Спосіб лікування міофасціального больового синдрому

Винахід відноситься до медицини, а саме до фізіотерапії і може бути використаний при лікуванні хворих з неспецифічним ураженням попереково-смугасти х м'язів та фіброзних стр уктур, яке спричиняє виникнення міофасциальних больових синдромів. Міофасциальні больові синдроми (МФБС) зустрічається в 15-30% дорослого населення, а в окремих професійних групах в 40-90%. Характерною особливістю даної патології є наявність змін у м'яких, переважно м'язево-сухожилково-периартикулярних структурах, так званих, міофасциальних тригерних пунктах (МФТП). В лікуванні міофасциальних больових синдромів використовують широкий перелік впливів: медикаментозні, фізіотерапевтичні, ін'єкційні, мануальні та акупунктурні. В стадії дисфункціональних змін для інактивації МФТП досить ефективним є методи анестезії охолодженням з наступним розтягненням ураженого м'яза, або його розминанням. М'яз, що містить МФТП, функціонально укорочений та дещо ослаблений, тому його пасивне розтягнення сприяє розправленню локальних гіпертонусів та відновленню нормальної м'язової архітектоніки. Доволі части при міофасциальних больових синдромах застосовують інфільтрацію МФТП локальними анестетиками. Для усунення запальних явищ застосовують ін'єкції кортикостероїдів, проте слід враховувати , що стероїди створюють виражений токсичний вплив на м'язові та нервові волокна. Спеціальні дослідження показали значну ефективність купування МФТП шляхом механічної їх стимуляції, тобто класичним голковколюванням. В сучасній акупунктурній терапії застосовують різноманітні способи впливу на точки акупунктури, з яких при міофасциальних больових синдромах найбільш часто проводять електропунктуру та лазеропунктур у. В лікуванні хворих з МФБС використовують мануальну терапію, в рамках якої застосування постізометрічної релаксації м'язів передбачає цілеспрямований вплив на головний патогенний фактор - локальне посилення контрактильних властивостей м'яза, що містить МФТП. Однак, більшість зазначених вище методик мають короткотермінову дію, так як не передбачають, що МФБС не є суто місцевою м'язовою проблемою, а захворюванням з формуванням патологічної системи. За прототип прийнятий спосіб лікування міофасциального больового синдрому, патент України 50251 від 15.10.2002, у якому на зону ураженого м'язу впливають холодом (кріотерапія) 3-5 хвилин, після цього проводять мануальну тракцію цього ж м'язу. Додатково на ділянку МФТП впливають гелій - неоновим лазером ( l = 632,8 нм , потужністю 12мВт, тривалістю 30-50с). В окремих випадках додатково впливають високочастотним ультразвуком 3-4хв. Основними недоліками прототипу є: - використання кріотерапії потребує чіткого визначення стадії МФБС (позитивні наслідки кріотерапії можливі тільки в стадії дисфункціональних змін), але встановлення їх не завжди можливе; - сама техніка проведення кріотерапії може бути небезпечною, оскільки з нанесенням на шкіру холодового агенту і швидке його випаровування може привести до переохолодження м'язу і посилення активності МФТП; - методика за прототипом передбачає вплив тільки на периферичний рівень МФТП патологічної системи, а не систему в цілому. Все вищенаведене зменшує ефективність лікування хворих на МФБС, збільшує строки лікування, а після відносно короткої ремісії, в разі успіху, знову вертається больовий синдром. В основу винаходу покладено завдання створити такий спосіб лікування міофасциального больового синдрому, у якому шляхом заміни фактору впливу і точок його прикладення досягається можливість впливу на основні ланки патологічної системи з урахуванням механізму її формування, що в значній мірі підвищує ефективність лікування. Для вирішення завдання запропонований спосіб лікування міофасциального больового синдрому, що включає проведення мануальної терапії ураженого м'яза та вплив лазерного випромінювання на міофасциальні больові пункти, за яким, згідно з винаходом, вплив лазерного випромінювання здійснюють в частотномодульовану режимі на сегментарні зони і больові пункти одночасно з дією на ці зони імпульсного магнітного поля. В оптимальному варіанті використовують лазер інфрачервоного діапазону з l = 780 - 890 нм потужністю 550мВт і частотною модуляцією 0,1-150Гц., імпульсне магнітне поле частотою 0,1-150Гц і магнітною індукцією 350мТл. Для підсилення ефекту зменшення болю на початку лікування проводять аурикулярну електропунктуру. Для підсилення лікувального ефекту при наявності супутніх захворювань, додатково проводять постізометричну релаксацію уражених м'язів, причому лікування здійснюють в такий послідовності виконання операцій: аурикулярна електропунктура, коригувальна мануальна терапія, постізометрична релаксація уражених м'язів, сегментарна та локальна магнітолазерна терапія. В загальному вигляді спосіб здійснюють таким чином. Після всебічного обстеження хворого, виявляють кількість і локалізацію МФТП, відмічають їх зеленкою і починають лікування. На початку проводять електропунктуру в точки вушної раковини. Вибирають реактивні, тобто больові пункти зліва і справа, болючість яких досліджують методом пресації спеціальним зондом. Додатково проводять стимуляцію класичних аурикулярних точок: 55 (шень-мень, антистресової), 25 (стовбура мозку), 37 (шийний відділ хребта), 34 (кора головного мозку), 26 (таламус), 22 (вегетативна нервова система). В одному сеансі використовують 3-5 точок. Параметри електричного струму для впливу на точки вушної раковини: сила струму від 10 до 100мкА (регулюють в залежності від відчуття пацієнта), частота струм у - від 1 до 10Гц, тривалість впливу на одну точку від 20с до 2-3-х хвилин. Після аурикулярної електропунктури, яка супроводжувалась значним зменшенням болю в МФТП, проводять загальноприйняту постізометричну релаксацію уражених м'язів (де були зазначені МФТП при обстеженні). Додатково проводять м'яку мануальну корекцію хребта. Після того здійснюють магнітолазеротерапію з впливом на пункти міофасціального болю (МФТП) і сегментарні вегетативні зони, які забезпечують іннервацію відповідних м'язів з такими параметрами: - лазерне випромінювання інфрачервоного діапазону ( l = 780 - 890 нм ), потужність - 5-50мВт, частотна модуляція - від 0,1 до 150Гц; - магнітне поле індукцією 3-50мТл, частота імпульсів від 0,1 до 150Гц. Тривалість впливу на одну МФТП 1-3хв, на сегментарну зону - 3-5хв. Сегментарні зони вибирались відповідно до уражених м'язів, при змінах в м'язах шийно- комерційної ділянки і верхніх кінцівок впливають на C 8-Th6 сегменти (рівень С7-D4 хребців), при змінах у м'язах тулуба - на Th7-Тh9 сегменти (рівень D5-D8 хребців), при змінах у м'язах нижніх кінцівок - на Th10-L1-2 сегменти (рівень D9-10-L2-3 хребців). Вплив на необхідні сегментарні зони здійснювався паравертебрально зліва і справа, навіть якщо МФТП знаходились з одного боку. Загальна тривалість процедури МЛТ - до 30-35хв. Конкретний приклад виконання способу. Хворий Л-ко, 43 роки, водій, поступив на санаторне лікування з діагнозом: лівостороння хронічна цервікобрахіалгія з частими загостреннями. В неврологічному статусі вогнищевої симптоматики не виявлено, непостійний симптом Марінеску-Радовічі . Об'єм рухів в шийному відділі хребта обмежений. Зліва в ділянці трапецієподібного м'язу при пальпації виявляються три невеликі затвердіння розміром 0,5х0,8мм, при натисканні на які пацієнт відчував біль і іррадіацію болю в шию і в рук у. За оцінкою аналогової шкали біль дорівнював відрізку 80мм, а за показником тензоалгометрії - 1,75кг/см 2. Інши х патологічних явищ з боку нервової і м'язової систем не виявлено. За даними основних і додаткових досліджень був поставлений клінічний діагноз: міофасціальний больовий синдром в ділянці трапецієподібного м'язу зліва на фоні шийного остеохондрозу, астено-депресивний синдром. Лікування: лікувальна фізкультура, масаж, дієтотерапія, а також лікувальний курс за запропонованою методикою. Аурикулотерапія: провадили електропунктуру реактивних точок на лівій вушній раковині (їх виявилося чотири) з силою струму 50мкА, частотою 7Гц тривалістю впливу на одну точку - 20с. Додатково впливали струмом таких же параметрів на точку шийного хребта. Після аурикулотерапії провадили мануальну терапію з акцентом на шийний і грудний відділи хребта та постізометричну релаксацію трапецієподібного м'язу зліва. Далі провадилась магнітолазерна терапія на сегментарні зони зліва і справа (рівень C 7-D4 хребців) дією інфрачервоного лазерного випромінювання в частотно-модульовану режимі потужністю 20 мВт і одночасно магнітного поля 10мТл. Режим дії з частотною модуляцією 77Гц (протибольова частота). Тривалість процедури 7хв. На пункти болю трапецієподібного м'язу здійснювали вплив з такими ж параметрами, але протягом 1хв. Процедури провадилися через день (усього 10 процедур). У пацієнта зникли всі суб'єктивні скарги, нормалізувався сон, перестали боліти шия, рука, голова. Під час неврологічного огляду симптом Марінеску-Радовічв не викликався, болючість МФТП не виявлялась, як і самі пункти. За показниками аналогової шкали хворий своє самопочуття (рівень болю) оцінював на рівні 1мм, а при тензоалгометрії виявилося, що поріг болю піднявся з 1,75кг/см 2 до 5,4кг/см 2. При УЗДГ кровоток по сонних і хребцевих артеріях відмічався без змін, симетричний, в передніх мозкових артеріях середня швидкість достовірно підвищилась з 50см/с до 52см/с. Хворий залишався під наглядом протягом року, рецидиву не відмічалося. За розробленою методикою було проліковано 47, а за прототипом -20 хворих з МФБС, причому за клінічним перебігом хворі були схожі між собою. Після лікування в обох групах отримані позитивні зміни, однак більш значні вони були у хворих, які лікувались за розробленою методикою. В цій же групі було зафіксовано підвищення больового порогу.