компенсації цього поглинання радіосигналу застосовують сигнальний спосіб, який містить збільшення потужності радіосигналу передавача (див. М.П. Долуханов. Распространение радиоволн. - М.: Связь, 1972, стр. 25 -27, 169 -174, 311, 312). Це спричиняє збільшення споживаної електроенергії, габаритів, маси та вартості передавачів. Задача винаходу слідуюча. В основу винаходу поставлено задачу у тракті поширення радіохвиль лінії радіозв'язку проміж передавачем та приймачем шляхом того, шо згаданий передавач виробляє радіосигнал не оільше номінальної потужності, який змінюється з плином часу за законом експофункції, забезпечити зменшення (компенсацію) поглинання радіосигналу задля одержання мінімально допустимої потужності радіосигналу на вході згаданого приймача без збільшення потужності радіосигналу, який виробляє згаданий передавач. Виробляємий передавачем радіосигнал не більший номінальної потужності, який змінюється з плином часу за законом експофункції, забезпечує зменшення поглинання радіосигналу у тракті поширення радіохвиль лінії радіозв'язку. Це розв'язує задачу винаходу. Наведемо доказ можливості одержання щезгаданого результату. У тракті поширення радіохвиль лінії діозв'язку створюється електромагнітне поле. му згадану вище задачу можна вирішувати тодами електродинаміки. вираТоме Спочатку з'ясуємо деяк» властивості електромагнітного поля, у якому напруженості електричного та магнітного полей мають форму експофункцій (поняття експофункції дано у статті: A.M. Иваницкий. Реактивные элементы при экспофункциональных воздействиях // Информатика и связь' Сб науч тр. Укр. госуд. акад. связи им. А.С. Попова. - Одесса. 1996. - С. 236 - 240). Згадане електромагнітне поле будемо називати експофункціокальним. Єкспофункціональне збудження електромагнітного поля - це збудження електромагнітного поля сторонніми струмами, які мають форму експофункцій У цьому випадку вектор об'ємної щільності стороннього струму має вигляд: де v>0, у - вектор з будь-якою залежністю координат від часу і. Для експофункцій з будь-якою тривалістю у часі можна застосувати експосходинні функції, які приводяться до виду (1) (A.M. Иваницкий. Компенсация потерь электрической энергии в электрической цепи при воздействии сигналов произвольной длительности // Наукові праці УДАЗ. -1999. - № 1 , - С. 50-52). to ю со 0 ^a > ) s (26) де г- відстань від точки випромінювання до точки спостереження (див. В В Никольский. Математический аппарат электродинамики - М Московский институт радиотехники, эпектродинамики и автоматики, 1973, стр 103) Множник е" г характеризує ступінь поглинання хвиль у середовищі. Тому коефіцієнт затухання а у теорії поширення радіохвиль має назву коефіцієнту поглинання (див М.П Долуханов. Распространение радиоволн. М.. Связь, 1972, стр 177, 269) 3 (26) видно, що у поглинаючому середовищі* а>0, та чим більше а, тим більше поглинання, у непоглинаючому середовищі а~0; у активному середовищ» а