Спосіб виробництва коксу

Спосіб виробництва коксу, що включає подачу вугільної шихти через завантажувальні люки в ка 40429 максимальною насипною масою завантаженої шихти, підтримують не більш, ніж на 10°С вище температури в суміжних обігрівальних каналах. Ознаками відмітними є те, що температуру нагрівання у вертикальних каналах, розташованих з боку торців машинної і коксової сторін, підвищують на 4-6°С. Доцільність відмітних ознак обумовлюється наступними обставинами. При завантаженні вугільної шихти в камеру коксування потік має форму конуса, при цьому в центрі зосереджуються дрібні частки вугілля (шихти), а на скосах скачуються ущільнюючи більш великі і більш вологі. Крім того, на скосі до торців камери кокс МС так само, як і з КС додатково ущільнюється за рахунок нагортання шихти при переміщенні планерної штанги. При розрахунку кількості тепла, необхідного для здійснення процесу коксування, враховувалася тільки кількість шихти без додаткового ущільнення її великими часточками і навалом планерною штангою. Так, при середній щільності шихти 0,78 кг/мЗ у торців із МС і КС вона складає 0,800,81 кг/мЗ. Одночасно додаткова кількість тепла в крайні канали необхідно подавати в зв'язку з утратою тепла через двері. При обліку кількості насипної маси вугільної шихти в торців камери коксування з МС і КС температура в крайніх опалювальних каналах підтримують на рівні 1140°С (МС) і 1180°С (КС), при цьому в коксі виходить недогрів, тобто він не дококосується на 12-18°С, у зв'язку з чим необхідно у вертикальних каналах, розташованих з боку торців підвищувати температуру на 4-6°С, що забезпечує в коксовому пірозі підвищення температури на 12-18°С. Якщо температуру в крайніх обігрівальних каналах тримати нижче на 4-6°С, кокс видається не якісний, якщо - вище, буде перегрів з одержанням дрібних фракцій. Винахід пояснюється графічним, де на фіг. 1 зображена камера коксування (розріз) у момент заповнення її вугільною шихтою, на фіг. 2 - схема обігрівального простінка камери коксування з нумерацією обігрівальних каналів і ущільнених ділянок шихти, де: А - перехрещуванням двох скосів вугільної шихти, що надходить у камеру (подвійне ущільнення) - правий скіс з першого бункера, а лівий - із середнього; В - подвійне ущільнення двох скосів - правого з третього бункера і лівого - із середнього; С - ущільнення вугільної шихти при наступальному русі планірної штанги; Д - одношарове ущільнення вугільної шихти при русі її скосом з першого бункера; Е - одношарове ущільнення скосом вугільної шихти з третього бункера. Для забезпечення повної готовності коксу на ущільнених ділянках А, В, С в обігрівальних каналах піднімають температуру на 10°С вище, ніж у суміжних каналах. Для забезпечення повної готовності коксу в одношарно ущільнених ділянках Д и Е в крайніх обігрівальних каналах піднімають температуру на 4-6°С. Спосіб здійснюється в такий спосіб. По прийнятій технологічній схемі експлуатації коксових печей шихта вивантажується на початку через люк 1 (рахунок від МС і КС), потім через люк 3, а потім через люк 2. Виходячи з люка 1, шихта розподіляється в камері 4 конусом з підставою проти обігрівальних каналів 5 від № 1 до № 9. При виході шихти з люка 3 підстава конуса розташовується від каналу № 16 до № 28. При виході шихти з люка 2 підстава конуса розташовується проти обігрівальних каналів № 8 - № 17, при цьому ліва частина скосу з люка 2 перекриває частину скосу з люка 1 і виходить подвійне ущільнення маси ділянки А. Права частина скосу з люка 2 перекриває ліву частину скосу з люка 3 і знову утворить подвійне ущільнення шарів на ділянці В. При видачі шихти з люка 2 уводиться планерна штанга для її розрівнювання, вона рухається поступально, доходячи до осі люка 3 і формує ущільнений шар шихти ділянки С. При середній щільності шихти 0,78 кг/мЗ на ділянках А, В, С відповідно будуть щільності 0,910,99; 0,89-0,90; 0,88-0,90 кг/мЗ. Розглянута схема відповідає існуючої виробничої технології коксових печей і дає можливість визначити проти яких вертикальних обігрівальних каналів розташовані місця (А, В, С) з максимальною насипною масою завантаженої шихти, де кокс не догрівається на 30°С, для чого у вертикалях №№ 8, 9, 16, 17, 21, 22 підтримують температуру не більш, ніж на 10°С вище температури в суміжних обігрівальних каналах, попередньо замінивши пальника, по яким надходить опалювальний газ до вертикалів, на пальники з діаметром на 0,5 мм більше. Для здійснення подальшого процесу коксування на одинарно ущільнених скосах з боку Д (МС) і з боку Е (КС), де бракує тепла (нагрівши на 1215°С) для одержання якісного коксу, температуру у вертикалах № 1¸4; 26¸28, розташованих з боку торців підвищують на 4-6°С. Це показано в табл. 1 цикл яких базується на загальноприйнятій технології, мають аналогічні дані, не враховуючий вплив температур з боку торців машинної і коксової сторін (головочних вертикалів) на якість коксового пирога. Дані (технічні результати) за загальноприйнятою технологією, прототипові (А.С. № 1015661) і по даному способі, що заявляється, приведені в табл. 1 і 2. Як випливає з табл. 1 і 2 даний спосіб, забезпечує одержання більш високого технічного результату по якості коксового пирога в порівнянні з відомим, а саме: 1. При підвищенні температури у вертикальних обігрівальних каналах у торців камери з машинної і коксової сторін на 12-18°С механічна міцність коксу поліпшується. Міцність великих фракцій М25% зростає на 2,4%, а вихід дрібних фракцій М10% знижується на 1,1%; 2. Вихід металургійного коксу збільшується на 0,4%; 3. Вихід пилу, диму і газу при виштовхуванні коксового пирога знижується на 48-52%. 4. Зменшується руйнування динасової кладки в районі головочних (МС і КС) вертикалів на 65-75%, витрата торкретмаси знижується на 70-75%. Джерела інформації. 1. Авт. свид-во СССР № 1015661, кл. С10В47/10. 2 40429 Таблиця 1 Дані про щільність шихти, розташованої проти торців із МС і КС і нового розміщення пальників для забезпечення повної готовності коксу Номера обігрівальних каналів Найменування МС КС 27 1 Щільність шахти, кг/м3(х) Збільшення діаметра нових пальників м/м Підвищення температури в прогрівальних каналах, С° Підвищення температури в коксі, С° 2 3 4 26 28 0,80 0,80 0,81 0,81 0,81 0,81 0,80 0,20 0,30 0,30 0,30 0,30 0,30 0,20 4 6 6 6 6 6 4 12 18 18 18 18 18 12 (x ) g ср.шихти = 0 ,77 кг / м 3 Таблиця 2 Залежність між температурою в обігрівальних каналах, міцністю і виходом коксу Технологічний режим 1 Загальноприйнятий 2 А.С.№1015661 3 За винаходом № п/п Вертикали простінка 8, 9, 16, 17, 21, 22 Машинна сторона 1, 2, 3, 4 Коксова сторона 26, 27, 28 1190 1191 1193 1195 1200 1191 1193 1195 1196 Якість коксу Механічна міцність М25 М10 86,3 7,9 86,9 7,8 88,0 7,7 88,1 7,5 88,2 7,2 86,5 7,8 86,9 7,5 88,3 6,9 88,7 6,8 1191 1193 1196 86,5 86,9 88,7 Температура, С° Фіг. 1 3 7,8 7,5 6,8 Вихід, % 94,0 94,0 94,0 94,1 94,2 94,0 94,1 94,3 94,4 94,0 94,2 94,4 40429 Фіг. 2 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4