Спосіб діагностики післятравматичного міофасціального больового синдрому верхніх кінцівок

Спосіб діагностики післятравматичного міофасціального больового синдрому верхніх кінцівок, який складається з послідовного вимірювання, при відсутності захворювань підшлункової залози та селезінки, електрошкірного опору точокпосібників верхніх та нижніх кінцівок, побудування фізіологічного коридору по середній Ryodoraku та обчисленні величин відносних від нього відхилень, який відрізняється тим, що виявляють меридіан, який співпадає з зоною розповсюдження больового синдрому та має максимальні відносні відхи лення від фізіологічного коридору на правій (АмерПР) та на лівій (АмерЛ) верхніх кінцівках, обчислюють внутрішньомеридіанний індекс асиметрії (Амер) по цьому меридіану за формулою: Амер=(АмерПР)-(АмерЛ), визначають відносні відхилення від фізіологічного коридору по меридіану Rp на правій (АмерRpПР) та на лівій (АмерRpЛ) нижніх кінцівках, обчислюють індекс асиметрії Амер Rp по цьому меридіану за формулою: АмерRp=(АмерRpПР)-(АмерRpЛ), обчислюють міжмеридіанний індекс С за формулою: Амер C= Амер Rp Винахід відноситься до медицини, а саме - до рефлексотерапії та рефлексодіагностики, неврології, ортопедії та травматології та може бути використаний для діагностики післятравматичного міофасціального больового синдрому верхніх кінцівок. Своєчасна рання діагностика післятравматичного міофасціального больового синдрому верхніх кінцівок дозволяє виявити наявність болісного м'я зового тяжа, активних тригерних точок, специфічних зон розповсюдження больового патерну на фоні дистонічного стану м'язів, що дає змогу судити про динаміку розвинення та перебіг больового синдрому та вжити заходи для запобігання ускладнень, наприклад у вигляді нейродистрофічного синдрому. Відомий спосіб діагностики міофасціального больового синдрому, який складається з пальпаторного виявлення м'язового тяжа, активних тригерних точок, зони розповсюдження больового патерна на фоні дистонічного стану уражених м'язів і при наявності цих клінічних ознак міркують про присутність міофасціального больового синдрому [1]. Цей спосіб простий у використанні і не вимагає тривалого часу для здійснення. До його недоліків відноситься те, що він базується на суб'єктивних оцінках та відчуття х хворого і лікаря, а це виключає можливість ранньої об'єктивної діагностики наявності міофасціального больового синдрому та не забезпечує достатніх умов для простеження динаміки його розвинення, що приводить до несвоєчасності проведення профілактичних заходів. Відомий спосіб рефлексодіагностики за Накатані, який складається з послідовного вимірювання, при відсутності захворювань підшлункової залози та селезінки, електрошкірного опору точокпосібників верхніх та нижніх кінцівок, побудуванні фізіологічного коридору по середній Ryodoraku та обчисленні величин відносних від нього відхилень по меридіанах, на підставі яких судять про дисфункцію систем організму у цілому, в тому числі і про стан м'язової системи взагалі [2]. Останній спосіб за призначенням та технологією виконання найбільш близький до запропонованого і тому обраний нами як прототип. Спосіб-прототип призначений та використовується для виявлення порушень енергетичної рів (19) UA (11) 37595 (13) A і при значенні С³1 констатують наявність післятравматичного міофасціального больового синдрому верхніх кінцівок. 37595 новаги організму людини і дає можливість оцінити функції меридіанів та пов'язаних з ними органів і систем організму, в тому числі і посередньо судити про стан м'язової системи. До недоліку способу-прототипу відноситься неможливість одержання необхідної інформації про стан м'язової системи людини, в конкретній зоні, яка дає можливість визначити наявність міофасціального больового синдрому на травмованій верхній кінцівці та на підставі отриманих даних прийняти адекватні заходи для усунення останнього. Метою запропонованого винаходу є забезпечення ранньої діагностики післятравматичного міофасціального больового синдрому верхніх кінцівок з підвищенням її точності. Поставлена мета досягається тим, що в способі діагностики післятравматачного міофасціального больового синдрому верхніх кінцівок, який складається з послідовного вимірювання, при відсутності захворювань підшлункової залози та селезінки, електрошкірного опору точок-посібників верхніх та нижніх кінцівок, побудування фізіологічного коридору по середній Ryodoraku та обчисленні величин відносних від нього відхилень, згідно з винаходом, виявляють меридіан, який співпадає з зоною розповсюдження больового синдрому та має максимальні відносні відхилення від фізіологічного коридору на правій (Амерпр) та на лівій (Амерл) верхніх кінцівках, обчислюють внутрішньомеридіанний індекс асиметрії (Амер) по цьому меридіану за формулою: Амер=(Амерпр)-(Амерл), визначають відносні відхилення від фізіологічного коридору по меридіану Rp на правій (АмерRpПР) та на лівій (АмерRpл) нижніх кінцівках, обчислюють індекс асиметрії (АмерRp) по цьому меридіану за формулою: АмерRp=(АмерRpПР)-(АмерRpл) обчислюють міжмеридіанний індекс С за формулою: Амер C= Амер Rp міофасціальним і намітити комплекс оптимальних терапевтичних заходів по його ліквідуванню. Спосіб використовують таким чином. Обстеження проводять натще, вранці, в один і той же час за допомогою приладів "Еліта", "ЕЛАП", "Куртід". Хворому пропонують прийняти горизонтальне положення, звільнити кисті рук та стопи від одежі та металевих предметів. Потім проводять почергово вимірювання електрошкірного опору точокпосібників 12 симетричних меридіанів. За допомогою автоматизованих пристроїв чи вручн у обчислюють середню Ryodoraku, значення якої є середнім арифметичним всіх 24 вимірів, відмічають фізіологічний коридор та відносні відхилення від нього. З'ясовують меридіан верхніх кінцівок, який знаходиться в зоні розповсюдження больового синдрому та співпадає з максимальними відносними відхиленнями від фізіологічного коридору, обчислюють внутрішньомеридіанний індекс асиметрії (Амер) по цьому меридіану за формулою: Амер=(АмерПР)-(Амерл). Визначають відносні відхилення від фізіологічного коридору по меридіану Rp на правій (АмерRpПР) та на лівій (АмерRpл) нижніх кінцівок, обчислюють індекс асиметрії Амер Rp по цьому меридіану за формулою: АмерRр=(АмерRрПР)-(АмерRрл). Обчислюють міжмеридіанний індекс С за формулою: Амер C= Амер Rp та при значені С³1 констатують наявність післятравматичного міофасціального больового синдрому верхніх кінцівок. Приклад 1 Хворий Ч., 45 p., i/x № 56291. Був травмований та прооперований з приводу закритого надвиросткового перелому лівої променевої кістки у типовому місці зі зміщенням. Хворому було проведено відкрите вправлення та остеосинтез виростка спицями. На 4 добу після операції хворий почав скаржитися на біль у плечовому суглобі, по зовнішній поверхні плеча та передпліччя. Була проведена рефлексодіагностика запропонованим способом. Виявили відсутність захворювань підшлункової залози та селезінки. Послідовно виміряли електрошкірний опір точокпосібників верхніх та нижніх кінцівок. Побудований фізіологічний коридор та вичислені відносні відхилення від нього. Знайдено меридіан GI (товстої кишки), який співпадав з зоною розповсюдження больового синдрому та мав максимальні величини відхилення від фізіологічного коридору: АмерGl=(АмерGlПР)-(АмерGlл)=22-14=8. Обчислено індекс асиметрії меридіану Rp: AмepRp=(АмерRpпр)-(АмерRpл)16-9=7 і по формулі обчислено міжмеридіанний індекс С: Амер 8 C= = = 115, , Амер Rp 7 що дало змогу констатувати наявність міофасціального післятравматичного больового синдрому у цього хворого. Протягом 10 днів йому проведено курс рефлексотерапії і через 10 днів виконана по і при значенні С³1 констатують наявність післятравматичного міофасціального больового синдрому верхніх кінцівок. Виявлення меридіана, який співпадає з зоною розповсюдження больового синдрому та має максимальні відносні відхилення від фізіологічного коридору на правій та на лівій верхніх кінцівках дозволяє обчислити внутрішньомеридіанний індекс асиметрії по цьому меридіану, що дає змогу диференціювати локальні зміни у меридіані, а його величина надає інформацію про перебіг і ступень вираженості міофасціального больового синдрому. Виявлення відносних відхилень від фізіологічного коридору по меридіану Rp на правій та на лівій нижніх кінцівках дає змогу обчислити індекс асиметрії по цьому меридіану, що дозволяє віддиференціювати зміни, які відносяться до м'язової системи (при відсутності патології з боку підшлункової залози та селезінки). Обчислення міжмеридіанного індексу С, що дозволяє при значенні С³1 післятравматичний больовий синдром вважати 2 37595 вторно рефлексодіагностика за допомогою запропонованого способу, яка виявила зниження внутрішньомеридіанного індексу С до 1. Через 1 місяць індекс знизився до 0,8; що досяглося за допомогою другого курсу рефлексотерапії. Клінічно при цьому післятравматичний міофасціальний синдром у хворого не констатувався, що співпадало з даними рефлексодіагностики. Приклад 2 Хвора М., 20 р., а.к. № 561312. Була травмована - удар м'яких тканин ліктьового суглобу. Рентгенографія дефектів кісткового апарату не виявила. Була накладена іммобілізуюча пов'язка. На 3-ю добу після травми хвора почала скаржитися на біль у зоні передпліччя, неможливість відвести великий палець. Була проведена рефлексодіагностика запропонованим способом. Виявили відсутність захворювань підшлункової залози та селезінки. Послідовно виміряли електрошкірний опір точокпосібників верхніх та нижніх кінцівок. Побудований фізіологічний коридор та вичислені відносні відхилення від нього. Виявлений меридіан Р, який співпадав з зоною розповсюдження больового синдрому. Амерр=(АмеррПР)-(Амеррл)=7-3=4. Меридіан Rp не мав відносних відхилень, його величини знаходилися в фізіологічному коридорі. Це дозволило констатувати, що у хворої спостерігався больовий синдром, пов'язаний з неврологічними порушеннями. Проведена судинна та нейротропна терапія дозволила купірувати його. Пропонований спосіб дозволяє об'єктивно констатувати присутність після травматичного міофасціального больового синдрому верхніх кінцівок, що дає змогу проводити ранню діагностику, цього ускладнення, слідкувати за динамікою перебігу, підвищи ти ефективність лікування післятравматичного міофасціального больового синдрому. До теперішнього часу в Харківському НДІ ортопедії та травматології пропонований спосіб був використаний у 148 хворих. Спосіб технологічно простий і може бути використаний у будь-якому травматологічному, неврологічному чи хір ургічному відділенні. Джерела інформації 1. Тревелл Дж.Г., Сименс Д.Г. Мио фасциальные боли: В 2 т / Пер. с англ. - М.: Медицина, 1989. - 573 с. 2. Hyodo M. R yodoraku treatment and objective approach to acupuncture-Osaka. – Japan, 1975, 261 p. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3