Спосіб діагностики можливості виникнення аритмій у юнаків з пролапсом мітрального клапана

Спосіб діагностики можливості виникнення аритмій у юнаків з пролапсом мітрального клапана, що здійснюють шляхом комплексного обстеження, яке включає добове моніторування ЕКГ, визначення варіабельності ритму серця, який відрізняється тим, що додатково проводять клінічне обстеження, визначають електролітний спектр сироватки крові (калій, кальцій, магній), ультразву 3 та у подростков с синдромом дисплазии соединительной ткани сердца // Кардиология. - 2005. - № 3. - С.76-81). У сучасних дослідженнях останніх років наводяться дані щодо впливу дисфункції вегетативної нервової системи на розвиток аритмій у юнаків з пролапсом мітрального клапана. В жодному із сучасних досліджень не наведено співставлення можливих механізмів розвитку аритмій між собою та встановлення ступеня значущості кожного із них. Залишаються не відпрацьованими обсяги обстеження та об'єктивні методи оцінки ризику розвитку ускладнень у таких пацієнтів. Найбільш близьким та обраним за найближчий аналог є спосіб прогнозування аритмій, який може використовуватись у хворих на ПМК і включає добове моніторування ЕКГ, визначення варіабельності ритму серця і велоергометрію (патент РФ №2208381). Ряд авторів, які вивчали ВСР у пацієнтів з ПМК, виявили у обстежених порушення адаптаційної реакції на ортостаз і превалювання симпатичного компонента над парасимпатичним (Богослав Т.В., Медведева В.Н., Медведев В.В. Вариабельность ритма сердца у больных первичным пролапсом митрального клапана // Вестник аритмологии. - 2002. - №26. - С.67-70). Зміна співвідношення симпатичного і парасимпатичного впливів можуть являтися причиною зниження ВСР, а внаслідок цього, виникнення різноманітних порушень ритму серця (Осовская Н.Ю., Серкова В.К. Стратификация факторов риска и тактика лечения пациентов с пролапсом митрального клапана // Український медичний часопис. - 2007. - № 2. - С.37-38). Однак, показники варіабельності серцевого ритму мають діагностичне значення лише у випадках аналізу синусового ритму без ектопічних скорочень. На результат даного дослідження впливають також умови, в яких проводився запис ЕКГ. Крім того, результати аналізу варіабельності серцевого ритму залежать від тривалості моніторування ЕКГ. Дані методики не дають можливості повного уявлення про функціональний стан серцевосудинної системи у підлітків з ПМК. Вони фіксують зміни ЕКГ в обмеженому часі і не завжди можуть являтися основою для прогнозування аритмій. Тим більше, що ці методи не відображають всіх можливих пускових механізмів розвитку порушень ритму серця. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики можливості виникнення аритмій у юнаків з пролапсом мітрального клапана, в якому за рахунок додаткових обстежень та використання методики неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкінави, досягається визначення чітких ознак, які являються предикторами появи порушень ритму серця у юнаків з пролапсом мітрального клапана. Поставлена задача вирішується в способі діагностики можливості виникнення аритмій у юнаків з пролапсом мітрального клапана шляхом комплексного обстеження, яке включає добове моніторування ЕКГ, визначення варіабельності ритму сер 45419 4 ця, згідно з корисною моделлю, додатково проводять клінічне обстеження, визначають електролітний спектр сироватки крові (калій, кальцій, магній), ультразвукове дослідження серця, після чого розраховують прогностичні коефіцієнти та інформативність показника, проводять узагальнення отриманих результатів, виділяють клінічні прояви, які володіють високою прогностичною інформативністю, а саме, кардіалгії, перебої в роботі серця та наявність систолічного шуму, серед метаболічних показників - гіпомагніємія, ехокардіографічні ознаки - аномальна тракція папілярних м'язів, поперечні хорди і міксоматозна дегенерація стулок мітрального клапана, серед показників варіабельності ритму серця SDANN, SDNN, LFYHF, після чого розраховують суму прогностичних коефіцієнтів, і при досягненні суми ПК>13,0 діагностують високий рівень можливості розвитку аритмій. Для виділення провідних факторів ризику розвитку цих ускладнень були визначені за методикою неоднорідної послідовної процедури ВальдаГенкіна (W=b*1/Var(b)*b) (Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов Л.; Медицина, 1978. - 296с.) прогностичні коефіцієнти (ПК) і інформативність показників (І), на основі яких розроблені алгоритми прогнозування появи аритмій та їх важкості у юнаків з ПМК. Проведений аналіз та співставлення клінічних проявів ПМК, змін електролітного складу сироватки крові, ехокардіографічних змін та варіабельності ритму серця при добовому моніторуванні ЕКГ у 103 пацієнтів з ПМК, які були розподілені на три групи: І група - без порушень ритму серця (59 чол.); II група - з прогностично безпечними аритміями (30 чол.); III група - з прогностично небезпечними аритміями (14 чол.). Встановлено, що: 1. Із клінічних проявів висока прогностична інформативність (І>1,0) виявлена в відношенні скарг на кардіалгії, перебої в роботі серця та наявності систолічного шуму. Помірна прогностична значущість (1,0>І≥0,5) виявлена для зовнішніх фенотипічних ознак дизембріогенеза. Низьку інформативність (І13). Тобто вірогідність появи порушень ритму серця висока. Дане припущення підтвердилось результатами добового моніторування ЕКГ, при якому зареєстровано за добу 3543 шлуночкові екстрасистоли (IVa клас по Lown). Приклад 2 Підліток Роман Ф., 17 років (амбулаторна карта №8234) звернувся до лікаря зі скаргами на пе Комп’ютерна верстка А. Рябко 8 ріодичні перебої в роботі серця (ПК +1,4), кардіалгії (ПК +1,8). При огляді хворого виявлені стигми дизембріогенезу (ПК +1,1). При проведенні ультразвукового дослідження серця виявлено ПМК І ступеню 5 міксоматозною дегенерацією стулок (ПК +3,4). Відсутні поперекові трабекули лівого шлуночка (ПК -4,4), нормальна тракція папілярних м'язів (ПК -6,6). При визначенні варіабельності серцевого ритму SDANN - 177мс, (ПК -2,4), PNN 50 - 14% (ПК -3,4), RMSSD-52MC (ПК -1,8). LF/HF - 3,7 (ПК 3,6), SDNN - 413мс (ПК +5,8). При електролітному дослідженні крові виявлена гіпомагніємія (ПК +8,2). Алгебраїчна сума прогностичних коефіцієнтів факторів ризику розвитку аритмій у даного пацієнта склала -7,7(ПК