Спосіб діагностики міофасціального больового синдрому

Спосіб діагностики міофасціального больового синдрому, що включає пальпаторне визначення 3 асиметрії репрезентативних точок м'язів досліджуємого регіона за рахунок того, що в області міогенного тригерного пункта виявляється локальне підвищення температури порівняно з симетричною ділянкою другої половини тіла, дозволяє проводити об'єктивну оцінку стану судинної мікроциркуляції, судити про виразність прояву патологічних симптомів, що покращує точність діагностики, дозволяє уникнути постановки помилкового діагнозу при різних формах болю та підвищити ефективність лікування міофасціального больового синдрому. Спосіб здійснюють наступним чином. Знаходять шляхом пальпації області, на яку скаржиться пацієнт, найбільш болюче м'язове ущільнення - пріоритетний міогенний тригерний пункт. Далі для оцінки стану мікроциркуляції, за допомогою термодатчика «Microlance» (Швейцарія), шаг виміру 0,1°С, проводять інфрачервону термометрію симетричних репрезентативних рухових і тригерних точок м'язів шийно-плечолопаткової групи і верхньої кінцівки для об'єктивізації ефективності проводимих лікувальних заходів. Одержані результати вимірів порівнюють між собою і визначають термоасиметрію репрезентативних точок м'язів досліджуємого регіона, враховуючи при цьому, що у здорової людини різниця в температурі на одній і другій стороні тіла коливається, за даними прийнятого за прототип джерела, від 0,17 до 0,45°С. Потім по величині термоасиметрії судять про виразність прояву патологічних симптомів та про зміни в процесі лікування. Приклади конкретного здійснення способу діагностики міофасціального больового синдрому: Приклад 1 Хворий Н., 39 років, автослюсар, звернувся зі скаргами на тупий біль в правому плечовому суглобі з іррадіацією в руку, лопатку, який виникає вночі під час сну, а також при навантаженні під час роботи. Непокоїть біля 1,5 місяців. Статус при зверненні: загальний стан задовільний; артеріальний тиск - 125/70мм рт.ст., пульс 66уд/хвил. М'язова система розвинута задовільно. Рухи в шийному відділі не в повному об'ємі, болючі: згинання 65°, розгинання 45°; нахил вправо 60°, вліво 55°; поворот вправо 60°, вліво 55°. Рухи в плечових суглобах: зліва - в повному об'ємі, справа - при відведенні виникає біль в області суглоба з іррадіацією в руку і лопатку. При визначенні сили дельтоподібного м'язу справа, виникає біль в гомолатеральному плечі. Поверхнева і глибока чутливість не змінена; сухожильні і періостальні рефлекси живі, симетричні. На рентгенограмах шийного відділу хребта в прямій, боковій проекціях і при максимальному розгинанні і згинанні визначаються ознаки остеохондрозу і гіпермобільності С3-С4, С5-С6. На рентгенограмах плечових суглобів: без патології. При обстеженні додатково виявлені болючі ущільнення в м'язах. Основна локалізація болючих м'язових ущільнень, що відповідають характеристикам активних тригерних точок - дельтоподібний м'яз справа. 47364 4 Для уточнення діагнозу хворому проведена діагностика по запропонованому способу. Була здійснена інфрачервона термометрія в проекції тригерних точок. В таблиці 1 наведено значення показників інфрачервоної термометрії в процесі лікування у хворого Н. (С°). На підставі скарг на біль переважно в правому плечі, болючості м'яких тканин правого плечового суглобу і виявлених активних тригерних точок в дельтоподібному м'язу справа, які служать джерелом болю при пробах на силу м'язів, відсутність рентгенологічних даних за патологію правого плечового суглоба, відсутність корінцевого синдрому і, враховуючи дані інфрачервоної термометрії, установлено діагноз: Правостороння брахіалгія. Міофасціальний больовий синдром дельтоподібного м'язу справа в стадії загострення. Проведений курс комплексної терапії призвів до усунення активних тригерних точок в дельтоподібному м'язу справа і повному зникненні больового синдрому, відновленню об'єму рухів в правому плечовому суглобі в повному об'ємі. Виконавши в майбутньому курс лікувальної гімнастики, як завершальної реабілітацію і, пройшовши навчання прийомам аутоміорелаксації, хворий виписаний на роботу. Приклад 2 Хвора А. 25 років, діловод, направлена на консультацію кардіологом. Лікується з приводу НЦД, кардіалгії упродовж 5 тижнів, без клінічного ефекту. Скарги при зверненні: на біль в області лівої лопатки, іррадує в лівий плечовий суглоб і ліву руку, підсилюється при фізичному та емоційному навантаженні. Біль непокоїть біля 3,5 місяців. Статус при зверненні: загальний стан задовільний; артерільний тиск - 120/70мм рт.ст., пульс 62уд/мин. М'язова система розвинута задовільно. Рухи в шийному відділі в повному об'ємі, безболючі. Рухи в плечових суглобах у повному об'ємі, зліва при відведенні руки назад і вверх виникає біль в області лопатки, яка іррадує по руці. При визначенні сили надостного м'язу зліва, виникає біль в гомолатеральному плечі. Поверхнева і глибока чутливість не змінена; сухожильні і періостальні рефлекси живі, симетричні. На рентгенограмах шийного відділу в прямій, боковій проекціях і при максимальному розгинанні і згинанні без патології. При обстеженні додатково виявлені болючі ущільнення в м'язах. Основна локалізація болючих м'язових ущільнень, що відповідають характеристикам активних тригерних точок - надостний м'яз зліва. Для уточнення діагнозу хворій діагностика по запропонованому способу. Була здійснена інфрачервона термометрія в проекції тригерних точок. В таблиці 2 наведено значення показників інфрачервоної термометрії в процесі лікування у хворої А. (С°). На підставі скарг на біль переважно в області лівої лопатки з іррадіацією в плечовий суглоб і ліву руку, болючості м'яких тканин лівої лопатки і виявлених активних тригерних точок в надостному м'язі зліва, які активно беруть участь при пробах на силу м'язу і служать джерелом болю, відсутності 5 47364 рентгенологічних даних за дегенеративнодистрофічне захворювання шийного відділу хребта, відсутність вертебрального синдрому і, враховуючи дані інфрачервоної термометрії, установлено діагноз: Лівостороння брахіалгія. Міофасціальний больовий синдром надостного м'язу зліва в стадії загострення. Проведений курс комплексної терапії призвів до нівелювання активних тригерних точок в надостному м'язі зліва і повному зникненні больового синдрому, відновленню працездатності. Виконавши в майбутньому курс лікувальної гімнастики, як завершальний етап реабілітації і пройшовши навчання прийомам аутоміорелаксації, хвора виписана на роботу. Приклад 3 Хворий Д. 44 роки, підприємець. Звернувся зі скаргами на біль в правій половині голови, переважно в області скроні, темені і завушної області. Протягом 6-ти місяців лікується у невропатолога з приводу мігрені без аури, пучкового болю, без явного покращення. Біль підсилюється при перевтомі, після вживання алкоголя (сон в незручній позі). Статус при зверненні: загальний стан задовільний; артеріальний тиск - 130/80мм рт.ст., пульс 72уд/хвил. М'язова система розвинута задовільно. Рухи в шийному відділі в повному об'ємі, болючі при розгинанні і поворотах голови. При визначенні сили грудинно-ключично-соскоподібного м'язу справа, виникає гомолатеральний біль в шиї. Поверхнева і глибока чутливість не змінена; сухожильні і периостальні рефлекси живі, симетричні. На рентгенограмах шийного відділу в прямій, боковій проекціях і при максимальному розгинанні і згинанні визначаються ознаки остеохондрозу. УЗДГ артерій головного мозку - в межах вікової норми. При обстеженні виявляються болючі ущільнення в м'язах. Основна локалізація болючих м'язових ущільнень, що відповідають характеристи 6 кам активних тригерних точок - грудинноключично-соскоподібний м'яз справа. Для уточнення діагнозу хворому проведена діагностика по запропонованому способу. Була здійснена інфрачервона термометрія в проекції триггерних точок. В таблиці 3 наведено значення показників інфрачервоної термометрії в процесі лікування у хворого Д. (С°). На підставі скарг на біль переважно в області правої половини голови з іррадіацією в гомолатеральну скроневу, тім'яну і завушну області, болючості правого грудинно-ключично-соскоподібного м'язу і виявлених в ньому активних тригерних точок, що активно беруть участь при пробах на силу м'язу і служать джерелом болю, наявність рентгенологічних даних, що свідчать про початкові прояви дегенеративно-дистрофічного захворювання шийного відділу хребта, відсутність вертебрального синдрому і, враховуючи дані інфрачервоної термометрії, установлено діагноз: Лівостороння цервікокраніалгія. Міофасціальний больовий синдром грудинно-ключично-соскоподібного м'язу справа в стадії загострення. Проведений курс комплексної терапії призвів до інактивації больових тригерних точок в грудинно-ключично-соскоподібного м'язу зліва і повному зникнення больового синдрому, відновленню працездатності. Виконавши в майбутньому курс лікувальної гімнастики, як завершальний етап реабілітації і, пройшовши навчання прийомам аутоміорелаксації, хворий виписаний на роботу. Запропонований спосіб діагностики міофасціального больового синдрому підвищує якість діагностики, дозволяє уникнути постановки помилкового діагнозу при різних формах болю та підвищити ефективність лікування міофасціального больового синдрому. Таблиця 1 Спосіб діагностики міофасціального больового синдрому М'язові репрезентативні точки m. sternocleidomastoideus хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор m. trapezius хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор m. levator scapulae хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор m. deltoideus хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор Різниця показника до і після лікування Вихідно Після курсу лікування 36,7 36,3 0,4 36,4 36,3 0,1 -0,3 0,0 36,5 36,0 0,5 36,1 36,1 0,0 -0,4 +0,1 36,2 35,9 0,3 35,8 35,9 -0,1 -0,4 0,0 36,7 35,6 1,1 35,7 35,7 0,0 -1,0 +0,1 7 47364 8 Продовження таблиці 1 m. supraspinatus хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор m. infraspinatus хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор 35,8 35,6 0,2 35,7 35,7 0,0 -0,1 +0,1 35,6 35,6 0,0 35,6 35,6 0,0 0,0 0,0 Таблиця 2 Спосіб діагностики міофасціального больового синдрому М'язові репрезентативні точки m. sternocleidomastoideus хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор m. trapezius хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор m. levator scapulae хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор m. deltoideus хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор m. supraspinatus хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор m. infraspinatus хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор Різниця показника до і після лікування Вихідно Після курсу лікування 36,4 36,3 0,1 36,4 36,5 -0,1 0,0 +0,2 36,2 36,3 -0,1 36,3 36,4 -0,1 +0,1 +0,1 36,5 36,1 0,4 35,9 36,0 -0,1 -0,6 -0,1 36,0 35,8 0,2 35,8 35,9 -0,1 -0,2 -0,1 37,3 35,8 1,5 36,0 35,9 -0,1 -1,3 +0,1 36,9 36,2 0,7 36,0 36,1 -0,1 -0,9 -0,1 Таблиця 3 Спосіб діагностики міофасціального больового синдрому М'язові репрезентативні точки m. sternocleidomastoideus хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор m. trapezius хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор m. levator scapulae хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор Різниця показника до і після лікування Вихідно Після курсу лікування 37,4 36,2 1,2 36,4 36,3 0,1 -1,0 -0,1 36,3 36,2 0,1 36,4 36,2 0,2 +0,1 0,0 35,9 36,0 -0,1 36,0 36,0 0,0 +0,1 0,0 9 47364 10 Продовження таблиці 3 m. deltoideus хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор m. supraspinatus хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор m. infraspinatus хвора сторона здорова сторона t° хвор - t° здор Комп’ютерна верстка М. Ломалова 36,1 36,0 0,1 36,2 36,1 0,1 +0,1 +0,1 35,8 35,7 0,1 35,9 35,8 0,1 +0,1 +0.1 35,6 35,7 -0,1 35,7 35,6 0,1 +0,1 -0,1 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601