Спосіб діагностики скорочувальної функції жовчного міхура

Спосіб діагностики моторної функції жовчного міхура шляхом ультразвукового дослідження його розмірів у вихідному стані та ультразвукового моніторування жовчного міхура після прийому жовчогінного засобу, який відрізняється тим, що як жовчогінний сніданок застосовують 25,0 г клінутрену, розведеного "ex tempore" в 100,0 мл кип'яченої води кімнатної температури. (19) (21) u200908088 (22) 31.07.2009 (24) 25.12.2009 (46) 25.12.2009, Бюл.№ 24, 2009 р. (72) ФІЛІППОВ ЮРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, ЯГМУР СВІТЛАНА САМОЙЛІВНА, ЯГМУР ВІКТОРІЯ БОРИСІВНА, МЕЛЬНИЧЕНКО ЛІДІЯ ЯКІВНА, ДЕМЕНТІЙ НАДІЯ ПЕТРІВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ 3 46634 та ультразвукового моніторування після жовчогінного сніданку із застосуванням клінутрену в кількості 25,0г у виді суспензії, отриманої при розведенні "ех tempore" в 100,0мл кип'яченої води кімнатної температури. Клінутрен - це повноцінний продукт ентерального живлення, що застосовується для зондового та ентерального харчування. Він має широкий діапазон для застосування у хворих різних груп, у тому числі, при такій важкій патології, як хронічний ентерит, коліт із гіпермоторним синдромом різної етіології, загострення хронічного панкреатиту, післяопераційні стани на органах черевної порожнини [Боткина А.С. Современные аспекты нутритивной поддержки. - Трудный пациент. - Архив. - №9 2008]. Холекінетична дія клінутрену та значення нормальних показників для цього подразника були отримані шляхом співставлення холекінетичної дії клінутрену та сорбіту у 14 здорових осіб. Визначення моторно-евакуаторної функції жовчовивідних шляхів із застосуванням в якості подразника сорбіту та клінутрену здійснювалось у такий спосіб: ультразвукове дослідження виконувалось ранком, натще. Спочатку виконувалось оглядове дослідження жовчного міхура: оцінювались його розмір, положення, наявність перетинів, перетяжок, характеристика вмісту в порожнині міхура, потім, хворий приймав розчин сорбіту 20,0г в 50,0мл кип'яченої води або суспензію клінутрену, що готувалась "ex tempore": 25,0г клінутрену збовтували у 100,0мл кип'яченої води до однорідної маси. Після прийому подразника ультразвукове дослідження проводилося на протязі години - спочатку кожну хвилину до початку скорочення жовчного міхура, а потім кожні 5 хвилин протягом 60 хвилин, оцінюючи результати дослідження, та, у випадку, коли жовчний міхур 4 максимально скорочувався раніше, ніж через 15 хвилин після сніданку, а максимальний об'єм жовчі, що виділялася, був більший, ніж 70% від вихідного об'єму, діагностували гіперкінетичну дискінезію, а тонус жовчного міхура підвищений; у випадку, коли жовчний міхур максимально скорочувався пізніше, ніж через 40 хвилин, а максимальній об'єм жовчі, що виділилася, був менший, ніж 35%, діагностували гіпокінетичну дискінезію, а тонус жовчного міхура - знижений. Для оцінки холекінетичної дії клінутрену показники скорочувальної функції жовчного міхура після прийому сорбіту зіставляли з показниками скорочувальної функції жовчного міхура після прийому клінутрену. Об'єм жовчного міхура натще і у кожній постпрандіальній точці вимірювання (на 5-й хвилині, 10й хвилині, т.п.) був підрахований за допомогою формули для визначення об'єму еліпсу: об'єм (мл) =0,52 довжину (см) ширину (см) висоту (см). Фракція викиду оцінювалась в процентах наступним чином: ФВ (%) = ([об'єм міхура натще - об'єм міхура в кожній часовій точці]/об'єм міхура натще) 100%. Ефективність жовчовиділення дорівнювала максимальній фракції викиду. Повторні вимірювання об'єму жовчного міхура з використанням клінутрену не виявили достовірних відмінностей від сорбіту. Це підтверджує тотожність клінутрену та сорбіту в якості стимуляторів скорочення жовчного міхура. Дія клінутрену з дією сорбіту співставлялася у 18 хворих. Статистичний аналіз даних, що наведені в табл. 1, свідчить про відсутність достовірних відмінностей між показниками об'єму жовчного міхура після використання сорбіту та клінутрену на різних етапах дослідження. Таблиця 1 Об'єм жовчного міхура після прийому різних стимуляторів пацієнтами на хронічний безкам'яний холецистит 3 Час після прийому стимулятору (хвилини) натще 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Об'єм жовчного міхура (мл ) n=18 стимулятор сорбіт стимулятор клінутрен М m М m 29,7 2,7 30,1 3,3 26,7 3,5 24,8 5,1 26,1 2,9 26,9 3,1 25,8 2,8 25,1 2,1 25,1 5,7 23,2 2,9 24,8 3,4 24,5 4,8 24,1 2,8 23,9 2,2 25,2 3,5 24,6 3,9 25,7 4,1 26,9 2,2 26,9 4,1 27,1 2,4 27,3 2,8 25,9 5,5 27,2 3,3 28,1 4,4 30,1 4,1 32,3 3,3 5 46634 При порівнянні даних фракції викиду визначалась відсутність достовірних відмінностей між результатами досліджень пацієнтів на хронічний безкам'яний холецистит з різними стимуляторами (табл.2). Ефективність жовчовиділення достовірно відрізнялась між здоровими та хворими, але не 6 залежала від стимулятора і дорівнювала після стимуляції сорбітом - (35,4 5,1)%, клінутреном (34,2 3,3)%. У здорових осіб максимальне жовчовиділення становило (55,7 5,5)% у середньому на 35-40 хвилині дослідження. Таблиця 2 Фракція викиду жовчного міхура за результатами дослідження контрольної групи та пацієнтів на безкам'яний холецистит з використанням різних стимуляторів Час після прийому стимулятора (хв.) 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 контрольна n=14 стимулятор сорбіт М m 23,6 3,7 20,4 3,8 31,9 2,9 32,5 2,4 41,9 5,7 41,9 2,9 55,7 5,5 47,1 4,9 42,4 2,6 42,5 8,4 44,7 2,1 40,1 5,4 Фракція викиду (%) групи пацієнти на безкам'яний холецистит n=18 стимулятор сорбіт стимулятор клінутрен М m М m 15,6 2,9 15,4 1,9 15,4 4,5 13,2 3,8 14,4 2,8 15,6 2,9 16,2 3,2 17,1 2,7 18,2 1,1 17,5 2,1 18,7 4,5 18,7 3,8 20,7 2,4 19,5 4,1 24,2 5,1 23,2 3,3 31,2 3,1 30,1 2,7 35,4 5,1 34,2 3,3 26,4 2,5 24,5 4,5 16,9 1,1 16,4 2,8 Примітки: Р