Спосіб медичної реабілітації осіб, які перехворіли на первинну бешиху

Спосіб медичної реабілітації осіб, які перехворіли на первинну бешиху, що включає введення імуноактивного препарату, який відрізняється тим, що додатково як імуноактивний препарат вводять манакс у вигляді таблеток усередину по 90 мг 3 рази на день протягом 20-30 діб поспіль Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до способів медичної реабілітації хворих з інфекційною патологією Актуальність проблеми пов'язана зі значним рівнем захворюваності на первинну бешиху, в тому числі серед осіб молодого, найбільш працездатного віку, та нерідким розвитком в подальшому у перехворілих рецидивів бешихи, що пов'язують зі збереженням імунодефіцитних станів та підвищеного рівня алерпзацм у частини хворих, що перенесли раніше первинну бешиху Тому для клінічної практики є актуальним розробка патогенетичне обгрунтованного способу медичної реабілітації осіб, що перехворіли на первинну бешиху Існує спосіб медичної реабілітації осіб, які перехворіли на первинну бешиху, шляхом введення в останній день лікування внутрішньом'язово біцилину-5 в КІЛЬКОСТІ 1,5млн ОД (Черкасов В Л Рожа -М Медицина, 1986 -С 160-162) Цей спосіб забезпечує профілактику розвитку рецидивів бешихи протягом 1 місяця після завершення лікування, однак він не обумовлює нормалізації імунного статусу осіб, що перехворіли на первинну бешиху, і тому не знижає імовірності розвитку подальших рецидивів захворювання Крім того, даний спосіб не може бути використаний при наявності алергії на антибіотики пеніцилінового ряду, яка досить часто зустрічається серед хворих на бешиху Відомий також спосіб медичної реабілітації осіб, які перехворіли на первинну бешиху, шляхом введення в періоди диспансерного нагляду імуноактивних препаратів, зокрема левамізолу (Фролов В М , Черкасов В Л Рожа - М ММИ, 1991 - С 9698) Цей спосіб медичної реабілітації осіб, які пе рехворіли на первинну бешиху, найбільш ефективний з існуючих і тому обрано в якості прототипу До недоліків прототипу відноситься те, що імуноактивні препарати синтетичного походження не завжди надають позитивний ефект особам, що перехворіли на первинну бешиху У частини хворих вони активують аутоімунні або імунокомплексні реакції, що може погіршувати стан хворого, або викликати алергію Тому цей спосіб потребує подальшого удосконалення Задачею винаходу було підвищення ефективності способу медичної реабілітації осіб, які перехворіли на первинну бешиху, поперед з усього зменшення КІЛЬКОСТІ залишкових явищ та рецидивів бешихи, прискоренню досягнення тривалої ремісії Вказана задача досягається тим, що в якості імуноактивного препарату особам, які перехворіли на первинну бешиху та потребують проведення медичної реабілітації, вводять новий природний модулятор "Манакс", який готують з екстракту кори лікарської рослини Uncana tomentosa (котячий кіготь) Препарат "Манакс" включено до Переліку лікарських засобів вітчизняного і імпортного виробництва, які необхідно придбати закладам і установам охорони здоров'я, що повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів (Наказ МОЗ України № 251 від 14 10 1999 р) Дослідження імунологічних ефектів препарату "Манакс" в Науковому центрі радіаційної медицини дозволило встановити, що він має виразну імуномодулюючу, адаптогенну, протизапальну, антибактеріальну, помірну антиоксидантну і анальгезуючу дії (Базика Д А , Романенко А Ю // В кн Манакс Новый естественный иммуномоду О ю 50474 лятор -Киев ОМНИ, 1999 -С 187-188) Це було підставою для використання нами манаксу для медичної реабілітації осіб, які перехворіли на первинну бешиху Потрібно підкреслити, що ефективність манаксу у хворих на бешиху, та його вплив на імунологічні і деякі біохімічні показники при цьому захворюванні нами було вивчено вперше При цьому було встановлено, що введення манаксу у вигляді таблеток по 90мг 3 рази на добу протягом 20 - ЗО діб особами, які перехворіли на первинну бешиху, та потребують проведення медичної реабілітації, обумовлює нормалізацію імунологічних показників, а в клінічному плані забезпечує ліквідацію залишкових явищ бешихи та сприяє суттєвому зменшенню КІЛЬКОСТІ рецидивів при диспансерному обстеження протягом 1 року Спосіб здійснюється таким чином При встановленні необхідності проведення медичної реабілітації особі, яка перехворіла на первинну бешиху, призначають таблетки манакса по 90мг тричі на добу протягом 20 - ЗО діб поспіль, в залежності від досягнутого клініко-імунолопчного ефекту При можливості здійснюють вивчення імунологічних показників, оскільки вони можуть бути використані для лабораторного підтвердження ефективності призначення манаксу Наш КЛІНІЧНИЙ ДОСВІД показує, що в залежності від характеру та виразності імунологічних розладів у осіб, які перехворіли на первинну бешиху, повторні курси імунореабілітацм з введенням манаксу потрібно проводити 1 раз у 6 - 8 МІСЯЦІВ протягом 2 - 3 років Це забезпечує СТІЙКІСТЬ та тривалість досягнутої КЛІНІКО імунолопчної ремісії і відсутність розвитку рецидивів бешихи При розробці запропонованого способу медичної реабілітації, було обстежено дві групи осіб, які 2 - 3 МІСЯЦІ раніше перехворіли на первинну бешиху Перша група (65 осіб) отримувала курс медичної реабілітації згідно з запропонованим способом, який включав препарат манакс по 90мг 3 рази на добу протягом 20 - ЗО діб Друга група (70 осіб) отримувала курс медичної реабілітації згідно з існуючим способом - прототипом, переважно з використанням стандартного імуноактивного препарату левамізолу Таблиця 1 Вплив запропонованого способу медичної реабілітації на КЛІНІЧНІ показники у обстежених осіб, які перехворіли раніше на первинну бешиху КЛІНІЧНІ показники загальної слабкості нездужання свербіння шкіри в ДІЛЯНЦІ колишнього вогнища бешихи болю при пальпації ураженої ділянки шкіри набряку в ДІЛЯНЦІ колишнього вогнища бешихи субфебрилітету Запропонований спосіб (п = Існуючий спосіб (п = 70) 65) Тривалість збереження (діб) 3,1 ±0,3 7,2 ±0,35 3,6 ±0,3 7,1 ±0,3 Р < 0,01 < 0,01 3,8 ±0,25 8,9 ±0,25 < 0,01 4,6 ±0,3 8,8 ±0,3 < 0,01 7,0 ±0,25 13,5 ±0,3 < 0,01 4,2 ±0,2 8,5 ±0,25 < 0,01 Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих та вираженністю імунних порушень, а також залишкових явищ бешихи Як у першу, так і у другу групи хворих були включені лише ті особи, які мали клініко-лабораторні ознаки незавершеного патологічного процесу, і тому потребували проведення медичної реабілітації Проведення КЛІНІЧНИХ обстежень в динаміці дозволило встановити, що введення манаксу згідно з запропонованим способом сприяє досягненню стійкої та тривалої клінічної ремісії з ліквідацією залишкових явищ бешихи, нормалізацією загального стану та самопочуття хворих Дійсно, з таблиці 1 видно, що при використанні запропонованого способу суттєво скорочується тривалість збереження таких КЛІНІЧНИХ СИМПТОМІВ, як загальна слабкість (в 1,9 рази), нездужання (в 2 рази), субфебрилітет (в 2 рази), тобто помірно виражених ознак загальної інтоксикації Крім того, при використанні запропонованого способу медичної реабілітації скорочується тривалість збереження свербіння шкіри в ДІЛЯНЦІ колишнього вог нища бешихи в середньому на 5,1 ± 0,2 дні (Р < 0,05), болю при пальпації в цій ДІЛЯНЦІ на 4,2 ± 0,2 дні (Р < 0,01), набряку при ДІЛЯНЦІ КОЛИШНЬОГО вог нища бешихи на 6,5 ± 0,3 дні(Р < 0,01) Отже, отримані дані свідчать про позитивний вплив запропонованого способу медичної реабілітації на КЛІНІЧНІ показники у обстежених хворих і наявність переваг щодо існуючого способу, які полягають в прискоренні нормалізації самопочуття та загального стану хворих, ліквідації остаточних явищ бешихи, поперед всього в зникненні набряку, підвищеної чутливості та свербіння шкіри в колишньому вогнищі бешихи Таким чином, прискорюється досягнення стійкої та повноцінної клінічної ремісії захворювання При розробці та патогенетичному обґрунтуванні запропонованого способу медичної реабілітації хворих після перенесеної первинної бешихи було також вивчено його вплив на імунологічні показники До початку проведення реабілітації в обох групах були відмічені однотипові порушення з боку 50474 імунологічних показників, які характеризувалися Тлімфопенією (зниженням загальної КІЛЬКОСТІ лімфоцитів з фенотипом CD3+) зниженням КІЛЬКОСТІ циркулюючих в периферійній крові Т-хелперів (CD4+), у звлязку з чим імунорегуляторний індекс CD4/CD був суттєво знижений Відмічалося також значне підвищення рівня ЦІК (у середньому в 1,9 рази відносно норми), а також зниження фагоцитарної активності моноцитів (ФАМ), як фагоцитарного числа (ФЧ), так і фагоцитарного індексу (ФІ), що свідчить про наявність у обстежених хворих вторинного імунодефіцитного стану (таблиця 2) Таблиця 2 Вплив запропонованого способу медичної реабілітації на деякі імунологічні показники у обстежених хворих (М±ш) Імунологічні показники Норма CD3+, % 70,2 ±2,3 CD4+, % 46,6 ±1,5 CD8+, % 22,8 ±0,9 CD4/CD8 2,04 ± 0,05 ЦІК, г/л 1,88 ±0,02 ФЧ 28,8 ±2,1 ФІ 4,0 ±0,03 Запропонований спосіб 53,4 ±1,9 69,6 ±2,0 28,9 ±0,9 45,8 ±1,0 21,3 ±0,6 22,9 ±0,7 1,36 ±0,05 2,0 ±0,05 3,54 ±0,12 2,06 ± 0,09 14,6 ±0,9 25,5 ±0,8 1,8 ±0,05 3,6 ±0,08 Примітка у чисельнику приведені дані до початку проведення медичної реабілітації, в знаменнику - після її завершення Повторне імунологічне обстеження після завершення проведення медичної реабілітації дозволило встановити, що в першій групі, яка отримувала лікування згідно з запропонованим способом, відмічається нормалізація загальної КІЛЬКОСТІ С03+-лімфацитів (тотальна популяція Т-клітин), а також КІЛЬКОСТІ Т-хелперш (CD4+), у зв'язку з чим імунорегуляторний індекс CD4/CD8 також нормалізувався (таблиця 2) В першій групі хворих відмічено також підвищення показників ФАМ до нижньої межі норми, що свідчило про нормалізацію функціональної активності макрофагальної ланки імунітету Отже, отримані дані свідчать про ефективність та патогенетичну обґрунтованість запропонованого способу медичної реабілітації осіб, які перехворіли на первинну бешиху Проведення диспансерного нагляду дозволило встановити, то за 1 рік обстеження в першій групі хворих, які отримували реабілітацію згідно з запропонованим способом, було 3 рецидивів бешихи, що складає 4,6 ± 1 % В той же час в другій групі обстежених, яким проводили реабілітацію згідно з існуючим способом, було 9 рецидивів бешихи, тобто 12,6 ± 2,2% Таким чином, частота наступних рецидивів при використанні запропонованого способу реабілітації знижувалися в 2,7 рази (Р 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1