Спосіб плоского фрезерування торцевими фрезами

Спосіб плоского фрезерування торцевими фрезами, що включає зняття припуску чорновими 40156 Саме зняття чистового припуску різальними елементами, які розташовані в радіальному напрямку на найменшій відстані від осі фрези з найбільшим вильотом відносно чорнових різальних елементів і рухаються за прямолінійною траєкторією перпендикулярно до вектора подачі, дозволяє отримати постійну шорсткість обробленої поверхні по ширині фрезерування, що забезпечує підвищення якості обробки в напрямку перпендикулярному до вектора поздовжньої подачі заготовки. А збільшення кількості різальних елементів, що одночасно приймають участь у різанні, досягається при знятті припуску чорновими та чистовими різальними елементами, з яких найбільшу частину припуску видаляють чорновими різальними елементами, після чого залишковий припуск видаляють чистовими різальними елементами, що, врешті решт, збільшує продуктивність обробки. Суть винаходу пояснюється кресленнями. На фіг. 1 зображено традиційну траєкторію руху різальних елементів торцевої фрези відносно заготовки; на фіг. 2 запропоновані траєкторії руху різальних елементів торцевої фрези відносно заготовки; фіг. 3, 4, 5 - конструкція торцевої фрези з рухомим плунжером. Для торцевого фрезерування характерним є колова траєкторія контакту різальних елементів фрези із заготовкою (фіг. 1), де В - ширина фрезерування; 2R - діаметр фрези; Sоб - подача на оберт фрези; х - зсув площини, в якій вимірюється шорсткість обробленої поверхні від площини осі фрези і вектора подачі заготовки. Розрахункова шорсткість поверхні при обробці торцевою фрезою дорівнює [3]: S sinj sinj1 R z розрах = z , (1) sin(j + j1 ) печує підвищення якості обробки в напрямку перпендикулярному до вектора повздовжньої подачі заготовки, та збільшення продуктивності обробки пропонується використання траєкторій руху різальних елементів торцевої фрези відносно заготовки, які показані на фіг. 2. Для реалізації способу-винаходу може бути використана конструкція торцевої фрези з рухомим плунжером (фіг. 3, 4, 5), яка складається з: корпуса 1, рухомого плунжера 2, чистового різального елемента 3, конуса 4, штиря 5, мікрометричного гвинта 6, гвинта 7, пружини 8, штифта 9, бронзового штиря 10, підшипника 11, шаблона 12, гайки 13, контргайки 14, гайки 15. У корпусі 1 розміщений плунжер 2 з чистовим різальним елементом 3, який утримується конусом 4 та штирем 5 і регулюється мікрометричним гвинтом 6. У радіальному отворі корпусу між регулюючим гвинтом 7 та плунжером 2 розміщена пружина 8. Для того, щоб утримувати плунжер 2 від перекосу в корпусі запресовується штифт 9. У плунжері 2 кріпиться за допомогою гвинта бронзовий штир 10, на якому кріпиться підшипник 11. В процесі різання штир 10 рухається по шаблону 12 та заставляє рухатися плунжер 2 у радіальному напрямку. За рахунок цього чистовий різальний елемент 3 описує необхідну прямолінійну траєкторію в зоні обробки. Чорнові різальні елементи розташовані по спірально-ступінчастій схемі. Для чорнових та чисто вих різальних елементів використовується одне й теж саме закріплення, що дає можливість підвищити технологічність та спростити збірку фрези. Закріплення різального елемента відбувається таким чином. У плунжері 2 виконаний отвір для штиря 5, на якому з обох кінців нарізані різьби. На штир 5 насаджується конус 4 та загвинчується гайкою 13 та контргайкою 14 для запобігання відгвинчування гайки 13. Потім зібраний вузол вставляють у отвір плунжера 2. Різальний елемент закріплюється за рахунок переміщення вправо штиря 5 при загвинчуванні гайки 15. Різальний елемент затягується після його кінцевого виставлення на необхідну глибину різання. Джерела інформації 1. Ар шинов В.А., Алексеев Г.А. Резание металлов и режущий инструмент. - М.: Машиностроение, 1976. - 440 с. 2. Сенькин Е.Н., Филиппов Г.В., Колядин А.В. Конструкции и эксплуатация фрез, оснащенных композитами. - Л.: Машиностроение, 1988. - 63 с. 3. Бобров В.Ф. Основы теории резания металлов. - М.: Машиностроение, 1975. - 344 с. де: Sz - подача на зуб; j, j1 - кути різального елемента в плані. Спрощена формула у випадку, коли поверхню формує лише вершинна різальна кромка з радіусом скруглення r, має вигляд [3]: 2 ö æ ç 1- x ÷. (2) ç R2 ÷ è ø Таким чином, Rz розрах прямує до 0 при х, пря R z розрах = S2 z 8r S2 z при х, пря8r муючому до 0. Шорсткість обробленої поверхні змінюється по дузі контакту різального елементу з заготовкою: мінімальна - в точках входу і виходу різального елементу в різання, максимальна - в площині осі фрези і вектора подачі заготовки. Для отримання постійної шорсткості обробленої поверхні по ширині фрезерування, що забез муючому до R, і Rz розрах прямує до 2 40156 Фіг. 1 Фіг. 2 Фіг. 3 3 40156 Фіг. 4 Фіг. 5 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4