Накісткова пластина для остеосинтезу зламу нижньої щелепи

Накісткова пластина для остеосинтезу зламу нижньої щелепи, що містить штабу, виконану у вигляді Ш-подібних елементів, жорстко поєднаних між собою у повздовжньому напрямі, з отворами для елементів кріплення, яка відрізняється тим, що у центрі ваги штаби додатково розміщена з'єднувальна смужка, що виконана з гнучкого матеріалу, довжиною 20 мм. Винахід відноситься до медицини, переважно до хірургічних інструментів, а саме скобок, і може бути використаним у щелепно-лицевій хірургії. Відома накістна пластина для остеосинтезу нижньої щелепи, наприклад фірми "AESCULAP", котра має перфоровані металеві пластини, отвори якої, пристосовані для фіксації її до уламків нижньої щелепи гвинтами [1]. Недоліками означеного пристрою є те, що при його вживанні не досягається жорсткість фіксації уламків щелепи в області кута та при скалчатих зламах, а накладання декількох пластин потребує додаткових отворів в кістці під гвинти, що, як правило, подовжує строки лікування і може викликати запальні ускладнення. За прототип прийнята накістна пластина для остеосинтезу нижньої щелепи, що с.іконана у вигляді Ш-подібних елементів, з отворами для елементів кріплення, жорстко поєднаних між собою у повздовжньому напрямку, особливість якої полягає ще й в тому, що Ш-подібні елементи мають перетинки трикутної форми і з верхівками на загальних нормалях до повздовжніх сторін, передбачені для придания штаби форми, відповідній куту нижньої щелепи. Ш-подібні елементи після закріплення їх гвинтами до фрагменту щелепи обгинають край щелепи та надають додаткову фіксуючу жорсткість. Для підвищення жорсткості фік-' сації на однієї з сторін кутової пластини розташований П-подібний пелюсток [2]. Недоліками означеної пластини є: недостатня її жорсткість при остеосинтезі уламків кістки в області кута щелепи, а П-подібний пелюсток, розташований на одній з сторін кутової пластини спроможний надійно утримувати тільки один з фрагментів зламу. При стандартно виконаній кутовій формі пластини - вона не відповідає в ряді випадків розмірам кута щелепи. Але, якщо адаптувати пластину з стандартним кутом її перегину до щелепи, використовуючи достатню ширину тіла та гілки, виникає загроза поранення судинно-нервового пучка і коренів зубів при фіксації пластини до щелепи гвинтами. В основу винаходу покладено задачу створити таку накістну пластину для остеосинтезу зламу нижньої щелепи, у якій шляхом зміни з'єднання між елементами досягається підвищення жорсткості на рівні зламу кута щелепи для використання не залежно від рівня кута щелепи, ступеня складності зламу, дефектів кісткової тканини між уламками щелепи. Означена вище задача вирішується тим, що запропонована накістна пластина для остеосинтезу зламу нижньої щелепи, що містить штабу, виконану у вигляді Ш-подібних елементів, жорстко поєднаних між собою у повздовжньому напрямі, з отворами для елементів кріплення, у центрі ваги штаби якої, згідно з винаходом, додатково розміщена з'єднувальна смужка, що виконана з гнучкого матеріалу, довжиною 20 мм. З'єднувальна смужка виконує роль ребра жорсткості. Замість П-подібного пелюстка зберігаються впродовж дистальних країв сторін від проміжної частини пластини пелюстки в кількості до 7 на кожній. З'єднувальна смужка може бути виконана з тітану марки ВТ-1, чи ВТ-1-0, або з нержавіючої сталі. Підвищення надійності кріплення фрагментів нижньої щелепи при зламах кута щелепи будьякого розміру та поширення уніфікації накістної пластини обумовлено наступними причинами: CD О СО < 39746 з'єднувальна смужка пластини, яка виконана без отворів для гвинтів та пелюстків виконує роль ребра жорсткості і надійно утримує кісткові уламки при згинанні пластини відповідно величині кута пошкодженої щелепи в кожному конкретному випадку. При застосуванні запропонованої пластини, завдяки жорсткості її з'єднувальної смужки прилаштованої над щілиною зламу кістки та підгинання під краї фрагментів щелепи пелюстків повздовжніх ділянок пластини, досягається змога використання меншої кількості ендоосальних гвинтів для кріплення, а також використання гвинтів меншого діаметру, або довжини їх відповідно тільки зовнішнього кортикального шару кістки, що знижує травмування пошкоджених уламків, можливість пошкодження судинно-нервового пучка, коренів зубів і, таким чином, виникнення запальних ускладнень, що в свою чергу забезпечує оптимальні умови для консолідації кісткових уламків. Подовження дистальних від з'єднувальної смужки пластини ділянок, які мають довжину кожної до 78 мм та семи поперечних пелюстків на відстані один від одного 12 мм дає можливість використання її при зламах будь-якої ділянки нижньої щелепи, подвійних, багатооскольчастих та при наявності кісткового дефекту щелепи. Ще одним фактором, який підвищує універсальність конструкції накістної пластини є спроможність використання її мініпластиною, подібно конструкції "AESCULAP" [3j, "ACE Instruments and !mplants"[4], якщо відрізати від неї поперечні пелюстки та застосовувати для фіксації зламів будьяких із кісток у щелепно-лицевій ділянці. На фіг.1 зображений загальний вид накістної пластини; на фіг.2 - в розрізі А - А; на фіг.З - постановка накістної пластини на зламах нижньої щелепи; на фіг.4 - використання залишку пластини на іншому зламі щелепи; на фіг. 5 - постановка пластини при багатооскольчастому зламі та при наявності дефекту кістки. Накістна пластина складається із штаби 1, з виконаними впродовж її повздовжніх сторін перетинками трикутної форми 2, вершини яких лежать на загальних нормалях до повздовжніх сторін штаби. Перетинки розділяють штабу на окремі осередки 3, в яких виконані отвори з «потаями» для розміщення головок ендоосальних гвинтів 4, для кріплення штаби до уламків кістки Вздовж однієї з повздовжніх сторін штаби разом з нею та в її площині по краю виконані поперечні пелюстки 5. В центральній частині штаби знаходиться проміжна частина - з'єднувальна смужка 6, яка виконана без поперечних пелюстків та отворів для гвинтів з метою надання додаткової жорсткості їй на рівні зламу кістки. Установку накістної пластини, наприклад на фрагменти нижньої щелепи, виконують наступним чином. Після знеболювання, розтином м'яких тканин відкривають місце зламу щелепи. Репонують уламки кістки З'єднувальну смужку 6 згинають відповідно величини кута нижньої щелепи та розта~ шовують на рівні зламу кута щелепи на середині. Завдяки індивідуальній підгонці пластини до кута щелепи запобігається травмування судинно-нервового пучка щелепи 7 ендоосальними гвинтами. Від з'єднувальної смужки 6 праворуч та ліворуч залишають необхідну КІЛЬКІСТЬ осередків 3 пластини. За допомогою існування трикутних перетинок 2 пластину згинають відповідно форми щелепи. Штабу 1 за допомогою кріпильних гвинтів (умовно не показані), розташованих в отворах 4, фіксують на одному з фрагментів щелепи таким чином, щоб з'єднувальна смужка штаби пягла по середині зламу на рівні кута 8. Після репозиції уламків закріпляють іншу частину штаби таким же чином. Після стягування штабою усіх фрагментів ушкодженої щелепи підтискують всі пелюстки штаби під краї щелепи до протилежної її сторони. Підтиснуті пелюстки дають змогу використання найменшої кількості ендоосальних гвинтів. Рану пошарово зашивають. Джерела інформації': 1. Ас.2033105 RU, МКВ А61В 17/58, публ. 1995. 2.А.С. 14984 UA, МКВ А61В 17/068; A61F 5/37, публ. 1997. 3. AESCULAP - Catalog no. C-028-1.5 / Edition 1/98, p. 117-119. 4. ACE Surgical Instrument Catalog. Edition 4 t h . Brockton, MA 02301 U.S.A , p. 182-185. ЛПЛЛ A Фіг. 2 39746 Фіг. З Фіг. 4 Фіг. 5 Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3-72-89 (03122) 2-57-03