Спосіб визначення токсичності водних розчинів за станом хроматину клітин людини

1. Спосіб визначення токсичності водних розчинів за станом хроматину клітин людини, заснований на дослідженні тест-об'єкта в контрольній і досліджуваній пробах водних розчинів з подальшою оцінкою токсичності за порівнянням біологічних показників, який відрізняється тим, що як 3 внаслідок неоднозначності інтерпретації отримуваних даних. В даний час разом з хімічними методами визначення різних токсикантів в природних об'єктах розроблений ряд способів біологічної оцінки токсичності різних середовищ. За літературними даними, найбільш поширені способи біотестування вод, де як тест-організмів використовують дафній [4]. Недоліком способу є той факт, що дафнії не мають достатньої резистентності до дії токсикантів і токсичність вод оцінюється побічно. Відомий експрес-спосіб оцінки якості вод, забруднених промисловими, сільськогосподарськими і побутовими токсикантами і їх сумішами, вживаний при екологічній експертизі, картуванні і моніторингу природних і ґрунтових вод. Спосіб заснований на оцінці змін поведінкових реакцій молюсків, що виникають в тестованій воді. Як тесторганізмів використовують спеціально виведених шляхом близько-спорідненого схрещування в стандартних "екологічно чистих" лабораторних умовах молюсків "Ampulla gigas" [5]. Спосіб є дуже трудомістким, вимагає великої кількості тест-організмів, багатократних повторних вимірювань і подальшої трудомісткої статистичної обробки. Одним з методів біотестування є спосіб біологічного моніторингу екологічних систем і об'єктів, заснований на реєстрації тривалості життя тесторганізмів в досліджуваному середовищі і визначення індексу біоактивності об'єкту, що перевіряється (експрес-біотест). Як тест - організм використовують інфузорії -Parameciu caudatum, а само біотестування проводять в 3 етапи [6]. Недоліком вказаного способу є необхідність постановки спеціальних мікробіологічних досліджень і низька репрезентативність отримуваних результатів зв'язана із застосуванням низькоорганізованих живих організмів, неможливість проведення оцінки екологічної ситуації у відносно крупному регіоні. Найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб визначення токсичності навколишнього середовища, [7] заснований на дослідженні тест-об'єкту в контрольній і досліджуваній пробах водних розчинів з подальшою оцінкою токсичності за порівнянням біологічних показників. У способі, обраному за найближчий аналог, в якості тест-об'єкту використовують ембріони і личинки морських їжаків в морській воді. Ембріони і личинки морських їжаків для свого місця існування служать природним індикатором рівня техногенного забруднення і є високочутливими до токсичної дії металів і інших токсикантів. До тест-об'єктів в морській воді додають досліджувані проби навколишнього середовища у вигляді проб ґрунту або повітря, або річкової і питної води або прісноводих донних відкладень або окремих хімічно компонентів, або їх поєднань. Оцінку токсичності проводять за такими біологічними показниками як летальність і кількість аномалій у розвитку ембріонів і личинок у порівнянні з контрольною пробою з виразом токсичності у відносних одиницях токсичності. 48139 4 В якості недоліків можна зазначити, що вказаний спосіб використовується, як найбільш надійний біотест, тільки для визначення сумарної токсичності водного середовища, як місця існування тест-об'єктів, проте оцінку токсичності повітря, ґрунту і донних відкладень можна проводити тільки опосередковано, і тим більше складно отримати інформацію про екологічну ситуацію у відносно крупному регіоні. Більш того, використання спеціальних оцінних одиниць і необхідність доставки тест-об'єктів в місця біоіндикації або досліджуваних проб до жител морських їжаків, робить спосіб незручним для масового використання і працезатратним. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу визначення токсичності водних розчинів, у якому за рахунок створення нової сукупності ознак була б підвищена репрезентативності результатів моніторингу, забезпечення можливості багатопланової оцінки значного за площею регіону при одночасному зниженні трудовитрат. Завданням корисної моделі є також розширення видів біологічних методів адекватної оцінки сумарної токсичності різних об'єктів навколишнього середовища на важкі метали. Технічною задачею корисної моделі є також створення способу, який працює на будь-яких зразках клітин букального епітелію людини. Поставлені завдання у пропонованій корисній моделі вирішують шляхом біоіндикації проб води, при цьому як біоіндикатор використовують стан хроматину у клітинах людини. Для вирішення поставленої задачі у способі, обраному за найближчий аналог, що ґрунтується на дослідженні тест-об'єкту в контрольній і досліджуваній пробах водних розчинів з подальшою оцінкою токсичності за порівнянням біологічних показників, згідно з корисною моделлю, в якості тест-об'єктів використовують клітини букального епітелію людини, які на деякий час, наприклад до 6 годин, вміщують до контрольних та досліджуваних проб водних розчинів, а оцінку токсичності проводять за показником вмісту гранул гетерохроматину у інтерфазних ядрах клітин букального епітелію людини, шляхом визначення середньої величини вмісту гранул гетерохроматину для не менш, ніж 30 ядер, за критерієм статистично значущого (Р