Пристрій для орієнтування незрячих плавців “гребінець”

Пристрій для орієнтування незрячих плавців, що включає плавальний басейн з розподільниками доріжок, натягнутими між торцевими поворотними стінками, який відрізняється тим, що у воді вертикально встановлені гнучкі штирки, які зафіксовані у трубках, що закріплені у отворах балки, довжина якої на декілька сантиметрів менша довжини басейну і кінці якої біля дна і поворотних стінок вставлені у "кармани" пересувних конструкцій, зверху і знизу яких закріплені панелі, в яких виконаний отвір для гвинта, верхня частина якого зафіксована на верхній панелі з можливістю обер 3 Поставлене завдання було вирішено тим, що у плавальному басейні з розподільниками доріжок, натягнутими між торцевими поворотними стінками, згідно корисної моделі, у воді вертикально встановлені гнучкі штирки, які зафіксовані у трубках, що закріплені у отворах балки, довжина якої на декілька сантиметрів менша довжини басейну, і кінці якої біля дна і поворотних стінок вставлені у "кармани" пересувних конструкцій, зверху і знизу яких закріплені панелі, в яких виконано отвір для гвинта, верхню частину якого зафіксовано на верхній панелі з можливістю обертання навколо своєї вісі двома півкільцями, що вставлені в паз головки гвинта, яка зверху виконана у формі чотиригранника, на який насаджується ключ, що обертає гвинт, який угвинчено в отвір, що проходить скрізь панель, балку і заглушку з різьбою, впресовану в торець балки, при чому, повертаючись, гвинт піднімає або опускає балку і, тим самим, зменшує або збільшує відстань від поверхні води до штирки в, які розташовують у два ряди таким чином, щоб шторці і кожна з двох балок знаходились як раз під траєкторією пересування плавців на доріжці, при чому, довжина цих підводних "гребінців" для орієнтування плавців повинна складати, наприклад, 21 м на 25-метрову доріжку басейну, залишаючи по 2 м вільного простору до торцевих стінок басейну, для виконання спортсменами повороту. Технічний результат, який досягається від використання сукупності відмінних ознак пропонованого винаходу, полягає в тому, що запропонований пристрій дозволяє: 1) за рахунок введення підводного засобу орієнтування -"гребінця" штиркив, самостійно пересуватися на доріжці басейну незрячим плавцям; 2) надає можливість сліпим плавцям дотримуватись необхідної симетричної техніки рухів верхніми кінцівками, які одержують тактильні сигнали кінчиками пальців в саме тій частині траєкторії гребкового руху кисті руки, яка необхідна при плаванні кролем, брасом, батерфляєм; 3) за 2 м до поворотної стінки тактильне відчуття штиркив зникає, що надає плавцю інформацію про необхідність приготуватись до виконання повороту; 4) при необхідності обгону плавця, що пливе попереду, незрячий спортсмен має можливість за допомогою тактильного відчуття штиркив знову зайняти необхідну траєкторію пересування по доріжці; 5) під час виконання сковзання під водою після повороту або старту плавець з відсутністю зорового аналізатора також губить можливість орієнтуватись у просторі, що може спонукати його випливти на поверхню на зустрічній смузі, або, навіть, на сусідній доріжці, і зіткнутись з плавцем, що пливе назустріч. Наявність штиркив також надає йому орієнтир і при пірнанні і сковзанні під водою. Сутність пропонуємого пристрою пояснюється кресленням, де на Фіг. 1 дано загальний вигляд пристрою, на Фіг. 2 - трубки і штирки, на Фіг. 3 конструкція з балками і штирцями, на Фіг. 4 - ключ. Пристрій орієнтування незрячих плавців представлений на кресленні (Фіг. 1, 2, 3), складається з штиркив 1, які зафіксовані у пластмасових трубках 2, що просунуті у отвори 3 балки 4, що зварена або зібрана з окремих профілей, з'єднаних накла 42197 4 дками 5 та скріплених болтами 6. Кінці балки вставлені у кармани 7 зварної конструкції 8 (виконано з труб і має форму напівтрапеції), зверху і знизу яких наварені панелі 9, в яких виконано отвір для гвинта 10, верхню частину якого зафіксовано на верхній панелі (з можливістю обертання навколо своєї вісі) двома півкільцями 11, що вставлені в паз головки гвинта, яка закінчується зверху чотиригранником 12, на який насаджується ключ 13 (Фіг. 4), що обертає гвинт, який угвинчено в отвір, що проходить скрізь балку і заглушку 14 з різьбою, впресовану в торець балки. Пристрій до роботи готують таким чином. Попередньо визначають відстань між поверхнею води і штирями відповідно до довжини верхніх кінцівок плавців або способу плавання (при плавання на спині або брасом вона зменшується, для дітей вона також повинна бути зменшена з причини меншої довжини їх рук у порівнянні з дорослими спортсменами). Для цього два інструктори, стоячи на бортику басейну навпроти двох торців доріжки, насаджують спеціальний ключ на чотиригранні головки гвинтів і, повертаючи їх, регулюють висоту штиркив. Для полегшеного візуального визначення положення штиркив, впродовж 30 см, через кожні 5 см ключ пофарбовано у різні кольори. Нульовою відміткою є нижнє положення балки, а, отже, і штиркив, при цьому пофарбована частина ключа повністю знаходиться у воді. При підйомі балки на 5 см, з води з'являється перша пофарбована 5сантиметрова смуга, потім наступні, що дає змогу інструктору піднімати або опускати штирки на заплановану глибину. Методика користування запропонованим засобом орієнтування наступна: 1). Під час плавання незрячий плавець, виконуючи гребкові рухи, кінчиками пальців відчуває наявність гнучких штиркив, чіпляючи їх по всій траєкторії свого пересування, що надає учню можливість чітко орієнтуватись на доріжці басейну. Таким чином, ми замінюємо ушкоджений зоровий сенсорний канал одержання інформації на тактильний; 2). Коли гнучкі штирки закінчуються, плавець одержує інформацію про наближення поворотної стінки з попередньо відомою йому відстанню і з попередньо відпрацьованою технікою виконання цього повороту - при достатній кваліфікації швидкісним варіантом виконання повороту, наприклад, "сальто", при початковій кваліфікації менш швидкісним, але більш легким варіантом, наприклад, "маятник"; 3). При необхідності обгону (спортсмени на доріжці рухаються по колу, вздовж правої сторони) плавець, що пливе позаду, відчуває бурунчики від роботи ніг переднього плавця. Він кінчиками пальців здійснює дотик, що вимагає від переднього плавця або збільшити швидкість плавання, або прийняти вправо і надати змогу задньому плавцю здійснити обгін. Наявність гребінця і тут надає змогу плавцям орієнтуватись на доріжці, хоча задній спортсмен на деякий час втрачає контакт із штирями, зате він тактильно відчуває рухи плавця, якого він обганяє. Після обгону, тактильне відчуття гребінця знову надає можливість плавцю зайняти своє місце на доріжці; 5 4). Під час виконання сковзання після повороту або старту, плавець з відсутністю зорового аналізатора одержує можливість самостійно орієнтуватись у просторі. Поява гребінця впритул праворуч означає, що він дотримується вірної траєкторії, якщо штирки ліворуч, то необхідно зробити корекцію напрямку і повернутись впритул до гребінця, що знаходиться праворуч, після чого можна спливати на поверхню, одночасно зміщуючись вправо, щоб зайняти положення над штирцями; 5). При пірнанні навіть зрячі учні гублять орієнтацію і обирають помилковий напрямок, наявність з обох сторін надає можливість як незрячим спортсменам, так і зрячим чітко дотримуватись необхідної траєкторії пересування під водою; 6). Можливий і інший спосіб використання доріжки при роботі з кваліфікованими плавцями, коли в одному напрямку пливуть одночасно двоє спортсменів, за ними наступна пара і ще одна пара. Після закінчення відрізку перша пара чекає на другу, потім на третю, а потім усі плавці в тій же послідовності пливуть у зворотному напрямку. При цьому орієнтиром для них слугують ті ж штирки. Цей спосіб ефективний при застосування інтервального або повторного методів підвищення швидкісних можливостей незрячих плавців на матеріалі виконання серій 25-метрових відрізків; 7). При роботі над усуненням помилок в техніці виконання гребкового руху руками, наприклад, при плаванні кролем на грудях, тренеру доводиться прикладати багато зусиль, щоб домогтись виконання учнями: по-перше, входу руки у воду навпроти свого однойменного плеча, по-друге, напливу, по-третє, здійсненню S- подібного гребка. Цього важко домогтись навіть зрячим учням, а тим більше дітям, які не бачать ні доріжки, ні своєї руки, у них один орієнтир - циліндри і поплавки, і ті з одного боку, що заважає, а не полегшує завдання, так як псує симетричність рухів рук. Поява орієнтира строго під плавцем і його повздовжньою віссю тіла, впродовж траєкторії пересування, одразу дозволяє контролювати не тільки напрямок пересування, а й траєкторію гребкового руху, яка в момент найбільшого занурення кисті руки у воду, двічі перетинає гребінці: перший раз (правою рукою) справа наліво, спочатку кінчиками пальців, 42197 6 потім їх фалангами, долонею та зап'ястком, а потім у зворотньому напрямку зі зворотною послідовністю. Теж саме лівою рукою у дзеркальному відображенні. Таким чином, гребінець штирків дозволяє істотно поліпшити процес засвоєння техніки, при чому він буде корисний не тільки для незрячих плавців, а і для зрячих спортсменів, які можуть плавати "всліпу". Для цього є такі вагомі причини: 1) у воді басейнів є хлор, який шкодить очам; 2) від хлору захищаються спеціальними окулярами, але вони спричиняють незручності: а - зсуваються і в очі попадає вода; б - запотівають, що заважає і унеможливлює зір; в - псуються; г - натирають шкіру; д - від їх застосування болять очі, так як створюється підвищений тиск на очні впадини; є - примушують напружувати зір з причини дуже поганої прозорості самих окулярів; 3) плавання "всліпу" підвищує комфортність тренування, особливо для людей з підвищеною чутливістю очей; 4) плавання "всліпу" є ефективним засобом попередження розвитку порушень зору у майбутньому, особливо якщо взяти до уваги, що діти, які займаються спортивним плаванням виконують від 13 до 19 тренувань на тиждень, пропливають до 20 км за день, з яких до 3 км інтенсивного плавання; 5) плавання з орієнтуванням на гребінець штиркив полегшує засвоєння техніки плавання навіть спортсменам з нормальним зором, так як надає додаткові чіткі орієнтири для виконання гребкових рухів. Таким чином, розроблений нами пристрій для орієнтування незрячих спортсменів дозволяє реалізувати коригуючий вплив занять плаванням на функціональний стан молоді з обмеженими можливостями здоров'я, підвищити ефективність проведення занять, економічний ефект використання доріжки басейну та праці тренера, самостійність і комфортність плавання, як незрячих спортсменів, так і плавців з нормальним зором. Перелік джерел інформації: 1. Плавание. Правила соревнований. М.: ФиС, 1982. - с.25 2. Ганчар И. Л. Плавание. Теория и методика преподавания. Минск.: Изд-ва "Четыре четверти","Экоперспектива",1988. - с.289. 7 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 42197 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601