Спосіб лікування ішемічного інсульту

Спосіб лікування ішемічного інсульту, що здійснюють шляхом застосування лікарських препаратів, який відрізняється тим, що на тлі традиційної 3 et al., 1999). Комбіноване використання препаратів сприяло кращому відновленню неврологічних функцій, зменшенню об'єму інфаркту та його наслідків, але дослідження не продемонструвало синергічного ефекту. Тому й досі актуальною залишається проблема адекватного використання в комбінації ліків (два або більше препаратів), їх дозування для підвищення ефективності гострого ішемічного інсульту. Недостатня ефективність відомих методів терапії завершеного ішемічного інсульту диктує необхідність розробки і впровадження ефективнішого способу лікування, який впливав би на різні етапи ішемічного і запального каскаду, що виникають в ішемізованій тканині мозку і здійснював би їх корекцію. Зокрема, відомий спосіб лікування гострого ішемічного інсульту з використанням антигіпоксанту мілдроната [1] збільшує частку хворих зі значним відновленням неврологічних функцій до 56,5%. Однак недоліком способу є його недостатня терапевтична ефективність у лікуванні хворих з тяжкими ушкодженнями (8,3%), і інсультом середнього ступеня тяжкості (20,8%), а також необхідність тривалого амбулаторного прийому препарату, що призводить до значних економічних затрат. Найближчим аналогом (прототипом) є спосіб лікування ішемічного інсульту [2] шляхом призначення мексидолу за схемою: перші 5 діб - по 300мг на 100-200мг ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно краплинно 2 рази на добу, наступні 5 діб - по 200мг на 100-200мг ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно краплинно 2 рази на добу або 1 раз на добу внутрішньовенно краплинно, а у другій половині дня - внутрішньом'язово, наступні 6 діб по 2 табл. 3 рази на добу, а в подальшому впродовж 10 днів в амбулаторних умовах - по 2 табл. 2 рази на добу. Отримані результати свідчать про ефективність даного способу лікування. Недоліком способу-прототипу є складна схема парентерального прийому препарату, яка зумовлює необхідність тривалого прийому також в умовах стаціонару з подальшим переходом на застосування мексидолу в амбулаторних умовах, що ускладнює спостереження за хворими і призводить до значних економічних затрат, які не співвідносяться з кінцевими результатами лікування. Корисна, модель, що заявляється, вирішує задачу підвищення ефективності терапії хворих на гострий ішемічний інсульт, покращення рівня відновлення втрачених неврологічних функцій та зниження смертності. Досягнутий результат полягає в призначенні комплексу лікарських засобів: аспірин 325мг протягом двох днів з подальшим його прийомом 100мг перорально; гіпотензивні препарати в разі підвищення артеріального тиску; нейропротектора цераксону та антиоксиданта цитофлавіну. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування хворих на ішемічний інсульт, який включає введення лікарського засобу згідно корисної моделі призначають цераксон (цитиколін) та цитофлавін за наступною схемою: 41937 4 - перші 10 діб - по 1000мг цераксону (4мл) на 200мл ізотонічного розчину хлориду натрію внутрішньовенно краплинно 2 рази на добу; - 11-15 доба - по 500мг цераксону (4мл) на 100-200мл ізотонічного розчину хлориду натрію внутрішньовенно краплинно 2 рази на добу; - 16-45 доба - цераксон в розчині по 200мг (2мл) тричі на добу впродовж місяця. З першого дня лікування також вводили цитофлавін по 10мл на 200мл ізотонічного розчину хлориду натрію внутрішньовенно краплинно 2 рази на добу, впродовж 10 діб. Відмінними ознаками способу є те, що комплексна нейропротекція шляхом впливу на ранні та пізні етапи ішемічного каскаду значно покращує ефективність лікування, знижує число ускладнень і фатальних наслідків. Цераксон (цитиколін) - має широкі спектри нейропротекторної дії. Механізм терапевтичної дії препарату базується на зменшенні викиду глутамату, гальмуванні ушкодження клітинних мембран та стимуляції біосинтезу структурних фосфоліпідів, що покращує функцію мембран. Ця мембраностабілізуюча дія веде до зменшення набряку мозку. Препарат нормалізує енергетику мітохондрій, послаблює вільнорадикальне окиснення, активує антиоксидантну систему захисту клітин та попереджує загибель нейронів. Діючи на причини ушкодження ішемізованої тканини мозку та на процеси відновлення структури та функції нервової системи, препарат зменшує вираженість симптомів, пов'язаних з церебральною дисфункцією, знижує рівень амнезії, поліпшує стан когнітивних, сенсорних і моторних розладів. Цераксон також покращує такі симптоми, як погіршення пам'яті, емоційну лабільність, труднощі самообслуговування, що виникають у разі гіпоксії та ішемії мозку. Істотною перевагою цераксону є те, що він є природною сполукою, що міститься в організмі. Його біодоступність однакова незалежно від шляху введення в організм. Фармакокінетичні дослідження виявляють практично повне його всмоктування, в шлунково-кишковому тракті в разі перорального застосування, легко проникає через ГЕБ. Цитофлавін - засіб, який активно впливає на такі механізми: стимулює дихання та енергоутворення в клітинах, покращує поглинання кисню тканинами, відновлює активність ферментів антиоксидантного захисту, активує внутрішньоклітинний синтез білка, покращує утилізацію глюкози, жирних кислот та ресинтез ГАМК. Препарат покращує коронарний та мозковий кровоток, активує метаболічні процеси в центральній нервовій системі, відновлює свідомість, рефлекторні та органічні порушення мозку, активно впливає на інтелектуально-мнестичні функції. Спосіб здійснюється наступним чином. Після верифікації діагнозу ішемічного інсульту розпочинали лікування, яке включало непрямі коагулянти (варфарин); аспірин; гіпотензивні засоби в разі підвищення AT >220/120мм рт.ст., з 3-го дня розпочинали планову гіпотензивну терапію для досягнення AT до 130-135/80-85мм рт.ст. за схемою: 5 - перші 10 діб - по 1000мг цераксону (4мл) на 200мл ізотонічного розчину хлориду натрію внутрішньовенно краплинно 2 рази на добу; - 11-15 доба - по 500мг цераксону (4мл) на 100-200мл ізотонічного розчину хлориду натрію внутрішньовенно краплинно 2 рази на добу; - 16-45 доба - цераксон в розчині по 200мг (2мл) тричі на добу впродовж місяця. З першого дня лікування також вводили цитофлавін по 10мл на 200мл ізотонічного розчину хлориду натрію внутрішньовенно краплинно 2 рази на добу, впродовж 10 діб. Лікування із застосуванням цераксону і цитофлавіну, засвідчило про значне або помірне відновлення неврологічних функцій - у більшості пацієнтів на 46,2% знизилася післяінсультна інвалідизація, 80,0% пацієнтів не потребували сторонньої допомоги після лікування. Приклади хворих. Хворий Д., 53 років доставлений КШД у відділення цереброваскулярних захворювань у зв'язку з відчуттям заніміння, слабкістю у лівих кінцівках та порушення зору, що виникло після сну 23.11.07. 5 років тому переніс інфаркт міокарда, має напади миготливої аритмії. Напередодні обстежувався та лікувався у кардіологічному відділенні, але призначені ліки приймав нерегулярно. Після виключення нейрохірургічної патології для подальшого лікування переведений у відділення ЦВП. У неврологічному статусі: AT - 160/99мм рт.ст., ps - 76-82, неритмічний. У свідомості, однак оглушений. Менінгеальних симптомів немає. Лівобічна геміанапсія, згладжена ліва носогубна складка, опущений кутик рота. Язик відхиляється вліво, мова дизартрична, ковтання не порушене. Глибокий лівобічний геміпарез з низьким м'язовим тонусом та анізорефлексією S