Спосіб лікування вегетативно-судинних дисфункцій у дітей – нащадків ліквідаторів аварії на чорнобильській атомній електростанції

1. Спосіб лікування вегетативно-судинних дисфункцій у дітей - нащадків ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що включає призначення комплексної терапії, яка містить кардіотропні, нейрометаболічні, вазотроп 3 ми та клінічних проявів функціональних розладів, якими є, зокрема, ВСД. Відомими способами лікування вегетативної дисфункції у дітей є призначення комплексу заходів, спрямованих на нормалізацію режиму дня, сну, харчування та лікарських засобів. Найближчим до способу, що заявляється, є спосіб лікування вегетативної дисфункції у дітей шляхом призначення комплексного диференційованого лікування [13]. Спосіб-прототип полягає в тому, що лікування вегетативних дисфункцій ґрунтується па трьох головних принципах (етіологічному, патогенетичному, симптоматичному) і мас проводитись на фоні базової терапії. Виходячи з наведеного, дітям з вегетативною дисфункцією призначають нормалізацію режиму дня, сну, проводять корекцію дієти, а медикаментозний комплекс включає: кардіотронні, нейрометаболічні, вазотропні, ноотропні, вегетостабілізуючі препарати, полівітамінно-мінеральні комплекси тощо. Як недолік прототипу, можна навести те, що комплекс лікарських засобів для лікування вегетативної дисфункції у дітей повинен містити якомога менше лікарських препаратів, оскільки медикаментозне лікування з вторинним після неспецифічних заходів (вплив на сон, харчування, режим навчання, відпочинку та ін.), а одним із основних результатів впливу з покращення якості життя. Також недоліком можна вважати те, що дана модель не враховує корекцію порушень нейрогуморальної лайки регуляції імунітету. Останнє з особливо важливим в комплексній реабілітації дітей з ВСД, нащадків ЛНА па ЧАЕС. Це пояснюється тим, що в результаті проведеної серії досліджень у дітей вказаної категорії встановлено приховану нестабільність геному [14]. Зазначене, як відомо, може бути основою порушень функціонування імунної системи, а отже складовою патогенетичного ланцюга психонейроімунологічної дизрегуляції та можливого розвитку вегетативних дисфункцій. Поставлене завдання поля гас в оптимізації лікування ВСД у дітей-нащадків ЛНА па ЧАЕС за рахунок впливу па нейрогуморальну регуляцію з мстою оптимальної модуляції імунного статусу дитини з ВСД. Технічний результат, що досягається, буде полягати у підвищенні ефективності лікування, зокрема, в зменшенні частоти клінічних проявів ВСД, а отже явищ шкільної дезадаптації, підвищенні працездатності, зменшенні ознак астенізації, поліпшенні загального самопочуття та якості життя 15 цілому. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі лікування ВСД, що передбачає використання адаптогенів, коректорів артеріального тиску, судинних та вегетотропних засобів, відповідно до корисної моделі, додатково призначають імуномодулюючий препарат на основі сульфату цинку - цинктерал по 1 таб. (0,124г) через 30 хвилин після їжі 3 рази на добу протягом 14 днів. Спільними ознаками корисної моделі та прототипу є призначення комплексного лікування для корекції ВСД. Відмінність корисної моделі від про 48327 4 тотипу полягає у тому, що додатково, як імуномодулятор, призначають цинктерал. Цинктерал, препарат па основі сульфату цинку, є лікарським препаратом, зареєстрованим в Україні (виробник - ТЕВА Фармасьютикалз Польща Лтд., затверджено наказом МОЗ України 26.08.08. №491, реєстраційне посвідчення № UA/8359/01/01). Цинк є основним структурним компонентом біологічних мембран, клітинних рецепторів, входить до складу багатьох ферментів, зокрема, супероксиддисмутази, вуглецевої ангідрази, карбоксипептидази А, алкогольдегідрогепази, лужної фосфатази, полімерази РНК та ін. Цинкзалежними є такі життєво важливі гормони, як інсулін, кортикотропін, соматотропні, гонадотропній. Цинк відіграє важливу роль у синтезі білків, обміні вуглеводів, впливає на ріст та розвиток клітин організму, роботу нервової системи і, перш за все, регулює активність імунної системи. В цілому це покращує нейрогуморальну регуляцію імунної відповіді шляхом зменшення гіперактивності системи імунного захисту, а отже зниження рівня стресової готовності організму та попередження зриву адаптаційних резервів організму. За літературними даними такий спосіб лікування ВСД у дітейнащадків ЛНА на ЧАЕС невідомий. Спосіб лікування ВСД у дітей-нащадків ЛНА на ЧАЕС, що заявляється, здійснюється наступним чином. Хворим, які є нащадками ЛНА на ЧАЕС з верифікованим діагнозом ВСД, призначають нормалізацію режиму дня та сну, проводять корекцію дієти, а медикаментозний комплекс включає кардіотропні, нейрометаболічні, вазотропні, ноотропні, вегетостабілізуючі препарати. Додатково призначають цинктерал по 1 таб. (0,124г) через 30 хвилин після їжі 3 рази па добу протягом 14 днів. Спосіб не потребує суворого контролю з боку медичного персоналу та додаткового обладнання. Препарат цинктерал є доступним в аптекарській мережі України. Приклад конкретного застосування. Дитина, Богдан Г., 16 років, батько якого є ЛНА на ЧАЕС, знаходився па стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні СМДКЛ у вересні 2008р. Звернувся зі скаргами на частий головний біль в потиличній ділянці, без нудоти та блювання, головокружіння при зміні положення тіла, лабільність артеріального тиску зі схильністю до гіпотензії (АТ 100/60мм рт.ст.), метеочутливість, дратівливість, значне зниження шкільної працездатності. Хворіє протягом 8 останніх років. Лікувався симптоматично. Діагноз ВСД за змішаним типом верифіковано згідно з даними моніторингу артеріального тиску, показників кардіоінтервалографії, реоенцефалографії, електрокардіографії. В стаціонарі пройшов курс лікування, що включав стандартну медикаментозну терапію (мемоплант, тонгінал, вінпоцетин, нейровітан) з додатковим призначенням цинктералу (1 таб. (0,124г) 3 рази на день через 30 хвилин після їжі) протягом 14 днів. Після проведеного лікування етап значно покращився, зменшились клінічні прояви дезадаптації, поліпшилось загальне самопочуття. 5 Нами було обстежено 69 дітей-нащадків ЛНА па ЧАЕС у віці 13-17 років, які лікувались в умовах неврологічного та педіатричного стаціонарів з діагнозом вегетативна дисфункція, ВСД за змішаним типом. Діти були розподілені па дві групи: першу (І) - основну (39 дітей, що отримували цинктерал) та другу (II) - група порівняння (30 дітей). Контрольну групу склали 27 практично здорових дітей відповідного віку (13-17 років). Групи були співставні за віком, статтю та перебігом захворювання. Проводилось клінічне обстеження (оцінка неврологічного та соматичного статусу), психодіагностичне анкетування з використанням методик «Самопочуття, активність, настрій», «Шкала самооцінки Спілбергера» та «Торонтська шкала алекситимії», спектрофотометричне атомно-абсорбційне дослідження плазми крові з визначенням спектру есенційних та умовно есенційних мікроелементів (Cu, Mn, Cd, Zn, Ni), імунологічне дослідження шляхом визначення СD3+, СD4+, СD8+, CD16+, CD22+ клітин, фагоцитарного показника (ФП), рівнів IgG, IgA, IgM, а також прозапального іптерлейкіну-2 (IL2) та протизапального іптерлейкіну-4 (IL-4) в сироватці крові. Спектрофотометричне дослідження плазми крові на початку лікування показало наявність мікроелементного дисбалансу у всіх дітей з ВСД, що виявлялось зниженим рівнем Zn та підвищенням вмісту Cu, Mn, Cd та Ni (р