Антигравітаційний двигун для пересування об’єктів в космосі, в повітрі, на ґрунті та у воді

1. Антигравітаційний двигун для пересування об'єктів в космосі, в повітрі, на ґрунті та у воді, який складається з імпульсного реактора на швидких нейтронах з періодичною модуляцією реактивності, в якому, в результаті ядерних реакцій, в залежності від частоти обертання диска 7, відбуваються ядерні реакції, в процесі яких речовина збільшує в певних вкладишах 6 або 3 і зменшує в певних вкладишах 6 або 3 свою атомну масу в імпульсному режимі з частотою, яка забезпечує 3 (кінетичної енергії продуктів розпаду), з метою виробництва електроенергії за допомогою існуючих способів у ядерних реакціях, і регулювання швидкості їхнього проходження, а зміна, у процесі застосування ядерник реакцій, з певною швидкістю, періодично, фізичних властивостей [щільності, маси, атомної маси] кінцевої речовини, матеріалу [матеріалів], як кінцевого продукту в порівнянні з початковим матеріалом [матеріалами], речовиною [речовинами] для створення зміненого гравітаційного потенціалу, гравітаційного поля, що, у свою чергу, буде взаємодіяти із зовнішнім гравітаційним полем, простором, за допомогою даного типу реакцій. При періодичній взаємодії зовнішнього скривленого простору з викривленим простором від штучного джерела гравітації, що змінює в часі свій гравітаційний потенціал, у зоні між зовнішнім скривленим простором і скривленим простором штучного джерела гравітації виникають, у результаті періодичної дії гравітаційного потенціалу штучного джерела гравітації, резонансу й принципу суперпозиції коливань, що результуючі коливання скривленого простору збільшеної амплітуди, певної частоти й різниці фаз. Аналогом даного способу є принцип суперпозиції коливань і резонанс коливань, описані в книзі Кузьмичева В.Е. "Закони формули фізики" на стор. 351-366. Головною відмінністю утворених коливань від джерела, що змінює свій гравітаційний потенціал є те, що це коливання скривленого простору. В основу корисної моделі поставлене завдання створення обладнання для штучного відтворення гравітації та антигравітації з метою практичного його застосування для пересування об'єктів в космосі, в повітрі, на ґрунті, на і у воді. Виходячи з висновків ЗТВ (загальної теорії відносності) А. Эйнштейна суть гравітації - це скривлення простору. У даному рішенні штучне створення гравітації досягається зміною маси речовини в процесі ядерних реакцій. Гравітаційна взаємодія досягається зміною сил гравітаційної взаємодії тіла, внаслідок швидкої зміни його маси в гравітаційному полі, при його розташуванні або русі щодо центрів гравітації. При цьому є просторі штучно утворюється періодично змінюваний у часі гравітаційний потенціал, гравітаційне поле якого періодично, з певною частотою, збурює інше (зовнішнє, чуже) гравітаційне поле і його скривлений простір. При цьому внаслідок резонансу та принципів суперпозиції коливань викривленого простору утворюються результуючі коливання збільшеної амплітуди, - простір викривляється на значну величину. А отже гравітаційний потенціал, виходячи з висновків ЗТВ А. Ейнштейна також зростає. Відомо також з висновків ЗТВ А. Эйнштейна, що маси взаємодіють між собою через даний викривлений простір - у цьому й суть гравітаційної взаємодії. Таким чином, штучно створений гравітаційний потенціал буде взаємодіяти з навколишнім середовищем та розміщеними в ньому космічними об'єктами. Поставлене завдання реалізується шляхом використання існуючих способів здійснення ядерних реакцій і регулювання їхньої швидкості. А також застосуванням існуючого обладнання (ядер 43101 4 них реакторів, прискорювачів) для їх здійснення. У результаті роботи реакторів створюється з певною швидкістю, змінена по масі, щільності, атомній масі речовина. Під дією гравітаційного потенціалу створеної речовини, простір буде викривлятися на певну величину. При цьому буде збурюватися його пружність, яка уже утворена гравітаційними потенціалами зовнішніх об'єктів. При імпульсному створенні зміненого гравітаційного потенціалу з певною частотою, простір буде періодично залежно від періодичної дії гравітаційного потенціалу, змінювати свою викривленість, при цьому воно буде періодично піддаватися впливу штучно створеного й змінюваного по величині потенціалу й взаємодіяти із зовнішнім викривленим, і в той же час збуреним простором від зовнішніх природних об'єктів. Таким чином, у навколишньому просторі можливо, шляхом застосування резонансу коливань і принципу суперпозиції коливань, одержати збільшені амплітуди результуючих коливань викривленого простору. Іншими словами скривити простір на більшу величину - тобто штучно змінити гравітаційну силу. Цього можна досягти декількома способами: 1. Тільки збільшенням гравітаційного потенціалу. 2. Тільки зменшенням гравітаційного потенціалу. 3. Зменшенням, а потім збільшенням гравітаційного потенціалу. При цьому зміна гравітаційного потенціалу буде здійснюватися періодично в імпульсному режимі. Це досягається періодичним здійсненням ядерних реакцій. При цьому в одних джерелах періодично в імпульсному режимі в ядерних реакціях спеціалізовано тільки збільшується атомна маса кінцевої речовини, а в інших періодично в імпульсному режимі в ядерних реакціях спеціалізовано тільки зменшується атомна маса кінцевої речовини. Для збільшення частоти імпульсів доцільно збільшувати кількість реакторів, та забезпечити їх роботу в послідовному режимі, збільшувати частоту обертання дисків 7 та 1 (Фіг. 1, 2 додатку креслень). Можливо також використовувати один реактор та одного виду пальне, яке при ядерному розпаді буде змінювати періодично свою атомну масу. Технічно це може бути реалізоване як одним джерелом штучного гравітаційного випромінювання, так і декількома, тобто застосуванням декількох ядерних реакторів, в яких спеціалізовано ядерна речовина, в процесі ядерних реакцій під дією повільних нейтронів прискорювача, змінює (в одному зменшує, а в іншому збільшує) свою атомну масу. Головне призначення нейтронного імпульсу - це вивести стабільний ядерний елемент зі стану рівноваги, з послідуючим бета плюс чи бета мінус розпадом, в процесі якого дане ядерне пальне змінює свою атомну масу в порівнянні до реакції. Періодичність і почергово робота джерел гравітаційного випромінювання виконується з певною частотою, щоб забезпечити ефективне підвищення амплітуди викривленого простору в контексті резонансу й принципу суперпозиції коливань. Істотною різницею даних коливань від наведених в 5 аналогу є використання коливань викривленого простору. Відвід тепла виконується традиційними методами. У випадку застосування одного реактора використовується ядерний елемент, технологія розпаду якого в процесі реакції забезпечує застосування резонансу та принципу суперпозиції коливань викривленого простору. Тобто його атомна маса спочатку зростає, а потім зменшується. Або ж навпаки його атомна маса спочатку спадає під, а потім збільшується. Доцільно в якості обладнання та способів проведення реакцій з метою створення гравітації та її підсилення в контексті резонансу та принципу суперпозиції коливань викривленого простору, використовувати імпульсні реактори на швидких нейтронах з періодичною модуляцією реактивності (див. креслення, Фіг. 2). Імпульси потужності імпульсного реактора періодичної дії розвиваються за рахунок зовнішньої модуляції реактивності, наприклад при періодичному русі будь-якого елемента реактора, що впливає на реактивність (частини активної зони, частини відбивача). Принцип дії імпульсного реактора на швидких нейтронах з періодичною модуляцією реактивності полягає в наступному: при обертанні на диску 7 вкладиша 6 (див. креслення), в який запресовано ядерний елемент, він періодично з певною частотою проходить між нерухомим частинами зони 3, яка також містить ядерний елемент, і внаслідок цього реактор стає надкритичним на миттєвих нейтронах та проходить ядерна реакція зі зміною атомної маси елемента в затискачі 3 чи у вкладиші 6. Регулювати частоту імпульсів ядерних реакцій 43101 6 можливо другим допоміжним вкладишем 2 меншої маси, закріпленим на диску 1. При даній конструкції можливо застосовувати як один ядерний елемент в якості робочого тіла, розпад якого задовольняє умови резонансу та принципу суперпозиції коливань викривленого простору, так і декілька спеціалізованих, тобто таких які спеціалізовано під час ядерних реакцій тільки збільшують свою атомну масу або тільки її зменшують. Безумовно, при використанні декількох спеціалізованих ядерних елементів, потрібно вже використовувати декілька запресованих вкладишів 6, та забезпечити таку їх частоту та різницю фаз імпульсів ядерних реакцій між ними, щоб їх спільна робота задовольняла резонанс та принцип суперпозиції поливань викривленого простору. Крім того таким чином можна також збільшувати потужність, проводячи одночасно та паралельно ядерні реакції в декількох вкладишах 6. Дана конструкція дає змогу набагато спростити конструкцію антигравітаційного двигуна, забезпечити широкий діапазон регулювання частоти імпульсів проходження ядерних реакцій з метою забезпечення легкого регулювання потужності гравітаційного випромінювання. Крім того імпульсні реактори даної конструкції можуть давати пікові потоки потужності значно вищі, ніж на стаціонарних реакторах, внаслідок чого збільшується імпульс. При цьому теплоутворення залежить не від пікового, а від середнього потоку, значення якого взагалі на три порядки нижче. Що дає змогу значно спростити систему охолодження, та підвищити ефективність використання особливо на літальних апаратах. 7 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 43101 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601