Спосіб лікування вірусних гепатитів у новонароджених

Спосіб лікування вірусних гепатитів у новонароджених, який включає призначення рекомбінантного альфа-2б-інтерферону, який відрізняється тим, що як імуномодулятор використовують лаферон в дозі 50000-100000 од./кг/доб. внутрішньом'я зово протягом 10-12 діб, причому додатково призначають антиоксиданти віт. Е 10 мг/кг/доб. та віт. С 25-50 мг/доб. (19) (21) 2000127527 (22) 26.12.2000 (24) 16.07.2001 (33) UA (46) 16.07.2001, Бюл. № 6, 2001 р. (72) Шунько Єлізавета Євгенівна, Лакша Ольга Тимофіївна (73) Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, UA 40380 З метою вивчення ефективності лікування вірусних гепатитів проаналізовано клінічний перебіг захворювання та інтерфероновий статус (сироватковий ІФН, альфа- і гамма-ІФН) у 40 хворих новонароджених, що отримували стандартну терапію з використанням лаферону та без нього в порівнянні з 20 здоровими новонародженими. Новонароджених обстежено двічі: на 10-14 добу життя та через 3 дні після закінчення курсу лікування. У новонароджених з вірусними гепатитами виявлено дисбаланс в стані інтерферонового статусу. Так рівні сироваткового ІФН були підвищені у 12 (30%) новонароджених і середні значення склали відповідно для хворих з вірусним гепатитом С 12,8±1,96, з вірусним гепатитом В 7,4±1,53, з мікст-гепатитом 24,8±10,9. Коливання концентрацій сироваткового ІФН внаслідок дії різних типів вірусу значні, але проводячи математичну обробку результатів, достовірної різниці між показниками не встановлено р>0,05 (відповідно р1-р2=0,06, р1-р3=0,34, р2-р3=0,19). Рівні альфа-ІФН були знижені у 38 (95%) новонароджених, у 26 (65%) вони не перевищували 2-4 ум. од. Середні значення рівнів альфа-ІФН в випадках вірусного гепатиту С 5,2±1,2, для вірусного гепатиту В 5,1±0,56, для мікст-гепатиту 6,8±2,49. Проводячи статистичну обробку результатів достовірної різниці також не встановлено (відповідно р 1-р2=0,96, р1-р3=0,58, р2-р3=0,56). Рівні гамма-ІФН практично у всіх новонароджених (97,5%) не перевищували значень 2-4 ум. од, незалежно від типу вірусу, що викликав захворювання. Середні значення для новонароджених з гепатитом С склали 2,8±0,48, з гепатитом В 2,7±0,35, з мікст-гепатитом 2,8±0,48. Достовірної різниці між визначеними даними не встановлено, а рівні р відповідно: p1-р2=0,91, p1-р3=1,0, р2-р3=0,91. Пригнічення продукції альфа- та гамма-ІФН свідчить про зниження неспецифічної імунологічної резистентності організму новонародженої дитини за рахунок впливу вір усної інфекції. При аналізі показників інтерферонового статусу хворих на вірусний гепатит встановлено, що рівні альфа-ІФН знижені в 3,2 рази в порівнянні з аналогічними показниками контрольної групи здорових новонароджених. Рівні гамма-ІФН знижені в 1,5 рази. Відзначається помірне, в 1,9 рази збільшення сироваткового ІФН. Результати досліджень наведено в табл. 1. Визначені порушення у системі ІФН є підставою для корекції їх екзогенним введенням ІФН. В клінічному перебігу у новонароджених з вірусними гепатитами визначались загальна інтоксикація, порушення адаптації, пригнічення фізіологічних рефлексів, зригування, дегідратація, зміна частоти і характеру випорожнень, респіраторні розлади, порушення гемокардіодинаміки та гомеостазу. Стан у більшості новонароджених був важким. Специфічні клінічні ознаки приєднувались пізніше і складалися з гіпербілірубінемії, переважно за рахунок прямої фракції, анемії, тромбоцитопенії, підвищення рівнів трансаміназ, збільшення розмірів печінки та селезінки. Після проведення лаферонотерапії рівень сироваткового ІФН у хворих новонароджених знизився у 2,2 рази (р=0,02) і у 13 (65%) дітей визначав ся у титрі, що корелював з рівнем здорових новонароджених - 8-16 ум. од. Середній рівень сироваткового ІФН становив 6,3±0,8. Рівень сироваткового ІФН в групі хворих новонароджених, що не отримували лаферон в комплексному лікуванні, також знизився, але середнє значення його достовірно було дещо більше ніж в першій групі і становило 6,7±0,7 (р=0,04). Здатність до продукування альфа-ІФН в гр упі хворих новонароджених після лікування лафероном підвищилась в 1,6 рази (р=0,02). У 5 (25%) новонароджених рівні альфа-ІФН дійшли до показників норми для відповідного віку - 16-32 ум. од, проти 1 дитини (5%) на початку лікування. Середній рівень альфа-ІФН після лікування становив 8,5±1,1. В групі новонароджених з вірусними гепатитами, що не отримували лікування лафероном, показники альфа-ІФН не змінились протягом терапії і середній рівень його залишився таким же як і до лікування - 5,3±0,7 (р=1). Позитивні зміни спостерігались і в продукуванні гамма-ІФН. Так, в групі новонароджених, що отримували лікування лафероном, відмічено збільшення гамма-ІФН в1,5 рази і середній рівень його становив 4,1±0,2 (р=0,0007). Тобто, рівень гамма-ІФН став відповідним рівню його у здорових новонароджених (р=1). Зміни в інтерфероновому статусі більш детально відображають табл. 2 та 3. В групі хворих на вірусні гепатити новонароджених, що отримували лаферон в лікуванні, статистичне достовірно відбулися позитивні зміни показників інтерферонового статусу, а саме: збільшилися рівні альфа- та імунного гамма-ІФН. Це свідчить про поліпшення імунного захисту. Зменшилися рівні сироваткового ІФН, що також свідчить про підвищення реакцій імунного захисту та про зменшення процесів реплікації вірусу. Отже, в групі новонароджених, що отримували лікування з використанням лаферону, показники інтерферонового статусу наближаються до показників в групі здорових новонароджених і достовірність різниць між ними більше 0,05. В групі новонароджених, що не отримували ла ферон в лікуванні вірусних гепатитів, показники інтерферонового статусу не відповідають нормі, рівні альфаІФН та імунного гамма-ІФН значно нижче ніж в групі здорових новонароджених. Різниця між показниками статистичне достовірна і для всіх показників менша ніж 0..05. Аналіз змін в інтерфероновому статусі доводить ефективність використання лаферону в лікуванні новонароджених з вірусними гепатитами. Слід зазначити, що в жодному з випадків побічних явищ не відмічено. Проаналізовано клінічну ефективність застосування лаферону в комплексному лікуванні новонароджених з вірусними гепатитами. Результати наведені в табл. 4. Використання лаферону в комплексній терапії вірусних гепатитів у новонароджених дозволили підвищити клінічну ефективність лікування немовлят, а саме зменшити тривалість інтоксикації в 2,1 разів, гіпербілірубінемії в 1,3 разів, гастроінтестинальних розладів в 1,1 разів, цитолізу в 1,4 разів, гепатомегалії в 1,3 разів, спленомегалії в 1,2 разів, респіраторних розладів в 1,2 разів, зригування в 2 40380 1,5 разів. Термін перебування в стаціонарі зменшився в 1,5 рази, а частота розвитку ускладнень в 1,6 рази. У новонароджених з гастроінтестинальними розладами (здуття животу, зригування, діарея) вже на 2-4 добу введення препарату відмічено поліпшення стану, в 84,6% випадків немовлята не зригували, їм поступово збільшувався обсяг харчування, зменшувалися прояви інтоксикації, діти починали набирати вагу тіла. Тривалість специфічних клінічних проявів гепатитів (гіпербілірубінемії, збільшення трансаміназ, гепатомегалії, спленомегалії) також зменшу валась, стан новонароджених нормалізувався значно скоріше, що дозволило скоротити термін перебування в стаціонарі та зменшити кількість ускладнень. Таким чином, патогенетичне обгрунтовано використання рекомбінантного ІФН-лаферону, доведена його клінічна та імунологічна ефективність. Розроблені нами дози роблять можливим застосування препарату в неонатології. Враховуючи, що препарат є продуктом вітчизняного виробництва, до переваг застосування лаферону відноситься також відносно низька ціна, доступність придбання. Таблиця 1 Значення показників ІФН-статусу у здорових та хворих на вірусні гепатити новонароджених Хворі новонароджені до лікування (n=40) Здорові новонароджені (n=20) α-інтерферон 5,3±0,77 17,2±1,86 γ-інтерферон Сироватковий 2,7±0,3 13,8±2,6 Достовірність різниць Р(1-2)