Спосіб диференціальної діагностики легкої черепно-мозкової травми

Спосіб диференціальної діагностики легкої черепно-мозкової травми, що полягає у визначенні активності перекисного окислення ЛІПІДІВ (ПОЛ), який відрізняється тим, що активність перекисного окислення ЛІПІДІВ визначають у сироватці крові, додатково у сироватці крові визначають вміст ДНК та концентрацію середніх молекул (CM), причому при значеннях активності ПОЛ 0,13±0,01ум о д , концентрації CM 0,30±0,01ум о д , вмісту ДНК 5,08±0,Змг/л на 1-2 добу, 0,13±0,01ум о д , 0,34±0,01ум од і 5,20±0,26мг/л ВІДПОВІДНО на 3-5 добу та 0,17±0,01ум о д , 0,42±0,02ум од і 4,36±0,18мг/л ВІДПОВІДНО на 7-10 добу діагностують струс головного мозку, а при значеннях активності ПОЛ, концентрації CM та вмісту ДНК ВІДПОВІДНО 0,24±0,05ум од , 0,36±0,03ум од , 8,00± 0,96мг/л на 1-2 добу, 0,32±0,03ум од, 0,43±0,04ум о д , 9,42±0,91мг/л на 3-5 добу та 0,33±0,04ум од , 0,51±0,04ум од , 2,59±0,45мг/л на 7-10 добу діагностують удар мозку легкого ступеня Корисна модель стосується медицини, зокрема нейрохірурги, неврологи, нейротравматологп, судової медицини і може бути використана для визначення важкості черепно-мозкової травми (ЧМТ) Відомий спосіб визначення важкості черепномозкової травми (Патент РФ №2146060, Кл G01 N33/92, публ 2000р), який полягає у визначенні в спинномозковій рідині вмісту продуктів перекисного окислення ЛІПІДІВ (ПОЛ) - малонового диальдепду (МДА) і дієнових коньюгатів (ДК) При підвищенні концентрації МДА і ДК не більше ніж в 3,7 і 3,4 рази ВІДПОВІДНО діагностують удар мозку легкого ступеня, при підвищенні концентрації МДА і ДК в 3,8-10,5 і 3,5-9,0 разів ВІДПОВІДНО - удар головного мозку середнього ступеня важкості, При збільшенні концентрації МДА більш ніж в 10,5 разів і концентрації ДК більш ніж в 9 разів діагностують важку черепно-мозкову травму Цей спосіб є достатньо достовірним та має незначні терміни проведення діагностики важкості черепно-мозкової травми Однак, вибір спинномозкової рідини в якості матеріалу дослідження має певні труднощі (неможливість виконання пункції через анатомічні зміни ділянки хребта, травматичне ушкодження ділянки шкіри в МІСЦІ пункції) і може мати низку негативних наслідків (від розвитку явищ менінпзму при легкій черепно-мозковій тра вмі до розвитку вклинення і летального закінчення при важкій черепно-мозковій травмі), причому сама люмбальна пункція є травматичною для хворого Крім того цей спосіб не дає можливості тонкої диференціації легкої черепно-мозкової травми на струс головного мозку (СГМ) і удар легкого ступеня В основу корисної моделі поставлене завдання забезпечити можливість проведення діагностики без ризику виникнення негативних наслідків для хворого, а також підвищити об'єктивність і достовірність диференціальної діагностики струсу і удару головного мозку легкого ступеня Поставлене завдання вирішується тим, що у способі диференціальної діагностики легкої черепно-мозкової травми (ЛЧМТ), який полягає у визначенні активності перекисного окислення ЛІПІДІВ, згідно з корисною моделлю, активність перекисного окислення ЛІПІДІВ визначають у сироватці крові, додатково у сироватці крові визначають вміст ДНК та концентрацію середніх молекул (CM), причому при значеннях активності ПОЛ 0,13±0,01ум о д , концентрації CM 0,30±0,01ум о д , вмісту ДНК 5,08±0,Змг/л на 1-2-у добу, 0,13±0,01ум о д , 0,34±0,01ум од і 5,20±0,26мг/л ВІДПОВІДНО на 3-5-у добу та 0,17±0,01ум од, 0,42±0,02ум од і 4,36±0,18мг/л ВІДПОВІДНО на 7-10-у добу діагностують струс головного мозку, а при значеннях актив 4677 ності ПОЛ, концентрації СМ та вмісту ДНК ВІДПОВІДНО 0,24±0,05ум од , 0,36±0,03ум од , 8,00±0,96мг/л на 1-2-у добу, 0,32±0,03ум о д , 0,43±0,04ум од , 9,42±0,91мг/л на 3-5-у добу та 0,33±0,04ум од , 0,51±0,04ум од , 2,59±0,45мг/л на 7-10-у добу - діагностують удар мозку легкого ступеня В плазмі крові, як і в інших екстрацелюлярних рідинах організму, міститься значна КІЛЬКІСТЬ нуклеїнових кислот, зокрема ДНК Руйнування клітин, підвищення проникливості або розрив лізосомальних мембран обумовлює вихід нуклеїнових кислот в МІЖКЛІТИННИЙ простір, а значить в кров і спинномозкову рідину, із подальшою реалізацією деструктивних змін на рівні тканин і цілих органів Результати клініко-лабораторних досліджень показали, що у хворих зі СГМ істотних змін вмісту ДНК в сироватці крові порівняно з контролем протягом усього періоду спостереження не реєструється Очевидно, це можна пояснити тим, що ДНК локалізується переважно в ядрі клітини і, на відміну від багатьох інших макромолекул, у тому числі РНК, метаболічно стабільна м склад не змінюється до того часу, поки підтримується нормальне функціонування клітини Рівень ДНК у крові залежить від КІЛЬКОСТІ зруйнованих клітин, оскільки ДНК відображає ступінь реєстрації Тому при травмі легкого ступеня вже на першу-другу добу після травми відмічається достовірне підвищення ДНК у порівнянні з контролем та струсом головного мозку Крім того встановлено, що важкість пошкодження мозкової тканини і протікання патологічного процесу при ЧМТ корелює із КІЛЬКІСНИМ вмістом CM в крові і лікворі У здорових людей CM є звичайними продуктами ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ організму і близько 95% їх ефективно виводиться нирками За нормального стану організму невелика їх КІЛЬКІСТЬ контролює ДІЯЛЬНІСТЬ органів і систем В здорових людей рівень CM є відносно стабільним у всіх вікових групах, що дозволяє використовувати його як інформативний тест оцінки стану організму і якості лікування Проведення диференціальної діагностики легкої черепно-мозкової травми, шляхом дослідження сироватки крові є легшою, більш доступною та менш травматичною процедурою Діагностику проводять таким чином У хворих на 1-2-у, 3-5-у та 7-10-у доби після травми проводять забір крові з вени і визначають активність перекисного окислення ЛІПІДІВ (ПОЛ) за величиною оптичної густини спектрофотометричним методом, запропонованим Р А Тімірбулатовим і Є І Сєлєзньовим, концентрацію середніх молекул (CM) скринінговим методом, запропонованим Н І Габріелян та В І Ліпатовою та вміст дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) за методом Р Г Цанаєва і П Л Маркова За умови значень активності ПОЛ 0,13±0,01ум од , концентрації CM 0,30±0,01ум од , вмісту ДНК 5,08±0,Змг/л на 1-2-у добу, 0,13±0,01ум о д , 0,34±0,01ум од і 5,20±0,26мг/л ВІДПОВІДНО на 3-5-у добу та 0,17±0,01умод , 0,42±0,02ум од і 4,36±0,18мг/л ВІДПОВІДНО на 7-10-у добу діагностують струс головного мозку, а при значеннях активності ПОЛ, концентрації CM та вмісту ДНК ВІДПОВІДНО 0,24±0,05ум од , 0,36±0,03ум од , 8,00±0,96мг/л на 0,36±0,03ум о д , 8,00±0,96мг/л на 1-2-у добу, 0,32±0,03ум од , 0,43±0,04ум од , 9,42±0,91мг/л на 3-5-у добу та 0,33±0,04ум од , 0,51±0,04ум од , 2,59±0,45мг/л на 7-10-у добу - діагностують удар мозку легкого ступеня Ілюстрацією КЛІНІЧНОГО спостереження, лікування та вивчення вмісту ДНК, CM, активності ПОЛ в сироватці крові хворих при ЛЧМТ можуть бути два нижченаведені приклади Приклад 1 Хворий Ш , 37 років, поступив зі скаргами на біль голови розлитого характеру, нудоту, слабість, головокружіння, шум в голові Відомо, ЩО впав з висоти 5 метрів Короткочасно (до 5-6хв) втрачав СВІДОМІСТЬ, після чого з'явились вищевказані скарги Об'єктивно стан хворого середньої важкості, шкірні покрови та слизові оболонки бліді Серцеві тони звучні, ритмічні А/Т - 135/80мм ртст Пульс 82уд/хв У легенях - везикулярне дихання, ЧДР 22/хв Зі сторони органів черевної порожнини - без патологічних змін Симптом Пастернацького від'ємний з двох сторін Активні та пасивні рухи в суглобах у повному об'ємі, не болючі У лобній ДІЛЯНЦІ зліва забійне садно на шкірі (1,5х4см), незначна інфільтрація кров'ю параорбітальної клітковини зліва Удари кистей обох рук Неврологічний стан СВІДОМІСТЬ пригнічена по типу легкого оглушення Оцінка за ШКГ - 14 балів Обставин травми хворий не пам'ятає Поклики на блювоту Хворий лежить на каталці пасивно ЗІНИЦІ D=S, мюз, фотореакци живі Рухи очних яблук у повному обсязі Горизонтальний дрібнорозмашистий клонічний ністагм в обидві сторони Корнеальні рефлекси живі Легка асиметрія мімічної мускулатури Язик по середній лінії Рефлекси з піднебіння живі Черевні рефлекси легко пригнічені Тонус м'язів КІНЦІВОК D=S, ізометричний Сухожилкові рефлекси D=S, пожвавлені Стопні патологічні рефлекси не викликаються Субкортикальні знаки не викликаються Менінгеальні симптоми відсутні Пперпдроз долоней, стоп Лабільність вазомоторів обличчя Змін зі сторони загальних аналізів крові та сечі не виявлено Аналіз крові на етанол від'ємний При проведенні Ехо-ЕС - зміщення серединного комплексу на 1,5мм вправо, основа його - 2мм На ЕЕГ - помірно виражені загальномозкові зміни дифузного характеру При огляді очного дна патологічних змін немає На рентгенограмах черепа деструктивних кісткових змін немає Встановлений діагноз закрита черепномозкова травма, струс головного мозку, забійне садно шкіри лівої лобної ділянки, навколоорбітальна гематома зліва Удари кистей обох рук Захворювання мало сприятливий розвиток Вже протягом перших двох годин практично повністю нормалізувалися рефлекси На фоні стабілізації вегетативних та мікровогнищевих функцій утримувалися загальномозкові прояви та помірно виражені вестибулярні На 1-2-у добу вміст досліджуваних показників складав ДНК-4,60мг/л, ПОЛ-0,07ум о д , СМ0,25ум од У комплексному лікуванні хворий отримував помірну депдратуючу терапію (лазікс 2,0 4677 2,0 дом'язево у перші три доби) на фоні калієвих препаратів (аспаркам по 1 таблетці тричі на добу), анальгетики, десенсибілізуючу та антиоксидантну терапію (50%розчин анальгіну 2мл+1 мл 1 % розчину дімедролу, беллатамінал по 1 таблетці 3 рази на добу, вітамін Е ЮОмг на добу в/м). На 3-5-у добу вміст ДНК становив 4,60мг/л. Активність ПОЛ складала 0,10ум.од., кількість CM 0,28ум.од. З 3-ї доби при позитивній динаміці захворювання призначено ноотропіл, кавінтон. Загальний стан хворого поліпшився. З 5-ї доби на перший план виступили явища загальної астенізації. На 7-10-у добу по мірі регресу вегетативної симптоматики вміст ДНК становив 4,20мг/л. Активність ПОЛ дорівнювала 0,27ум.од. Кількість CM складала 0,29ум.од. На 10-у добу неврологічний дефіцит зник і хворий був виписаний зі стаціонару у задовільному стані на подальше амбулаторне спостереження. Таким чином, у хворого зі струсом головного мозку і травмою м'яких тканин голови та кистей обох рук при обстеженні на 1-2-у добу після травми зростала активність ПОЛ та рівень СМ у сироватці крові. На 3-5-у добу після травми продовжували наростати активність ПОЛ та рівень СМ в сироватці крові. На 7-10-у добу після травми у даного хворого спостерігалися максимальна активність ПОЛ та рівень CM. Протягом усього періоду спостереження вміст ДНК в сироватці крові практично не змінювався. Приклад 2 Хвора П., 35 років, поступила зі скаргами на інтенсивні болі голови дифузного характеру, нудоту, неодноразову блювоту, головокружіння, загальну слабість. З анамнезу відомо, що була побита невідомими на вулиці. Мала місце втрата притомності до 25-ЗОхв. Під час транспортування двічі була блювота. Об'єктивно при поступленні: загальний стан хворої середньої важкості, шкіра та слизові оболонки бліді. Серцеві тони приглушені, ритмічні, ЧСС 90уд/хв. А/Т 140/90мм.рт.ст. У легенях - везикулярне дихання, ЧДР - 26-28/хв. Зі сторони органів черевної порожнини - без видимих патологічних змін. Симптом Пастернацького - від'ємний з двох боків. Активні та пасивні рухи у суглобах у повному обсязі, неболючі. Удар перенісся, правої скроневої ділянки, навколоорбітальні гематоми з обох сторін, синці лівого плеча та на обох стегнах. Слідів кровотечі зі слухових або носових ходів немає, гематом в ділянках соскоподібних паростків немає. Неврологічний стан: Свідомість пригнічена до глибокого оглушення. Оцінка за ШКГ - 13-14 балів. Ретроградна амнезія. Положення у ліжку пасивне, періодично спостерігається рухове збудження. Зіниці D=S. Фотореакції незначно пригнічені. Рухи очних яблук болючі, у повному обсязі. Горизонтальний клонічний дрібнорозмашистий ністагм у обидві сторони. Обличчя дещо асиметричне. Корнеальні рефлекси - живі. Рефлекси з піднебіння живі. Язик по середній лінії. Черевні рефлекси легко пригнічені. М'язевий тонус D=S, ізометричний. Сухожилкові рефлекси пожвавлені, D>S. Пірамідні патологічні стопні знаки справа. Слабо позитивний менінгеальний синдром. Аналіз крові синдром. Аналіз крові на етанол від'ємний. На рентгенограмах черепа у двох проекціях пошкоджень кісток черепа не виявлено. При проведенні Ехо-ЕС - зміщення "М"-еха на 2мм вліво. Ширина "М"-еха 4мм (3-ій шлуночок підтиснений). Хворій проведено люмбальну пункцію. Тиск ліквору - 210мм/вод.ст, кількість білку - 0,4г/л, еритро3 цити - 5тис/мм . При АКТ обстеженні знайдено звуження конвексітальних субарахноїдальних просторів у лобних ділянках, звуження ширини бокових шлуночків, більше правого, зона дещо пониженої щільності речовини мозку у правій гемісфері, незначне зміщення серединних структур (на 2мм) вліво. Встановлено діагноз: Закрита черепномозкова травма. Забиття головного мозку легкого ступеня, субарахноїдальний крововилив, забиття м'яких тканин обличчя, підапоневротична гематома лівої тім'яної ділянки. До кінця 1-2-ї доби стан хворої залишався без змін. Рівень ДНК становив 7,00мг/л. Активність ПОЛ дорівнювала до 0,20ум.од., кількість СМ0,47ум.од. Хвора отримувала комплексне лікування з використанням салуретиків (лазікс 2,0в/м протягом перших 3-х діб) та препаратів калію (аспаркам по 1 таблетці тричі на день), анальгетиків та десенсибілізуючих препаратів (50%р-н анальгіну 2,0+1% рн дімедролу 1,0). З 1-го дня застосовувалися вазотропні препарати (2,4% р-н еуфіліну - 5,0 у фіз.розчині) та антиоксиданти (вітамін Е ЮОмг на добу в/м). З метою зниження проникливості гематоенцефалічного бар'єру застосовували препарати кальцію (10%р-н кальцію хлориду 10,0 в/в, 5% р-н аскорбінової кислоти 5,0 в/в). Для зняття тривожного стану призначали нозепам по 1 таблетці З рази на день. На 3-ю добу стан хворої поліпшився. Утримувалися болі голови розлитого характеру, світлобоязнь. Нудота, блювота не турбували. У неврологічному статусі наросли двосторонні субкортикальні знаки. Продовжував утримуватись ністагм, анізорефлексія, асиметрія мімічної мускулатури, слабо позитивний менінгеальний синдром. При повторній люмбальній пункції - тиск ліквору 190мм.вод.ст, білок - 0,5г/л, еритроцити - 8 тис/мм3. Рівень ДНК становив 8,00мг/л. Активність ПОЛ дорівнювала О.ЗОум.од., кількість CM - 0,55ум.од. З метою поліпшення мікроциркуляції на 4-у добу був призначений трентал (5мл в/м), кавінтон (по 2,0 у 20мл фіз. розчину в/в краплинно двічі на день). Під впливом проведеного лікування на 5-7-у добу з'явилася стійка тенденція до регресу неврологічних симптомів. На 7-10-у добу рівень ДНК становив 2,50мг/л. Активність ПОЛ та вміст CM дорівнювали - 0,33ум.од. та 0,61 ум.од., відповідно. На цей час повністю регресував менінгеальний синдром, у комплексне лікування був доданий церебролізин по 5,0 в/в у фіз. розчині один раз на день. При позитивній динаміці захворювання на 10-у добу хворій призначено полівітамінні препарати, екстракт алое. На цей час регресувала анізорефлексія, у клінічній картині найбільшого розвитку набув астено-вегетативний синдром. На 20-у добу стан хворої повністю 4677 стабілізувався, хоча і залишалися скарги на періодичний дифузний біль голови, швидку втомлюваність, порушення сну Недостатності неврологічних функцій виявлено не було Хвора була виписана на подальше амбулаторне лікування на 21 добу після перенесеної ЧМТ Таким чином, у хворої із ударом мозку легкого ступеня, субарахиоідальним крововиливом, ударом м'яких тканин обличчя та підапоневротичною гематомою на 1-2-у після травми підвищувалися Комп'ютерна верстка Л Литвиненко 8 травми підвищувалися всі досліджувані біохімічні показники рівень ДНК, активність ПОЛ, вміст СМ в сироватці крові На 3-5-у добу після травми максимально наростали вміст ДНК та активність ПОЛ в сироватці крові Наростав рівень СМ в сироватці крові На 7-10-у добу в даної хворої відмічений максимальний вміст СМ в сироватці крові Активність ПОЛ також була високою У цей період вміст ДНК в сироватці крові був мінімальним Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ-42, 01601