Спосіб біохімічної діагностики гострої бронхопневмонії поросят

Спосіб біохімічної діагностики гострої бронхопневмонії поросят, що включає одночасне визна 3 50102 показників, можуть бути проявом наявності запального чи деструктивного процесу в організмі незалежно від його локалізації. Найбільш близьким технічним рішенням до корисної моделі, що пропонується, є біохімічна діагностика бронхопневмонії у телят. Автори під час проведення власних досліджень користувалися визначенням у сироватці крові піддослідних тварин вмісту загального білка та його фракцій, сіалоглікопротеїнів, білків "гострої фази" (церулоплазміну, гаптоглобіну, фібриногену, 1антитрипсину, серомукоїдів), трансферину, глікозаміногліканів, малонового діальдегіду. Вони зазначають, що зростання білків "гострої фази" тісно пов'язане з характером та перебігом бронхопневмонії, тому їх слід розглядати як тест інтенсивності запальних процесів. Виявлений клітинний та імунний дисбаланс характеризувався не тільки зниженням вмісту Т-лімфоцитів, але й підвищенням вмісту -глобулінів та глікопротеїнів. Окрім того, підвищення рівнів глікозаміногліканів і аутоантигенних детермінант розглядалися як критерії прогресування хвороби, що пов'язано із деструкцією легеневої тканини [5]. Але наведені авторами методики не дозволяють оцінити стан порушень сурфактантного альвеолярного комплексу за легеневої патології. Тому задачею корисної моделі є удосконалення способу біохімічної діагностики стану легень за гострої бронхопневмонії поросят, при якому завдяки одночасному визначенню рівня показників білкового обміну, ліпідного метаболізму та стану сполучної тканини у сироватці крові досягається можливість оцінити функціональний потенціал легеневої тканини, визначити патогенетичну ланку 4 безпосередньо в джерелі патологічного процесу. Такий метод дасть можливість поліпшити діагностичні та лікувальні заходи контролю за застосуванням препаратів серед молодняку свиней. Поставлена задача вирішується тим, що при даному способі біохімічної діагностики гострої бронхопневмонії поросят, який включає одночасне визначення рівня загального білка, протеїнограми, А/Г та А/( 1+ 2) співвідношень, С-реактивного білка, гаптоглобіну у сироватці крові, згідно корисної моделі, додатково визначають вміст показників ліпідного обміну (холестеролу, тригліцеридів, фракцій ліпопротеїнів) та стану сполучної тканини (глікопротеїнів, сіалових кислот, загальних хондроїтинсульфатів, загальних глікозаміногліканів та їх фракцій) у сироватці крові. У даного діагностичного підходу вперше досягається можливість вивчення стану сурфактантного альвеолярного комплексу та сполучної тканини легень у поросят, хворих на бронхопневмонію. Приклад конкретного виконання. Дослідження були проведені на поросятах 2 місячного віку. За даними зібраного анамнезу та клінічних досліджень було створено 2 групи поросят (контрольна та дослідна група). Першу групу склали 10 клінічно здорових поросят, другу групу 22 тварини з клінічними ознаками гострої бронхопневмонії. У цих групах поросят було відібрано зразки крові об'ємом не менше 10мл для подальшого отримання сироватки крові за загальноприйнятою методикою у якості біологічного матеріалу для проведення біохімічних досліджень. Таблиця 1 Результати біохімічного аналізу сироватки крові Показник Загальний білок, г/л Альбуміни, % 1-глобуліни, % 2-глобуліни, % -глобуліни, % -глобуліни, % А\Г А/( 1+ 2) С-реактивний білок, +/Гаптоглобін, г/л Глікопротеїни, г/л Сіалові кислоти, ммоль/л Хондроїтинсульфати, г/л Глікозаміноглікани загальні, од. І фракція, од. II фракція, од. IІІ фракція, од. Холестерол, ммоль/л Тригліцериди, ммоль/л Ліпопротеїни високої щільності, ммоль/л Ліпопротеїни низької щільності, ммоль/л Ліпопротеїни дуже низької щільності, ммоль/л Коефіцієнт атерогенності -ліпопротеїни, г/л Дослідна група 43,9±1,14 27,4±1,17 16,7±1,08 6,9±0,56 15,2±1,38 33,9±1,49 0,38±0,02 1,28±0,10 0,25±0,15 0,8±0,05 1,22±0,03 4,37±0,20 0,19±0,01 8,8±0,30 5,3±0,15 2,0±0,13 1,4±0,08 3,38±0,16 0,90±0,05 1,09±0,03 1,91±0,12 0,41 ±0,02 1,87±0,11 4,31±0,15 Контрольна група 65,5±0,85 59,2±0,85 7,4±0,88 6,2±0,48 10,8±0,95 16,3±1,83 1,46±0,05 4,47±0,27 0 0,6±0,03 0,78±0,02 2,57±0,06 0,20±0,01 13,5±0,14 5,6±0,12 5,5±0,21 2,4±0,04 2,95±0,05 0,66±0,04 0,97±0,02 1,84±0,05 0,13±0,01 2,04±0,07 3,20±0,08 5 Отримані результати (Табл.1) виявили такі варіанти порушень біохімічного статусу, за якими показники відрізняються від контрольних значень: 1) зниження рівня загального білка у сироватці крові хворих поросят за рахунок вірогідного зниження вмісту альбумінової фракції білка; 2) підвищення рівня 1- фракції глобулінів у хворих поросят вказує на наявність гострого запального процесу в їх організмі. Також збільшився рівень 2 фракції глобулінів. Ці факти і значний ступінь зниження рівня альбумінів підтверджує наявність ранньої стадії захворювання; 3) цьому також не суперечить збільшення вмісту -глобулінів. Отже, підвищення рівня 1-, 2- та -глобулінів поряд із значним зниженням вмісту альбумінів і незмінним рівнем -глобулінів у сироватці крові дослідних тварин вказують на наявність гострого запального процесу. 4) у дослідній групі спостерігається зниження А/Г коефіцієнта у порівнянні з клінічно здоровими тваринами. Саме при запальних захворюваннях легень спостерігається його зниження [6]. 5) коефіцієнт А/( 1+ 2) є інформативним та адекватним тестом оцінки активності запального процесу. За помірних, виразних та різких змін запального характеру у бронхолегеневій системі відбувається зниження величини цього співвідношення [6]. Зниження рівня коефіцієнту А/( 1+ 2) майже в 3,5 рази в дослідній групі вказує на достатньо виразний ступінь запального процесу, який відбувається в легеневій тканині хворих поросят. 6) досить об'єктивну оцінку запального процесу дає визначення рівня білків "гострої фази", зокрема С-реактивного білку, гаптоглобіну та глікопротеїнів. Білки "гострої фази" можна застосовувати як неспецифічні маркери при клінічних та субклінічних стадіях хвороб, для розпізнавання гострого та хронічного процесу, в якості прогностичного фактору відносно тривалості та тяжкості патології, в тому числі й респіраторної [7, 8]. У хворих поросят виявлено наявність Среактивного білку у сироватці крові. При цьому рівень гаптоглобіну в дослідній групі поросят підвищувався в 1,3 рази у порівнянні з контролем. Але, як відомо з літератури, за патології рівень гаптоглобіну може і підвищуватися, і знижуватися [9]. 7) збільшення рівня тригліцеридів у сироватці крові поросят дослідної групи пояснюється зменшенням їх вмісту в жирових депо та залученням до синтезу біологічно активних речовин, які входять до складу сурфактанту, за умов порушення його стану. У сироватці крові хворих поросят також було встановлено підвищений рівень холестерола. Легені містять набір ферментів для синтезу ліпідів, зокрема холестерола. Тому у нашому досліді у відповідь на руйнування плівки сурфактанту легені компенсаторно відновлюють її структуру. Виявлено також підвищення рівня ліпопротеїнів високої щільності у поросят дослідної групи. У літературі [10] вказується, що в людини при ушкодженні гепатоцитів показник ЛПНЩ : ЛПВЩ змінюється за рахунок зменшення вмісту ліпопротеїнів високої 50102 6 щільності (за норми це відношення складає 70% : 30%). Отже, у нашому досліді на фоні розвитку гіпоксії за дихальної недостатності відбувалося ушкодження паренхіми печінки, що проявлялося не тільки збільшенням активності трансаміназ, але й зниженням умісту ліпопротеїнів високої щільності (у хворих поросят активність аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази збільшувалась у порівнянні з контрольною групою 3,39±0,16 і 1,57±0,08 відповідно до 1,24±0,07 і 1,05±0,11ммоль/(год л)). Концентрація ліпопротеїнів дуже низької щільності підвищувалася в сироватці крові хворих на бронхопневмонію поросят. Це співпадає з динамікою концентрації тригліцеридів та -ліпопротеїнів. Отримані дані вказують на те, що тригліцериди, залишаючи жирові депо і поступаючи у кров'яне русло, використовуються легенями на синтез втрачених елементів сурфактанту. 8) встановлено також однакову ступінь підвищення вмісту глікопротеїнів і сіалових кислот, які входять до їх структури, що притаманно гострій пневмонії. Підвищення вмісту глікопротеїнів, частіше за все, виникає як відповідна реакція на патологічний, зазвичай запальний або деструктивний процес. Після відділення від глікопротеїнів вільні сіалові кислоти інактивують багатьох хворобливих агентів. Тому збільшення вмісту в крові сіалоглікопротеїнів може бути проявом компенсаторної захисної запальної реакції. Отже, за визначенням кількості сіалових кислот у сироватці крові можна отримати уявлення про розвиток запального процесу чи оцінити ступінь його активності. 9) на ранній стадії розвитку хвороби уміст загальних хондроїтинсульфатів, який відображає ступінь деструкції сполучної тканини, не змінювався. Однак, у сироватці крові хворих поросят спостерігалося зменшення II та III фракції глікозаміногліканів. Зниження рівня останньої пояснюється тим, що в ній, можливо, зменшується частка гепаран-сульфату і гепарину. До вмісту II фракції глікозаміногліканів сироватки крові входять переважно хондроїтин-4-сульфат та дерматансульфат. На відміну від інших глікозаміногліканів, у тканині легень свині останній ковалентно зв'язаний з колагеном і стійкий до дії гіалуронідази, активність якої за гострої бронхопневмонії підвищується. Дерматансульфат, якій міститься в легеневій тканині, ідентичний до -гепарину і має антикоагуляційну активність. Оскільки сполучна тканина свиней в органах різної локалізації містить дерматансульфат, який міцно зв'язаний з колагеном, можна припустити, що на початку захворювання дерматансульфат не вивільняється з тканини легень і динаміка II фракції за рахунок саме дерматансульфату ідентична до динаміки гепарину. Таким чином, рівень обох фракцій: і другої, і третьої при бронхопневмонії у поросят є однаково низьким, порівняно з контролем. Рівень І фракції глікозаміногліканів у сироватці крові, яка містить переважно хондроїтин-6-сульфат, контрольних і дослідних поросят був однаковим, як і вміст загальних хондроїтинсульфатів. Це підтверджує те, що зміни інших фракцій глікозаміногліканів відбувалися саме 7 50102 за рахунок сполучної тканини легень, а не тканин іншої локалізації, зокрема тканин суглобів. За результатами наших досліджень більш пізньої стадії бронхопневмонії виявлено збільшення рівня глікопротеїнів та синхронну цим змінам динаміку сіалових кислот. Особливо звертали на себе увагу зміни вмісту загальних хондроїтинсульфатів та фракцій глікозаміногліканів. Так, вміст хондроїтинсульфатів збільшувався (0,389±0,01г/л). Аналогічної зміни потерпали концентрації І та II фракцій глікозаміногліканів, вміст яких істотно зростав (8,5±0,35 та 8,9±0,16од. відповідно). Це свідчить про посилення процесу деструкції протеогліканів сполучної тканини легень, що відбувається за хронізації запального процесу у цьому органі. Таким чином, дослідження комплексу запропонованих показників у сироватці крові дозволяє: 1. Поліпшити діагностичні заходи серед поросят, хворих на бронхопневмонію; 2. Оцінити функціональний стан легеневої тканини та ступінь її ураження; 3. Контролювати перебіг обмінних процесів у організмі поросят під час проведення терапевтичних заходів. Джерела інформації: 1. Внутренние болезни животных /М.В. Малишевский, Э.А. Кашуба, Э.А. Ортенберг и др. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - Ростов н/Д: "Феникс", 2007. - 816с. 2. Сыромятникова Н.В. Метаболическая активность легких (обзор литературы) // Биохимические исследования при патологии легких. - Л., 1974. - С.54-63. Комп’ютерна верстка А. Рябко 8 3. Шевченко О.Б. Особливості динаміки гематологічних показників свиней при сприятливому перебігу пневмонії // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: 36. наук, праць Харківської державної зооветеринарної академії. 2006. - Т.16. - С.308-319. 4. Чубов Ю.О. Катаральна бронхопневмонія у поросят і альтернативні методи її лікування // Вісник ДААУ. - 2001. - №2. - С.85-87. 5. Стадник A.M., Демидюк С.К., Терлецький Б.М. Патогенез, діагностика та комплексна терапія телят, хворих на бронхопневмонію, із застосуванням мікроелементів // Вісник Білоцерківського ДАУ: 36. наук, праць. - Біла Церква, 2003. - Вип. 25. Ч.3. – С.99-105. 6. Камышников B.C. Справочник по клиникобиохимическим исследованиям и лабораторной диагностике. - [2-е изд.]. - М.: МЕД-пресс-информ, 2004. - 920с, ил. 7. Справочник по лабораторным методам исследования / [под ред. Л.А. Даниловой]. - Спб.: Питер, 2003. - 736с. 8. Petersen Н.Н., Nielsen J.P., Heegaard PMH. Application of acute phase protein measurements in veterinary clinical chemistry // Vet. Res., 2004. - V.35. - P.163-187. 9. Тиц Н.М. Клиническое руководство по лабораторным тестам; пер. с англ. под ред. В. В. Меньшикова. - М.: ЮНИМЕД-пресс, 2003. - 960с. 10. Тарасенко Л.М. Функціональна біохімія; за ред. Л.М. Тарасенко. - Вінниця: Нова Книга, 2007. 384с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601