Спосіб оцінки ризику розвитку бронхолегеневих захворювань у дітей раннього віку, що народилися від матерів, які палять тютюн

Спосіб оцінки ризику розвитку бронхолегеневих захворювань, що включає визначення функції 3 участь у метаболізмі позаклітинного матрикса, біосинтезі різноманітних цитокінів, ангіогенезі. Збереження цілісності ендотелію і його нормальної функціональної активності розглядається як важлива умова підтримки гомеостазу. Активація і/чи ушкодження ендотелію має фундаментальне значення в розвитку широкого спектра патологічних процесів. Встановлено, що одним з факторів ризику ушкодження ендотелію є тютюнопаління [Чучалин А.Г. Болезни легких курящего человека //Терапевтический архив. -1998. -№3. -С.5-13]. Даний спосіб оцінки ризику розвитку бронхолегеневих захворювань у дітей, що народились від матерів, які палять тютюн, є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. Основним недоліком відомого способу оцінки ризику розвитку бронхолегеневих хвороб є відсутність кількісних значень ЕД для різних вікових груп, що унеможливлює використання цього показника для дітей раннього віку. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу розширення арсеналу способів оцінки ризику розвитку бронхолегеневих захворювань у дітей раннього віку, що народились від матерів, які палять тютюн. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі оцінки ризику розвитку бронхолегеневих захворювань, що включає визначення функції ендотелію, згідно з корисною моделлю, ризик розвитку бронхолегеневих захворювань у дітей раннього віку, що народились від матерів, які палять тютюн, прогнозують за вмістом ендотеліну-1 та S-нітрозотіолів в сироватці крові, коли значення ендотеліну-1 знаходиться в межах 0,53±0,04-2,37±0,16фмоль/мл, а S-нітрозотіолів-0,18±0,01-0,44±0,03ммоль/мл. Технічний ефект корисної моделі, а саме розширення арсеналу способів оцінки ризику розвитку бронхолегеневих захворювань у дітей раннього віку, що народились від матерів, які палять тютюн, встановлено експериментально. Ступінь пасивного тютюнопаління дітей визначали за функціональним станом ендотелію - за вмістом в сироватці крові ендотеліну-1 (ІФА, "Діамеб", Австрія); S-нітрозотіолу (стабільний метаболіт оксиду азоту) спектрофлуориметричним методом. По співвідношенню ендотеліну-1 і Sнітрозотіолів оцінювався функціональний стан ендотелію. Результати: Обстежено 67 дітей раннього віку, що народилися від матерів, які палили тютюн під час вагітності і 27 дітей аналогічного віку від матерів, які не палили тютюн. Вміст ендотеліну-1 у сироватці крові обстежених дітей збільшувався. Вміст S-нітрозотіолів знижувався. У 34 дітей (у порівнянні з контрольною групою) рівень нітрозотіолів зменшувався в 3 рази (0,18±0,01), а ендотеліну-1 - збільшувався в 5 разів (2,75±0,21), співвідношення ендотеліну-1 та S-нітрозотіолів у цих дітей складає 13,16 (у контрольній групі цей показник складає 0,84). У 33 дітей вміст нітрозотіолів був знижений в 1,5 рази (0,35±0,02), а вміст ендотеліну-1 - збільшений в 2,9 рази (1,29±0,11), співвідношення ендотеліну-1 та S-нітрозотіолів у цих 41021 4 дітей складає 3,68. Висновки: У дітей раннього віку, що народилися від матерів, які палять тютюн, має місце ендотеліальна дисфункція. Спосіб виконують наступним чином: При надходженні в стаціонар дитину обстежують. Коли в анамнезі дитини виявляють часті захворювання органів дихання та матір, яка палила під час вагітності, визначають вміст ендотеліну-1 та S-нітрозотіолів в сироватці крові. Коли значення ендотеліну-1 знаходиться в межах 0,53±0,042,37±0,16фмоль/мл, а S-нітрозотіолів - 0,18±0,010,44±0,03ммоль/мл, прогнозують ризик розвитку бронхолегеневих захворювань. Ефективність способу ілюструє наступний приклад: Приклад. Дитина N (хлопчик), вік 5 місяців, надійшов до клініки зі скаргами на кашель, задишку, підвищення температури тіла до 38,5°С, млявість, зниження апетиту. З анамнезу відомо, що дитина захворіла два дні тому, коли з'явилися вище перераховані скарги. Дільничний лікар діагностував правосторонню пневмонію і направив дитину до клініки. З анамнезу життя відомо, що дитина від II вагітності (І вагітність закінчилася мимовільним абортом в терміну гестації 12 тижнів), перебіг якої обтяжений загрозою переривання вагітності в термінах гестації 14 та 18 тижнів, гестозом, анемією. Пологи І, термін гестації 40 тижнів, спостерігалась слабкість пологової діяльності, дитина народилася в асфіксії. Оцінка за шкалою Апгар на 1'-4 бали, на 5'-6 балів. Маса тіла при народженні 2900г, довжина тіла - 50см, окружність голови 34см, окружність грудної клітини - 30см. Вигодовувався груддю до трьох тижнів, потім переведений на штучне вигодовування сумішшю "Малютка". У віці 2,5міс. у хлопчика діагностовано гіпотрофію II ступеня, з приводу якої перебував на лікуванні у грудному відділенні клініки. У віці 3,5міс. дитина надійшла до клініки з діагнозом гострий обструктивний бронхіт, виписаний за два тижні у зв'язку з одужанням. Матері 24 роки, вважає себе здоровою, палила до та під час вагітності, продовжує палити до теперішнього часу. Батько 28 років, в анамнезі часті бронхіти, палить. Матеріальнопобутові умови задовільні. Алергологічний анамнез не обтяжений. Профілактичні щеплення зроблені в строк, реакцій не відмічалося. Інфекційні захворювання не відмічались. Під час надходження до лікарні температура тіла - 38,5°С; частота дихання - 52 за 1'; частота серцевих скорочень - 150уд. за 1'; показники фізичного розвитку: маса тіла - 6800г; довжина тіла 59,5см, окружність голови - 42см, окружність грудної клітини - 40,1см. Фізичний розвиток дитини дисгармонійний, про що свідчать відхилення показників за даними довжини тіла та окружності грудної клітини - на 1 коридор центильних таблиць і відповідають області "низьких величин". Стан дитини важкий, тяжкість стану обумовлена симптомами інтоксикації і бронхообструкції. Дитина млява, адинамічна, апетит знижений, виражена блідість шкіряних покривів, задишка експіраторного характеру, спостерігалася участь допоміжної мускулатури в акті дихання, втягнення 5 міжреберних проміжків, роздування крил носа. Відмічено частий малопродуктивний кашель. Слизова оболонка зіву - гіперемована. Носове дихання - вільне. Дитина правильної статури, достатнього харчування. Шкірні покриви бліді, чисті. Підшкірно-жировий шар розвинений достатньо. Тургор тканин знижений. Еластичність не змінена. Відхилення показників нервово-психічного розвитку на 2 епікризових терміни при зіставленні навичок та умінь у даної дитини з контрольними показниками, що відповідає слабкому нормальному розвитку, де QD - 80. Голова округлої форми, велике тім'ячко 1,0×1,0см, не напружене. Кісткова система без патології. М'язова система розвинена задовільно. Тонус, сила м'язів не змінені. Пальпувалися периферичні лімфатичні вузли розміром 0,3×0,3см, м'які, не спаяні з навколишніми тканинами, безболісні. Грудна клітина циліндричної форми, в акті дихання беруть участь обидві половини грудної клітини. При перкусії легень визначений відтінок коробчатого перкуторного звуку. Аускультативно над легенями - жорстке дихання з подовженим видихом, прослуховувались сухі свистячі та дзижчачі хрипи, непостійні дрібно- і средньопухирчасті вологі хрипи. Кількість хрипів зменшувалась після кашлю. Межі відносної серцевої тупості: права - права парастернальна лінія; верхня - II ребро; ліва - 2см зовні від лівої середньоключичної лінії. Тони серця - чисті, ритмічні, ясні, прискорені. Пульс задовільного наповнення і напруги. Живіт округлої форми, при пальпації безболісний. Печінка пальпується на 1,5см нижче за край реберної дуги. Селезінка не пальпується. Випорожнення неоформлені, жовті, без патологічних домішок, двічі на добу. Сечовипускання вільне, до 8 разів на добу. Менінгіальні симптоми негативні. Скарги на кашель, задишку, підвищення температури тіла до 38,5°С, млявість, зниження апетиту; гострий початок захворювання, тяжкість стану під час надходження до лікарні обумовлена симптомами інтоксикації і бронхообструкції, гіперемією слизової оболонки зіву. Задишка експіраторного характеру за участю допоміжної мускулатури, відтінок коробчатого звуку при перкусії легень, жорстке дихання, наявність сухих свистячих та дзижчачих хрипів, непостійно дрібно- і середньопухирчаті вологі хрипи дозволяють діагностувати гострий обструктивний бронхіт. Клінічний аналіз крові при надходженні: еритроцити - 4,5×1012/л; гемоглобін - 120г/л; кольоровий показник - 0,9; тромбоцити - 180×109/л; лейкоцити - 10,2×109/л; базофіли - 0%; еозинофіли - 2%; нейтрофіли: паличкоядерні - 5%; сегментоядерні 59%; лімфоцити - 28%; моноцити - 6%; ШОЕ 12мм/год. Висновок: лейкоцитоз, зі зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ. Клінічний аналіз крові через два тижні: еритроцити - 4,5×1012/л; гемоглобін - 120г/л; кольоровий показник - 0,9; тромбоцити - 180×109/л; лейкоцити - 7,2×109/л; базофіли - 0%; еозинофіли - 1%; нейтрофіли: паличкоядерні - 3%; сегментоядерні 27%; лімфоцити - 63%; моноцити - 6%; ШОЕ 12мм/год. Висновок: у межах вікової норми. Клінічний аналіз сечі при надходженні: колір світло-жовтий; прозорість - прозора; реакція рН 7; 41021 6 питома-вага 1005; білок - не знайдений; епітел. клітини - 2 в п/з; лейкоцити - 1-3 в п/з; еритроцити не знайдені; циліндри - не знайдені; солі - не знайдені; слиз не знайдена. Висновок: у межах вікової норми. Рентгенограма органів грудної клітини при надходженні: легеневі поля підвищеної прозорості. Легеневий малюнок посилений. Осередковоінфільтративні зміни в легенях не виявлені. Реберно- і кардіодіафрагмальні синуси вільні. Контури куполу діафрагми рівні, чіткі. Серце - в межах вікової норми. Кардіоторакальний індекс - 53%. Висновок: дані рентгенограми свідчать про наявність обструктивного бронхіту у дитини. Консультація ЛОР-лікаря при надходженні. Діагноз: Гострий фарингіт, через два тижні - реконвалесцент фарингіту. Копрограма: форма, консистенція - кашкоподібна, колір - жовтий; слиз, гній, кров - не має; мікроскопічне дослідження: сполучна тканина +, м'язові волокна -, нейтральний жир +, жирні кислоти -, мила +, неперетравлена клітковина+, переварена клітковина +, крохмаль -, слиз - не має, лейкоцити 1-2 в п/з, еритроцити - 1-2 в п/з, епітелій 2 в п/з, прості, - не має, яйця глистів - не має. Висновок: у межах вікової норми. УЗД внутрішніх органів: головний мозок - розширені бічні шлуночки на рівні тіл - до 5мм, III шлуночок до 5мм, міжпівкульова борозна до 5мм, підвищена ехогенність. Серце - без особливостей. Печінка +2см, права частка 55×48мм, ехогенність підвищена, структура однорідна. Жовчний міхур після їжі, спадистий. Підшлункова залоза, селезінка, нирки, сечовий міхур - без особливостей. Висновок: у межах вікової норми. Бакпосів калу на кишкову групу: патогенної флори не виявлено. Імунологічне дослідження крові: Т-лімфоцити (CD3), %-60 (N-62-69), В-лімфоцити (CD22), % 19 (N-13-22), Т-лімфоцити (CD4), %-37 (N-30-40), Тлімфоцити (CD3), %-21 (N-25-32), Т-лімфоцити активні (CD25), % - 15 (N-10-18), IgA (сир) 0,74г/л (N-0,50±0,24), IgM (сир) 1,42г/л (N-0,58±0,23), IgG (сир) 4,02г/л (N-7,62±2,09), фагоцитоз з латексом, ФН %56 (N-45-65). Висновок: ІН по гуморальному типу. Дисімуноглобулінемія, можливо транзиторного характеру. Визначення ендотеліальної функції: Sнітрозотіоли 0,34ммоль/мл (N0,53±0,02ммоль/мл); ендотелін-1-1,27фмоль/мл (N-0,45±0,02фмоль/мл). Висновок: виявлена ЕД зниження S-нітрозотіолів та збільшення ендотеліну-1. Визначення ендотеліальної функції повторно: S-нітрозотіоли 0,35ммоль/мл (N0,53±0,02ммоль/мл); ендотелін-1-1,29фмоль/мл (N-0,45±0,02фмоль/мл). Висновок: при повторному дослідженні ЕД виявлено збереження відзначених зрушень. Було проведено лікування: цефтріаксон, ереспал, еуфілін, біфі-форм, внутрішньовенно: розчин натрію хлориду 0,9%, 5% глюкоза; дексаметазон, лужні інгаляції. На 14 добу після нормалізації загального стану, ліквідації обструктивного синдрому, нормаліза 7 41021 ції фізикальних даних, дитина виписана зі стаціонару. Рекомендовано спостереження дільничним педіатром за місцем помешкання. Таким чином, виявлення ендотеліальної дисфункції у дитини, що народилась від матері, яка Комп’ютерна верстка C.Литвиненко 8 палить тютюн, та яка неодноразово перенесла вірусно-бактеріальні захворювання органів дихання, свідчить про те, що ендотеліальна дисфункція може бути використана для прогнозування бронхолегеневих захворювань у дітей. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601