Спосіб діагностики міофасціального больового синдрому

Спосіб діагностики міофасціального больового синдрому, що включає проведення прийому 3 виявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: додаткове проведення електровпливу симетрично на здоровій і хворій областях нервовом'язового апарата для визначення сенсорних і больових порогів, оскільки підвищена електрозбудливість спостерігається саме в точках пріоритетного міогіпертонусу, з наступною оцінкою порогових значень електричного струму тригерних пунктів дозволяє проводити кількісну об'єктивізацію сенсорних і больових відчуттів, тим самим покращуючи точність діагностики, дозволяє уникнути постановки помилкового діагнозу при різних формах болю - нейропатіях, радикулопатіях та інших, що в свою чергу підвищує ефективність проводимого лікування міофасціального больового синдрому. Спосіб здійснюють наступним чином. Шляхом прийому пальпації області, на яку скаржиться пацієнт, знаходять в ній найболючішого м'язового ущільнення - пріоритетний міогенний тригерний пункт. Далі проводять електродіагностику сенсорних і больових порогів в області найболючішого м'язового ущільнення при міофасціальному больовому синдромі. В даній зоні розташовують активний круглий електрод діаметром 1см, а індиферентний електрод прямокутної форми площею 150см2 розташовують по середній лінії тіла в міжлопатковій області, причому відстань між електродами повинна бути не менш 2см, подають синусоїдальні модульовані струми і, плавно нарощуючи силу струму, досягають сенсорного порога, про який свідчить відчуття у пацієнта легкої вібрації під активним електродом і далі нарощують силу струму до больового порога - поява у пацієнта болючих відчуттів, визначають величину значення електричного струму. Проводять аналогічну оцінку даних параметрів на здоровій стороні тіла пацієнта. Одержані результати вимірів порівнюють з результатами вимірів у контрольних точках, симетричних по відношенню до досліджуємого міофасціального тригерному пункту. Дослідження в області попередньо пальпованого міофасціального тригерного пункту сенсорних і больових порогів при електричному збудженні синусоїдальним модульованим струмом, параметри якого не викликають подразнення шкіри, добре переносяться пацієнтом та забезпечують високу точність оцінки больових порогів. Приклади конкретного здійснення способу діагностики міофасціального больового синдрому: Приклад 1 Хворий Ф., 40 років, був направлений на консультацію невропатологом, після безрезультативного лікування протягом 2-х міс. з приводу радикуліту шийного відділу хребта, правостороннього корінцевого синдрому. Невралгії 1-2-й гілуи трійчастого нерва справа. Хворіє біля 3-х місяців. Біля 20 років працює водієм. Три місяці тому потрапив в аварію, удар в правий бік машини. Протягом місяця після травми наростав біль по задньому краю шиї справа, потім приєднався біль у скроневій області і за оком справа, після чого звернувся до невропатолога. 47366 4 Статус при зверненні: загальний стан задовільний; артеріальний тиск - 135/85мм.рт.ст, пульс 66уд/хвил. М'язова система розвинута добре. Рухи в шийному відділі не в повному об'ємі, болючі: згинання 60°, розгинання 45; нахил вправо 55°, вліво 45°; поворот вправо 50°, вліво 45°. Повороти і нахили голови вліво викликають різке підсилення болю в шиї справа і в скроневій області справа. При визначенні сили трапецієподібного, дельтоподібного і піднімаючого лопатку м'язу справа, виникає біль в описаній зоні і додається біль за правим оком при вираженій напрузі верхньої порції трапецієподібного м'язу. ЧМН без патології. Поверхнева і глибока чутливість не змінена; сухожильні і периостальні рефлекси живі, симетричні. На рентгенограмах шийного відділу хребта в прямій, боковій проекціях і при максимальному розгинанні і згинанні визначаються початкові ознаки остеохондрозу і гіпермобільності С3-С6. При обстеженні виявлені болючі ущільнення в м'язах. Основна локалізація болючих м'язових ущільнень, що відповідають характеристикам активних тригерних точок - верхня порція трапецієподібного м'язу справа. Для уточнення діагнозу хворому запропонованим способом проводять електродіагностику сенсорних і больових порогів в області найбільш болючих міофасціальних тригерних пунктах. На підставі скарг на біль по задньому краю шиї справа, біль у скроневій області і за оком справа і виявлених активних тригерних точок у верхній порції трапецієподібного м'язу справа, що активно беруть участь при пробах на силу м'язів і служать джерелом болю, рентгенологічних даних за початкові прояви дегенеративно-дистрофічного захворювання шийного відділу хребта, відсутність корінцевого синдрому і даних електродіагностики сенсорних і больових порогів, установлено діагноз: Наслідки правосторонньої хлистової травми шийного відділу хребта. Правостороння цервікокраніалгія. Міофасціальний больовий синдром верхньої порції трапецієподібного м'язу справа в стадії загострення. В таблиці 1 наведені рівні сенсорних і больових порогів на стандартний електричний стимул в процесі лікування у хворого Ф. в мА. Визначають величину різниці порогових значень електричного струму між здоровою і хворою сторонами: Іхвор - Іздоров. Чим більша величина даного показника, тим більш виражені прояви захворювання, зміни в процесі лікування. Якщо нульовий показник, це свідчить про незмінність чутливості больових порогів. Проведений курс комплексної терапії призвів до інактивації тригерних точок у верхній порції трапецієподібного м'язу справа і повному зникненні больового синдрому, відновленню об'єму рухів у шийному відділі хребта в повному об'ємі. Виконавши в майбутньому курс лікувальної гімнастики, як завершальної реабілітації і пройшовши навчання прийомам аутоміорелаксації, хворий виписаний на роботу. Приклад 2 Хвора В. 35 років, звернулась зі скаргами на біль в глибині правого плеча попереду і плечового 5 суглобу, що спускається в бокову поверхню плеча і передпліччя. Біль під час сну на будь-якому боку. Біль підсилюється при фізичному та емоційному навантаженні. Непокоїть біля 1 місяця. Статус при зверненні: загальний стан задовільний; артеріальний тиск - 130/85мм.рт.ст., пульс 66уд/хвил. М'язова система розвинута задовільно. Рухи в шийному відділі в повному об'ємі, безболючі. Рухи в правому плечовому суглобі не в повному об'ємі, при обертанні руки зовні і приведенні плеча до тулубу виникає біль в глибині передньої області правого плеча і плечового суглобу, що спускається в латеральну поверхню плеча і передпліччя. При визначенні сили підостного м'язу справа, виникає біль в гомолатеральному плечі. Поверхнева і глибока чутливість не змінена; сухожильні і периостальні рефлекси живі, симетричні. На рентгенограмах шийного відділу в прямій, боковій проекціях і при максимальному розгинанні і згинанні: без патології. Рентгенографія правого плечового суглобу: без патології. Хворій була проведена діагностика запропонованим способом. В таблиці 2 наведені рівні сенсорних і больових порогів на стандартний електричний стимул в процесі лікування у хворої В. в мА. При обстеженні додатково були виявлені болючі ущільнення в м'язах. Основна локалізація болючих м'язових ущільнень, що відповідають характеристикам активних тригерних точок - підостний м'яз справа. Була проведена електродіагностика сенсорних і больових порогів в проекції тригерних точок, результати наведені в табл.2. На підставі скарг на біль в глибині передньої області правого плеча і плечового суглобу, що спускається в бокову поверхню плеча і передпліччя, болючості м'яких тканин правої лопатки і виявлених активних тригерних точок в підостному м'язу справа, які активно беруть участь при пробах на силу м'язів і служать джерелом болю, відсутності рентгенологічних даних за дегенеративнодистрофічні захворювання шийного відділу хребта, відсутності вертебрального синдрому та ураження правого плечового суглобу, враховуючи дані електродіагностики сенсорних і больових порогів, установлено діагноз: Правостороння брахіалгія. Міофасціальний больовий синдром підостного м'язу справа в стадії загострення. Проведений курс комплексної терапії призвів до інактивакції тригерних точок в підостному м'язу справа і повному зникненні больового синдрому, відновленню працездатності. Виконавши в майбутньому курс лікувальної гімнастики, як завершальний етап реабілітації і пройшовши навчання прийомам аутоміорелаксації, хвора виписана на роботу. Приклад 3 Хворий К. 54 роки, підприємець. Звернувся зі скаргами на біль в куту шиї, плечі і лопатці з лівої 47366 6 сторони. Виражене обмеження рухів голови з тієї ж сторони. Біль підсилюється при навантаженні на ліву руку при підйомі важкостей. Біль непокоїть упродовж 2-х місяців, однак підсилився в останній тиждень. Статус при зверненні: загальний стан задовільний; артеріальний тиск 135/85, пульс 70. М'язова система розвинута задовільно. Рухи в шийному відділі не в повному об'ємі: згинання 60°, розгинання 40°; нахил вправо 55°, вліво 30°; поворот вправо 50°, вліво 35°. Повороти і нахили голови вліво викликають різке підсилення болю в шиї зліва. При визначенні сили м'язу, що піднімає лопатку зліва, виникає гомолатеральний біль в шиї. Поверхнева і глибока чутливість не змінена; сухожильні і периостальні рефлекси живі, симетричні. На рентгенограмах шийного відділу в прямій, боковій проекціях і при максимальному розгинанні і згинанні визначаються ознаки остеохондрозу. УЗДГ басейна церебральних артерій - в межах вікової норми. Хворому була проведена діагностика запропонованим способом. В таблиці 3 наведені рівні сенсорних і больових порогів на стандартний електричний стимул в процесі лікування у хворого К. в мА. При обстеженні додатково були виявлені болючі ущільнення в м'язах. Основна локалізація болючих м'язових ущільнень, що відповідають характеристикам активних тригерних точок - м'яз, що піднімає лопатку зліва. Для уточнення діагнозу хворому була проведена електродіагностика сенсорних і больових порогів в проекції тригерних точок (див. табл.3). На підставі скарг на біль в куту шиї, плечі і лопатці зліва, виражене обмеження рухів голови з тієї ж сторони, болючості м'язу, що піднімає лопатку зліва і виявлених в ній активних тригерних точок, що активно беруть участь при пробах на силу м'язів і служать джерелом болю, наявність рентгенологічних даних за початкові прояви дегенеративно-дистрофічне захворювання шийного відділу хребта, відсутність вертебрального синдрому і, враховуючи дані електродіагностики сенсорних і больових порогів, установлено діагноз: Лівостороння цервікобрахіалгія. Міофасціальний больовий синдром м'язу, що піднімає лопатку зліва в стадії загострення. Хворому було проведено курс комплексної терапії, який призвів до інактивації тригерних точок в м'язу, що піднімає лопатку зліва і повному зникненню больового синдрому, відновленню працездатності. Виконавши в майбутньому курс лікувальної гімнастики, як завершальний етап реабілітації і пройшовши навчання прийомам аутоміорелаксації, хворий виписаний на роботу. Запропонований спосіб діагностики міофасціального больового синдрому підвищує якість діагностичного алгоритму. 7 47366 8 Таблиця 1 Точки вимірів Досліджуємий МФТП точка справа (хвора сторона) точка зліва (здорова сторона) Іхвор - Іздоров Досліджуємий МФТП точка справа (хвора сторона) точка зліва (здорова сторона) Іхвор - Іздоров Після курсу лікування Локальний сенсорний поріг: Вихідно 0,5 2,0 1,5 Локальний больовий поріг: 1,0 3,5 2,5 Різниця показника до і після лікування 1,8 2,0 0,2 1,3 0,0 3,5 4,0 0,5 2,5 0,5 Примітка: МФТП - міофасціальний тригерний пункт, Іхвор - Іздоров - різниця порогових значень електричного струму між здоровою і хворою сторонами. Таблиця 2 Точки вимірів Досліджуємий МФТП точка справа (хвора сторона) точка зліва (здорова сторона) Іхвор - Іздоров Досліджуємий МФТП точка справа (хвора сторона) точка зліва (здорова сторона) Іхвор - Іздоров Після курсу лікування Локальний сенсорний поріг: Вихідно 1,0 2,5 1,5 Локальний больовий поріг: 1,5 3,5 2,0 Різниця показника до і після лікування 2,5 2,6 0,1 1,5 од 3,5 3,8 0,3 2,0 0,3 Таблиця 3 Точки вимірів Досліджуємий МФТП точка справа (хвора сторона) точка зліва (здорова сторона) Іхвор - Іздоров Досліджуємий МФТП точка справа (хвора сторона) точка зліва (здорова сторона) Іхвор - Іздоров Комп’ютерна верстка А. Рябко Після курсу ліку- Різниця показника до і вання після лікування Локальний сенсорний поріг: Вихідно 1,2 2,3 1,1 Локальний больовий поріг: 1,3 3,3 2,0 Підписне 2,2 2,5 0,3 1,0 0,2 3,4 3,3 0,1 2,1 0,0 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601